Справа № 560/12035/25
іменем України
26 листопада 2025 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області , Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернулася в суд з позовом до відповідачів, в якому просить:
-визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 02.07.2025 № 222030033425 про відмову у призначенні пенсії за віком;
-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період трудової діяльності з 21.04.1986 по 28.02.1993 року згідно трудової книжки НОМЕР_1 та призначити пенсію за віком з 25.06.2025 року згідно заяви від 25.06.2025 року.
В підтвердження позовних вимог позивач зазначила, що 25.06.2025 року звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про призначення пенсії за віком в зв'язку із досягненням 63-річного віку.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 02.07.2025 року № 222030033425 позивачу відмовлено у призначенні пенсії в зв'язку з недостатністю страхового стажу.
Страховий стаж позивача пенсійним органом обчислено в розмірі 19 років 4 місяці 11 днів при необхідному розміру стажу понад 22 роки.
До страхового стажу не зараховано період трудової діяльності з 21.04.1986 по 28.02.1993 року згідно трудової книжки НОМЕР_2 , оскільки у записі про звільнення відсутній наказ на звільнення та дата його видачі.
Позивач не погоджується з рішенням пенсійного органу про відмову у призначенні пенсії за віком та вважає, що має достатньо стажу трудової діяльності який дає їй право на призначення пенсії, тому звернулася в суд з даним позовом за захистом своїх прав та інтересів.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 липня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін.
Представник відповідача-Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області подала в суд відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнала, у задоволенні позову просить відмовити.
Обгрунтовуючи заперечення позову, представник відповідача пояснила, що 25.06.2025 року позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9.07.2003 року № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV).
За принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області № 222030033425 від 02.07.2025 року, позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком згідно заяви від 25.06.2025, в зв'язку із відсутністю необхідного страхового стажу, передбаченого статтею 26 Закону № 1058-IV.
До страхового стажу не зараховано період роботи з 21.04.1986 по 28.02.1993 згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 19 червня 1978 року, оскільки у записі про звільнення відсутній наказ на звільнення та дата його видачі.
Враховуючи викладене, представник відповідача вважає, що позов задоволенню не підлягає.
Представник відповідача-Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області у відзиві на позов заявила клопотання про проведення розгляду справи в судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін.
Вирішуючи зазначене клопотання суд враховує, що частиною 6 статті 262 КАС України передбачено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, а саме: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Так як дана справа є незначної складності, характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають проведення судового засідання, тому суд вважає, що у задоволенні клопотання необхідно відмовити.
Представник відповідача-Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області подала в суд відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнала, у задоволенні позову просить відмовити.
Обгрунтовуючи заперечення позову, представник відповідача пояснила, що розгляд заяви від 24.02.2025 року та документів наданих до заяви про призначення пенсії ОСОБА_1 , проведений за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області № 22203003425 від 02.07.2025 року, позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком в зв'язку із відсутністю необхідного страхового стажу, передбаченого статтею 26 Закону № 1058-IV.
До страхового стажу не зараховано період роботи з 21.04.1986 по 28.02.1993 згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 19 червня 1978 року, оскільки у записі про звільнення відсутній наказ на звільнення та дата його видачі.
Необхідний страховий стаж згідно із статтею 26 Закону № 1058-IV становить від 22 до 32 років, страховий стаж позивача становить 19 років 4 місяці 11 днів, що не є достатнім для призначення пенсії.
Враховуючи наведене, представник відповідача вважає, що відповідач прийняв правомірне рішення про відмову у призначенні пенсії в зв'язку із відсутністю необхідного страхового стажу, тому у задоволенні позову просить відмовити.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив таке.
25.06.2025 року звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про призначення пенсії за віком.
За принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 02.07.2025 року № 222030033425 позивачу відмовлено у призначенні пенсії в зв'язку з недостатністю страхового стажу.
Вік заявника на дату звернення із заявою про призначення пенсії за віком становить 63 роки 1 місяць 18 днів.
Необхідний страховий стаж відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-IV після досягнення 63 років в період з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року становить від 22 до 32 років.
За доданими до заяви документами до страхового стажу не зараховано період роботи з 21.04.1986 по 28.02.1993 згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 19 червня 1978 року, оскільки у записі про звільнення відсутній наказ на звільнення та дата його видачі.
Із архівної довідки Галузевого державного архіву Державної прикордонної служби України від 09.06.2025 року № 290 ад/1 встановлено, що в зв'язку із організаційно-штатними змінами відповідно до наказу Голови Держкомітету у справах охорони державного кордону України-Командуючого Прикордонними військами України від 5 лютого 1993 року № 019 і згідно з штатним розкладом, затвердженим 16 лютого 1993 року Головою Держкомітету у справах охорони державного кордону України-Командуючим Прикордонними військами України, призначено на посади з переводом з 1 березня 1993 року:
- ОСОБА_1 -завідуючою гуртожитком з окладом 9180 крб., паспортистом з окладом 0,5 ставки, сумісно, з окладом 3160 крб. (наказ ректора Інституту Прикордонних військ від 01.03.1993 року № 53);
-звільнена з роботи за ст. 38 КЗпП України за власним бажанням ОСОБА_1 -взуттьовик по ремонту взуття ремонтного відділення батальйону забезпечення з 25 липня 2001 року (наказ ректора Національної академії ПВУ імені Б. Хмельницького від 18.07.2001 року № 33).
Із листа Галузевого державного архіву Державної прикордонної служби України № 04.4.1/1115-25 від 09.06.2025 року про надання інформації, направленого на ім'я начальника відділу методології та організації роботи з обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області у відповідь на запит від 29.05.2025 № 2200-0214-6/40338 встановлено, що архів не має можливості надати дані про період роботи позивача з 1986 року по 1992 рік, оскільки документи Хмельницького вищого артилерійського командного училища ім. маршала артилерії М.Д. Яковлєва за ці роки ОСОБА_2 державний архів Державної прикордонної служби України не зберігає.
Із змісту записів у трудовій книжці НОМЕР_1 від 19 червня 1978 року, заповненої на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 встановлено:
-запис № 5 від 21.04.1986 року-прийнята завідуючою гуртожитком Хмельницького вищого артилерійського командного училища-наказ № 99 від 22.04.1986 року;
-запис № 6 від 28.02.1993 року-у відповідності з постановою Кабінету Міністрів України № 700 14.12.1992 року в зв'язку із ліквідацією училища переведена в інститут Прикордонних військ України. (у графі 4 трудової книжки відсутній запис на підставі чого внесений запис (документ, його дата і номер);
-запис № 7 від 01.03.1993 року-прийнята завідуючою гуртожитком з переводом із Хмельницького ВАКУ-наказ № 53 від 1.03.1993 року.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачено Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-IV, який набрав чинності з 1 січня 2004 року, (далі-Закон № 1058-IV).
Частиною 1 статті 5 Закону № 1058-IV встановлено, що цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного та соціального страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом та Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 8 Закону № 1058-IV, право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.
В солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування призначається пенсія за віком, як один із видів пенсійних виплат, передбачених частиною 1 статті 9 Закону №1058-IV.
Згідно із частинами 1, 2 статті 24 Закону №1058-IV, страховий стаж-період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку-на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Система персоніфікованого обліку запроваджена постановою Кабінету Міністрів України № 794 від 04.06.1998 року "Про затвердження положення про організацію персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування", прийнятої на виконання Указу Президента України від 4 травня 1998 року № 401 "Про заходи щодо впровадження персоніфікованого обліку відомостей у системі обов'язкового державного пенсійного страхування".
Частиною 3 цієї постанови установлено, що починаючи з 1 липня 2002 року обчислення пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" здійснюється із заробітку особи за період роботи після 1 липня 2000 року за даними системи персоніфікованого обліку.
Частиною 4 статті 24 Закону № 1058-IV визначено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до частини 2 та частини 4 статті 26 Закону № 1058-IV, у разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - від 22 до 32 років.
Наявність страхового стажу, передбаченого частинами першою-третьою цієї статті, який дає право на призначення пенсії за віком, визначається на дату досягнення особою відповідного віку і не залежить від наявності страхового стажу на дату звернення за призначенням пенсії.
Частинами 1, 3 статті 44 Закону № 1058-IV встановлено, що призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.
Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 45 Закону № 1058-IV, пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків коли пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Відповідно до пункту 1.1 "Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 року № 13-1), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846, (далі Порядок № 22-1), заява про призначення пенсії, подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України.
Відповідно до пункту 1.8 Порядку № 22-1, днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.
У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис (у разі подання заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія таке повідомлення надсилається особі через електронний кабінет користувача вебпорталу або засобами Порталу Дія). Якщо документи будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата реєстрації заяви на вебпорталі або засобами Порталу Дія.
Якщо наявних документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених частиною четвертою статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Пунктом 2.1 Порядку № 22-1 встановлено перелік документів, необхідних для призначення пенсії, які додаються до заяви про призначення пенсії за віком, зокрема: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637. За періоди роботи після впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1), а у разі необхідності-за формою згідно з додатком 3 до Положення.
Відповідно до пункту 4.2 Порядку № 22-1, при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб:
-ідентифікує заявника (його представника);
-надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії;
-реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта;
-уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз'яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов'язкового пенсійного страхування;
-повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів;
-надсилає запити про отримання необхідних відомостей з відповідних державних електронних інформаційних реєстрів, систем або баз даних згідно з пунктом 2.28 розділу II цього Порядку;
-видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам'ятку пенсіонеру (додаток 7). Скановані розписка та пам'ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі;
-повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних реєстрах, системах або базах даних та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповідної інформації.
Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Згідно із пунктами 4.3, 4.7 Порядку № 22-1, рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні пенсії із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.
До 01 січня 2004 року стаж роботи працівників, який дає право на трудову пенсію обраховувався відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-XII від 05.11.1991 року, який набрав чинності 01.01.1992 року на підставі постанови ВР України від 6 грудня 1991 року № 1788-XII, (далі Закон № 1788-XII).
Згідно із пунктом а) статті 3 Закону № 1788-XII, право на трудову пенсію мають особи, зайняті суспільно корисною працею, при додержанні інших умов, передбачених цим Законом: особи, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, кооперативах (у тому числі за угодами цивільно-правового характеру), незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, або є членами колгоспів та інших кооперативів,-за умови сплати підприємствами та організаціями страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Стаття 56 Закону № 1788-XII встановлює види трудової діяльності, що зараховується до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію.
Відповідно до статті 56 цього Закону, до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Згідно із статтею 62 Закону № 1788-XII, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення", Кабінет Міністрів України постановою від 12.08.1993 року № 637 затвердив "Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній", (далі Порядок № 637).
Згідно із пунктом 1 цього Порядку, основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до пункту 3 Порядку № 637, за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження стажу роботи приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків.
Згідно із пунктом 23 Порядку № 637, документи, що подаються для підтвердження трудової діяльності, повинні бути підписані посадовими особами і засвідчені печаткою (у разі наявності).
Відповідно до пунктів 2, 3, 4 постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 року № 301 "Про трудові книжки працівників", при влаштуванні на роботу працівники зобов'язані подавати трудову книжку, оформлену в установленому порядку.
Без трудової книжки приймаються на роботу тільки ті особи, які працевлаштовуються вперше.
Трудові книжки зберігаються на підприємствах, в установах і організаціях, у представництвах іноземних суб'єктів господарювання, а при звільненні працівника трудова книжка видається йому під розписку в журналі обліку.
Відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб'єкта господарювання.
За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.
В період часу з 29.08.1984 по 11.05.1987 діяла "Інструкція про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах і організаціях", затверджена постановою Держкомпраці СРСР від 20 червня 1974 року № 162 (далі Інструкція № 162).
Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 Інструкції № 162, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робочих та службовців.
Трудові книжки ведуться на всіх робочих і службовців державних, кооперативних і громадських підприємств, установ і організацій.
Згідно із пунктами 2.2, 2.3 Інструкції № 162, в трудову книжку вносяться:
-відомості про працівника: прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність;
-відомості про роботу: прийом на роботу, переводи на іншу постійну роботу, звільнення.
Всі записи в трудовій книжці про прийом на роботу, переведені на іншу постійну роботу або звільнення, вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а при звільнені-в день звільнення повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Згідно із пунктами 2.5, 2.7, 2.8, 2.9 Інструкції № 162, у випадку виявлення неправильного чи неточного запису відомостей про роботу, переводі на іншу постійну роботу, виправлення проводиться адміністрацією того підприємства, де було внесено відповідний запис. Адміністрація за новим місцем роботи зобов'язана надати працівнику в цьому необхідну допомогу.
Якщо підприємство, що здійснило неправильний або неточний запис, ліквідовано, виправлення вносяться правонаступником, а за його відсутності-вищестоящою організацією, якій було підлегле ліквідоване підприємство.
Виправленні відомості про роботу, повинні повністю відповідати оригіналу наказу чи розпорядження. У випадку втрати наказу чи розпорядження або їх невідповідності фактично виконуваній роботі виправлення відомостей про роботу здійснюється на підставі інших документів, підтверджуючих виконання робіт, не вказаних в трудовій книжці.
При необхідності, наприклад, зміни записів відомостей про роботу після зазначення відповідного порядкового номеру, дати внесення запису в графі 3 пишеться: "Запис за № таким-то недійсний. Прийнятий по такій-то професії (посаді)" і в графі 4 повторюється дата і номер наказу (розпорядження) адміністрації, запис з якого неправильно внесена в трудову книжку.
Аналіз змісту наведених правових норм та їх застосування щодо встановлених у справі обставин, дає суду підстави зробити такі висновки.
07.05.2025 року позивачу виповнилося 63 роки, із заявою про призначення пенсії за віком вона звернулася 23.06.2025 року.
У записі № 6 від 28.02.1993 року у трудовій книжці НОМЕР_1 від 19 червня 1978 року про переведення позивача із посади завідуючої гуртожитком в Хмельницькому вищому артилерійському командному училищі імені маршала артилерії М.Д. Яковлєва на посаду завідуючої гуртожитком інституту Прикордонних військ України, у графі 4 трудової книжки відсутній запис на підставі чого внесений запис (документ, його дата і номер), натомість у графі 3 трудової книжки зазначено, що такий перевід позивача здійснено у відповідності з постановою Кабінету Міністрів України № 700 14.12.1992 року в зв'язку із ліквідацією Хмельницького вищого артилерійського командного училища.
Факт прийняття позивача по переводу на посаду завідуючої гуртожитком інституту Прикордонних військ України, із посади завідуючої гуртожитком Хмельницького вищого артилерійського командного училища підтверджується записом № 7 від 01.03.1993 року де зазначено, що вона прийнята завідуючою гуртожитком з переводом із Хмельницького ВАКУ-наказ № 53 від 1.03.1993 року.
Хмельницьке вище артилерійське командне училище ліквідовано відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19 серпня 1992 року № 490 "Про реформу системи військової освіти", Інститут Прикордонних військ України створений на базі ліквідованого Хмельницького вищого артилерійського командного училища відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 грудня 1992 року № 700 "Про створення Інституту Прикордонних військ України".
В зв'язку із відсутністю у графі 4 трудової книжки запису про те на підставі чого внесений запис (документ, його дата і номер), про перевід позивача із роботи в Хмельницькому вищому артилерійському командному училищі на роботу до Інституту Прикордонних військ України, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області № 222030033425 від 02.07.2025 року, позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком згідно заяви від 25.06.2025 в зв'язку із відсутністю необхідного страхового стажу, передбаченого статтею 26 Закону № 1058-IV, оскільки до страхового стажу не зараховано період роботи з 21.04.1986 по 28.02.1993 згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 19 червня 1978 року.
Страховий стаж позивача обчислений пенсійним органом становить 19 років 4 місяці 11 днів, тоді як необхідний страховий стаж повинен бути не менше 22 років.
Суд вважає, що вказаний період трудової діяльності позивача, а саме з 21.04.1986 року по 28.02.1993 року необхідно зарахувати до її страхового стажу, враховуючи, що обов'язок здійснення записів у трудових книжках покладено на адміністрацію військової частини.
Запис про переведення позивача за № 6 від 28.02.1993 року не містить будь-яких виправлень, неправильного або неточного запису, завірений печаткою військової частини та здійснений на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 14 грудня 1992 року № 700 "Про створення Інституту Прикордонних військ України", тому суд вважає, що факт трудової діяльності позивача за період з 21.04.1986 року по 28.02.1993 року не потребує надання додаткових документів для підтвердження страхового стажу за вказаний період часу та не викликає будь-яких сумнівів у його достовірності.
Чинним законодавством України, що регулює питання пенсійного забезпечення громадян не передбачено будь-яких правових підстав для того щоб не враховувати до страхового стажу працівника періоди його роботи внесені у трудову книжку в зв'язку із певними недоліками при вчиненні записів щодо відомостей про роботу.
Аналогічна правова позиція зазначена у пункті 29 постанови Верховного Суду від 24 травня 2018 року по справі № 490/12392/16-а.
На особу не може повністю перекладатися тягар доведення правдивості та достовірності даних згідно із записами внесеними у її трудову книжку, особа не може нести відповідальність у вигляді позбавлення призначення пенсійних виплат в зв'язку із недобросовісним заповненням трудової книжки адміністрацією роботодавця, працівник не може відповідати за правильність ведення та заповнення трудової книжки адміністрацією установи.
Така позиція суду узгоджується із висновками Верховного Суду в постанові від 21.08.2018 року у справі № 687/975/17.
Отже, суд робить висновок про те, що записом № 5 від 21.04.1986 року про прийняття позивача завідуючою гуртожитком Хмельницького вищого артилерійського командного училища-наказ № 99 від 22.04.1986 року, записом № 6 від 28.02.1993 року про переведення позивача у відповідності з постановою Кабінету Міністрів України № 700 14.12.1992 року в зв'язку із ліквідацією училища в інститут Прикордонних військ України, та записом № 7 від 01.03.1993 року про прийняття в інститут Прикордонних військ України завідуючою гуртожитком з переводом із Хмельницького ВАКУ-наказ № 53 від 1.03.1993 року, підтверджується факт трудової діяльності позивача за період з 21.04.1986 року по 28.02.1993 року, в зв'язку із чим суд вважає, що необхідно зобов'язати пенсійний орган зарахувати вказаний період трудової діяльності до страхового стажу позивача при вирішенні питання про призначення пенсії за віком.
Враховуючи страховий стаж позивача, обчислений пенсійним органом в розмірі 19 років 4 місяці 11 днів, та страховий стаж за період трудової діяльності з 21.04.1986 року по 28.02.1993 року, який зараховується до страхового стажу рішенням суду, загальний страховий стаж ОСОБА_1 , становить більше 22 років, що відповідає вимогам частини 2 статті 26 Закону № 1788-XII для призначення пенсії за віком в зв'язку іх досягненням особою віку 63 роки.
Так як вік позивача на дату звернення із заявою про призначення пенсії за віком та розмір її страхового стажу дають право на призначення та отримання пенсії за віком, суд робить висновок про те, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 02.07.2025 року № 222030033425, яким позивачу відмовлено у призначенні пенсії в зв'язку з недостатністю страхового стажу, передбаченого статтею 26 Закону № 1058-IV, необхідно визнати протиправним та скасувати.
Відповідно до частини 4 статті 245 КАС України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті (визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії), суд може зобов'язати відповідача-суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Враховуючи наведене, суд робить висновок про те, що необхідно: зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати до страхового стажу позивача період роботи згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 19 червня 1978 року з 21.04.1986 року по 28.02.1993 року; визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 02.07.2025 року № 222030033425, яким позивачу відмовлено у призначенні пенсії в зв'язку з недостатністю страхового стажу, передбаченого статтею 26 Закону № 1058-IV; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити позивачу пенсію за віком відповідно до частини 2 статті 26 Закону № 1058-IV, починаючи з дня звернення-25.06.2025 року.
Обов'язок про вчинення перерахованих дій суд покладає саме на Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області як на структурний підрозділ органу, визначений засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності, що призначає пенсію, та який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Підсумовуючи викладене, аналізуючи все в сукупності, суд вважає, що позов обґрунтований, доведений дослідженими доказами, тому підлягає задоволенню.
Згідно із частиною 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 02.07.2025 року № 222030033425, яким ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком згідно заяви від 25.06.2025 відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV, в зв'язку із відсутністю необхідного страхового стажу.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV період трудової діяльності з 21.04.1986 року по 28.02.1993 року відповідно до записів у трудовій книжці НОМЕР_1 від 19 червня 1978 року, виданої на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV, починаючи з 25.06.2025 року.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 1211,20 грн., за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_3 )
Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10,м. Львів,Львівська обл., Львівський р-н,79016 , код ЄДРПОУ - 13814885) Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29013 , код ЄДРПОУ - 21318350)
Головуючий суддя В.К. Блонський