26 листопада 2025 року справа №360/399/25
м. Дніпро
Суддя Першого апеляційного адміністративного суду Гаврищук Т.Г., розглянув апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2025 року у справі № 360/399/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Першого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2025 року у справі № 360/399/25.
Ознайомившись з даною апеляційною скаргою, суд вважає, що вона не відповідає вимогам ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.
Відповідно до ст.295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
За приписами ч.2 ст.298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до ч.3 ст.298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
З додатків апеляційної скарги вбачається, що оскаржуване рішення суду прийнято судом першої інстанції 29 квітня 2025 року.
З апеляційною скаргою до суду першої інстанції апелянт звернувся 12.11.2025 року.
Тобто, апеляційна скарга подана з порушенням строку на апеляційне оскарження рішення, встановленого КАС України.
Разом з апеляційною скаргою апелянт заявив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
В обґрунтування підстав для поновлення строку апелянт зазначив, що оскаржуване рішення від суду першої інстанції та представника який представляє його інтереси не отримував.
Надаючи оцінку наведеним доводам, які на думку апелянта свідчать про поважність причин пропуску строку, суд виходить з такого.
Статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п'ятої цієї статті).
Отже, наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.
Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством.
Окрім цього, пунктом другим частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.
Такі положення наведених правових норм процесуального права знайшли своє відображення і у статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.
Згідно з частиною першою статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, по заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку оскарження з поважних причин.
Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання апеляційної скарги здійснюється судом апеляційної інстанції у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об'єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на апеляційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Отже, для поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого законом, необхідно встановити наявність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, які об'єктивно перешкоджали особі вчасно подати апеляційну скаргу.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Згідно матеріалів справи, оскаржуване рішення прийнято 29.04.2025 року та доставлено до електронного кабінету представника позивача Ільїчова Сергія Дмитровича, який діє в інтересах позивача відповідно до договору про надання правової допомоги №04012502 від 04.01.2025року - 29.04.2025 року о 14:59 год.
Апеляційну скаргу позивачем подано до суду 12.11.2025, тобто з пропуском строку встановленого ст.295 КАС України.
При цьому доводи скаржника про неотримання від суду та представника позивача оскаржуваного рішення, про яке скаржник дізнався з Єдиного державного реєстру судових рішень 17.06.2025 року, після телефонного дзвінка особи, яка є представником ТОВ «Центр правової допомоги юрист 24», який повідомив, що для подальшого супроводження вищенаведеної справи, необхідно сплатити послуги представника, суд вважає безпідставними, оскільки термін пропуску строку становить понад пів року.
Крім того, ухвали про залишення позовної заяви без руху, відкриття провадження у справі та рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29.04.2025 року були надіслані судом та отримані представником позивача Ільїчовим Сергієм Дмитровичем в системі "Електронний суд", тобто представник позивача був обізнаний про рух вищенаведеної справи.
Отже, скаржником не надано суду жодних доказів, щодо вирішення питання з представником позивача, щодо повноважень та послуг з надання позивачу правничої допомоги, протягом всього періоду розгляду справи в суді першої інстанції.
Стосовно того тверджень скаржника про те, що позивач не отримував копії оскаржуваного рішення, оскільки вона не була направлена йому засобами поштового зв'язку, суд зазначає наступне.
Пунктом 2 ч. 6 ст. 251 КАС України вказано, що днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Частиною 7 ст. 251 КАС України вказано, що якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.
Відтак у матеріалах справи наявні доказі про вручення копії оскаржуваного рішення представнику позивача 29.04.2025 року, а тому вважається, що його вручено і особі, яку він представляє.
Поважними причинами пропуску строку апеляційного оскарження визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Враховуючи те, що апелянтом пропущено строк на апеляційне оскарження, вважаю за необхідне залишити апеляційну скаргу без руху з наданням строку для подання апелянтом клопотання щодо поважності причин пропуску строку з обґрунтованими іншими причинами такого пропуску.
За приписами частини 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Керуючись ст. ст. 169, 296, 298, 321, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Відмовити у задоволені клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2025 року у справі № 360/399/25 - залишити без руху.
Встановити строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги - десять днів з моменту отримання ухвали.
Після усунення недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду.
В разі невиконання вимог цієї ухвали апеляційна скарга повертається апелянту.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: Т.Г. Гаврищук