про повернення позовної заяви
25 листопада 2025 р. № 400/11866/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Птичкіна В.В., розглянувши заяву
за адміністративним позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1
до відповідачаВійськової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 , Військової частини НОМЕР_2 , АДРЕСА_3 ,
провизнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) 31.10.2025 звернувся до суду з адміністративним позовом, що містив вимоги:
визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невключення до складу грошового забезпечення ОСОБА_1 сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», при обчисленні розміру грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток;
зобов'язати військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок грошової компенсації ОСОБА_1 за невикористані дні оплачуваних відпусток в загальній кількості 131 день, обчисливши їх суму, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення, з урахуванням сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», та провести її виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
Згідно з позовом, при звільненні (17.12.2024) з військової частини НОМЕР_1 (яка перебуває на фінансовому забезпеченні військової частини НОМЕР_2 ), позивач отримав грошову компенсацію за невикористані дні основної та додаткової відпустки (далі - грошова компенсація). Військова частина НОМЕР_1 протиправно, за твердженнями ОСОБА_1 , не врахувала при обчисленні відповідної суми грошової компенсації додаткову винагороду, яку отримував позивач на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 (далі - додаткова винагорода).
Ухвалою від 10.11.2025 суд залишив позовну заяву ОСОБА_1 без руху, причина - пропуск строку звернення до суду.
18.11.2025 до суду надійшла заява позивача про усунення недоліків, в якій викладено клопотання про поновлення строку. У заяві, так як і у позові, вказано, що початком тримісячного строку, встановленого частиною другою статті 233 Кодексу законів про працю України, є 18.09.2025 - дата отримання на адвокатський запит представника позивача листа військової частини НОМЕР_3 (не сторони у справі), до якого додано довідку, що підтверджує факт отримання позивачем додаткової винагороди у період з лютого 2022 року до серпня 2024 року. Тому, на думку позивача, останнім днем тримісячного строку є 18.12.2025. У заяві, зокрема, вказано: «… як вбачається зі змісту наказу про звільнення, такий лише вказує на необхідність виплати позивачу грошових компенсацій за невикористані відпустки і не містить інформації щодо кожного виду виплать позивача, як це вимагає стаття 116 КЗпП України. У зв'язку з цим наказ про звільнення не може вважатися письмовим повідомленням про суми, нараховані і виплачені позивачу при звільненні, з одержанням якого частина друга статті 233 КЗпП України пов'язує початок обрахунку тримісячного строку для звернення до суду. Наголошуємо, що Відповідач не повідомляв позивача про нараховані і виплачені йому суми при звільненні, а також про складові таких виплат. Звертаємо увагу суду, що в даному випадку, саме лист відповідача, із доданими документами можна вважати письмовим повідомленням про суми, які нараховані та виплачені при звільненні Позивачу у розумінні ч.2 ст.233 КЗпП України. Відтак, саме з моменту отримання вказаного листа слід обчислювати тримісячний строк звернення позивача до суду із даним позовом …».
На переконання суду, підстави для поновлення строку звернення до суду відсутні.
Позивач, про що вказано вище, був звільнений 17.12.2024. За висновками Верховного Суду, що наведені в ухвалі про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без руху, дата вручення грошового атестата (що відбувається при звільненні), є подією, з якою пов'язаний початок перебігу строку звернення до суду.
Спірним у справі є питання врахування при обчисленні суми грошової компенсації сум додаткової винагороди. Про те, що суми додаткової винагороди не були враховані відповідачем 1 (військова частина НОМЕР_1 ) при обчисленні суми грошової компенсації та, відповідно, не були виплачені відповідачем 2 (військова частина НОМЕР_2 ) при проведенні розрахунків з позивачем при звільненні, позивач достеменно дізнався у травні 2025 року (отримання довідки військової частини НОМЕР_2 від 23.05.2025 № 309). Саме у цій довідці вказано, які складові грошового забезпечення були враховані при визначенні суми грошової компенсації. Відомості про врахування додаткової винагороди відсутні.
Той факт, що у вересні 2025 року позивач отримав довідку військової частини НОМЕР_3 (не відповідач у справі) про суми виплаченого грошового забезпечення ОСОБА_1 у період лютий 2022 року - серпень 2024 року, не змінює початок строку звернення до суду, оскільки у межах цієї справи не є спірним питання нарахування та виплати позивачу військовою частиною НОМЕР_3 грошового забезпечення у зазначеному вище періоді. Позивач безпідставно вказує, що саме довідка військової частини НОМЕР_3 від 18.09.2025 № 1/1/799 «про суму нарахованого грошового забезпечення за період з 01.02.2022 по 24.082024 року» є письмовим повідомленням відповідача (відповідачів) про суми, нараховані та виплачені позивачу при звільненні.
Наведені позивачем у заяві про усунення недоліків доводи висновок суду про пропуск строку звернення до суду не спростовують.
Про поважність причин пропуску строку та про існування відповідних доказів позивач суд не повідомив.
Відповідно до частин першої, другої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Керуючись статтями 122, 123, пунктом 9 частини четвертої статті 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 повернути.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання суддею. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.В. Птичкіна