Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
20 листопада 2025 року № 520/24900/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Мельникова Р.В.,
за участю секретаря судового засідання - Лапіної Ю.В.,
представник позивача - Гуріна Р.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Національного університету цивільного захисту України до Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправною та скасування постанови, -
Національний університет цивільного захисту України звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Вельган Оксаною Василівною про накладання штрафу у розмірі 5100,00 грн від 28.08.2025 у виконавчому провадженні № 78425462.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що постанова від 28.08.2025 року про накладення штрафу у розмірі 5100 грн. винесена з порушенням матеріального та процесуального права, оскільки фактичне та у повному обсязі виконання судового рішення можливе за умови наявності відповідних бюджетних асигнувань. Позивачем не проведено виплату нарахованих коштів з підстав відсутності бюджетного фінансування та ненадходження коштів від головного розпорядника коштів - Державної служби України з надзвичайних ситуацій, разом з тим, відповідачем дані обставини не було враховано.
Ухвалою суду від 29.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі у порядку передбаченому статтею 287 КАС України, призначено розгляд адміністративної справи у відкритому судовому засіданні.
Від представника відповідача до суду надійшов відзив, в якому відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, оскільки, наголошує на правомірності винесення ним постанови про накладення штрафу від 28.08.2025. Оцінка правомірності дій державного виконавця проводиться саме станом на момент здійснення такої дії, а не у зв'язку із подальшими подіями у виконавчому провадженні.
У судовому засіданні представник позивача був присутнім та підтримав заявлені позовні вимоги. Від представника відповідача надійшло до суду клопотання про здійснення розгляду справи без його участі.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову і заперечень проти нього, суд встановив наступне.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 28.04.2025 у справі № 520/4308/25 адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Національного університету цивільного захисту України (вул. Онопрієнко, буд. 8, м. Черкаси, Черкаський р-н, Черкаська обл.,18034, код ЄДРПОУ 08571363) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Національного університету цивільного захисту України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з 01.01.2016 по 31.08.2019. Зобов'язано Національний університет цивільного захисту України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 із застосуванням базового місяця - січня 2008 року, з 01.03.2018 по 31.08.2019 з застосуванням норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078. У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
Харківським окружним адміністративним судом 09.06.2025 видано виконавчий лист №520/4308/25.
Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 20.06.2025 відкрито виконавче провадження №78425462 на підставі виконавчого листа №520/4308/25.
04.07.2025 на адресу позивача державним виконавцем направлено вимогу №17600 про негайне виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.04.2025 у справі № 520/4308/25 та зобов'язано Національний університет цивільного захисту України подати державному виконавцю письмові докази виконання рішення суду.
Національним університетом цивільного захисту України направлено лист із запитом до Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 01.08.2025 №88 014370/88 20 про щодо виділення додаткового фінансування по КПКВ 1006280 “Забезпечення діяльності органів та підрозділів цивільного захисту, підготовка кадрів Державною службою України з надзвичайних ситуацій “за КЕКВ 2800 “Інші поточні видатки» для проведення виплат згідно рішень суду, зокрема, з метою виконання рішення суду від 28.04.2025 у справі № 520/4308/25.
04.08.2025 на адресу позивача державним виконавцем направлено вимогу №18942 про негайне виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.04.2025 у справі № 520/4308/25 та зобов'язано Національний університет цивільного захисту України подати державному виконавцю письмові докази виконання рішення суду.
28.08.2025 державним виконавцем складено Акт про невиконання позивачем рішення суду та винесено постанову про накладення штрафу на Національний університет цивільного захисту України у сумі 5100 грн.
Позивач вважаючи, що постанова про накладення штрафу є протиправною, оскільки державним виконавцем не було враховано всіх обставин справи та не досліджено поважності причин невиконання рішення суду, звернувся до суду з позовом.
Суд розглядаючи справу по суті заявлених позовних вимог, суд виходив з такого.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 129-1 Конституції України Конституції суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Пунктом 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України встановлено, що до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.
Згідно з ч. 1 ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом №1404-VІІІ.
Згідно з статтею 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
За змістом пункту 1 частини 1 статті 3 Закону №1404-VIII підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.
Пунктом 1 частини 2 статті 18 Закону№1404-VIII визначено, що виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Згідно з пунктами 1, 16 частини 3 статті 18 Закону №1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.
Частиною 4 статті 18 Закону №1404-VIII встановлено, що вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 63 Закону №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Статтею 75 Закону №1404-VIII встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Аналізуючи наведені положення законодавства в контексті цієї справи потрібно зауважити, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов'язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов'язання.
Застосування такого заходу реагування є обов'язком державного виконавця і направлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.
Умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов'язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об'єктивні перешкоди для невиконання зобов'язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.
Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону України «Про виконавче провадження». Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.
Верховний Суд у постанові від 15.05.2020 у справі №812/1813/18 зазначив, що умовою для накладення на боржника у виконавчому провадженні штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов'язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об'єктивні перешкоди для невиконання зобов'язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.
Тому, невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону №1404-VIII.
Як вбачається з матеріалів справи, Національним університетом цивільного захисту України направлено лист із запитом до Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 01.08.2025 №88 014370/88 20 про щодо виділення додаткового фінансування по КПКВ 1006280 “Забезпечення діяльності органів та підрозділів цивільного захисту, підготовка кадрів Державною службою України з надзвичайних ситуацій “за КЕКВ 2800 “Інші поточні видатки» для проведення виплат згідно рішень суду, зокрема, з метою виконання рішення суду від 28.04.2025 у справі № 520/4308/25. (а.с.13).
11.09.2025 на адресу Відділу від боржника надійшла заява (доповнення) про закінчення виконавчого провадження та надано довідки про здійснення розрахунку, згідно якого заборгованість, яка нарахована ОСОБА_1 , на виконання рішення суду становить 126250,55грн.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, на виконання рішення суду від 28.04.2025 у справі № 520/4308/25 ОСОБА_1 нараховане належне грошове забезпечення, разом з тим здійснення виплат можливе лише за наявності необхідного бюджетного фінансування.
Суд зазначає, що постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути прийнята лише за умови, що судове рішення не виконано без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього. При цьому, визначальною ознакою для накладення на боржника штрафу є саме не виконання рішення суду без поважних причин. Поважними можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення божником, та які не залежали від його волевиявлення.
Такий висновок узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 24.01.2018 у справі №405/3663/13-а, від 10.09.2019 у справі №0840/3476/18, від 19.08.2020 у справі №140/784/19, від 31.05.2022 у справі №360/940/20.
Відповідно до частини 2 статті 4 Бюджетного кодексу України виключно законом про Державний бюджет України визначаються надходження та витрати Державного бюджету України.
Згідно із частинами 1, 2 статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України.
Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом.
Розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов'язань минулих років; довгострокових зобов'язань за енергосервісом, узятих на облік органами Казначейства України; довгострокових зобов'язань у рамках державно-приватного партнерства, узятих на облік органами Казначейства України; середньострокових зобов'язань за договорами щодо забезпечення судноплавного стану внутрішніх водних шляхів та судноплавних шлюзів; середньострокових зобов'язань у сфері охорони здоров'я; середньострокових зобов'язань за державними контрактами (договорами) щодо закупівлі озброєння, військової техніки, зброї і боєприпасів; середньострокових зобов'язань за договорами на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг; щодо завдань (проектів) Національної програми інформатизації - після їх погодження з Генеральним державним замовником Національної програми інформатизації (частина 1 статті 48 Бюджетного кодексу України).
Статтею 116 Бюджетного кодексу України визначено, що взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнування та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.
Суд зазначає, що Національний університет цивільного захисту України є державним закладом освіти (а.с.9-11), що отримує фінансування за рахунок державного бюджету України, розмір фінансування визначається відповідними кошторисами та бюджетними програмами, а використання наявних фінансів здійснюється у межах відповідного цільового призначення асигнувань.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що невиконання рішення суду обумовлене відсутністю необхідного бюджетного фінансування позивача, а відтак мали місце поважні причини, що виключають підстави для застосування до боржника штрафу.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, позивачем здійснено перерахунок грошового забезпечення стягувача та сформовано суму заборгованості з виплати, та, відповідно, здійснено запит на отримання необхідного дофінансування з метою повного виконання рішення суду.
З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов до висновку, що у державного виконавця були відсутні підстави для накладення штрафу, передбаченого статтею 75 Закону України «Про виконавче провадження», а тому постанова про накладення штрафу від 28.08.2025 ВП №78425462 є протиправною та підлягає скасуванню.
Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача.
Судові витрати підлягають розподілу у порядку статті 139 КАС України.
Зі змісту адміністративного позову та позовних вимог вбачається, що позивачем заявлено одну вимога немайнового характеру, позов подано через "Електронний суд", а отже ставка судового збору, що підлягає сплаті за звернення до суду із позовом у цій справі складає 2422,40 грн.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 22.09.2025 року зобов'язано Національний університет цивільного захисту України сплатити судовий збір за розгляд справи у розмірі 2422,40 грн.
Згідно до платіжної інструкції №2310 від 18.09.25 Національним університетом цивільного захисту України сплачено судовий збір у розмірі 3028 грн.
Відтак, судовий збір, що підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача складає 2422 грн 40 коп.
Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 287, 295, 297 КАС України, суд
Адміністративний позов Національного університету цивільного захисту України (вул. Онопрієнко, буд. 8, м. Черкаси, Черкаський р-н, Черкаська обл., 18034 ЄДРПОУ 08571363) до Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (просп. Хіміків, буд.50, м. Черкаси, Черкаський р-н, Черкаська обл., 18028 ЄДРПОУ 43315602) про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Вельган Оксаною Василівною про накладання штрафу у розмірі 5100,00 грн від 28.08.2025 у виконавчому провадженні № 78425462.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (просп. Хіміків, буд. 50, м. Черкаси, Черкаський р-н, Черкаська обл., 18028 ЄДРПОУ 43315602) на користь Національного університету цивільного захисту України (вул. Онопрієнко, буд. 8, м. Черкаси, Черкаський р-н, Черкаська обл., 18034 ЄДРПОУ 08571363) сплачений судовий збір у сумі 2422 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні) 40 коп.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст рішення складено 25 листопада 2025 року.
Суддя Мельников Р.В.