26 листопада 2025 рокуЛьвівСправа № 140/2561/25 пров. № А/857/29499/25 А/857/41500/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Глушка І.В.,
суддів: Затолочного В.С., Судової-Хомюк Н.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Хмельницької митниці на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 11 червня 2025 року та на додаткове рішення Волинського окружного адміністративного суду від 18 червня 2025 року, ухвалені суддею Стециком Н.В. у м. Луцьку у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у справі № 140/2561/25 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ековіст» до Хмельницької митниці про визнання протиправними та скасування рішень,
12 березня 2025 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Ековіст» звернувся до суду з позовом до відповідача - Хмельницької митниці, в якому просив визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 16.10.2024 №UA400030/2024/000062/2, від 17.10.2024 №UA400030/2024/000064/2, від 21.10.2024 №UA400030/2024/000067/2, №UA400030/2024/000065/2, №UA400030/2024/000066/2.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 11 червня 2025 року позов задоволено. Здійснено розподіл понесених позивачем витрат на сплату судового збору.
Додатковим рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 18 червня 2025 року частково задоволено заяву представника позивача про стягнення з відповідача (за рахунок бюджетних асигнувань) на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу.
Не погоджуючись із цими судовими рішенням, відповідач оскаржив їх в апеляційному порядку. Вважає, що рішення ухвалене за неправильно застосованих норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, неповного з'ясування обставин справи і підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційних скаргах.
Просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове, яким в задоволенні позову та заяви про розподіл судових витрат відмовити.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що для виконання функції контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган має право, серед іншого, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а також у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
Повноваження митних органів щодо можливості запиту додаткових документів передбачено як статтею 53 МКУ, так i статтею 17 Угоди про застосування статті VII ГАТТ. Стаття 17 ГАТТ передбачає, що ніщо не повинно тлумачитися так, що обмежує або ставить під сумнів право митних адміністрацій упевнитися в істинності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей митної оцінки.
У рішенні суду зазначено «Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом - за ціною договору (контракту) позивач подав разом із митною декларацією документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України».
Враховуючи наявність обставин, які вказані у графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів, митним органом було повідомлено про необхідність надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості зі складанням відповідного переліку. Будь який із документів, зазначених у повідомленнях митного органу, може підтвердити заявлену митну вартість та/або спростувати виявлені, під час митного оформлення, розбіжності в поданих документах, що відповідно спростовує твердження суду першої інстанції, яке не має законодавчого підґрунтя, що «Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України».
Згідно доводів скаржника, що в оскаржуваних випадках у митного органу виникли сумніви у достовірності поданих декларантом відомостей, щодо вартості задекларованих товарів, оскільки при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості даного товару встановлено, що заявлений декларантом рівень митної вартості відповідає митній вартості ідентичних товарів того ж виробника, тієї ж торгової марки, митне оформлення яких здійснено раніше на інших митницях Держмитслужби - 0,543 євро/ кг, а саме ідентичний крохмаль, який імпортується на тих же умовах та в таких же партіях. Також зазначає, що у попередні періоди даним імпортером самостійно заявлявся рівень митної вартості 0,543 євро/кг.
В повідомленнях митного органу, надісланих декларанту під час митного оформлення вказаних митних декларацій, були обґрунтовані підстави для витребування додаткових документів та вказані переліки цих документів, в яких було вказано що відповідно до ч. 2 та ч.3 статті 53 МКУ для підтвердження числового значення митної вартості товарів необхідно протягом 10 календарних днів надати такі додаткові документи на товари: 1) виписку з бухгалтерської документації;2) копію митної декларації країни відправлення, 3) каталоги, специфікації, прейскуранти виробника товару; 4) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. Також, було повідомлено що згідно ч. 6 ст. 53 МКУ декларант або уповноважена особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої митної вартості товару (що в даному випадку зроблено не було).
У відповідь декларантом у кожному вказаному випадку митного оформлення було повідомлено митний орган про неможливість подання інших додаткових документів
При цьому, митницею під час контролю за правильністю визначення митної вартості не вимагалось жодного документу не передбаченого Митним кодексом України. Про це свідчать копія електронного повідомлення про вимогу додаткових документів для підтвердження митної вартості, яке було надіслано декларанту та інформація зазначена у графі 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості. Усі витребувані документи передбачені частиною 3 статті 53 МК України. Оскільки декларантом не було усунуто вищезазначені розбіжності додатково наданими документами, не підтверджено включення окремих складових митної вартості товарів, відповідно до положень частини 6 статті 54 МКУ, Хмельницькою митницею були правомірно прийняті оскаржувані рішення про коригування митної вартості, в яких Митницею для визначення митної вартості оцінюваних товарів використано резервний метод.
Скаржник, покликаючись на ст.64 МК України, яка встановлює правила застосування безпосередньо резервного (шостого) методу визначення митної вартості, вказує на те, що о митна вартість товарів в цьому випадку повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях. Так як заявлений декларантом рівень митної вартості не відповідав митній вартості ідентичних товарів того ж виробника, тієї ж торгової марки, митне оформлення яких здійснено раніше на інших митницях Держмитслужби та за наявності розбіжностей та сумнівів, вказаних в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості, митним органом надано наявну інформацію про митне оформлення ідентичних товарів в попередні періоди та подібних (аналогічних) товарів на інших митницях Держмитслужби, а саме за митними деклараціями, згідно яких здійснено митне оформлення таких же товарів за рівнем митної вартості, зазначеним у графі 30 даного рішення:
- рішення про коригування митної вартості товарів №UA400030/2024/000062/2 від 16.10.2024 - Джерелом числового значення митної вартості товару є митна декларація від 11.10.2024 №24UA400040025834U0,
- рішення про коригування митної вартості товарів №UA400030/2024/000064/2 від 17.10.2024 - Джерелом числового значення митної вартості товару є митна декларація від 09.09.2024 №24UA400040023082U9,
- рішення про коригування митної вартості товарів №UA400030/2024/000065/2 від 21.10.2024 - Джерелом числового значення митної вартості товару є митні декларації від 15.10.2024 №24UA400040026185U4, від 17.10.2024 №24UA400040026345U0,
- рішення про коригування митної вартості товарів №UA400030/2024/000066/2 від 21.10.2024 - Джерелом числового значення митної вартості товару є митні декларації від 15.10.2024 №24UA400040026185U4, від 17.10.2024 №24UA400040026345U0,
- рішення про коригування митної вартості товарів №UA400030/2024/000067/2 від 21.10.2024 - Джерелом числового значення митної вартості товару є митні декларації від 15.10.2024 №24UA400040026185U4, від 17.10.2024 №24UA400040026345U0.
Коригувань на обсяг партії подібних (аналогічних) товарів, умови поставки, комерційні умови тощо не здійснювалось у зв'язку з відсутністю інформації про вплив їх на рівень митної вартості.
Незгоду із здійсненим судом розподілом судових витрат скаржник обґрунтовує тим, що справа №140/2561/25 є справою незначної складності, розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження, доказів того, що підготовка процесуальних документів у судді першої інстанції у цій справі вимагала значного обсягу часу та за своїми характеристиками була віднесена до складних справ ні представником Позивача, ні Позивачем не надано.
Зауважує, що ряд поданих позивачем доказів, на підтвердження понесення витрат на правову допомогу, існували ще до ухвалення рішення у цій справі, про що свідчать дати таких документів. Наведене вище дає підстави вважати, що Позивач не подав заяви, яка б у розумінні положень частини сьомої статті 139, частини третьої статті 143 КАС України давала підстави для ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на правничу допомогу. Відтак, відсутність на момент ухвалення рішення у суду доказів понесених судових витрат (в т.ч. на правову допомогу), виключає можливість ухвалення додаткового рішення з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 252 КАС України.
Переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг та відзивів на них, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що в задоволенні апеляційних скарг слід відмовити з наступних підстав.
Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Судом першої інстанції достовірно встановлено, матеріалами справи підтверджено, що 14.08.2023 між ТОВ «ЕКОВІСТ» (покупець) та фірмою «Omnia Europe S.A.» (продавець) було укладено контракт №11/08/2023 KROH, за умовами якого продавець приймає на себе зобов'язання поставити і передати у власність покупця, а покупець прийняти і оплатити, на умовах цього контракту кукурудзяний крохмаль (OmniBond 100, OmniBond 150, OmniCat 135A) (код товару УКТ ЗЕД 1108), іменований надалі товар.
Валюта контракту євро. Ціна товару за цим контрактом встановлюється в євро і вказується в специфікаціях до цього контракту.
Товар поставляється продавцем покупцеві на узгоджених умовах, зазначених в специфікаціях, що додаються до цього контракту.
Умови оплати 100% передплата. За домовленістю сторін умови оплати товару можуть бути змінені, що сторони фіксують в додатках/специфікаціях. Оплата здійснюється в євро шляхом банківського переказу грошових коштів з рахунку покупця на рахунок продавця, зазначений у даному контракті.
Додатковою угодою №1 від 31.08.2023 до контракту №11/08/2023 KROH від 14.08.2023 сторони внесли зміни до контракту, змінивши платіжні реквізити продавця.
Додатковою угодою №2 від 06.12.2023 до контракту №11/08/2023 KROH від 14.08.2023 сторони доповнили розділ 1 контракту пунктом 1.3, за умовами якого покупець на підставі Декларації ексклюзивного дистриб'ютора від 15.08.2023 є офіційним ексклюзивним дистриб'ютором Omnia Europe S.A. (Румунія) в Україні з усіма правами та обов'язками, що випливають із цього.
Додатковою угодою №3 від 06.12.2023 до контракту №11/08/2023 KROH від 14.08.2023 внесені зміни в пункт 2.2. та пункт 2.3. розділу 2 ЦІНА І ЗАГАЛЬНА ВАРТІСТЬ КОНТРАКТУ та викласти його в наступній редакції: 2.2. Кількість Товару, що поставляється за даним Контрактом, становить 20 000 тон (двадцять тисяч тон). 2.3. Орієнтовна сума Контракту становить 7 300 000,00 євро (сім мільйонів триста тисяч євро 00 євроцентів).
27.09.2024 сторони підписали специфікацію №25 до контракту на поставку кукурудзяного крохмалю / Com starch OmniBond 150 в кількості 600 т, за ціною 350 Євро за 1 т на загальну суму 210 000,00 Євро, модифікований катіонний крохмаль (modified cationic corn starch) OmniCat 145 A в кількості 66 т, за ціною 760 Євро за 1 т на загальну суму 50 160,00 Євро та кукурудзяний крохмаль Com starch Ecovist 100 в кількості 66 т, за ціною 350 Євро за 1 т на загальну суму 23 100,00 Євро. Загальна сума специфікації №25 становить 283 260,00 Євро. Пунктом 2 згаданої специфікації сторони погодили умови оплати: 100% передоплата Товару. Згідно п. 4 специфікації поставка товару здійснюється частково (товарними партіями), автомобільним транспортом, на умовах FCA - Меджидія, Румунія згідно з умовами ІНКОТЕРМС-2020.
На виконання умов контракту та специфікації №25 від 27.09.2024 до контракту позивач по справі здійснив попередню оплату за 198 тон кукурудзяного крохмалю на загальну суму 69 300,00 євро відповідно до банківської платіжної інструкції на переказ коштів від 08.10.2024 №Р2410089829280.
В подальшому, декларант позивача подав Хмельницькій митниці відповідні митні декларації з метою розмитнення вказаного товару.
Так, у митній декларації (МД) від 16.10.2024 №24UA400030005165U5 декларантом позивача було задекларовано товар: Натуральний кукурудзяний крохмаль OMNIBOND-150, у вигляді дрібного порошку білого кольору, чистий, без стороннього запаху 21000 кг. Партія ОВ150Р00252410-129. Вологість 10,9%, pH 5,9. Дата виготовлення: 04/10/2024. Термін придатності: 04/10/2026р. Не містить у своєму складі генетично-модифікованих організмів. Не для харчової промисловості. Використовується як клей у виробництві гофрокартону. Розфасовано у паперові мішки по 25 кг. Виробник: Omnia Europe S.A. Торгівельна марка:Omnia.
Митну вартість задекларованого товару було визначено декларантом за основним методом визначення митної вартості шляхом додавання до фактурної вартості товару у розмірі 7350,00 євро витрат на транспортування у розмірі 28000,00 грн.
На підтвердження заявленої у МД митної вартості ТОВ ЕКОВІСТ були подані наступні документи: пакувальний лист (Packing list) б/н від 12.10.2024; рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) №OI-009587 від 12.10.2024; автотранспортна накладна (Road consignment note) №А 320460 від 12.10.2024; сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 (Movement certificate EUR. 1) Y 0038222 від 12.10.2024; банківський платіжний документ, що стосується товару №Р2410089829280 від 09.10.2024; калькуляція транспортних витрат від 15.10.2024; документ, що підтверджує вартість перевезення товару №1 від 15.10.2024; специфікація №25 від 27.09.2024; додаткова угода №1 від 31.08.2023; додаткова угода №2 від 06.12.2023; додаткова угода №3 від 06.12.2023; зовнішньоекономічний контракт №11/08/2023 KROH від 14.08.2023; договір про надання послуг митного брокера №799-Б від 04.09.2023; договір (контракт) про перевезення №38/24/ЛВ від 24.09.2024; заява декларанта або уповноваженої ним особи, у вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари не є генетично модифікованим організмом або продукцією, виробленою із застосуванням генетично-модифікованих організмів заява - ГМО від 06.09.2023; декларація ексклюзивного дистриб'ютора від 15.08.2023; лист щодо статистичної вартості від 30.10.2023; лист-опис від 06.09.2023; сертифікат аналізу від 11.10.2024; копія митної декларації країни відправлення №24RОСТ1970М16218В5 від 12.10.2024.
Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митним органом в електронному повідомленні декларанту запропоновано подати такі документи: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
На електронне повідомлення митниці декларант листом від 16.10.2024 повідомив про відсутність інших додаткових документів.
За результатами розгляду поданої декларантом МД від 16.10.2024 №24UA400030005165U5 та доданих до неї документів, відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів від 16.10.2024 №UA400030/2024/000062/2 та сформував картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400030/2024/000198.
У графі 33 оскаржуваного рішення від 16.10.2024 №UA400030/2024/000062/2 зазначено, що документи, подані згідно ч. 2 та ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують усі числові значення складових митної вартості, а заявлений рівень митної вартості ставить під сумнів задекларовану митну вартість товарів. Зокрема, вказано на наступне.
Заявлений декларантом рівень митної вартості товару не відповідає рівню митної вартості ідентичних товарів того ж виробника, тієї ж торгової марки, митне оформлення яких здійснено раніше.
Вартість товару відповідно до декларації MRN країни відправлення вища від вартості, заявленої до митного оформлення.
Сума, зазначена в платіжній інструкції не відповідає сумі, вказаній в специфікації та вартості задекларованого товару.
Відповідно до довідки на транспортно-експедиційні витрати, вартість перевезення вантажу за 1 км до кордону України значно нижча ніж вартість після кордону (тариф на перевезення до кордону складає 49,82 грн/км, після кордону України 56,55 грн./км). В довідці на транспортно-експедиційні витрати не зазначено відстань з місця завантаження до пункту пропуску на кордоні та відстань від пункту пропуску на кордоні до місця доставки (розвантаження). Зазначене ставить під сумнів правдивість декларування витрат на транспортування. При цьому до митного оформлення не надано належного підтвердження витрат на транспортування.
Зазначене в рахунку-фактурі та міжнародній товарно-транспортній накладній замовлення на закупівлю (додаток) не подано до митного оформлення, а також у поданому рахунку-фактурі відсутнє посилання на зовнішньоекономічний контракт.
Згідно додаткової угоди від 06.12.2023 №2 року до Контракту від 14.08.2023 №11/08/2023 КРОН додано пункт 1.3 «покупець на підставі Декларації ексклюзивного дистриб'ютора від 15.08.2023 року є офіційним ексклюзивним дистриб'ютором Оmnіа Еuгоре S.А. (Румунія) в Україні з усіма правами та обов'язками, що випливають з цього». Однак, до митного оформлення надано специфікацію від 27.09.2024 №25, в якій зазначено ціну 350 євро за тонну, яка діє для ексклюзивного дистриб'ютора, але дистриб'юторство ТОВ «ЕКОВІСТ» не підтверджено документально відповідно до законодавства. Крім того, згідно даного доповнення покупець зобов'язаний купувати щомісячно певну кількість товару. При цьому, інформації щодо поставок за даним контрактом не надано.
Подані до митного оформлення документи не містять усіх визначних ч. 10 ст. 58 МК України числових значень складових митної вартості, зокрема належним чином підтверджених витрат на транспортування товарів.
Митна вартість не може бути визначена за другорядними методами (ст. 59 та 60 МК України) зважаючи на відсутність у митного органу інформації про ідентичні та подібні товари, що були оформлені у митному відношенні. Митна вартість не може бути визначена за другорядними методами (ст. 62 та 63 МК України) у зв'язку з відсутністю у митного органу інформації основи для віднімання та додавання вартості, а тому митну вартість товару визначено за резервним методом згідно із статтею 64 МК України за МД від 11.10.2024 №24UA400040025834U0. Коригувань на обсяг партії подібних (аналогічних) товарів, умови поставки, комерційні умови тощо не здійснювалось у зв'язку з відсутністю інформації про вплив їх на рівень митної вартості.
Також декларантом ТОВ «ЕКОВІСТ» для митного оформлення товару, ввезеного на підставі вищезазначених контракту та специфікації до нього було подано Хмельницькій митниці МД від 17.10.2024 №24UA400030005194U0 на товар: Натуральний кукурудзяний крохмаль OMNIBOND-150, у вигляді дрібного порошку білого кольору, чистий, без стороннього запаху 22000 кг. Партія ОВ150Р00252410-133. Вологість 11,4%, pH 6,2. Дата виготовлення: 15/10/2024. Термін придатності: 15/10/2026р. Не містить у своєму складі генетично-модифікованих організмів. Не для харчової промисловості. Використовується як клей у виробництві гофрокартону. Розфасовано у паперові мішки по 25 кг. Виробник: Omnia Europe S.A. Торгівельна марка: Omnia.
Митну вартість задекларованого товару було визначено декларантом за основним методом визначення митної вартості шляхом додавання до фактурної вартості товару у розмірі 7700,00 євро витрат на транспортування у розмірі 28000,00 грн.
На підтвердження заявленої у МД митної вартості ТОВ «ЕКОВІСТ» були подані наступні документи: пакувальний лист (Packing list) б/н від 15.10.2024; рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) №OI-009643 від 15.10.2024; автотранспортна накладна (Road consignment note) №А 871611 від 15.10.2024; сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 (Movement certificate EUR. 1) Y 0038232 від 15.10.2024; банківський платіжний документ, що стосується товару №Р2410089829280 від 09.10.2024; калькуляція транспортних витрат №3/10/24 від 16.10.2024; документ, що підтверджує вартість перевезення товару №3/10/24 від 16.10.2024; специфікація №25 від 27.09.2024; додаткова угода №1 від 31.08.2023; додаткова угода №2 від 06.12.2023; додаткова угода №3 від 06.12.2023; зовнішньоекономічний контракт №11/08/2023 KROH від 14.08.2023; договір про надання послуг митного брокера №799-Б від 04.09.2023; договір (контракт) про перевезення №18/24/ЛВ від 22.07.2024; заява декларанта або уповноваженої ним особи, у вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари не є генетично модифікованим організмом або продукцією, виробленою із застосуванням генетично-модифікованих організмів заява - ГМО від 06.09.2023; декларація ексклюзивного дистриб'ютора від 15.08.2023; лист щодо статистичної вартості від 30.10.2023; лист-опис від 06.09.2023; сертифікат аналізу від 15.10.2024; копія митної декларації країни відправлення №24RОСТ1970А16471В0 від 15.10.2024.
Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митним органом в електронному повідомленні декларанту запропоновано подати такі документи: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
На електронне повідомлення митниці декларант листом від 17.10.2024 повідомив про відсутність інших додаткових документів.
За результатами розгляду поданої декларантом МД від 17.10.2024 №24UA400030005194U0 та доданих до неї документів, відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів від 17.10.2024 №UA400030/2024/000064/2 та сформував картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400030/2024/000200.
У графі 33 оскаржуваного рішення від 17.10.2024 №UA400030/2024/000064/2 зазначено, що документи, подані згідно з ч. 2 та ч. 3 ст. 53 МК України містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують усі числові значення складових митної вартості, а заявлений рівень митної вартості ставить під сумнів задекларовану митну вартість товарів. Зокрема, вказано на наступне.
Заявлений декларантом рівень митної вартості товару не відповідає рівню митної вартості ідентичних товарів того ж виробника, тієї ж торгової марки, митне оформлення яких здійснено раніше.
Вартість товару відповідно до декларації MRN країни відправлення вища від вартості, заявленої до митного оформлення.
Сума, зазначена в платіжній інструкції не відповідає сумі, вказаній в специфікації та вартості задекларованого товару.
Відповідно до довідки на транспортно-експедиційні витрати, вартість перевезення вантажу за 1 км до кордону України значно нижча ніж вартість після кордону (тариф на перевезення до кордону складає 49,82 грн/км, після кордону України 59,52 грн/км). В довідці на транспортно-експедиційні витрати не зазначено відстань з місця завантаження до пункту пропуску на кордоні та відстань від пункту пропуску на кордоні до місця доставки (розвантаження). Зазначене ставить під сумнів правдивість декларування витрат на транспортування. При цьому до митного оформлення не надано належного підтвердження витрат на транспортування.
Зазначене в рахунку-фактурі та міжнародній товарно-транспортній накладній замовлення на закупівлю (додаток) не подано до митного оформлення, а також у поданому рахунку-фактурі відсутнє посилання на зовнішньоекономічний контракт.
Згідно додаткової угоди від 06.12.2023 №2 року до Контракту від 14.08.2023 №11/08/2023 КРОН додано пункт 1.3 «покупець на підставі Декларації ексклюзивного дистриб'ютора від 15.08.2023 року є офіційним ексклюзивним дистриб'ютором Оmnіа Еuгоре S.А. (Румунія) в Україні з усіма правами та обов'язками, що випливають з цього». Однак, до митного оформлення надано специфікацію від 27.09.2024 №25, в якій зазначено ціну 350 євро за тонну, яка діє для ексклюзивного дистриб'ютора, але дистриб'юторство ТОВ «ЕКОВІСТ» не підтверджено документально відповідно до законодавства. Крім того, згідно даного доповнення покупець зобов'язаний купувати щомісячно певну кількість товару. При цьому, інформації щодо поставок за даним контрактом не надано.
Подані до митного оформлення документи не містять усіх визначних ч. 10 ст. 58 МК України числових значень складових митної вартості, зокрема належним чином підтверджених витрат на транспортування товарів.
Митна вартість не може бути визначена за другорядними методами (ст. 59 та 60 МК України) зважаючи на відсутність у митного органу інформації про ідентичні та подібні товари, що були оформлені у митному відношенні. Митна вартість не може бути визначена за другорядними методами (ст. 62 та 63 МК України) у зв'язку з відсутністю у митного органу інформації основи для віднімання та додавання вартості, а тому митну вартість товару визначено за резервним методом згідно із статтею 64 МК України за МД від 09.09.2024 №24UA400040023082U9. Коригувань на обсяг партії подібних (аналогічних) товарів, умови поставки, комерційні умови тощо не здійснювалось у зв'язку з відсутністю інформації про вплив їх на рівень митної вартості.
Крім того, декларантом ТОВ "ЕКОВІСТ" було подано Хмельницькій митниці МД від 21.10.2024 №24UA400030005266U1 на товар: Натуральний кукурудзяний крохмаль OMNIBOND-150, у вигляді дрібного порошку білого кольору, чистий, без стороннього запаху 22000 кг. Партія ОВ150Р00252410-134. Вологість 11,4%, pH 6,2. Дата виготовлення: 16/10/2024. Термін придатності: 16/10/2026р. Не містить у своєму складі генетично-модифікованих організмів. Не для харчової промисловості. Використовується як клей у виробництві гофрокартону. Розфасовано у паперові мішки по 25 кг. Виробник: Omnia Europe S.A. Торгівельна марка: Omnia.
Митну вартість задекларованого товару було визначено декларантом за основним методом визначення митної вартості шляхом додавання до фактурної вартості товару у розмірі 7700,00 євро витрат на транспортування у розмірі 28000,00 грн.
На підтвердження заявленої у МД митної вартості ТОВ "ЕКОВІСТ" були подані наступні документи: пакувальний лист (Packing list) б/н від 16.10.2024; рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) №OI-009659 від 16.10.2024; автотранспортна накладна (Road consignment note) від 16.10.2024; сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 (Movement certificate EUR. 1) Y 0038236 від 17.10.2024; банківський платіжний документ, що стосується товару №Р2410089829280 від 09.10.2024; калькуляція транспортних витрат №648-СТ від 21.10.2024; документ, що підтверджує вартість перевезення товару №648-СТ від 21.10.2024; специфікація №25 від 27.09.2024; додаткова угода №1 від 31.08.2023; додаткова угода №2 від 06.12.2023; додаткова угода №3 від 06.12.2023; зовнішньоекономічний контракт №11/08/2023 KROH від 14.08.2023; договір про надання послуг митного брокера №799-Б від 04.09.2023; договори (контракти) про перевезення №13/24/ЛВ від 22.02.2024, №BG/Т1253/24 від 14.10.2024, №КМ2113/24; заява декларанта або уповноваженої ним особи, у вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари не є генетично модифікованим організмом або продукцією, виробленою із застосуванням генетично-модифікованих організмів заява - ГМО від 06.09.2023; декларація ексклюзивного дистриб'ютора від 15.08.2023; лист щодо статистичної вартості від 30.10.2023; лист-опис від 06.09.2023; сертифікат аналізу від 16.10.2024; копія митної декларації країни відправлення №24RОСТ1970К16594В4 від 17.10.2024.
Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митним органом в електронному повідомленні декларанту запропоновано подати такі документи: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
На електронне повідомлення митниці декларант листом від 21.10.2024 повідомив про відсутність інших додаткових документів.
За результатами розгляду поданої декларантом МД від 21.10.2024 №24UA400030005266U1 та доданих до неї документів, відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів від 21.10.2024 №UA400030/2024/000065/2 та сформував картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400030/2024/000203.
У графі 33 оскаржуваного рішення від 21.10.2024 №UA400030/2024/000065/2 зазначено, що документи, подані згідно ч. 2 та ч. 3 ст. 53 МК України містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують усі числові значення складових митної вартості, а заявлений рівень митної вартості ставить під сумнів задекларовану митну вартість товарів. Зокрема, вказано на наступне.
Заявлений декларантом рівень митної вартості товару не відповідає рівню митної вартості ідентичних товарів того ж виробника, тієї ж торгової марки, митне оформлення яких здійснено раніше.
Вартість товару відповідно до декларації МRN країни відправлення вища від вартості, заявленої до митного оформлення.
Сума, зазначена в платіжній інструкції не відповідає сумі, вказаній в специфікації та вартості задекларованого товару.
Відповідно до калькуляції транспортних витрат, вартість перевезення вантажу за 1 км до кордону України нижча ніж вартість після кордону (тариф на перевезення до кордону складає 49,82 грн/км, після кордону України 62,50 грн/км). Згідно довідки на транспортно-експедиційні витрати відстань з місця завантаження до кордону становить 559 км, а в калькуляції транспортних витрат зазначена відстань з місця завантаження до кордону 562 км. Зазначене ставить під сумнів правдивість декларування витрат на транспортування. При цьому до митного оформлення не надано належного підтвердження витрат на транспортування.
Зазначене в рахунку-фактурі та міжнародній товарно-транспортній накладній замовлення на закупівлю (додаток) не подано до митного оформлення, а також у поданому рахунку-фактурі відсутнє посилання на зовнішньоекономічний контракт.
Згідно додаткової угоди від 06.12.2023 №2 до Контракту від 14.08.2023 №11/08/2023 КРОН додано пункт 1.3 «покупець на підставі Декларації ексклюзивного дистриб'ютора від 15.08.2023 року є офіційним ексклюзивним дистриб'ютором Оmnіа Еurоре S.А. (Румунія) в Україні з усіма правами та обов'язками, що випливають з цього». Однак, до митного оформлення надано специфікацію від 27.09.2024 №25, в якій зазначено ціну 350 євро за тонну, яка діє для ексклюзивного дистриб'ютора, але дистриб'юторство ТОВ «ЕКОВІСТ» не підтверджено документально відповідно до законодавства. Крім того, згідно даного доповнення покупець зобов'язаний купувати щомісячно певну кількість товару. При цьому, інформації щодо поставок за даним контрактом не надано.
Подані до митного оформлення документи не містять усіх визначних ч. 10 ст. 58 МК України, числових значень складових митної вартості, зокрема належним чином підтверджених витрат на транспортування товарів.
Митна вартість не може бути визначена за другорядними методами (ст. 59 та 60 МК України) зважаючи на відсутність у митного органу інформації про ідентичні та подібні товари, що були оформлені у митному відношенні. Митна вартість не може бути визначена за другорядними методами (ст. 62 та 63 МК України) у зв'язку з відсутністю у митного органу інформації основи для віднімання та додавання вартості, а тому митну вартість товару визначено за резервним методом згідно із статтею 64 МК України за МД від 15.10.2024 №24UA400040026185U4, від 17.10.2024 №24UA400040026345U0. Коригувань на обсяг партії подібних (аналогічних) товарів, умови поставки, комерційні умови тощо не здійснювалось у зв'язку з відсутністю інформації про вплив їх на рівень митної вартості.
Також декларантом ТОВ "ЕКОВІСТ" було подано Хмельницькій митниці МД від 21.10.2024 №24UA400030005271U0 на товар: Натуральний кукурудзяний крохмаль OMNIBOND-150, у вигляді дрібного порошку білого кольору, чистий, без стороннього запаху 22000 кг. Партія ОВ150Р00252410-134 18000 кг. Вологість 11,4%, pH 6,2. Дата виготовлення: 16/10/2024. Термін придатності: 16/10/2026р. Партія ОВ150Р00252410-127 4000 кг. Вологість 12,1%, pH 5,9. Дата виготовлення: 04/10/2024. Термін придатності: 04/10/2026р. Не містить у своєму складі генетично-модифікованих організмів. Не для харчової промисловості. Використовується як клей у виробництві гофрокартону. Розфасовано у паперові мішки по 25 кг. Виробник: Omnia Europe S.A. Торгівельна марка: Omnia.
Митну вартість задекларованого товару було визначено декларантом за основним методом визначення митної вартості шляхом додавання до фактурної вартості товару у розмірі 7700,00 євро витрат на транспортування у розмірі 28000,00 грн.
На підтвердження заявленої у МД митної вартості ТОВ "ЕКОВІСТ" були подані наступні документи: пакувальний лист (Packing list) б/н від 18.10.2024; рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) №OI-009677 від 18.10.2024; автотранспортна накладна (Road consignment note) А 030286 від 18.10.2024; сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 (Movement certificate EUR. 1) Y 0038244 від 18.10.2024; банківський платіжний документ, що стосується товару №Р2410089829280 від 09.10.2024; калькуляція транспортних витрат від 21.10.2024; документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 21.10.2024; специфікація №25 від 27.09.2024; додаткова угода №1 від 31.08.2023; додаткова угода №2 від 06.12.2023; додаткова угода №3 від 06.12.2023; зовнішньоекономічний контракт №11/08/2023 KROH від 14.08.2023; договір про надання послуг митного брокера №799-Б від 04.09.2023; договір (контракт) про перевезення №44/24/ЛВ від 16.10.2024; заява декларанта або уповноваженої ним особи, у вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари не є генетично модифікованим організмом або продукцією, виробленою із застосуванням генетично-модифікованих організмів заява - ГМО від 06.09.2023; декларація ексклюзивного дистриб'ютора від 15.08.2023; лист щодо статистичної вартості від 30.10.2023; лист-опис від 06.09.2023; сертифікат аналізу від 18.10.2024; копія митної декларації країни відправлення №24RОСТ1970G16752В9 від 18.10.2024.
Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митним органом в електронному повідомленні декларанту запропоновано подати такі документи: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
На електронне повідомлення митниці декларант листом від 21.10.2024 повідомив про відсутність інших додаткових документів.
За результатами розгляду поданої декларантом МД від 21.10.2024 №24UA400030005271U0 та доданих до неї документів, відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів від 21.10.2024 №UA400030/2024/000066/2 та сформував картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400030/2024/000205.
У графі 33 оскаржуваного рішення від 21.10.2024 №UA400030/2024/000066/2 зазначено, що документи, подані згідно ч. 2 та ч. 3 ст. 53 МК України містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують усі числові значення складових митної вартості, а заявлений рівень митної вартості ставить під сумнів задекларовану митну вартість товарів. Зокрема, вказано на наступне.
Заявлений декларантом рівень митної вартості товару не відповідає рівню митної вартості ідентичних товарів того ж виробника, тієї ж торгової марки, митне оформлення яких здійснено раніше.
Вартість товару відповідно до декларації МRN країни відправлення вища від вартості, заявленої до митного оформлення.
Сума, зазначена в платіжній інструкції не відповідає сумі, вказаній в специфікації та вартості задекларованого товару.
Відповідно до калькуляції транспортних витрат, вартість перевезення вантажу за 1 км до кордону України нижча ніж вартість після кордону (тариф на перевезення до кордону складає 49,82 грн/км, після кордону України 56,55 грн/км). Відповідно до довідки на транспортно-експедиційні витрати відстань з місця завантаження до кордону становить 559 км., а в калькуляції транспортних витрат зазначена відстань з місця завантаження до кордону 562 км. Зазначене ставить під сумнів правдивість декларування витрат на транспортування. При цьому до митного оформлення не надано належного підтвердження витрат на транспортування.
Зазначене в рахунку-фактурі та міжнародній товарно-транспортній накладній замовлення на закупівлю (додаток) не подано до митного оформлення, а також у поданому рахунку-фактурі відсутнє посилання на зовнішньоекономічний контракт.
Згідно додаткової угоди від 06.12.2023 №2 до Контракту від 14.08.2023 №11/08/2023 КРОН додано пункт 1.3 «покупець на підставі Декларації ексклюзивного дистриб'ютора від 15.08.2023 року є офіційним ексклюзивним дистриб'ютором Оmnіа Еurоре S.А. (Румунія) в Україні з усіма правами та обов'язками, що випливають з цього». Однак, до митного оформлення надано специфікацію від 27.09.2024 №25, в якій зазначено ціну 350 євро за тонну, яка діє для ексклюзивного дистриб'ютора, але дистриб'юторство ТОВ «ЕКОВІСТ» не підтверджено документально відповідно до законодавства. Крім того, згідно даного доповнення покупець зобов'язаний купувати щомісячно певну кількість товару. При цьому, інформації щодо поставок за даним контрактом не надано.
Подані до митного оформлення документи не містять усіх визначних ч. 10 ст. 58 МК України, числових значень складових митної вартості, зокрема належним чином підтверджених витрат на транспортування товарів.
Митна вартість не може бути визначена за другорядними методами (ст. 59 та 60 МК України) зважаючи на відсутність у митного органу інформації про ідентичні та подібні товари, що були оформлені у митному відношенні. Митна вартість не може бути визначена за другорядними методами (ст. 62 та 63 МК України) у зв'язку з відсутністю у митного органу інформації основи для віднімання та додавання вартості, а тому митну вартість товару визначено за резервним методом згідно із статтею 64 МК України за МД від 15.10.2024 №24UA400040026185U4, від 17.10.2024 №24UA400040026345U0. Коригувань на обсяг партії подібних (аналогічних) товарів, умови поставки, комерційні умови тощо не здійснювалось у зв'язку з відсутністю інформації про вплив їх на рівень митної вартості.
Крім того, декларантом ТОВ «ЕКОВІСТ» було подано Хмельницькій митниці МД від 21.10.2024 №24UA400030005272U0 на товар: Натуральний кукурудзяний крохмаль OMNIBOND-150, у вигляді дрібного порошку білого кольору, чистий, без стороннього запаху 22000 кг. Партія ОВ150Р10002410-193. Вологість 12,09%, pH 5,88. Дата виготовлення: 15/10/2024. Термін придатності: 15/10/2026р. Партія ОВ150Р10002410-190. Вологість 10,78%, pH 5,83. Дата виготовлення: 11/10/2024. Термін придатності: 11/10/2026р. Не містить у своєму складі генетично-модифікованих організмів. Не для харчової промисловості. Використовується як клей у виробництві гофрокартону. Розфасовано у мішки по 1000 кг. Виробник: Omnia Europe S.A. Торгівельна марка: Omnia.
Митну вартість задекларованого товару було визначено декларантом за основним методом визначення митної вартості шляхом додавання до фактурної вартості товару у розмірі 7700,00 євро витрат на транспортування у розмірі 28000,00 грн.
На підтвердження заявленої у МД митної вартості ТОВ «ЕКОВІСТ» були подані наступні документи: пакувальний лист (Packing list) б/н від 16.10.2024; рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) №OI-009660 від 16.10.2024; автотранспортна накладна (Road consignment note) А 922091 від 16.10.2024; сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 (Movement certificate EUR. 1) Y 0038237 від 17.10.2024; банківський платіжний документ, що стосується товару №Р2410089829280 від 09.10.2024; калькуляція транспортних витрат від 21.10.2024; документ, що підтверджує вартість перевезення товару №2110 від 21.10.2024; специфікація №25 від 27.09.2024; додаткова угода №1 від 31.08.2023; додаткова угода №2 від 06.12.2023; додаткова угода №3 від 06.12.2023; зовнішньоекономічний контракт №11/08/2023 KROH від 14.08.2023; договір про надання послуг митного брокера №799-Б від 04.09.2023; договір (контракт) про перевезення №43/24/ЛВ від 15.10.2024; заява декларанта або уповноваженої ним особи, у вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари не є генетично модифікованим організмом або продукцією, виробленою із застосуванням генетично-модифікованих організмів заява - ГМО від 06.09.2023; декларація ексклюзивного дистриб'ютора від 15.08.2023; лист щодо статистичної вартості від 30.10.2023; лист-опис від 06.09.2023; сертифікат аналізу від 16.10.2024; копія митної декларації країни відправлення №24RОСТ1970G16596B9 від 17.10.2024.
Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митним органом в електронному повідомленні декларанту запропоновано подати такі документи: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
На електронне повідомлення митниці декларант листом від 21.10.2024 повідомив про відсутність інших додаткових документів.
За результатами розгляду поданої декларантом МД від 21.10.2024 №24UA400030005272U0 та доданих до неї документів, відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів від 21.10.2024 №UA400030/2024/000067/2 та сформував картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400030/2024/000204.
У графі 33 оскаржуваного рішення від 21.10.2024 №UA400030/2024/000067/2 зазначено, що документи, подані згідно ч. 2 та ч. 3 ст. 53 МК України містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують усі числові значення складових митної вартості, а заявлений рівень митної вартості ставить під сумнів задекларовану митну вартість товарів. Зокрема, вказано на наступне.
Заявлений декларантом рівень митної вартості товару не відповідає рівню митної вартості ідентичних товарів того ж виробника, тієї ж торгової марки, митне оформлення яких здійснено раніше.
Вартість товару відповідно до декларації МRN країни відправлення вища від вартості, заявленої до митного оформлення.
Сума, зазначена в платіжній інструкції не відповідає сумі, вказаній в специфікації та вартості задекларованого товару.
Відповідно до калькуляції транспортних витрат, вартість перевезення вантажу за 1 км до кордону України нижча ніж вартість після кордону (тариф на перевезення до кордону складає 49,82 грн/км, після кордону України 62,50 грн/км). В довідці на транспортно-експедиційні витрати не зазначено відстань з місця завантаження до пункту пропуску на кордоні та відстань від пропуску на кордоні до місця доставки (розвантаження), а в калькуляції транспортних витрат зазначена відстань з місця завантаження до кордону 562 км. Зазначене ставить під сумнів правдивість декларування витрат на транспортування. При цьому до митного оформлення не надано належного підтвердження витрат на транспортування.
Зазначене в рахунку-фактурі та міжнародній товарно-транспортній накладній замовлення на закупівлю (додаток) не подано до митного оформлення, а також у поданому рахунку-фактурі відсутнє посилання на зовнішньоекономічний контракт.
Згідно додаткової угоди від 06.12.2023 №2 до Контракту від 14.08.2023 №11/08/2023 КРОН додано пункт 1.3 «покупець на підставі Декларації ексклюзивного дистриб'ютора від 15.08.2023 року є офіційним ексклюзивним дистриб'ютором Оmnіа Еurоре S.А. (Румунія) в Україні з усіма правами та обов'язками, що випливають з цього». Однак, до митного оформлення надано специфікацію від 27.09.2024 №25, в якій зазначено ціну 350 євро за тонну, яка діє для ексклюзивного дистриб'ютора, але дистриб'юторство ТОВ «ЕКОВІСТ» не підтверджено документально відповідно до законодавства. Крім того, згідно даного доповнення покупець зобов'язаний купувати щомісячно певну кількість товару. При цьому, інформації щодо поставок за даним контрактом не надано.
Подані до митного оформлення документи не містять усіх визначних ч. 10 ст. 58 МК України, числових значень складових митної вартості, зокрема належним чином підтверджених витрат на транспортування товарів.
Митна вартість не може бути визначена за другорядними методами (ст. 59 та 60 МК України) зважаючи на відсутність у митного органу інформації про ідентичні та подібні товари, що були оформлені у митному відношенні. Митна вартість не може бути визначена за другорядними методами (ст. 62 та 63 МК України) у зв'язку з відсутністю у митного органу інформації основи для віднімання та додавання вартості, а тому митну вартість товару визначено за резервним методом згідно із статтею 64 МК України за МД від 15.10.2024 №24UA400040026185U4, від 17.10.2024 №24UA400040026345U0. Коригувань на обсяг партії подібних (аналогічних) товарів, умови поставки, комерційні умови тощо не здійснювалось у зв'язку з відсутністю інформації про вплив їх на рівень митної вартості.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Ековіст», вважаючи рішення Хмельницької митниці від 16.10.2024 №UA400030/2024/000062/2, від 17.10.2024 №UA400030/2024/000064/2, від 21.10.2024 №UA400030/2024/000067/2, №UA400030/2024/000065/2, №UA400030/2024/000066/2 протиправними, звернувся до суду з вимогами про їх скасування.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виснував, що відповідачем не надано доказів правомірності дій посадових осіб митниці при винесенні оскаржуваних рішень про коригування митної вартості, у той час як позивачем належними та допустимими доказами доведено правомірність своїх доводів та вимог.
Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального та процесуального права, з огляду на таке.
Відносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.
В розумінні пунктів 23 та 24 частини 1 статті 4 МК України митне оформлення виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
Відповідно до статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Згідно з частиною 1 статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.
Відповідно до статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення.
Відповідно до статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів.
Відповідно до частини першої статті 51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Частинами першою та другою статті 52 МК України визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант зобов'язаний: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Відповідно до частин першої - четвертою статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено,- банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. У разі, якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Відповідно до частини 5 статті 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Відповідно до статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом, відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.
Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю (частина п»ята статті 54 МК).
Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості - частина шоста статті 54 МК.
Відповідно до статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за основним методом (тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) та другорядними: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); за резервним.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 МК України за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів.
Відповідно до частини четвертої, п'ятої статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Відтак, в силу приписів статті 55 МК України контролюючий орган має право здійснювати коригування митної вартості товару, заявленої декларантом, за відповідних умов, зокрема, якщо ним у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що контролюючі органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено тощо.
Наявність у відповідача обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Відтак, наведені приписи зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
В свою чергу, відсутність в рішенні про коригування митної вартості товарів інформації з належним обґрунтуванням того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 29 січня 2019 року (справа №815/6827/17), а відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України та ч. 6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду.
Суд апеляційної інстанції, здійснивши перевірку рішень суб'єкта владних повноважень щодо відповідності визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України критеріям, вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст. 90 КАС України).
Судом встановлено, що митному органу для митного оформлення із декларацією було надано:
-до МД від 16.10.2024 №24UA400030005165U5: пакувальний лист (Packing list) б/н від 12.10.2024; рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) №OI-009587 від 12.10.2024; автотранспортна накладна (Road consignment note) №А 320460 від 12.10.2024; сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 (Movement certificate EUR. 1) Y 0038222 від 12.10.2024; банківський платіжний документ, що стосується товару №Р2410089829280 від 09.10.2024; калькуляція транспортних витрат від 15.10.2024; документ, що підтверджує вартість перевезення товару №1 від 15.10.2024; специфікація №25 від 27.09.2024; додаткова угода №1 від 31.08.2023; додаткова угода №2 від 06.12.2023; додаткова угода №3 від 06.12.2023; зовнішньоекономічний контракт №11/08/2023 KROH від 14.08.2023; договір про надання послуг митного брокера №799-Б від 04.09.2023; договір (контракт) про перевезення №38/24/ЛВ від 24.09.2024; заява декларанта або уповноваженої ним особи, у вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари не є генетично модифікованим організмом або продукцією, виробленою із застосуванням генетично-модифікованих організмів заява - ГМО від 06.09.2023; декларація ексклюзивного дистриб'ютора від 15.08.2023; лист щодо статистичної вартості від 30.10.2023; лист-опис від 06.09.2023; сертифікат аналізу від 11.10.2024; копія митної декларації країни відправлення №24RОСТ1970М16218В5 від 12.10.2024.
-до МД від 17.10.2024 №24UA400030005194U0: пакувальний лист (Packing list) б/н від 15.10.2024; рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) №OI-009643 від 15.10.2024; автотранспортна накладна (Road consignment note) №А 871611 від 15.10.2024; сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 (Movement certificate EUR. 1) Y 0038232 від 15.10.2024; банківський платіжний документ, що стосується товару №Р2410089829280 від 09.10.2024; калькуляція транспортних витрат №3/10/24 від 16.10.2024; документ, що підтверджує вартість перевезення товару №3/10/24 від 16.10.2024; специфікація №25 від 27.09.2024; додаткова угода №1 від 31.08.2023; додаткова угода №2 від 06.12.2023; додаткова угода №3 від 06.12.2023; зовнішньоекономічний контракт №11/08/2023 KROH від 14.08.2023; договір про надання послуг митного брокера №799-Б від 04.09.2023; договір (контракт) про перевезення №18/24/ЛВ від 22.07.2024; заява декларанта або уповноваженої ним особи, у вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари не є генетично модифікованим організмом або продукцією, виробленою із застосуванням генетично-модифікованих організмів заява - ГМО від 06.09.2023; декларація ексклюзивного дистриб'ютора від 15.08.2023; лист щодо статистичної вартості від 30.10.2023; лист-опис від 06.09.2023; сертифікат аналізу від 15.10.2024; копія митної декларації країни відправлення №24RОСТ1970А16471В0 від 15.10.2024.
-до МД від 21.10.2024 №24UA400030005266U1: пакувальний лист (Packing list) б/н від 16.10.2024; рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) №OI-009659 від 16.10.2024; автотранспортна накладна (Road consignment note) від 16.10.2024; сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 (Movement certificate EUR. 1) Y 0038236 від 17.10.2024; банківський платіжний документ, що стосується товару №Р2410089829280 від 09.10.2024; калькуляція транспортних витрат №648-СТ від 21.10.2024; документ, що підтверджує вартість перевезення товару №648-СТ від 21.10.2024; специфікація №25 від 27.09.2024; додаткова угода №1 від 31.08.2023; додаткова угода №2 від 06.12.2023; додаткова угода №3 від 06.12.2023; зовнішньоекономічний контракт №11/08/2023 KROH від 14.08.2023; договір про надання послуг митного брокера №799-Б від 04.09.2023; договори (контракти) про перевезення №13/24/ЛВ від 22.02.2024, №BG/Т1253/24 від 14.10.2024, №КМ2113/24; заява декларанта або уповноваженої ним особи, у вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари не є генетично модифікованим організмом або продукцією, виробленою із застосуванням генетично-модифікованих організмів заява - ГМО від 06.09.2023; декларація ексклюзивного дистриб'ютора від 15.08.2023; лист щодо статистичної вартості від 30.10.2023; лист-опис від 06.09.2023; сертифікат аналізу від 16.10.2024; копія митної декларації країни відправлення №24RОСТ1970К16594В4 від 17.10.2024.
-до МД від 21.10.2024 №24UA400030005271U0: пакувальний лист (Packing list) б/н від 18.10.2024; рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) №OI-009677 від 18.10.2024; автотранспортна накладна (Road consignment note) А 030286 від 18.10.2024; сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 (Movement certificate EUR. 1) Y 0038244 від 18.10.2024; банківський платіжний документ, що стосується товару №Р2410089829280 від 09.10.2024; калькуляція транспортних витрат від 21.10.2024; документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 21.10.2024; специфікація №25 від 27.09.2024; додаткова угода №1 від 31.08.2023; додаткова угода №2 від 06.12.2023; додаткова угода №3 від 06.12.2023; зовнішньоекономічний контракт №11/08/2023 KROH від 14.08.2023; договір про надання послуг митного брокера №799-Б від 04.09.2023; договір (контракт) про перевезення №44/24/ЛВ від 16.10.2024; заява декларанта або уповноваженої ним особи, у вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари не є генетично модифікованим організмом або продукцією, виробленою із застосуванням генетично-модифікованих організмів заява - ГМО від 06.09.2023; декларація ексклюзивного дистриб'ютора від 15.08.2023; лист щодо статистичної вартості від 30.10.2023; лист-опис від 06.09.2023; сертифікат аналізу від 18.10.2024; копія митної декларації країни відправлення №24RОСТ1970G16752В9 від 18.10.2024.
-до МД від 21.10.2024 №24UA400030005272U0: пакувальний лист (Packing list) б/н від 16.10.2024; рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) №OI-009660 від 16.10.2024; автотранспортна накладна (Road consignment note) А 922091 від 16.10.2024; сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 (Movement certificate EUR. 1) Y 0038237 від 17.10.2024; банківський платіжний документ, що стосується товару №Р2410089829280 від 09.10.2024; калькуляція транспортних витрат від 21.10.2024; документ, що підтверджує вартість перевезення товару №2110 від 21.10.2024; специфікація №25 від 27.09.2024; додаткова угода №1 від 31.08.2023; додаткова угода №2 від 06.12.2023; додаткова угода №3 від 06.12.2023; зовнішньоекономічний контракт №11/08/2023 KROH від 14.08.2023; договір про надання послуг митного брокера №799-Б від 04.09.2023; договір (контракт) про перевезення №43/24/ЛВ від 15.10.2024; заява декларанта або уповноваженої ним особи, у вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари не є генетично модифікованим організмом або продукцією, виробленою із застосуванням генетично-модифікованих організмів заява - ГМО від 06.09.2023; декларація ексклюзивного дистриб'ютора від 15.08.2023; лист щодо статистичної вартості від 30.10.2023; лист-опис від 06.09.2023; сертифікат аналізу від 16.10.2024; копія митної декларації країни відправлення №24RОСТ1970G16596B9 від 17.10.2024.
Митним органом сформовано вимоги про подання додаткових документів для підтвердження митної вартості відповідно до статті 53 МК України, а саме виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
На вимогу митного органу декларантом листами повідомив про відсутність інших додаткових документів.
За результати розгляду поданих документів відповідач прийняв спірні рішення про коригування митної вартості товарів.
Оцінюючи обставини, які стали підставою для прийняття оскарженого рішення про коригування митної вартості товарів, апеляційний суд зазначає наступне.
Так, конкретизація переліку документів, які повинен надати платника податків пов'язується із вимогами до суб'єкта владних повноважень під час прийняття рішень (вчинення дій) діяти обґрунтовано, з урахуванням усіх обставин, які мають значення для прийняття рішення (п.2 ч.2 ст.2 КАС України), а також забезпечити право особи на участь в процесі прийнятті рішення (п.9 ч.2 ст.2 КАС України).
В даному контексті слід зазначити, що Верховний Суд у постанові від 08.10.2019 у справі №803/776/17, висловив правову позицію, згідно з якою декларант не зобов'язаний (звільнений від обов'язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом. Водночас, неподання декларантом документів, перелічених у частині другій статті 53 МК України, саме собою не тягне для нього негативних правових наслідків та не може тягнути за собою відмову у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, як наслідок, коригування митної вартості товарів з тих підстав, коли контролюючий орган вважає, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.
Судовим розглядом встановлено, що позивач під час здійснення митного контролю надав усі документи, передбачені частиною 2 статті 53 Митного кодексу.
На думку суду, подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи підтверджують складові митної вартості за першим (основним) методом, дозволяють ідентифікувати оцінюваний товар та містять об'єктивні дані, що піддаються обчисленню.
При цьому, подані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.
Так, контрактом від 14.08.2023 №11/08/2023 KROH, укладеним між ТОВ "ЕКОВІСТ" (покупець) та компанією Omnia Europe S.A. (продавець), визначено предмет та умови поставки, основні зобов'язання продавця та покупця. Зокрема, пунктами 1, 2, 3, 5 контракту передбачено, що продавець приймає на себе зобов'язання поставити і передати у власність покупця, а покупець прийняти і оплатити, на умовах цього контракту кукурудзяний крохмаль (OmniBond 100, OmniBond 150, OmniCat 135A) (код товару УКТ ЗЕД 1108); валюта контракту євро, ціна товару за цим контрактом встановлюється в євро і вказується в специфікаціях до цього контракту, кількість товару, що поставляється за цим контрактом, становить 2000 т, орієнтована сума контракту становить 1 300 000,00 грн; маса брутто та нетто партій товару, що надійшов, визначається за інвойсами, виписаними продавцем. У загальну вартість контракту входить вартість товару, його упаковка, навантаження, митне оформлення в країні відправлення, вартість необхідних для даного виду товару сертифікатів.
Додатковою угодою від 31.08.2023 №1 до контракту було внесено зміни до розділу 11 контракту (стосуються зміни платіжних реквізитів продавця), а додатковою угодою від 06.12.2023 №3 було внесено зміни до розділу 2 контракту і вказано, що кількість товару, що поставляється за даним контрактом, становить 20 000 т; орієнтовна сума контракту становить 7 300 000,00 євро.
27.09.2024 сторони підписали специфікацію №25 до контракту на поставку кукурудзяного крохмалю / Com starch OmniBond 150 в кількості 600 т, за ціною 350 Євро за 1 т на загальну суму 210 000,00 Євро, модифікований катіонний крохмаль (modified cationic corn starch) OmniCat 145 A в кількості 66 т, за ціною 760 Євро за 1 т на загальну суму 50 160,00 Євро та кукурудзяний крохмаль Com starch Ecovist 100 в кількості 66 т, за ціною 350 Євро за 1 т на загальну суму 23 100,00 Євро. Загальна сума специфікації №25 становить 283 260,00 Євро. Пунктом 2 згаданої специфікації сторони погодили умови оплати: 100% передоплата Товару. Згідно п. 4 специфікації поставка товару здійснюється частково (товарними партіями), автомобільним транспортом, на умовах FCA - Меджидія, Румунія згідно з умовами ІНКОТЕРМС-2020.
Відповідно до інвойсу №ОІ-009587 від 12.10.2024 загальна вартість товару становить 7 350,00 євро, по інвойсу №ОІ-009643 від 15.10.2024 7 700,00 євро, по інвойсу №ОІ-009659 від 16.10.2024 7 700,00 євро, по інвойсу №ОІ-009677 від 18.10.2024 7 700,00 євро, по інвойсу №ОІ-009660 від 16.10.2024 7 700,00 євро. Даними документами визначено ідентифікаційні ознаки товару, кількість, ціну, умови оплати.
Ціна товару в інвойсах №ОІ-009587 від 12.10.2024, №ОІ-009643 від 15.10.2024, №ОІ-009659 від 16.10.2024, №ОІ-009677 від 18.10.2024, №ОІ-009660 від 16.10.2024 відповідає фактурній вартості, зазначеній в МД (графа 22).
Пунктом 5.1 контракту встановлено, що умови оплати 100% передплата; за домовленістю сторін умови оплати товару можуть бути змінено, що сторони фіксують в додатках/специфікаціях.
У специфікації №25 від 27.09.2024 також зазначено умови оплати товару - 100% передоплата товару. Тут же обумовлено, що поставка товару здійснюється частково (товарними партіями), автомобільним транспортом, на умовах FCA Меджидія.
На виконання умов контракту та специфікації №25 від 27.09.2024 до контракту позивач по справі здійснив попередню оплату за 198 тон кукурудзяного крохмалю на загальну суму 69 300,00 євро відповідно до банківської платіжної інструкції на переказ коштів від 08.10.2024 №Р2410089829280.
Суд наголошує, що ціна продажу імпортованих товарів це ціна, зазначена саме відправником у рахунках-фактурах. Лише рахунок-фактура (інвойс) згідно з частиною другою статті 53 МК України є документом, який підтверджує митну вартість товару. Вказана в МД фактурна вартість товару відповідає тій, що зазначена в інвойсах. Жодних розбіжностей чи суперечностей щодо ціни товару подані позивачем документи не містять.
Крім того, визначаючи митну вартість за першим методом декларант в кожному випадку до фактурної вартості додав також витрати з перевезення товару від місця передачі перевізнику до кордону України (по кожній спірній декларації 28 000,00 грн), що не заперечується відповідачем. Такі витрати підтверджено поданими разом із митною декларацією договорами, заявками, довідками про транспортні витрати, калькуляціями.
Отже, заявлена декларантом за першим методом митна вартість оцінюваного товару підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товару, вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару, при цьому товарно-супровідні документи не містять відомостей, що відповідно до визначених сторонами контракту умов позивач має нести інші витрати (крім транспортних).
Щодо аргументів відповідача у спірних рішеннях про наявність розбіжностей у вартості товару, яка міститься в інвойсах, специфікації та в документах про оплату, суд зауважує, що в специфікації вказується загальна вартість товару. Разом з тим, зважаючи на те, що весь об'єм товару, визначений специфікацією, неможливо поставити однією партією, тому така поставка здійснюється окремими невеликими партіями, на кожну з яких складається інвойс. Відтак, цілком очевидним є той факт, що вартість товару, яка зазначена у специфікації буде значно більша вартості товару, яка зазначена в інвойсі. У свою чергу, що стосується документів про оплату, то такі охоплюють оплату кількох партій товару. Крім того, у платіжному документі (Swift-перекази від 08.10.2024 №Р2410089829280) міститься посилання на контракт, а також на специфікацію, по якій проведено відповідну оплату. Платіж здійснено на рахунок продавця компанії Omnia Europe S.A., платіжні реквізити якого відповідають тим, що зазначені в додатковій угоді від 31.08.2023 №1 та в переліку рахунків Account №RO65BTRLEURCRT0360054603.
Відсутність у рахунку-фактурі (інвойсі) посилання на зовнішньоекономічний контракт не є автоматичною підставою для коригування митної вартості, оскільки інші подані документи надають можливість ідентифікувати товар та визначити його вартість. Відсутність в інвойсі реквізитів контракту не спростовує достовірність заявленої вартості. Також відсутність замовлення на закупівлю товару не може бути підставою для коригування митної вартості, оскільки ціну товару безпосередньо визначає рахунок-фактура (інвойс), а не попереднє замовлення.
Не заслуговують на увагу зауваження відповідача про те, що позивач не є ексклюзивним дистриб'ютором в Україні, оскільки компанія OMNIA EUROPE S.A. своїми листами підтвердила той факт, що ТОВ "ЕКОВІСТ" є її ексклюзивним дистриб'ютором в Україні. Додатковою угодою №2 від 06.12.2023 до контракту №11/08/2023 KROH від 14.08.2023 компанія OMNIA EUROPE S.A. додатково підтвердила той факт, що ТОВ ЕКОВІСТ є офіційним ексклюзивним дистриб'ютором даної компанії на підставі Декларації ексклюзивного дистриб'ютора від 15.08.2023.
Крім того, умови, які викладені у додатковій угоді №2 від 06.12.2023 року до Контракту №11/08/2023 KROH від 14.08.2023 щодо зобов'язання ТОВ "ЕКОВІСТ" щомісячно купувати певну кількість товару не зобов'язують декларанта надавати митному органу кожного разу під час розмитнення товару докази попередніх поставок товару цим продавцем.
З огляду на наведене, митна вартість була визначена декларантом за першим методом (за ціною договору) + (28 000 грн транспортні витрати до кордону України).
З огляду на вищевикладене, апеляційний суд зазначає, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України (у разі визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за першим методом).
При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов'язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.
Водночас, приписи вказаних статей зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 18.09.2020 у справі № 815/4686/16.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що при проходженні митного контролю позивачем подано достатньо документів для підтвердження митної вартості товару за основним методом (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються). Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною договору. Твердження відповідача щодо того, що документи, подані до митного оформлення, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення митної вартості є не конкретизованим та безпідставним.
Щодо мотивів відповідача про те, що ціни на імпортований товар, є нижчими від цін за аналогічні товари, розмитнення яких вже проводилося, то такі обставини не є та не можуть бути самостійною підставою для підвищення митної вартості товарів відповідно до вимог МК України, оскільки ці відомості мають допоміжний інформаційний характер, а отже, не можуть бути підставою для коригування митної вартості товарів.
З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції поділяє висновки суду першої інстанції що рішення Хмельницької митниці про коригування митної вартості товарів від 16.10.2024 №UA400030/2024/000062/2, від 17.10.2024 №UA400030/2024/000064/2, від 21.10.2024 №UA400030/2024/000067/2, №UA400030/2024/000065/2, №UA400030/2024/000066/2 не відповідають критеріям правомірності, визначеним ч.2 ст. 2 КАС України, що має наслідком їх скасування як протиправних.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України у резолютивній частині постанови суду першої інстанції зазначається про розподіл судових витрат.
Згідно з ч.1 ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Тобто, наведеною нормою визначено, що додатковими судовими рішеннями є додаткова постанова чи додаткова ухвала, якими вирішуються окремі правові вимоги, не вирішені основним рішенням.
Водночас, додаткове судове рішення за юридичною природою є засобом доповнення вже ухваленого судового рішення, не може змінювати суті основного судового рішення та перелік підстав, за яких суд може прийняти додаткове судове рішення, є вичерпним.
За правилами ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, зокрема, враховує чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору (п.1, п.2 ч.9 ст.139 КАС України).
Частиною першою статті 132 КАС України передбачено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Питання, що стосуються витрат на професійну правничу допомогу, регулюються статтею 134 КАС України. Відповідно до частини 2 цієї статті за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Склад та обсяг судових витрат визначено у частині 3 статті 134 КАС України, згідно з якою для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до частини четвертої статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.5 ст.134 КАС України).
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 134 КАС України).
При цьому, обов'язок доведення неспівмірності витрат відповідно до вимог частини сьомої цієї статті покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з частиною 7 статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Зазначені вимоги кореспондуються з положеннями частини 3 статті 143 КАС України, якими передбачено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Таким чином, необхідною умовою для відшкодування витрат на правничу допомогу є подання стороною детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до частини 9 статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
Водночас, адвокат самостійно визначається зі стратегією захисту інтересів свого клієнта та алгоритмом дій задля задоволення вимог останнього та найкращого його захисту.
Згідно з положеннями статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Аналіз вищенаведених положень дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов'язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
При цьому, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка в силу приписів частини 2 статті 6 КАС України та статті 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини" застосовується судами як джерело права, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України", від 30 березня 2004 року у справі "Меріт проти України".
Отже, при визначенні суми відшкодування витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, слід виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що підтверджують оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Що стосується часу, витраченого фахівцем у галузі права, то достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, яка саме кількість часу витрачена на відповідні дії.
Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16, а також постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 30 квітня 2020 року (справа №826/4466/18), від 29 січня 2021 року (справа № 808/1436/18), від 27 січня 2022 року (справа №813/2241/18).
За правилами оцінки доказів, встановлених статтею 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що у постанові Верховного Суду від 21 січня 2021 року у справі №280/2635/20 вказано, що КАС України у редакції, чинній з 15.12.2017, імплементував нову процедуру відшкодування витрат на професійну правову допомогу, однією з особливостей якої є те, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною / третьою особою чи тільки має бути сплачено. На переконання колегії суддів, зазначені норми (статті 134, 139) були введені в КАС України з 15.12.2017, у тому числі, з метою унормування відносин між суб'єктами, які потребують юридичного супроводу, та адвокатами. Так, за існуючого правового регулювання у сторін з'явилась можливість відшкодувати понесені на правову допомогу витрати (у разі доведення власної правоти у спорі із суб'єктом владних повноважень). При цьому, норми зазначених статей спрямовані саме на захист прав та інтересів позивачів, а не адвокатів. Встановлена на законодавчому рівні можливість позивачів отримати відшкодування понесених витрат на правничу допомогу сприяє нормальному розвитку галузі, дозволяє учасникам судових процесів залучати для захисту свої прав кваліфікованих адвокатів, даючи при цьому таким особам законне право сподіватись на повне або часткове відшкодування понесених витрат у разі доведення власної правової позиції.
Із наданих позивачем доказів судом апеляційної інстанції встановлено, що професійна правнича допомога позивачу надавалася адвокатом Коберським Андрієм Павловичем на підставі ордеру серії ВХ №1048716, Договору про надання професійної правничої допомоги від 01.12.2023 № б/н (т.2 а.с.209).
Для підтвердження витрат на професійну правничу допомогу представником позивача долучено додаткову угоду №2 від 01.01.2025 до Договору про надання професійної правничої допомоги від 01.12.2023 № б/н; акта приймання-передачі послуг від 16.06.2025 до договору про надання правової допомоги від 01.12.2023 року за ведення справи, визначеної у Додатковій угоді №2 від 01.01.2025, вартість послуг адвоката складає 25000,00 грн.
Відповідач скористався правом на подання заперечень на заяву представника позивача. Просив суд відмовити у задоволенні заяви про стягнення заявлених судових витрат. Згідно доводів Хмельницької митниці, на судових розглядах знаходяться кілька проваджень за позовами ТОВ «ЕКОВІСТ» до Хмельницької митниці, тому подані документи в підтвердження понесених витрат не дозволяють ідентифікувати якої справи вони стосуються, а також зазначає, що у справах №140/2370/25 та №140/3158/25 до заяв про стягнення судових витрат було долучено аналогічну Додаткову угоду №2, що й у розглядуваній справі. Також зауважує, що відповідь на відзив дублює доводи позовної заяви. Вважає заявлені судові витрати неспівмірними із складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг.
З огляду на зміст спірних правовідносин та правове регулювання таких, з врахуванням наданих позивачем документів, враховуючи критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката, критерії, з врахуванням яких визначається розмір витрат на оплату послуг адвоката, встановлені частиною 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що витрати на правничу допомогу адвоката в задоволеному судом розмірі 5000 грн є співмірними із складністю справи та виконаних адвокатом у розглядуваній справі робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, суд апеляційної інстанції поділяє висновки суду першої інстанції про їх стягнення за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень та погоджується із висновком суду про їх стягнення за рахунок бюджетних витрат суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
Колегія суддів у контексті доводів скаржника вважає за необхідне вказати, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої прийняте рішення понесених збитків, але і у певному сенсі має спонукати суб'єкта владних повноважень утримуватися від подачі безпідставних заяв, скарг та своєчасно вчиняти дії, необхідні для поновлення порушених прав та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин.
Вказана позиція висловлена Верховним Судом у судових рішеннях від 05.09.2019 (справа №826/841/17), від 24 жовтня 2019 року (справа №820/4280/17), від 30 листопада 2020 року (справа №Н/806/1943/18).
При цьому розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ), присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 р. у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 р. у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 р. у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 р. у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Апеляційний суд враховує, що представником позивача був виконаний відповідний обсяг роботи у справі, який полягав у підготовці адміністративного позову, опрацюванні та долученні достатніх доказів, які вплинули на вирішення справи на користь позивача.
Натомість, відповідачем не спростовано стягнутого на користь позивача розміру понесених витрат на оплату правничої допомоги адвоката.
Ухвалюючи дане судове рішення, колегія суддів суду апеляційної інстанції керуєтьсяст.322 КАС України,ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (п.58 рішення у справі «Серявін та інші проти України»).
Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у даній справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші зазначені в апеляційних скаргах аргументи учасників справи, оскільки судом першої інстанції були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття судового рішення.
Слід зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами і перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Оцінюючи доводи апеляційних скарг, суд апеляційної інстанції зазначає, що такі були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції та їм була надана належна правова оцінка. Доводами апеляційних скарг не спростовуються висновки, викладені судом першої інстанції в оскаржуваних рішеннях.
Відповідно до частини першої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Суд першої інстанції повністю виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин правильно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення законних рішень, які скасуванню не підлягають.
Відповідно до статті 263, пункту 1 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу розглянуто судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Керуючись статтями 139, 242, 308, 309, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційні скарги Хмельницької митниці залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 11 червня 2025 року та додаткове рішення Волинського окружного адміністративного суду від 18 червня 2025 року у справі №140/2561/25 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І. В. Глушко
судді В. С. Затолочний
Н. М. Судова-Хомюк