Справа № 163/928/25
Провадження № 1-кп/163/165/25
26 листопада 2025 року Любомльський районний суд Волинської області
в складі головуючого судді ОСОБА_1
з участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Любомль Ковельського району Волинської області кримінальне провадження №12025035560000065 про обвинувачення
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Черемошна Воля Любомльського району Волинської області, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, непрацюючого, раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.358, ч.4 ст.358 КК України,
ОСОБА_4 , в невстановлених досудовим розслідуванням часі, даті та місці, діючи умисно, всупереч встановленого законодавством порядку офіційного отримання посвідчення тракториста-машиніста, яке надає право на сільськогосподарськими, меліоративними і дорожньо-будівельними машинами, з метою керування тракторами, в тому числі саморобними, самохідними сільськогосподарськими, меліоративними і дорожньо-будівельними машинами, вступив у змову із невстановленою досудовим розслідуванням особою, з якою невстановленим досудовим розслідуванням шляхом домовився про виготовлення на його ім'я посвідчення тракториста-машиніста.
Продовжуючи свій злочинний умисел, спрямований на підроблення іншого офіційного документу, ОСОБА_4 діючи умисно, усвідомлюючи характер своїх протиправних дій, розуміючи, що вказаний документ буде підробленим, за попередньою змовою із вказаною невстановленою на даний час досудовим розслідуванням особою, попередньо узгодивши зміст виконуваних функцій кожного, обговоривши деталі виготовлення підробленого, безпосередньо виконав об'єктивну сторону кримінально-караного діяння, пов'язаного із підробленням іншого офіційного документу, а саме невстановленим досудовим розслідуванням шляхом надав (повідомив) невстановленій досудовим розслідуванням особі свої персональні дані та фотокартку з особистим зображенням, для подальшого їх використання під час виготовлення підробленого посвідчення тракториста-машиніста.
В подальшому, невставлена особа, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_4 у невстановлених часі та місці, використовуючи бланк документу, який схожий на посвідчення тракториста-машиніста, та не відповідає зразку, який перебуває в офіційному обігу на території України, серії АТ №038377, в який за допомогою кольорового знакодрукуючого пристрою зі струменевим способом друку нанесла відбиток печатки «Головного управління Держспоживслужби у Волинській області «ТЕХНАГЛЯД 03» та внесла неправдиві відомості у відповідні графи наступного змісту: « ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Волинська обл, с. Черемошна Воля», Місце проживання: «Волинська обл., Любомльский р-н., с. Підгородне», видано: «У правління Держспоживслужби у Волинській області 12 жовтня 2020 р.», а також на зворотній стороні посвідчення відміток про дозвіл на керування категорією машин «А1 трактори з потужністю двигуна до 73,5 кВт», «А2 трактори з потужністю двигуна понад 73,5 кВт» та із використанням пишучого приладу пастою чорного кольору підробила підпис голови екзаменаційної комісії та вклеїла фотокартку із зображенням ОСОБА_4 .
В подальшому, вищевказаний підроблений документ ОСОБА_4 отримав від невстановленої досудовим розслідуванням особи невстановленим досудовим розслідуванням шляхом.
Вищевказані дії надали ОСОБА_4 право на використання посвідчення як офіційного, тобто такого, що має усі необхідні реквізити та юридично значущий характер, та надають йому, як особі, яка його пред'являє, право на керування тракторами, в тому числі саморобними, самохідними сільськогосподарськими, меліоративними і дорожньо-будівельними машинами.
Таким чином, ОСОБА_4 , підробив посвідчення, яке видається та посвідчується установою, яка має право видавати та посвідчувати такі документи, і яке надає права та звільняє від обов'язків з метою його використання підроблювачем, за попередньою змовою групою осіб, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 358 КК України.
Крім цього, ОСОБА_4 03.04.2025 близько 15.00 год, керуючи мототрактором марки «Forte», модель «XТ-244-LUX» д.н.з НОМЕР_1 по вул.Молодіжній у с. Підгородне Ковельського району Волинської області, на вимогу працівника поліції пред'явити документи відповідно до вимог п. 2.1 Правил дорожнього руху, усвідомлюючи свої протиправні дії, достовірно знаючи, що посвідчення тракториста-машиніста серії НОМЕР_2 на ім?я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уповноваженим органом не видавалось та є підробленим, пред'явив та передав його поліцейському для перевірки, тобто використав завідомо підроблений офіційний документ.
Таким чином, ОСОБА_4 використав завідомо підроблений документ, тобто вчинив кримінальне правопорушення (проступок), передбачене ч. 4 ст. 358 КК України.
Обвинувачений у судовому засіданні показав, що не оспорює та визнає доведеними вчинення ним кримінальних правопорушень, а також фактичні обставини, викладені в обвинувальному акті. Показання обвинуваченого за своїм змістом відповідають обвинувальному акту. Він підтвердив, що у жовтні 2020 року придбав трактор, а навесні 2021 року постала необхідність обробітку земельної ділянки, у зв'язку з чим виникла потреба у наявності посвідчення тракториста. Перебуваючи на ринку, від невстановленої особи, яку вже не пам'ятає, він почув про можливість придбати таке посвідчення та вирішив скористатися цією пропозицією, оскільки мав потребу у використанні придбаного трактора для ведення господарства та обробки сільськогосподарських земель.
За таких обставин, переконавшись у добровільності позицій учасників, після роз'яснення позбавлення можливості оскарження обставин, що не будуть досліджуватись, за згодою сторін кримінального провадження суд дослідив докази в порядку ч.3 ст.349 КПК України і дійшов висновку про повну доведеність винуватості ОСОБА_4 у підробленні посвідчення, яке видається та посвідчується установою, яка має право видавати та посвідчувати такі документи, і яке надає права та звільняє від обов'язків, з метою його використання підроблювачем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб та у використанні завідомо підробленого документа, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.358, ч.4 ст.358 КК України.
Обираючи міру покарання обвинуваченому, суд враховує характер і тяжкість вчинених ним кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, на обліку психіатра та нарколога не перебуває, обставини, що пом'якшують покарання, до яких суд відносить щире каяття у вчиненому.
Факт щирого каяття у вчиненому злочині та проступку знайшов своє підтвердження в судовому засіданні, про що об'єктивно засвідчила поведінка обвинуваченого та визнання вини за інкримінованими кримінальними правопорушеннями.
Обставин, що обтяжують покарання, не інкриміновано та судом не встановлено.
Згідно ч.1 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Визначені цією нормою Кодексу загальні засади призначення покарання є гарантією обрання винній особі необхідного і доцільного заходу примусу, яке б ґрунтувалося на засадах законності, гуманізму, індивідуалізації та сприяло досягненню справедливого балансу між правами і свободами особи та захистом інтересів держави і суспільства. Відповідно до вказаних засад особі, яка вчинила злочин, повинно бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи з принципу співмірності, цей захід примусу за своїм видом і розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі покарання мають значення і повинні братися до уваги обставини, які його пом'якшують і обтяжують.
З огляду на ці положення кримінального закону при призначенні покарання суд має враховувати не тільки межі караності діяння, встановлені у відповідній санкції статті (частині статті) Особливої частини КК України, а й норми Загальної частини цього Кодексу, в яких регламентуються цілі, система покарань, підстави, порядок та особливості застосування окремих його видів, а також регулюються питання, пов'язані з призначенням покарання, що можуть вплинути на вибір (обрання) судом певних його виду і розміру.
Вирішуючи питання про вид і розмір покарання в кожному конкретному випадку, суд повинен визначати ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, виходячи із сукупності всіх обставин вчинення злочину (форми вини, мотивів, способу, обстановки і стадії вчинення злочину, тяжкості наслідків, ступеня участі кожного із співучасників у вчиненні злочину та ін.).
З огляду на вищенаведене у своїй сукупності, суд дійшов висновку, що покарання обвинуваченому слід призначити в межах законів, за яким він притягується до кримінальної відповідальності, у виді обмеження волі та штрафу, на підставі ч.1 ст.70 КК України буде застосовано принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим.
Суд вважає, що у даному випадку досягнуто справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, а також враховано інтереси усіх суб'єктів кримінально-правових відносин.
Разом з цим, за обставинами справи, суд приходить до висновку, що виправлення й перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства. Тому, для попередження вчинення обвинуваченим нових злочинів від відбування покарання його слід звільнити з випробуванням та покладенням встановлених обов'язків.
Долю речових доказів належить вирішити у відповідності до ст.100 КПК України. Диск який слідчим визнаний як речовий доказ в силу ст. 99 КПК є документом, тому його слід залишити в матеріалах кримінального провадження.
На підставі ст.124 КПК України процесуальні витрати на проведення експертизи слід покласти на обвинуваченого.
Запобіжний захід щодо обвинуваченого не застосовано, клопотання про застосування такого заходу не заявлено і суд не вбачає підстав для його застосування з власної ініціативи.
Керуючись ст.ст.373, 374, ч.15 ст.615 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.358, ч.4 ст.358 КК України,і за цими законами призначити йому покарання:
- за ч.3 ст.358 КК України - у виді 1 (одного) року обмеження волі;
- за ч.4 ст.358 КК України - у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточне покарання ОСОБА_4 визначити у виді 1 (одного) року обмеження волі.
На підставі ст.ст.75, 76 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає такі обов'язки: періодично з'являтиметься для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомлятиме уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Докази:
- оптичний диски DVD-R, на якому містяться відеозаписи з нагрудної боді камери інспектора СРПП, який зберігається в матеріалах кримінального провадження №12025035560000065,- залишити у матеріалах цього провадження;
- посвідчення тракториста машиніста серії НОМЕР_2 на ім?я ОСОБА_4 , яке зберігаються в матеріалах кримінального провадження №12025035560000065,- залишити у матеріалах цього провадження, скасувавши накладений на нього ухвалою слідчого судді Любомльського районного суду Волинської області від 07 квітня 2025 року арешт.
Стягнути з ОСОБА_4 в користь держави 2 785 (дві тисячі сімсот вісімдесят п'ять) гривень 65 копійок судових витрат на проведення судово технічної експертизи документа.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до Волинського апеляційного суду протягом 30 днів із дня його проголошення через Любомльський районний суд.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Головуючий : суддя ОСОБА_1