Справа №359/1795/25
Провадження № 2-ві/359/27/2025
26 листопада 2025 року м.Бориспіль
Суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Муранова-Лесів І.В., розглянувши заяву відповідача ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Чирки Станіслава Станіславовича у цивільній справі №359/1795/25 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої пожежею, -
У провадженні Бориспільського міськрайонного суду Київської області знаходиться вищевказана цивільна справа.
21.11.2025 через канцелярію суду відповідачем ОСОБА_1 подана заява про відвід судді Чирці С.С. (т.2 а.с.46-49).
Відвід вмотивований тим, що суддя не задовольняє клопотання відповідача про допит свідків, про повернення до стадії підготовчого провадження, не витребовує письмові докази, чим порушує її право на захист від пред'явлених до неї позовних вимог та позбавляє можливості надати докази у свій захист до суду. Також зауважує, що ухвала про відкриття провадження у справі та ухвала про забезпечення доказів від 22.02.2024 були направлені їй через 17 днів, а також, що представник позивача отримав ухвалу про забезпечення позову 22.02.2024, а вона через місяць - 20.03.2024. На думку заявника, розрахунок був, що вона не зможе зібрати докази, оскільки садівники з'являються на садових ділянках в травні-вересні і з моменту пожежі пройшло майже 2 роки. Але заявнику вдалося зібрати такі докази, проте суддя повідомляє, що вже пізно, що треба було до підготовчого засідання, що фізично виконати було неможливо. З цих підстав заявник має сумнів щодо об'єктивності судді Чирки С.С.
Ухвалою судді від 24.11.2025 відвід визнано необґрунтованим (т.2 а.с.50-51).
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.11.2025 визначено головуючого суддю Муранову-Лесів І.В. для розгляду заяви про відвід.
Згідно з ч.8 ст.40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.
Дослідивши матеріали цивільної справи №3591795/25, суддя дійшла висновку, що заява про відвід задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до вимог п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
В силу вимог ч.4 ст.36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Відповідно до вимог ч.3 ст.39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Встановлено, що підготовче засідання у вказаній справі було проведено 08.04.2024 за участі представника позивача ОСОБА_3 та представника відповідача Спаського А.Ю. (т.1 а.с.159-160). Під час підготовчого засідання було залишено без задоволення клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи для збирання додаткових доказів, пошуку та виклику свідків.
Ухвалою суду від 08.04.2024 справу було призначено до судового розгляду у судовому засіданні на 16.05.2024, і відповідач ОСОБА_1 була присутня у вказаному засіданні та на тому етапі судового розгляду відводів головуючому судді не заявляла.
Вперше із заявою про відвід судді Лукіна Н.І. звернулася 18.08.2025, який мотивувала тим, що суддя відкрив провадження без достатніх на те підстав та за невідповідності позовної заяви вимогами ст.ст.177,185 ЦПК України, а також, що в ході судового розгляду, на думку ОСОБА_1 , головуючий суддя безпідставно відмовляв у виклику свідків та очевидців подій для їх допиту, не надав можливості здійснити допит ОСОБА_1 в якості свідка до допиту свідка ОСОБА_4 (т.1 а.с.252-254).
Зазначена заява про відвід була розглянута, і ухвалою Бориспільського міськрайонного суду (головуючий суддя Вознюк С.М. ) від 23 липня 2025 року у задоволенні заяви було відмовлено (т.2, а.с. 14-16).
Відповідно до частини п'ятої статті 39 ЦПК України, якщо відвід заявляється повторно з підстав, які вже розглядалися раніше, суд, що розглядає справу, залишає таку заяву без розгляду.
З матеріалів цивільної справи вбачається, що після 23.07.2025 було призначено і проведено єдине судове засідання (13.10.2025), під час якого суд розглянув та не задовольнив клопотання представника відповідача адвоката Сахно О.В. подане в системі «Електронний суд» 14.09.2025 про повернення до стадії підготовчого провадження, а також не задовольнив клопотання представника відповідача про виклик свідка та приєднання доказів (т.2 а.с.23-29, 33-36).
Вказане судове засідання проводилося за участі представника позивача Бутиріна Я.Я., відповідачки ОСОБА_1 та її представника Костаняна С.Е. Зі змісту протоколу судового засідання вбачається, що під час розгляду клопотань суд заслуховував доводи обох сторін та постановляв протокольні ухвали.
Наступне засідання призначене на 27.11.2025.
Таким чином встановлено, що відвід судді від 21.11.2025 заявлений з порушенням вимог ч.3 ст.39 ЦПК України, оскільки з моменту, коли ОСОБА_1 стало відомо про обставини, які вона вважає проявом необ'єктивності судді, пройшло більше ніж два дні. Крім того, відвід обґрунтований виключно незгодою відповідачки із процесуальними рішеннями суду.
В цьому зв'язку слід звернути увагу, що відповідач ОСОБА_1 залучила до участі у справі адвокатів, які обізнані щодо строків та порядку подання доказів і клопотань, у тому числі, що у разі пропуску процесуального строку належить заявляти клопотання про поновлення таких строків і надавати доказів поважності причин пропуску процесуального строку.
Так, відповідно до положень ч.ч.3-5 ст.83 ЦПК України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.
Відповідно до вимог ч.8 цієї статті докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Слід також зазначити, що в силу вимог ч. ч. 1, 2 ст.126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.
Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Крім того, за змістом ч.ч. 1-8 ст.127 ЦПК України визначено наступне.
Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.
Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк.
Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов'язку вчинити відповідну процесуальну дію.
Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.
Про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.
Ухвалу про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом.
Наведені положення цивільного процесуального законодавства свідчать про те, що сторона, яка з поважних причин не могла вчасно вчинити процесуальні дії, не позбавлена можливості у визначений ЦПК України спосіб заявляти клопотання про поновлення процесуального строку на їх подання, а також, у випадку не задоволення такого клопотання, оскаржувати відповідну ухвалу до вищестоящого суду.
Натомість, порушуючи вдруге питання про відвід судді без очевидних на те підстав, відповідач розраховує на те, що справу буде передано іншому судді, який буде зобов'язаний повторно розглянути аргументи сторін, що суперечить завданням цивільного судочинства та вищенаведеним вимогам ч.4 ст.36 ЦПК України.
Відповідно до частин другої та третьої статті 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, ратифікованою Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У рішенні ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» (№ 33949/02, § 49-52, від 09 листопада 2006 року) зазначено, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, допоки не надано доказів протилежного. Стосовно об'єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Зважаючи на відсутність будь-яких об'єктивних даних, що головуючий у справі суддя Чирка С.С.є небезстороннім у даній справі, підстави його відводу відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.36,37, 40,353 ЦПК України, суд -
В задоволенні заяви відповідача ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Чирки Станіслава Станіславовича у цивільній справі №359/1795/25 - відмовити.
Цивільну справу слід повернути до канцелярії суду для передачі раніше визначеному складу суду для продовження судового розгляду.
Ухвала суду апеляційному оскарженню не підлягає.
Суддя: І.В.Муранова-Лесів