25 листопада 2025 року Чернігів Справа № 620/8955/25
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скалозуба Ю.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
доІНФОРМАЦІЯ_1
провизнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі також позивач) звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі також відповідач) та просить:
визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса: АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) щодо нескладення та незатвердження акту обстеження сімейного стану військовослужбовця ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) із зазначенням інформації про наявність чи відсутність інших осіб, які здійснюють або можуть здійснювати такий догляд за дідом, ОСОБА_2 , який має першу групу інвалідності, на підставі абз.2 пп.28 п.5 Додатку 19 Наказу Міністра оборони України №170 від 10.04.2009 «Інструкція про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України»;
зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (адреса: АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) призначити комісію, яка перевірить в десятиденний строк сімейний стан родичів військовослужбовця, скласти та затвердити акт обстеження сімейного стану військовослужбовця ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) із зазначенням інформації про наявність чи відсутність інших осіб, які здійснюють або можуть здійснювати такий догляд за його дідом, ОСОБА_2 , який має І групу інвалідності, на підставі абз.2 пп.28 п.5 Додатку 19 Наказу Міністра оборони України №170 від 10.04.2009 «Інструкція про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України».
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем подано до відповідача рапорт, у якому просив звільнити його з військової служби на підставі підпункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу». Рапорт було розглянуто командиром військової частини НОМЕР_3 і залишено без реалізації, зокрема, оскільки до рапорту не було додано акт обстеження сімейного стану військовослужбовця із зазначенням інформації про наявність чи відсутність інших осіб, які здійснюють або можуть здійснювати такий догляд, затвердженого керівником ІНФОРМАЦІЯ_8. Заяву ОСОБА_2 щодо видачі акта обстеження сімейного стану військовослужбовця задоволено не було.
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, у якому просить відмовити у задоволенні позову, оскільки із заявою про проведення обстеження сімейного стану до відповідача звертався не позивач, а його дід - ОСОБА_2 . Відповідач також зазначив, що надав відповідь на заяву ОСОБА_2 листом від 04.04.2025 « 11/48, що свідчить про відсутність бездіяльності відповідача та зазначив, що на дату звернення ОСОБА_2 та на дату надання йому відповіді Акт обстеження складається лише щодо військовослужбовців строкової служби. Натомість, Позивач був мобілізований, а не проходив строкову військову службу.
Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду від 12.08.2025 прийнято позовну заяву та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
Відповідно до копії витягу із наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 (по стройовій частині) від 14.03.2025 № 74 солдата ОСОБА_1 слід вважати призваним 14.03.2025 для поставки до військової частини НОМЕР_4 .
Згідно копії довідки військової частини НОМЕР_5 від 29.07.2025 № 1481/379 позивач перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_5 .
Матеріалами справи встановлено, що позивач звернувся з рапортом, у якому просив звільнити його з військової служби на підставі підпункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу». Цей рапорт було подано у зв'язку з тим, що позивач є єдиною особою, який може здійснювати догляд за своїм дідом - ОСОБА_2 , який має першу групу інвалідності, що підтверджується довідкою до акту огляду МСЕК серія 12 ААД № 041408, та потребує стороннього догляду. Позивач здійснював відповідний догляд і до проходження військової служби, що підтверджується актом огляду сім'ї долученого до матеріалів справи. До вказаного рапорту було долучено певний перелік документів, що на думку позивача підтверджують підстави для звільнення з військової служби.
Вказаний рапорт було розглянуто командиром вч НОМЕР_3 і залишено без реалізації, зокрема, оскільки до рапорту не було додано акт обстеження сімейного стану військовослужбовця із зазначенням інформації про наявність чи відсутність інших осіб, які здійснюють або можуть здійснювати такий догляд, затвердженого керівником ІНФОРМАЦІЯ_8.
Відповідно до долучений до позову копій документів вбачається, що ОСОБА_1 є онуком ОСОБА_2 .
31.03.2025 ОСОБА_2 звертався до керівництва ІНФОРМАЦІЯ_3 із заявою про проведення обстеження сімейного стану військовослужбовця ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 ) та надання йому письмового акту даного обстеження.
Листом від 04.04.2025 № 11/428 ІНФОРМАЦІЯ_3 на заяву ОСОБА_2 повідомив, що відповідно до п. 213 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008 передбачено проведення акту обстеження сімейного стану з метою дострокового звільнення з військової служби військовослужбовців саме строкової служби а також розпорядженням тимчасово виконуючого обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_8 ІНФОРМАЦІЯ_3 від 16 жовтня 2023 року № 2943 надано вказівку не проводити акт обстеження сімейного стану військовослужбовцям інших форм військової служби (крім строкової) оскільки це не належить до повноважень ІНФОРМАЦІЯ_8, а також та відповідно до листа ІНФОРМАЦІЯ_3 (далі ІНФОРМАЦІЯ_3 ) від 17.12.2024 року № 11/4274 щодо надання роз'яснень з питань проведення обстеження сімейного стану військовослужбовцям повідомляю, що проведення обстеження сімейного стану військовослужбовців розглядаються лише ті, що стосуються звільнення зі строкової військової служби за сімейними обставинами - у разі виникнення у них права на відстрочку чи звільнення внаслідок зміни сімейних обставин. Проведення обстеження сімейного стану* військовослужбовців інших форм військової служби до повноважень ІНФОРМАЦІЯ_8 не належать. Відповідно ІНФОРМАЦІЯ_2 не може провести акт обстеження сімейного стану.
Вважаючи вказану бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 65 Конституції України визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни здійснює Закон України від 25 березня 1992 року №2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон №2232-XII у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Згідно з положеннями статті 2 Закону №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Відповідно до частини 4 статті 2 Закону №2232-XII порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Частиною 6 статті 2 Закону № 2232-XII встановлено, зокрема, такий вид військової служби, як військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Абзацом 13 частини 1 статті 1 Закону України «Про оборону України» від 06 грудня 1991 року №1932-XII (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12 травня 2015 року №389-VIII (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, та передбачає надання відповідним органам влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відведення загрози, відсічі збройній агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
Пунктами 2 та 4 Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», визначено військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об'єднаних сил Збройних Сил України , командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з'єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави. Кабінету Міністрів України невідкладно: 1) ввести в дію план запровадження та забезпечення заходів правового режиму воєнного стану в Україні; 2) забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов'язаних із запровадженням правового режиму воєнного стану на території України.
У подальшому Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року №2119-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», продовжено строк дії воєнного стану з 05 годин 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб.
Указами Президента України №259/2022 від 18.04.2022, №341/2022 від 17.05.2022, №573/2022 від 12.08.2022, №757/2022 від 07.11.2022, №58/2023 від 06.02.2023, №254/2023 від 01.05.2023, №451/2023 від 26.07.2023, №734/2023 від 06.11.2023, № 49/2024 від 05.02.2024 строк дії воєнного часу продовжувався.
Також Указом Президента України №69/2022 "Про загальну мобілізацію" від 24.02.2022 було оголошено про загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва, яка триває по даний час.
Згідно частини 1 статті 1 Закону № 2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Частиною 6 статті 2 Закону №2232-ХІІ виокремлюються такі види військової служби: строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів); військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
Підстави звільнення з військової служби передбачені статтею 26 Закону №2232-XII.
Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 26 Закону № 2232-ХІІ (у редакції, чинній на час звернення позивача із рапортом), військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби під час воєнного стану на підставах, зокрема:
г) через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу): у зв'язку з вихованням дитини з інвалідністю віком до 18 років; у зв'язку з вихованням дитини, хворої на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитини, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров'я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я, але якій не встановлено інвалідність; у зв'язку з необхідністю здійснення постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я; у зв'язку з наявністю дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи; у зв'язку з необхідністю здійснення опіки над особою з інвалідністю, визнаною судом недієздатною; у зв'язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю I групи; у зв'язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд; військовослужбовці-жінки - у зв'язку з вагітністю; військовослужбовці-жінки, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також якщо дитина потребує домашнього догляду тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку; один із подружжя, обоє з яких проходять військову службу і мають дитину (дітей) віком до 18 років; військовослужбовці, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років; перебування на утриманні військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років.
Положенням «Про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України», затвердженим Указом Президента України від 10 грудня 2008 року №1153/2008, визначається порядок проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України та регулюються питання, пов'язані з проходженням такої служби під час виконання громадянами військового обов'язку в запасі (далі - Положення № 1153).
Згідно із абз. 1 п. 233 Положення №1153 військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. У рапортах зазначаються: підстави звільнення з військової служби.
Судом встановлено, що позивач звертався з рапортом, у якому просив звільнити його з військової служби на підставі підпункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу». Цей рапорт було подано у зв'язку з тим, що позивач є єдиною особою, який може здійснювати догляд за своїм дідом - ОСОБА_2 , який має першу групу інвалідності, що підтверджується довідкою до акту огляду МСЕК серія 12 ААД № 041408, та потребує стороннього догляду. Позивач здійснював відповідний догляд і до проходження військової служби, що підтверджується актом огляду сім'ї.
Як свідчать матеріали справи, 31.03.2025 ОСОБА_2 звертався до керівництва ІНФОРМАЦІЯ_3 із заявою про проведення обстеження сімейного стану військовослужбовця ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 (садове товариство «Чайка») та надання йому письмового акту даного обстеження.
Однак, листом від 04.04.2025 № 11/428 відповідачем відмовлено у видачі такого акту, з посиланням на те, що підстав для проведення перевірки сімейного стану військовослужбовця немає, так як він проходить військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період згідно Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 №69/2022, а отже не за строковою військовою службою, як зазначено в п. 213 Указу Президента України.
Тобто, ключовим питанням у даній справі є необхідність призначення комісії для перевірки сімейного стану родичів військовослужбовця - ОСОБА_1 , за результатами якої скласти акт обстеження.
Пунктом 213 Положення №1153 визначено, що військовослужбовці строкової військової служби можуть бути звільнені зі строкової військової служби достроково відповідно до пунктів «б», «в», «г» частини другої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу». У разі надходження рапорту від військовослужбовця або заяви від його родичів про дострокове звільнення в запас за сімейними обставинами командир військової частини зобов'язаний надіслати у триденний строк до відповідного ІНФОРМАЦІЯ_8 за місцем проживання сім'ї військовослужбовця запит для перевірки його сімейного стану.
Керівник районного (міського) ІНФОРМАЦІЯ_8, одержавши документи від командира військової частини або заяву безпосередньо від родичів військовослужбовця про дострокове звільнення в запас, призначає комісію, яка перевіряє в десятиденний строк сімейний стан родичів військовослужбовця. За результатами перевірки складається акт обстеження, який надсилається для розгляду керівнику обласного ІНФОРМАЦІЯ_8.
Керівник обласного ІНФОРМАЦІЯ_8 зобов'язаний у триденний строк розглянути документи про дострокове звільнення військовослужбовця зі строкової військової служби і за наявності законних підстав надіслати їх командиру військової частини, де проходить службу військовослужбовець.
У разі відсутності законних підстав для дострокового звільнення військовослужбовця зі строкової військової служби за сімейними обставинами керівник обласного ІНФОРМАЦІЯ_8 надає заявнику відповідь про причини відмови і повідомляє про це командира військової частини, де проходить службу військовослужбовець.
Відповідно до Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (із змінами і доповненнями) та Указу Президента України від 10 грудня 2008 року №1153 «Про Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України» затверджено Інструкцію про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, наказ Міністра оборони України від 10.04.2009 №170, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.05.2009 за №438/16454.
Згідно п.1.1 Інструкція про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (далі - Інструкція) визначає механізм реалізації та порядок організації у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту виконання вимог Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (далі - Положення), затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року №1153.
Відповідно до абз.2 пп.28 п.5 Додатку 19 до Інструкції № 170, у разі необхідності здійснювати постійний догляд за членом сім'ї другого ступеня споріднення, який є особою з інвалідністю I або II групи, за умови відсутності інших членів сім'ї першого та другого ступенів споріднення такої особи або якщо інші члени сім'ї першого та другого ступенів споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я:
один із документів, що підтверджує відсутність в особи інших членів сім'ї першого ступеня споріднення (батьків, її чоловіка або дружини, дітей, у тому числі усиновлених) чи другого ступеня споріднення (рідних братів, сестер та онуків): інвалідність такої особи, її потребу в постійному догляді, перебування під арештом (крім домашнього арешту), відбування покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі та акт обстеження сімейного стану військовослужбовця із зазначенням інформація про наявність чи відсутність інших осіб, які здійснюють або можуть здійснювати такий догляд, затвердженого керівником ІНФОРМАЦІЯ_8;
один із документів, що підтверджує інвалідність особи, яка потребує догляду: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або копія посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або копія пенсійного посвідчення чи копія посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю», «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю», в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики;
висновок медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я про потребу в постійному догляді;
Із аналізу наведеної норми вбачається, що одним із документів, які подаються військовослужбовцем з поданням до звільнення з військової служби у разі необхідності здійснювати постійний догляд за членом сім'ї другого ступеня споріднення, який є особою з інвалідністю I або II групи, за умови відсутності інших членів сім'ї першого та другого ступенів споріднення такої особи або якщо інші члени сім'ї першого та другого ступенів споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я є акт обстеження сімейного стану військовослужбовця із зазначенням інформація про наявність чи відсутність інших осіб, які здійснюють або можуть здійснювати такий догляд, затвердженого керівником ІНФОРМАЦІЯ_8
Тобто Інструкцією визначено чіткий і конкретний перелік документів, які подаються військовослужбовцем при звільненні з військової служби.
У зв'язку із цим, посилання відповідача у листі від 04.04.2025 № 11/428 на те, що підстав для проведення перевірки сімейного стану військовослужбовця немає, так як він проходить військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період згідно Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 №69/2022, а отже не за строковою військовою службою, як зазначено в п.213 Указу Президента України, суд не бере до уваги.
Суд зазначає, що дійсно Положенням №1153 визначено порядок проходження громадянами військової служби у Збройних Силах України та регулюються питання, пов'язані з проходженням такої служби під час виконання громадянами військового обов'язку в запасі, а не військовослужбовців, які призвані на військову службу, під час мобілізації, проте Інструкція №170 прийнята на виконання Положенням №1153, якою й визначено перелік документів, який подається військовослужбовцем при звільненні з військової служби
Окрім цього, як встановлено зі змісту службового листа військової частини НОМЕР_3 , позивачу поданий ним рапорт про звільнення з військової служби залишено без реалізації, зокрема, оскільки до рапорту не було додано акт обстеження сімейного стану військовослужбовця із зазначенням інформації про наявність чи відсутність інших осіб, які здійснюють або можуть здійснювати такий догляд, затвердженого керівником ІНФОРМАЦІЯ_8.
Із наведеного вбачається, що відсутність у позивача, визначеного абз.2 пп.28 п.5 Додатку 19 до Інструкції № 170, акту обстеження сімейного стану військовослужбовця із зазначенням інформація про наявність чи відсутність інших осіб, які здійснюють або можуть здійснювати такий догляд, затвердженого керівником ІНФОРМАЦІЯ_8, позбавляє його можливості реалізувати визначене Законом України «Про військовий обов'язок та військову службу» право на звільнення з військової служби.
Поряд з цим, суд зазначає, що керівник районного (міського) ІНФОРМАЦІЯ_8, одержавши документи від командира військової частини або заяву безпосередньо від родичів військовослужбовця про дострокове звільнення в запас, призначає комісію, яка перевіряє в десятиденний строк сімейний стан родичів військовослужбовця. За результатами перевірки складається акт обстеження, який надсилається для розгляду керівнику обласного ІНФОРМАЦІЯ_8. Керівник обласного ІНФОРМАЦІЯ_8 зобов'язаний у триденний строк розглянути документи про дострокове звільнення військовослужбовця зі строкової військової служби і за наявності законних підстав надіслати їх командиру військової частини, де проходить службу військовослужбовець.
У разі відсутності законних підстав для дострокового звільнення військовослужбовця зі строкової військової служби за сімейними обставинами керівник обласного ІНФОРМАЦІЯ_8 надає заявнику відповідь про причини відмови і повідомляє про це командира військової частини, де проходить службу військовослужбовець.
Тобто, із системного аналізу вказаної норми вбачається, що керівник районного (міського) ІНФОРМАЦІЯ_8, призначає комісію, яка перевіряє в десятиденний строк сімейний стан родичів військовослужбовця, за результатами якої складає акт обстеження, який надсилається для розгляду керівнику обласного ІНФОРМАЦІЯ_8, який зобов'язаний у триденний строк розглянути документи про дострокове звільнення військовослужбовця зі строкової військової служби і за наявності законних підстав надіслати їх командиру військової частини, де проходить службу військовослужбовець.
Таким чином, з наведеного слідує, що органи ІНФОРМАЦІЯ_8 на виконання вимог Положенням №1153 повинні призначати комісію, яка перевіряє в десятиденний строк сімейний стан родичів військовослужбовця, за результатами якої складає акт обстеження.
Разом з тим, відповідачем у порушення вимог чинного законодавства, безпідставно відмовлено позивачу у складанні акту обстеження сімейного стану військовослужбовця із зазначенням інформації про наявність чи відсутність інших осіб, які здійснюють або можуть здійснювати такий догляд, затвердженого керівником ІНФОРМАЦІЯ_8.
При цьому, суд бере до уваги те, що складанню акту обстеження передує призначення комісії, яка перевіряє в десятиденний строк сімейний стан родичів військовослужбовця.
Щодо доводів відповідача що із заявою про проведення сімейного стану військовослужбовця ОСОБА_1 звертався ОСОБА_2 (дід позивача) суд вважає необгрунтованими, оскільки відповідно до абзацу 16 пункту 11 Положення про ІНФОРМАЦІЯ_8 затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154 районні ІНФОРМАЦІЯ_8, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення перевіряють за зверненням командира військової частини або за заявою родичів (за наявності підстав) сімейний стан військовослужбовця.
Враховуючи вищевикладене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що адміністративний позов необхідно задовольнити.
Ухвалюючи дане судове рішення суд враховує статтю 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практику Європейського суду з прав людини (рішення «Серявін та інші проти України») та Висновок №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.
Зокрема, згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі «Серявін та інші проти України» (пункт 58), «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява №30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів передбачено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За таких обставин, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Матеріалами справи підтверджується сплата позивачем судового збору у розмірі 968,96 грн.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, на користь позивача з відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 968,96 грн.
Керуючись статтями 72-74, 77, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нескладення та незатвердження акту обстеження сімейного стану військовослужбовця ОСОБА_1 із зазначенням інформації про наявність чи відсутність інших осіб, які здійснюють або можуть здійснювати такий догляд за дідом, ОСОБА_2 , який має першу групу інвалідності, на підставі абз.2 пп.28 п.5 Додатку 19 Наказу Міністра оборони України №170 від 10.04.2009 «Інструкція про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України».
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 призначити комісію, яка перевірить в десятиденний строк сімейний стан родичів військовослужбовця, скласти та затвердити акт обстеження сімейного стану військовослужбовця ОСОБА_1 із зазначенням інформації про наявність чи відсутність інших осіб, які здійснюють або можуть здійснювати такий догляд за його дідом, ОСОБА_2 , який має І групу інвалідності, на підставі абз.2 пп.28 п.5 Додатку 19 Наказу Міністра оборони України №170 від 10.04.2009 «Інструкція про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України».
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 968,96 грн.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 .
Дата складення повного рішення суду - 25.11.2025.
Суддя Ю. О. Скалозуб