Справа № 296/11854/25
3/296/2689/25
"19" листопада 2025 р. м.Житомир
Суддя Корольовського районного суду м. Житомира Шимон Л.С., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Управління патрульної поліції в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого барменом ресторану «Кредо», проживає за адресою в АДРЕСА_1 ,
за ст.130 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
14.10.2025 року о 23 год 22 хв в м. Житомирі, вул. Київська, 54 водій ОСОБА_1 керував електросамокатом SCOOT 911 без н.з. з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з ротової порожнини, порушення мови, поведінка, яка не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою приладу Drager Alcotest, а також в найближчому закладі охорони здоров'я у лікаря нарколога водій відмовився.
Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 ч.1 КУпАП.
Згідно пояснення до протоколу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 зазначив про те, що їхав на самокаті, його зупинили за правопорушення, які були раніше, вирішили скласти протокол.
В судовому засіданні 19.11.2025 року ОСОБА_1 підтримав в повному обсязі письмові заперечення на протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, подані ним 17.11.2025р. через канцелярію суду. Додатково звертав увагу суду на наступне. Відеозапис працівників поліції є неповним та не відтворює всіх обставин справи, відсутні докази того, що він рухався на будь - якому транспортному засобі, поліцейськими не проводився огляд транспортного засобу та доказів його наявності до матеріалів справи не надано. З доводів ОСОБА_1 , Закон України «Про дорожній рух» та Правила дорожнього руху України не дають юридичного визначення пристрою з назвою «електросамокат» як механічний транспортний засіб або транспортний засіб взагалі. На думку ОСОБА_1 , п. 2.5 ПДР України не може застосовуватися до керування електросамокатом, оскільки даний пункт Правил встановлює обов'язки лише для водіїв механічних транспортних засобів. Крім того, на електросамокат не передбачено мати посвідчення водія, оскільки він не є транспортним засобом у значенні ПДР. З доводів ОСОБА_1 , він не може вважатися водієм транспортного засобу, отже, положення ст. 130 КУпАП не можуть відносно нього застосовуватися. 23.03.2023р. набув чинності Закон «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів», який містить 5 статей та визначення пристроїв з електричними двигунами. Однак, пристрій «електросамокат» та порядок користування ним у цьому Законі не визначено. Таким чином, п. 1.10 ПДР, який визначає механічні транспортні засоби як транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт, залишився незмінним. Докази того, що пристрій «електросамокат» мав потужність понад 3 кВт, також відсутні. Таким чином, законодавством про дорожній рух не визначався порядок користування пристроями з електродвигуном потужністю до 3 кВт та не встановлювалась відповідальність за порушення цього порядку, що згідно ч. 1 ст. 9 КУпАП виключає адміністративну відповідальність. За наведених обставин, просив провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно нього за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП в зв'язку з відсутністю складу зазначеного адміністративного правопорушення.
Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, детально дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, суд приходить до наступного висновку.
В порядку статті 280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерством охорони здоров'я України 09.11.2015 року № 1452\735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 року за № 1413\27858, визначено процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду.
Згідно із п.2 вказаної Інструкції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відносно водія ОСОБА_1 14.10.2025 року поліцейським взводу № 1 роти № 2 БУПП в Житомирській області ДПП сержантом поліції Онищенком В.В. складено протокол про адміністративне правопорушення за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
В судовому засіданні 19.11.2025 року в ході огляду відеоматеріалів, наданих УПП в Житомирській області до матеріалів справи, встановлено, що ОСОБА_1 дійсно керував вказаним електросамокатом, зупинений працівниками патрульної поліції біля будинку №54 по вул. Київській в м. Житомирі згідно ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», з наданням ОСОБА_1 документів для перевірки. В зв'язку із виявленням у водія ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння, про що зазначається поліцейським (запах алкоголю з ротової порожнини, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці), ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на місці зупинки за допомогою приладу Драгер або пройти такий огляд в медичному закладі у лікаря нарколога, на що ОСОБА_1 відмовився, при цьому зазначає про те, що «я ж на самокаті їхав, я ж не знав. Значить буду по тротуару їхати». ОСОБА_1 повідомлено про те, що відносно нього будуть складатися адміністративні матеріали за ч. 1 ст. 130 КУпАП, за відмову водія від проходження ним огляду на визначення стану сп'яніння, що є самостійним складом адміністративного правопорушення.
Не заслуговують на увагу доводи ОСОБА_1 з приводу того, що він не є суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, з посиланням на те, що електросамокат не є механічним транспортним засобом.
Законом України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» від 24 лютого 2023 року № 2956-IX (із змінами, внесеними згідно із Законом №3220-IX від 30 червня 2023) передбачено, що дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають при використанні транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та створенні/використанні інфраструктури для них (ст.2). У статті 1 згаданого Закону, серед інших понять визначено, що: 1) легкий персональний електричний транспортний засіб - колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) із потужністю у діапазоні до 1000 Вт, системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, з одним, двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість у діапазоні до 25 кілометрів на годину; 2) низькошвидкісний легкий електричний транспортний засіб - колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома), системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, із двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість, що є меншою або дорівнює 50 кілометрів на годину та більшою за 10 кілометрів на годину, та споряджену масу не більше ніж 600 кілограмів.
Отже, цим нормативно-правовим актом визначено, що легкі електричні транспортні засоби є транспортними засобами і вони поділяються на дві категорії:
1) легкий персональний електричний транспортний засіб: має від одного колеса, електродвигун потужністю до 1000 Вт і розвиває максимальну швидкість до 25 км/год. (до цієї категорії підпадають всі прокатні самокати);
2) низькошвидкісний легкий електричний транспортний засіб: має від двох коліс та може їхати зі швидкістю 10-50 км/год. (пристрої, які їдуть зі швидкістю понад 50 км/год не підпадають в ці категорії й розглядатимуться як мотоцикли).
Аналогічні поняття легких електричних транспортних засобів визначені і у ст.1 Закону України «Про автомобільний транспорт» (закон в редакції Закону №3492-ІV від 23 лютого 2006 зі змінами).
Відтак, з набуттям чинності Законом України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» від 24 лютого 2023 року № 2956-IX (із змінами внесеними згідно із Законом №3220-IX від 30 червня 2023), керування легким електричним транспортним засобом (елетросамокатом) в стані алкогольного сп'яніння тягне відповідальність, встановлену ст.130 КУпАП.
Відтак, з набуттям чинності Законом України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» від 24 лютого 2023 року № 2956-IX (із змінами внесеними згідно із Законом №3220-IX від 30 червня 2023), керування легким електричним транспортним засобом (елетросамокатом) в стані алкогольного сп'яніння тягне відповідальність встановлену ст.130 КУпАП.
Поняття «транспортний засіб», яке визначене у п.1.10 Правил дорожнього руху України (затверджені Постановою КМУ №1306 від 10 жовтня 2001 року зі змінами), не суперечить поняттям, визначеним у Законі України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» від 24 лютого 2023 року № 2956-IX (із змінами, внесеними згідно із Законом №3220-IX від 30 червня 2023 року).
Правилами дорожнього руху розмежовано поняття «транспортний засіб» та «механічний транспортний засіб» (п.1.10 ПДР).
Згідно з ПДР «транспортний засіб» - пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів; «механічний транспортний засіб» - транспортний засіб, що приводиться в рух з допомогою двигуна. Останній термін поширюється на трактори, самохідні машини та механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.
З урахуванням того, що диспозиція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає відповідальність за керування будь-яким «транспортним засобом», а не тільки «механічним транспортним засобом», ОСОБА_1 у даному випадку підлягає притягненню до відповідальності за статтею 130 КУпАП.
При цьому чинне законодавство не містить вказівки на те, що пристрій визнається транспортним засобом лише в разі присвоєння пристрою номерного знаку чи за наявності посвідчення водія в особи, яка ним керує.
У даному випадку не береться до уваги поняття «транспортного засобу», яке визначене у примітці до ст.121 КУпАП, оскільки у цій нормі чітко визначено перелік правопорушень, яких стосується таке поняття (121-126, 127-1 - 128-1, частинах першій і другій ст.129, ст.ст.132-1, 133-1, 133-2, 139 і 140 КУпАП) і серед цих правопорушень відсутня ст.130 КУпАП.
В цьому контексті суд також приймає до уваги висновки, викладені у постанові ККС ВС від 15.03.2023 у справі №127/5920/22 (провадження №61-10553св22), згідно з якими використання електросамоката чи іншого подібного засобу (моноколеса, сегвея тощо) для переміщення особи як учасника дорожнього руху є джерелом підвищеної небезпеки в розумінні ст. 1187 ЦК України, якщо в конкретному випадку такий засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна; для кваліфікації діяльності, пов'язаної з таким використанням електричного самоката, характеристика електросамоката як механічного транспортного засобу з урахуванням потужності електродвигуна, встановленого на ньому, значення не має.
З урахуванням зазначеного технічні характеристики електросамокату не мають значення та не впливають на кваліфікацію дій за статтею 130 КУпАП.
Слід звернути увагу, що частина 1 ст.130 КУпАП передбачає відповідальність, зокрема за керування транспортним засобом особою в стані сп'яніння, а також за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння. Отже, суб'єктом вказаного правопорушення є, зокрема, особа, яка керує транспортним засобом. При цьому, вказана норма закону передбачає відповідальність осіб, які керують всіма транспортними засобами, а не лише механічними транспортними засобами та не розділяє транспортні засоби на механічні, електричні чи будь-які інші.
З урахуванням того, що Законом України «Про дорожній рух» передбачений обов'язок водіїв транспортних засобів, до категорії яких також відноситься електросамокат, не допускати випадків керування транспортним засобом у стані сп'яніння, на таких водіїв також розповсюджується обов'язок, передбачений п.2.5 ПДР України щодо проходження на вимогу поліцейського медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також п. 2.9а щодо заборони керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, навіть з урахуванням того, що такий обов'язок закріплений в розділі ІІ ПДР України, який регулює права та обов'язки водіїв механічних транспортних засобів.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про автомобільний транспорт» № 2344-ІІ від 05.04.2001 р. та Закону України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» №2956-ІХ від 24.02.2023 р., електричний колісний транспортний засіб - це дво- і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії.
Згідно висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 4 вересня 2023 року у справі № 702/301/20 (провадження № 51-944кмо23), об'єднана палата звернула увагу на підвищену суспільну небезпечність дій осіб, які керують транспортними засобами, не маючи достатніх теоретичних і практичних знань та не отримавши в передбаченому законом порядку посвідчення водія, оскільки вірогідність настання ДТП в такому випадку є значно вищою, а тому попереджувальна мета додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами в такому разі набуває особливого значення. У цій постанові об'єднана палата сформулювала висновок щодо правозастосування положень статей 55, 286, 286-1 КК: особі, яку визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого відповідною частиною статей 286, 286-1 КК, суд може призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення кримінального правопорушення отримане у передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами.
Диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП, підтверджується безпосередньо дослідженими в судовому засіданні матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 483559 від 14.10.2025 року, складеного за відмову водія 14.10.2025р. від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, складеного відносно ОСОБА_1 , в зв'язку із виявленими ознаками: запах алкоголю з ротової порожнини, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці. Огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою спеціального технічного засобу не проводився; письмовим направленням до КНП «ОМСЦ» Житомирської обласної ради на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 14.10.2025 року, виписаного на ім'я ОСОБА_1 , в зв'язку із виявленням у нього ознак алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з ротової порожнини, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці. Огляд ОСОБА_1 в КНП «ОМСЦ» Житомирської обласної ради не проводився, ОСОБА_1 до медичного закладу не доставлявся; рапортом інспектора взводу №1 роти №2 БУПП в Житомирській області ДПП старшого лейтенанта поліції І. Бризньова від 14.10.2025 року, згідно якого під час несення служби у складі екіпажу Граніт 103 14.10.2025р. приблизно о 23 год 22 хв в м. Житомирі, по вул. Київській біля будинку №54, згідно ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», зупинено транспортний засіб електросамокат SCOOT 911 без н.з. під керуванням водія ОСОБА_1 . Під час перевірки документів, у водія ОСОБА_1 було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з ротової порожнини, порушення мови, поведінка, яка не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою приладу Drager Alcotest та у найближчому закладі охорони здоров'я у лікаря нарколога водій відмовився. Відносно водія ОСОБА_1 було складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП; відеозаписом з нагрудної боді камери поліцейських, безпосередньо оглянутого та дослідженого в судовому засіданні 19.11.2025 року.
Таким чином, дії поліцейських щодо проведення огляду водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння та складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП відповідають положенням ст. 266 КУпАП та «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 № 1452/735. Належних та допустимих доказів на спростування вказаного факту суду надано не було.
Вказане свідчить про наявність в діях водія ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Доводи ОСОБА_1 висновків суду належними та допустимими доказами не спростовують.
Враховуючи обставини справи, характер правопорушення, особу правопорушника, суд приходить до твердого переконання про наявність в діях водія ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та вважає за можливе застосувати до останнього адміністративне стягнення у виді штрафу, з позбавленням права керування транспортними засобами.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні 14.10.2025 року адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Штраф стягнути на рахунок: Отримувач: ГУК у Житомирській області;/Житомир обл./21081300, Код отримувача: 37976485, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача: 899998, Рахунок отримувача: UА368999980313060149000006001, Код класифікації доходів бюджету: 21081300.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі ДСА України судовий збір у розмірі 605 гривень 60 копійок. Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача(МФО): 899998, Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м. Житомира протягом десяти днів з дня її винесення.
Cуддя Людмила ШИМОН