25 листопада 2025 року справа № 580/10688/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гаврилюка В.О.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Сумській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
встановив:
Головне управління ДПС у Сумській області (далі - ГУ ДПС у Сумській області, позивач) подало позов, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , відповідачка) податковий борг загальною сумою 3551,82 грн з яких: з податку на доходи фізичних осіб у вигляді мінімального податкового зобов'язання, що підлягає сплаті фізичними особами на суму 1411,45 грн на р/р UA49899998033316935000018504, отримувач ГУК Сумська область/ Буринська МТГ /11011300, банк отримувача Казначейство України (ЕАП); з земельного податку з фізичних осіб на суму 2140,37 грн на р/р UA49899980333169395000018504, отримувач ГУК Сумська область/ Буринська МТГ /18010700, банк отримувача Казначейство України (ЕАП).
В обґрунтування позовних вимог зазначено те, що відповідачка не сплачує у добровільному порядку узгоджений за податковими повідомленнями-рішеннями податковий борг, а тому відповідно до пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України позивач звертається до суду з позовом про його стягнення.
Ухвалою від 26 вересня 2025 року суддя Черкаського окружного адміністративного суду прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження в адміністративній справі, вирішив справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справі (у письмовому провадженні).
Відзив на позовну заяву від відповідачки не надійшов.
Розгляд справи по суті відповідно до частини 3 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розпочато через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд встановив таке.
Згідно матеріалів справи відповідачка має непогашений податковий борг перед бюджетом у загальній сумі 3551,82 грн із таких податків:
1) податку на доходи фізичних осіб у вигляді мінімального податкового зобов'язання, що підлягає сплаті фізичними особами (код бюджетної класифікації 11011300) у сумі 1411,45 грн, що виник згідно податкового повідомлення-рішення від 28.05.2024 № 373177-24/23-25 на суму 1411,45 грн за 2023 рік;
2) земельного податку з фізичних осіб (код бюджетної класифікації В8010700) у сумі 2140,37 грн, що виник згідно податкових повідомлень-рішень:
- від 09.06.2021 № 8911329-2403-1805 на суму 528,36 грн;
- від 31.12.2022 № 568464-2406-1805 на суму 528,36 грн;
- від 12.04.2023 № 675546-2406-1805 на суму 528,36 грн.
- від 18.04.2024 № 141578-2406-1805- UА59020030000072865 на суму 555,29 грн.
Згідно підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до п. 14.1.114-2 ст. 14 Податкового кодексу України мінімальне податкове зобов'язання - мінімальна величина податкового зобов'язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов'язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до цього Кодексу. Сума мінімальних податкових зобов'язань, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить одній юридичній або фізичній особі, у тому числі фізичній особі - підприємцю, є загальним-мінімальним податковим зобов'язанням.
Згідно п.п. 170.14.3 п. 170.14 ст. 170 Податкового кодексу України визначення загального мінімального податкового зобов'язання фізичним особам здійснюється контролюючими органами за податковою адресою таких осіб.
Мінімальне податкове зобов'язання обчислюється контролюючим органом на підставі-даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного земельного кадастру та/або на підставі оригіналів чи належним чином засвідчених копій відповідних документів платника податків, зокрема документів, що підтверджують право власності/користування.
При обчисленні мінімального податкового зобов'язання нормативна грошова оцінка земельних ділянок застосовується контролюючими органами з урахуванням вимог, встановлених пунктом 271.2 статті 271 цього Кодексу.
У разі державної реєстрації платника податку фізичною особою - підприємцем загальне мінімальне податкове зобов'язання за земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь, які використовуються таким підприємцем для провадження господарської діяльності, розраховується таким платником у порядку, визначеному пунктом 177.14 статті 177 та статтею 297 1 цього Кодексу, з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація фізичної особи -підприємця.
Податкове повідомлення-рішення разом з детальним розрахунком суми податку про. сплату річного податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, на суму позитивного значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов'язання та сумою сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов'язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь (далі у цьому пункті -загальна сума сплачених податків, зборів, платежів), надсилається (вручається) платнику податку у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня року, наступного за звітним.
Відповідно до п.п. 170.14.6 п. 170.14 ст. 170 Податкового кодексу України у разі згоди платника податку з визначеним контролюючим органом загальним мінімальним податковим зобов'язанням та/або розрахованою сумою річного податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб такий платник податку зобов'язаний сплатити зазначену у відповідному податковому повідомленні-рішенні суму податку протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до п. 286.5 ст. 286 ПК України нарахування фізичним особам за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, разом із детальним розрахунком суми податку, який, зокрема, але не виключно, має містити кадастровий номер та площу земельної ділянки, розмір ставки податку та розмір пільги податку.
Відповідно до п. 287.5 ст. 287 ПК України податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Як свідчать матеріали справи, податкове повідомлення-рішення, яким визначено мінімальне податкове зобов'язання отримане відповідачкою, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення. У свою чергу, податкові повідомлення-рішення, якими визначено зобов'язання із земельного податку вручені відповідачці нарочно.
П. 56.1 ст. 56 Податкового кодексу України передбачає право платника оскаржити рішення, прийняті контролюючим органом в адміністративному або судовому порядку.
Згідно з вимогами п. 56.1 ст. 56 Податкового кодексу України скарга подається до контролюючого органу вищого рівня протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.
Підп. 56.17.1. п. 56.17. ст. 56 Податкового кодексу України встановлює, що процедура адміністративного оскарження закінчується днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у зазначений строк.
День закінчення процедури адміністративного оскарження на підставі абз. 2 підп. 56.17.5. п. 56.17. ст. 56 Податкового кодексу України вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.
Оскільки докази оскарження у встановлений Податковим кодексом України строк вищевказаних податкових повідомлень-рішень відсутні, суд дійшов висновку про узгодженість визначених ними грошових зобов'язань.
За вимогами підп. 14.1.175 п.14.1 статті 14 Податкового кодексу України сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання визнається податковим боргом.
Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно пункту 59.3 вказаної статті податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Пунктом 59.5 зазначеної статті передбачено, що у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.
У зв'язку з несплатою відповідачкою узгодженої суми податкового зобов'язання, контролюючий орган сформував податкову вимогу форми “Ф» № 0007302-1303-1828 від 27.11.2024, яка отримана відповідачкою, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.
Станом на час подання позовної заяви та розгляду справи податковий борг в розмірі 3551,82 грн відповідачка не сплатила.
Відповідно до пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить задовольнити.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд враховує таке.
Частинами 1, 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки позивач є суб'єктом владних повноважень та враховуючи, що у справі позивач не поніс жодних судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертизи, тому підстави для відшкодування судових витрат позивачеві відсутні.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь бюджету податковий борг з податку на доходи фізичних осіб у вигляді мінімального податкового зобов'язання, що підлягає сплаті фізичними особами в розмірі 1411 (одна тисяча чотириста одинадцять) грн 45 коп. (реквізити для зарахування: р/р UA49899998033316935000018504, отримувач ГУК Сумська область/ Буринська МТГ /11011300, банк отримувача Казначейство України (ЕАП) та податковий борг із земельного податку з фізичних осіб в розмірі 2140 (дві тисячі сто сорок) грн 37 коп. (реквізити для зарахування: р/р UA49899980333169395000018504, отримувач ГУК Сумська область/ Буринська МТГ /18010700, банк отримувача Казначейство України (ЕАП).
Розподіл судових витрат не здійснювати.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Учасники справи:
1) позивач - Головне управління ДПС у Сумській області (40009, Сумська обл., Сумський р-н, м. Суми, вул. Іллінська, 13, код ЄДРПОУ 43995469);
2) відповідачка - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ).
Рішення складене у повному обсязі та підписане 25.11.2025.
Суддя Василь ГАВРИЛЮК