Справа № 296/13460/25
1-кс/296/5836/25
Іменем України
про арешт майна
26 листопада 2025 року м.Житомир
Слідчий суддя Корольовського районного суду м. Житомира ОСОБА_1 , за участі секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Корольовського районного суду м. Житомира клопотання старшого слідчого СВ Житомирського РУП №2 ГУНП в Житомирській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Житомирської окружної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна в кримінальному провадженні № 12025060640001170 від 21.11.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України,-
25.11.2025 до слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира надійшло клопотання старшого слідчого СВ Житомирського РУП №2 ГУНП в Житомирській області лейтенанта поліції Єлизавети КОРНЄЄВОЇ, погоджене прокурором Житомирської окружної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна в кримінальному провадженні № 12025060640001170 від 21.11.2025, за ч.4 ст. 296 КК України:
-предмету зовні схожого на пістолет чорного кольору та магазин в якому наявні 2 патрони;
-змиву з рукоятки предмету схожого зовні на пістолет чорного кольору;
вилучене під час проведення огляду місця події в м. Житомирі , пров. Ю.Кондратюка, 4.
-кепки сірого кольору;
Клопотання обґрунтовано тим, що СУ ГУНП в Житомирській області здійснює досудове розслідування кримінального провадження № 12025060640001170 від 21.11.2025, за ч.4 ст.296 КК України за фактом, що 21.11.2025, близько 16 год. 03 хв., ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи за адресою: м. Житомир пров. Юрія Кондратюка, 4, грубо порушив громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, використовуючи при цьому предмет, ззовні схожий на пістолет (ЄО № НОМЕР_1 ).
22.11.2025 постановою слідчого вищевказане майно, яке належить ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12025060640001170 від 21.11.2025, за ч.4 ст.296 КК України.
25.11.2025 слідчий подав до суду клопотання про накладення арешту на вищевказане майно на підставі п.1 ч.2 ст.170 КПК України з метою забезпечення збереження речового доказу.
Слідчий до суду не з'явився надав заяву про розгляд клопотання без його участі, та просить його задовільнити.
Захисник підозрюваного ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 надала заяву про розгляд клопотання без її участі. Заперечень проти арешту майна підозрюваного ОСОБА_5 не має.
Неявка належним чином повідомлених осіб не перешкоджає розгляду клопотання.
Фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося в силу положень ч.4 ст.107 КПК України.
Слідчий суддя вивчивши клопотання та його додатки, прийшов наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).
Відповідно до ч. 1-3 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно абзацу 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів.
Під час судового розгляду клопотання слідчий суддя встановив, що СВ Житомирського РУП №2 ГУНП в Житомирській області здійснює досудове розслідування кримінального провадження № 12025060640001170 від 21.11.2025, за ч.4 ст.296 КК України за фактом, 21.11.2025, близько 16год. 03хв., ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи за адресою: м. Житомир пров. Юрія Кондратюка, 4, грубо порушив громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, використовуючи при цьому предмет, ззовні схожий на пістолет (ЄО № НОМЕР_1 ).
21.11.2025 слідчим було проведено огляд місця події за адресою: м. Житомир пров. Юрія Кондратюка, 4 вході якого на металевому столику виявлено предмет зовні схожий на пістолет чорного кольору поряд з пістолетом знаходився та магазин в якому наявні 2 патрони які належать ОСОБА_5
21.11.2025 в порядку ст.208 КПК України затримано ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 під час особистого обшуку в нього вилучено кепку сірого кольору;
22.11.2025 постановою слідчого вищевказане майно, яке належить ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано речовимм доказами у кримінальному провадженні № 12025060640001170 від 21.11.2025, за ч.4 ст.296 КК України.
25.11.2025 слідчий подав до суду клопотання про накладення арешту на вищевказане майно на підставі п.1 ч.2 ст.170 КПК України з метою забезпечення збереження речового доказу.
Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
При цьому закон не вимагає, щоб докази на підтвердження вчинення кримінального правопорушення були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого кримінального правопорушення. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно застосувати зазначений вид заходу забезпечення кримінального провадження з метою досягнення дієвості цього провадження та уникнення негативних наслідків.
Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України, - речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Отже, слідчий суддя під час розгляду цього клопотання має встановити лише чи відповідає вилучене майно ознакам речового доказу. При цьому слідчий суддя не уповноважений надавати оцінку чи наявний склад кримінального правопорушення за ч.4 ст.296 КК України.
Слідчий суддя визнає, що матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують забезпечення кримінального провадження шляхом накладення арешту на майно вказане в клопотанні, оскільки воно відповідає критерію речового доказу у кримінальному провадженні за ч.4 ст.296 КК України.
Будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт речового доказу, з метою його збереження слідчий суддя не вбачає, адже під час судового розгляду докази оцінюються безпосередньо судом.
Таким чином, вважаю за необхідне клопотання слідчого задовільнити в повному обсязі та накласти арешт з забороною відчуження, користування чи розпорядження майном.
При цьому, слідчий суддя роз'яснює, що у відповідності до вимог ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому у застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Керуючись ст. ст. 170-173, 175, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого СВ Житомирського РУП №2 ГУНП в Житомирській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна в кримінальному провадженні № 12025060640001170 від 21.11.2025, за ч.4 ст.296 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на майно, а саме:
-предмет зовні схожий на пістолет чорного кольору та магазин в якому наявні 2 патрони;
-змив з рукоятки предмету схожого зовні на пістолет чорного кольору;
-кепку сірого кольору;
вилучене під час огляду місця події 21.11.2025 та в ході затримання підозрюваного ОСОБА_5 в порядку ст.208 КПК України;
заборонивши відчуження, користування та розпорядження щодо вказаного майна.
Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню, проте може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту оголошення та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Ухвалу оголошено 25.11.2025
Слідчий суддя ОСОБА_1