Справа № 500/5368/25
26 листопада 2025 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд у складі судді Чепенюк О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Державної казначейської служби України про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідач 1), Державної казначейської служби України (далі - відповідач 2), в якому просить:
визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо виклику ОСОБА_1 згідно із повісткою від 22.08.2025 для уточнення даних, видачі вказаної повістки та направлення її ОСОБА_1 , а також оголошення ОСОБА_1 у розшук;
зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 утриматись в подальшому від вчинення щодо ОСОБА_1 протиправних дій, а також виключити позивача з розшуку;
стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 10000 гривень моральної шкоди.
Позов обґрунтований тим, що позивач 28.08.2025 отримав рекомендованим листом повістку №4667976 від 22.08.2025 про прибуття 02.09.2025 о 9.00 годин до ІНФОРМАЦІЯ_3 для уточнення даних. Однак у вказаний день і час не зміг прибути до ІНФОРМАЦІЯ_3 , оскільки був хворий в період з 01.09.2025 по 10.09.2025. Про вказані обставини позивач повідомив ІНФОРМАЦІЯ_2 по телефону та заявою від 01.09.2025, надісланою рекомендованим листом на адресу відповідача 1. Незважаючи на вказані обставини, ІНФОРМАЦІЯ_2 оголосив позивача у розшук 08.09.2025.
Позивач з такими діями не погоджується та звертає увагу, що повістка була видана 22.08.2025, а надіслана лише 26.08.2025, що підтверджується даними ДП "Укрпошта" щодо відстеження поштової кореспонденції за ідентифікатором №4602700198345. Крім того, повістка від 22.08.2025 не містить підпису особи, відповідальної за видачу повістки, а містить факсиміле підпису, що не передбачено законодавством.
Вважає, що відповідачем 1 істотно порушено порядок формування та надіслання спірної повістки, і, як наслідок, і порушено права позивача, що призвело до моральних страждань позивача, зміни його звичного способу життя та погіршення його стану здоров'я.
Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, через що звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 19.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (викликом) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
13.11.2025 до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник ІНФОРМАЦІЯ_3 проти позову заперечує та зазначає, що під час звіряння військово-облікових даних встановлено, що позивач не користується правом на відстрочку, не заброньований за підприємством, установою чи організацією, підлягає призову на військову службу по мобілізації, у зв'язку з чим 26.08.2025 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» (далі - Порядок №560) направлена повістка засобами поштового зв'язку для прибуття в ІНФОРМАЦІЯ_2 на 09:00 02.09.2025 для уточнення даних. Відправлення вручено позивачу під особистий підпис 28.08.2025, однак на визначену та повідомлену належним чином дату, час та місце прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 не з'явився. Будь-яких підтверджуючих документів, які б засвідчували поважність неприбуття у визначений строк (3 дні від дати прибуття, визначеній у повістці) позивач не надав. Як наслідок 08.09.2025 АІТС «Оберіг» автоматично створено звернення до Тернопільського районного управління Національної поліції ГУНП в Тернопільській області, електронний номер Е3544245.
Повідомляє, що позивач не позбавлений права прибути до відповідача 1 для складення адміністративного протоколу та занесення відомостей до АІТС «Оберіг» про розгляд адміністративної справи та зняття відомостей про порушення правил військового обліку на основі внесення даних про дату та номер протоколу про адміністративне правопорушення, з метою подальшого автоматичного анулювання звернення до органів Національної поліції України.
Вважає, заявлені позовні вимоги до ІНФОРМАЦІЯ_3 безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. В задоволені позовних вимог просить відмовити повністю (а.с.58-60).
Одночасно з відзивом представником відповідача заявлено клопотання про поновлення строку для подання відзиву на позовну заяву.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 14.11.2025 продовжено ІНФОРМАЦІЯ_3 строк для подання відзиву на позовну заяву до 13.11.2025, продовжено процесуальний строк розгляду справи до тридцяти днів.
На виконання вимог ухвали від 19.09.2025 представником позивача надано витребуванні судом докази.
У відповіді на відзив представник позивача з аргументами відповідача не погоджується та зазначає, що рекомендоване повідомлення позивача №46001900074687 про неможливість прибуття за повісткою внаслідок хвороби одержано ІНФОРМАЦІЯ_2 03.09.2025.
Крім того, зауважує, що ІНФОРМАЦІЯ_2 неправомірно відмовив позивачу в оформленні відстрочки від мобілізації 07.05.2025, що спричинило судовий спір у справі №500/3455/25. Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 19.09.2025 у вказаній справі дії ІНФОРМАЦІЯ_3 були визнані протиправними та зобов'язано останній повторно розглянути заяву позивача щодо надання йому відстрочки від мобілізації. Така відстрочка ІНФОРМАЦІЯ_2 була надана спочатку до 04.11.2025, а після 04.11.2025 надана до завершення мобілізації. Однак, скориставшись протиправною відмовою у наданні відстрочки від мобілізації позивачу, ІНФОРМАЦІЯ_2 свідомо протиправно викликав позивача за неправомірною повісткою, достеменно знаючи, що всі персональні та облікові дані позивача є уточненими. Позов просить задовольнити повністю (а.с.74-75).
Суд, перевіривши доводи учасників, викладені у заявах по суті справи, письмовими доказами, встановив такі обставини.
ОСОБА_1 , громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований за місцем проживання: АДРЕСА_1 , є військовозобов'язаним.
ІНФОРМАЦІЯ_2 22.08.2025 сформовано повістку №4667969 про виклик ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 для уточнення даних на 02.09.2025 (а.с.63). Повістку отримано позивачем особисто 28.08.2025 (а.с.64).
Електронними медичними висновками від 01.09.2025, 05.09.2025 та 08.09.2025 підтверджується період тимчасової непрацездатності ОСОБА_1 з 01.09.2025 по 10.09.2025 (а.с.6-7)
02.09.2025 позивачем засобами поштового зв'язку направлено до ІНФОРМАЦІЯ_3 заяву від 01.09.2025, в якій ОСОБА_1 повідомив про неможливість прибуття за повісткою, оскільки перебуває на лікуванні. На підтвердження вказаних обставин надав копію медичного висновку від 01.09.2025 (а.с.5). Заява вручена одержувачу ІНФОРМАЦІЯ_3 03.09.2025, про що підтверджується та інформацією, згенерованою на сайті АТ “Укрпошта» за трек-номером штрихового ідентифікатора 4602700198345 (а.с.8, 50-51).
Далі 08.09.2025 у АІТС «Оберіг» щодо позивача створено звернення № Е3544245 до Тернопільського районного управління Національної поліції ГУНП в Тернопільській області, яким повідомлено про порушення позивачем правил військового обліку, оскільки він не прибув за повісткою (а.с.62 зворот).
У відомостях електронного військово-облікового документа ОСОБА_1 станом на дату звернення до суду 12.09.2025 містилися відомості про те, що ТЦК та СП звернувся до Нацполіції, щоб доставити військовозобов'язаного для складання протоколу; причина: неприбуття за повісткою до ТЦК та СП (а.с.7 зворот).
Позивач вважає дії відповідача щодо видачі, направлення йому повістки та оголошення у розшук протиправними, у зв'язку з чим звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд застосовує такі правові положення.
У зв'язку з військовою агресією російською федерації проти України, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX) введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб. В подальшому Указами Президента України воєнний стан продовжувався. Станом на дату розгляду справи воєнний стан в Україні триває.
Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 “Про загальну мобілізацію» постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України “Про військову службу і військовий обов'язок» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII).
Згідно з частинами першою, третьої статті 1 цього Закону захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
При цьому за приписами частини сьомої статті 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, центри надання адміністративних послуг, центри рекрутингу та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
За приписами частини першої статті 39 Закону №2232-XII призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». На військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов'язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації. Призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації здійснюється для доукомплектування військових посад, передбачених штатами воєнного часу, у терміни, визначені мобілізаційними планами Збройних Сил України та інших військових формувань.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів встановлює Закон України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-XII.
Абзацами другим, четвертим частини першої статті 22 Закону №3543-XII визначено, що громадяни зобов'язані:
з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду;
проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Громадяни, які перебувають на військовому обліку, в добровільному порядку реєструють свій електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного чи резервіста.
Відповідно до частини третьої статті 22 Закону №3543-XII (з урахування змін, внесених Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» №3633-ІХ від 11.04.2024, чинних з 18.05.2024) під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися: військовозобов'язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях; резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин; військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку; військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів; особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.
Інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
У повістці про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки зазначаються:
1) прізвище, ім'я та по батькові і дата народження громадянина, якому адресована повістка;
2) найменування територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що видав повістку;
3) мета виклику до територіального центру комплектування та соціальної підтримки;
4) місце, день і час явки за викликом;
5) підпис (електронний цифровий підпис) посадової особи, яка видала (сформувала) повістку;
6) реєстраційний номер повістки;
7) роз'яснення про наслідки неявки і про обов'язок повідомити про причини неявки.
.
Поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються:
перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк;
смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).
У разі неприбуття громадянин зобов'язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок №560).
Цей Порядок визначає: механізм реалізації повноважень та взаємодію між місцевими держадміністраціями, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від підпорядкування і форми власності, органами військового управління, органами та підрозділами, що входять до системи поліції, та посадовими особами територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки з організації проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період; процедуру оповіщення військовозобов'язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, військових частин Збройних Сил, інших військових формувань, Центрального управління або регіонального органу СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів; процедуру перевірки військово-облікових документів громадян, уточнення персональних даних військовозобов'язаних та резервістів та внесення відповідних змін у військово-облікові документи; процедуру надання військовозобов'язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення; організацію медичного огляду військовозобов'язаних та резервістів для визначення придатності до військової служби; процедуру оформлення призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період; механізм відправлення військовозобов'язаних та резервістів до місць проходження військової служби.
Відповідно до пункту 21 Порядку №560 за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов'язані зобов'язані з'являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.
При цьому, згідно з пунктом 23 Порядку №560 поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форми власності), визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).
Відповідно до пункту 24 Порядку №560 у разі неприбуття у строк, визначений у повістці, громадянин зобов'язаний у найкоротший строк, але не пізніше ніж протягом трьох днів від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ), повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ) або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.
Відповідно до пункту 27 Порядку №560 під час мобілізації громадяни викликаються з метою: до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або їх відділів: взяття на військовий облік; проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби; уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки); призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби.
Пунктами 28, 29 Порядку №560 передбачено, що виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки (додаток 1).
У повістці зазначаються:
прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності) і дата народження громадянина, якому адресована повістка;
найменування районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділів чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіонального органу СБУ, що видав повістку;
мета виклику до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділів чи відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ;
місце, день і час явки за викликом;
найменування посади, власне ім'я та прізвище, підпис посадової особи, яка видала повістку, та дата її підписання - для повісток, оформлених на бланку. Такі повістки скріплюються гербовою печаткою;
прізвище та власне ім'я керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу, дата накладення кваліфікованого електронного підпису - для повісток, сформованих за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
реєстраційний номер повістки;
роз'яснення про наслідки неявки і про обов'язок повідомити про причини неявки.
У разі оформлення повістки на бланку керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу засвідчує її особистим підписом та скріплює гербовою печаткою (абзац третій пункту 30 Порядку №560).
Відповідно до пункту 34 Порядку №560 повістка про виклик резервіста або військовозобов'язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ може бути надіслана зазначеними органами військового управління (органами) засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, у тому числі адреси місця проживання.
Зазначені вище норми законодавства свідчать про те, що військовозобов'язані мають обов'язок за викликом (повісткою) районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки прибути за місцем виклику з метою, зокрема, уточнення своїх персональних даних, а у разі неприбуття з поважних причин - у найкоротший строк, але не пізніше ніж протягом трьох днів від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.
Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров'я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації) визначено Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 (далі - Порядок №1487).
Зазначеною постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 затверджено також Додаток 2 до Порядку 1487, яким є Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Правила військового обліку).
Підпунктом 2 пункту 1 Правил військового обліку визначено, що військовозобов'язані та резервісти повинні: прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов'язаних та резервістів;
Згідно з приписами пункту 3 Правил військового обліку призовники, військовозобов'язані та резервісти за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття або недбале зберігання військово-облікових документів, яке спричинило їх втрату, притягуються до адміністративної відповідальності згідно із Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Зокрема, стаття 210 та стаття 210-1 КУпАП регламентують відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку та порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Відповідно до статті 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до пункту 79 Порядку №1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, з-поміж іншого: розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням призовниками, військовозобов'язаними та резервістами, посадовими особами державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій правил військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а також зіпсуттям або недбалим зберіганням військово-облікових документів, яке спричинило їх втрату (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними та резервістами, які перебувають у запасі СБУ, Служби зовнішньої розвідки); звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції (у разі неможливості складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення) для доставлення осіб, які скоїли адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення, до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому ця особа перебуває (повинна перебувати) на військовому обліку (додаток 20); повідомляють Національній поліції про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення призовників, військовозобов'язаних та резервістів, щодо яких надсилалося звернення відповідно до вимог абзацу третього пункту 56 цього Порядку. Таке повідомлення має містити прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності), адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), дату народження, інші дані (за наявності), а також унікальний вихідний номер та кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи; виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Приписами частини першої статті 27 Закону №3543-ХІІ визначено, що у разі невиконання під час мобілізації громадянином обов'язків, передбачених частинами першою, третьою статті 22 цього Закону, та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки звертається до органів та підрозділів, що входять до системи поліції, щодо здійснення адміністративного затримання та доставлення такого громадянина до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Зазначені приписи закону кореспондуються з Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487, пунктом 56 якого передбачено, що Національна поліція за зверненням районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ (додаток 20) здійснює адміністративне затримання та доставлення призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП.
Матеріали справи свідчать, що 22.08.2025 ІНФОРМАЦІЯ_2 сформовано повістку №4667969 на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , про необхідність з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_3 02.09.2025 о 09:00 год, для уточнення даних (а.с.9). Вказана повістка вручена позивачу засобами поштового зв'язку 28.09.2025.
Наявність або відсутність у позивача відстрочки (бронювання) від призову на військову службу, не звільняє його від виконання обов'язку з'являтись за викликом до ТЦК та СП.
Суд зазначає, що в спірному випадку відповідач 1, виконуючи свої владні управлінські функції, здійснював оповіщення громадян про виклик до ТЦК та СП.
Саме по собі оповіщення громадян про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки оформлюється у вигляді повістки та по суті направлена позивачу повістка, яка складена відповідачем 1 на виконання законодавства з питань військового обов'язку, не є рішенням чи дією суб'єкта владних повноважень у розумінні КАС України. Повістка являється лише засобом оповіщення військовозобов'язаної особи для її прибуття на вказану дату до територіального центру комплектування.
При цьому обов'язок військовозобов'язаної особи з'явитись за викликом до відповідного територіального центру комплектування встановлений не повісткою, а Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу", а тому, за вказаних у цій справі обставин, відсутні підстави для визнання дій ІНФОРМАЦІЯ_3 протиправними в частині видачі та направлення позивачу повістки №4667969.
Стосовно недоліків повістки від 22.08.2025, яка, як вказує представник позивача, не містить особистого підпису особи, відповідальної за видачу повістки, а містить факсиміле підпису, то суд зазначає, що представник позивача надав таку у вигляді копії через систему «Електронний суд», а тому у суду немає підстав для висновку, що повістка підписана не особисто керівником ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 , як у ній зазначено.
Отож, позовні вимоги про визнання протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо виклику ОСОБА_1 згідно із повісткою від 22.08.2025 для уточнення даних, видачі вказаної повістки та направлення її позивачу є безпідставними і необґрунтованим, до задоволення не підлягають.
Щодо інших позовних вимог, то суд встановив, що підставою для внесення даних про порушення позивачем правил військового обліку було його неприбуття 02.09.2025 за викликом по повістці до ІНФОРМАЦІЯ_3 для уточнення даних. Позивач підтверджує те, що повістку отримав особисто 28.08.2025, на вказану дату до відповідача 1 не прибув.
Водночас судом встановлено наявність поважних причин неприбуття ОСОБА_1 за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_3 02.09.2025 таких як тимчасова непрацездатність (хвороба), що підтверджено відповідними медичними висновками і про такі обставини позивач своєчасно повідомив відповідача 1, направивши поштовим зв'язком заяву з копією медичного висновку про тимчасову непрацездатність. Вказану заяву ІНФОРМАЦІЯ_2 отримано 03.09.2025, тобто в межах трьох днів від визначеної у повістці дати і часу прибуття, а наведенні обставини зазначені в заяві підтверджуються відповідними доказами.
ІНФОРМАЦІЯ_2 така заява та поважність причин неявки за повісткою ОСОБА_1 не врахована та сформовано електронне звернення до органів Нацполіції про доставлення громадянина для складення протоколу.
Суд звертає увагу, що поважною причиною неприбуття чи несвоєчасного прибуття військовозобов'язаного чи резервіста для призову на збори в пункт і в строк, установлені керівником відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки відповідно до наведених вище положень Закону №2232-XII та Порядку №560 визнається, серед іншого, хвороба, підтверджена відповідними документами (довідками).
Оскільки ОСОБА_1 перебував на лікуванні в період з 01.09.2025 по 10.09.2025, що також виключило можливість прибути у строк, який не перевищує сім календарних днів, визначений Порядком №560, то у відповідача 1 ще до спливу семиденного терміну не було жодних підстав для направлення 08.09.2025 звернення № Е3544245 до Тернопільського районного управління Національної поліції ГУНП в Тернопільській області.
З урахуванням наведеного та з огляду на те, що ОСОБА_1 надав усі необхідні документи, які свідчили про поважність причин його неприбуття за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_3 , суд вважає, що у відповідача 1 були відсутні підстави для звернення до поліції про доставлення позивача для складення протоколу.
За таких обставин відповідно до частини другої статті 9 КАС України (якою передбачено, що суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень) наявні підстави для виходу за межі позовних вимог з метою ефективного захисту прав позивача та прийняття рішення про визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо направлення 08.09.2025 звернення електронний номер Е3544245 до Тернопільського районного управління Національної поліції ГУНП в Тернопільській області про доставлення ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 для складання протоколу про адміністративне правопорушення через його неприбуття за повісткою 02.09.2025 та зобов'язання відповідача повідомити Тернопільське районне управління Національної поліції ГУНП в Тернопільській області про відсутність підстав для здійснення доставлення ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача 1 виключити позивача з розшуку, то у суду відсутні відомості про те, що ОСОБА_1 оголошений ІНФОРМАЦІЯ_2 саме у розшук, тому у цій частині позовні вимоги до задоволення не підлягають.
Також суд відмовляє у задоволенні позовної вимоги про зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 утриматись в подальшому від вчинення щодо ОСОБА_1 протиправних дій, бо така вимога спрямована на майбутнє, а судовому захисту підлягають лише порушені права позивача.
Отже, враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, приходить до переконання, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково.
Стосовно позовної вимоги про стягнення моральної шкоди, то суд зазначає про таке.
Відповідно до частини першої статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; приниженні честі, гідності, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи (частина друга статі 23 ЦК України).
Відповідно до статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Положеннями пункту 6 частини першої статті 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Загальні підходи до відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади, були сформульовані Верховним Судом у постанові від 10.04.2019 у справі № 464/3789/17. Зокрема, в зазначеній постанові Верховний Суд зазначив, що адекватне відшкодування шкоди, зокрема й моральної, за порушення прав людини є одним із ефективних засобів юридичного захисту (п.49). Моральна шкода полягає у стражданні або приниженні, яких людина зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання і приниження це емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання (п.52). Порушення прав людини чи погане поводження із нею з боку суб'єктів владних повноважень завжди викликають негативні емоції. Проте, не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров'я потерпілого (п. 56).
При цьому, відсутність наслідків у вигляді розладів здоров'я внаслідок душевних страждань, психологічних переживань не свідчить про те, що позивач не зазнав страждань та приниження, а отже і не свідчить про те, що моральної шкоди не завдано.
Аналогічні правові позиції викладені у постановах Верховного Суду від 05.11.2019 у справі №285/1864/16-а, від 18.11.2019 у справі №820/5044/18, від 27.11.2019 справі №750/6330/17.
Пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.95 №4 визначено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Суд погоджуються, що порушення прав людини з боку суб'єктів владних повноважень прямо суперечить їх головним конституційним обов'язкам (статті 3, 19 Конституції України) і викликає у людини негативні емоції. Проте, не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду.
У справі, що розглядається, позивач не довів, що дії ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо направлення електронного звернення до органів Нацполіції про його доставлення для складення протоколу про адміністративне правопорушення (які за результатами розгляду цієї справи визнані судом протиправними) викликали у нього моральні страждання, психічне напруження, спричинила вагомі наслідки у вигляді погіршення здоров'я тощо.
Відтак, враховуючи всі доводи, які наведені у позовній заяві, й беручи до уваги особливе світосприйняття кожної людини у випадку порушення її прав суб'єктом владних повноважень, суд зазначає, що наведених позивачем доводів за обставин цієї справи недостатньо для стягнення на його користь моральної шкоди. У цій справі відсутні докази, якими б позивач обґрунтовував факт наявності будь-яких втрат немайнового характеру, зумовлених моральними чи фізичними стражданнями або іншими негативними проявами, що свідчили б про наявність моральної шкоди, внаслідок протиправних дій ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Отож у цій частині позовні вимоги є безпідставними та до задоволення не підлягають.
Оскільки позов підлягає задоволенню частково, то відповідно до частин першої, третьої статті 139 КАС України позивачу слід відшкодувати за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_3 судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 484,48 грн, сплачений відповідно до платіжної інструкції від 12.09.2025 (а.с.4).
Керуючись статтями 2, 9, 72-77, 139, 241-246, 255, 262, 295 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_5 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України НОМЕР_2 ), Державної казначейської служби України (вулиця Бастіонна, 6, місто Київ, Київська область, 01601, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 37567646) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди задовольнити частково.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_5 щодо направлення 08.09.2025 звернення електронний номер Е3544245 до Тернопільського районного управління Національної поліції ГУНП в Тернопільській області про доставлення ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_5 для складання протоколу про адміністративне правопорушення через його неприбуття за повісткою 02.09.2025.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_6 повідомити Тернопільське районне управління Національної поліції ГУНП в Тернопільській області про відсутність підстав для здійснення доставлення ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_5 .
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_5 на користь В ОСОБА_1 а судовий збір у сумі 484,48 грн (чотириста вісімдесят чотири грн 48 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складено та підписано 26 листопада 2025 року.
Суддя Чепенюк О.В.