26 листопада 2025 р. № 400/7081/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мельника О.М. розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомГоловного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Героїв Рятувальників, 6,м. Миколаїв,54005,
до відповідачаОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
простягнення податкового боргу у сумі 32 852,58 грн,
Головне управління ДПС у Миколаївській області (надалі - позивач) звернулось з позовом до ОСОБА_1 (надалі - відповідач), в якому просить суд стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь відповідного бюджету (держаного, місцевого, обласного, згідно до бюджетної класифікації), в рахунок погашення податкового боргу в сумі 32852,58 грн., в тому числі: з податку на доходи фізичних осіб 337,41 грн.; з військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування 28,12 грн.; з земельного податку з фізичних осіб 32515,17 грн.
Позов обґрунтовано тим, що відповідач має узгоджений податковий борг, проте всупереч вимогам чинного законодавства його не сплатив.
Ухвалою від 09.07.2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) та запропоновано відповідачу надати до суду відзив на позовну заяву.
Відповідач відзив на позов не надав, у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Тому суд розцінює, відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України, неподання відповідачем відзиву на позов без поважних причин як визнання позову.
Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України, суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).
Вирішуючи спір, суд враховує наступне.
Відповідно до розрахунку податкової заборгованості за відповідачем рахується податковий борг з земельного податку з фізичних осіб (код податку 50 18010700 місцевий бюджет) 32515,17 грн.; податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фiзичними особами за результатами рiчного декларування (85 11010500 рахунок розмежування казначейства) - 337,41 грн.; військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (30 11011001 державний бюджет) - 28,12 грн. Земельний податок з фізичних осіб (50 18010700 місцевий бюджет), сума боргу 32515,17 грн.- нараховано по ППР (форми «Ф») №2896521-2411-1423 вiд 03.05.2023, за період 2023 рік, строк сплати 29.10.2023, нараховано 10920,65 грн., сплачено 805,15 грн., сума боргу 10115,50 грн.;- нараховано по ППР (форми «Ф») №1752064-2406-1423 вiд 08.11.2022, за період 2022 рік, строк сплати 19.07.2024, нараховано 10920,65 грн., сплачено 0,00 грн., сума боргу 10920,65 грн.;- нараховано по ППР (форми «Ф») №4015130-2411-1423-UA 48060230 0000982 65 вiд 13.05.2024, за період 2024 рік, строк сплати 21.09.2024, нараховано 3803,59 грн., сплачено 0,00 грн., сума боргу 3803,59 грн.; - нараховано по ППР (форми «Ф») №4015131-2411-1423-UA48060230000098265 вiд 13.05.2024, за період 2024 рік, строк сплати 21.09.2024, нараховано 7675,43 грн., сплачено 0,00 грн., сума боргу 7675,43 грн.
Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (85 11010500 рахунок розмежування казначейства), сума боргу 9218,35 - грн., а саме: нараховано пені (ст. 129 ПКУ з урахуванням вимог Закону України щодо перiоду поширення коронавiрусної хвороби (COVID-19)), на податкову декларацiю про майновий стан i доходи №1146 вiд 16.06.2022, за період 31.10.2022-05.09.2023, строк сплати 05.09.2023, нараховано 337,41 грн., сплачено 0,00 грн., сума боргу 337,41 грн.
Військовий збір, що сплач фізичними особами за результатами річного декларування (30 11011001 державний бюджет), сума боргу 822 ,73 грн., а саме:- нараховано пені (ст. 129 ПКУ з урахуванням вимог Закону України щодо перiоду поширення коронавiрусної хвороби (COVID-19) на податкову декларацiю про майновий стан i доходи №1146 вiд 16.06.2022, за період 31.10.2022-05.09.2023, строк сплати 05.09.2023, нараховано 28,12 грн., сплачено 0,00 грн., сума боргу 28,12 грн.
Загальна сума боргу складає 32 852,58 грн.
Наявність податкового боргу підтверджується також інтегрованою карткою платника.
Податок на доходи фізичних осіб відповідно до п. 162.1 ст.162 ПК України платниками податку є: фізична особа резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - резидент, яка володіє та/або користується (орендує (суборендує), на умовах емфітевзису, постійно користується) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, у частині мінімального податкового зобов'язання; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.
Об'єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх зарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України (п. 163.1. ст.163 ПК України).
Базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду (п. 164.1. ст.164 ПК України).
При визначенні бази оподаткування враховуються всі доходи платника податку, отримані ним як у грошовій, так і не грошовій формах (п. 164.3. ст.164 ПК України).
Ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами (п. 167.1. ст.167 ПК України).
Податок сплачується (перераховується) до відповідного бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до відповідного бюджету або розрахункового документа на зарахування коштів у сумі цього податку на єдиний рахунок, визначений статтею 35-1 Кодексу (п.п.168.1.2 п. 168.1 ст.168 ПК України).
Якщо згідно з нормами цього розділу окремі види оподатковуваних доходів (прибутків) не підлягають оподаткуванню під час їх нарахування чи виплати, але не є звільненими від оподаткування, платник податку зобов'язаний самостійно включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу податку та подати річну декларацію з цього податку (п.п.168.1.3. п. 168.1 ст.168 ПК України).
Фізична особа зобов'язана представити до 1 травня року наступного за звітним, податкову декларацію про майновий стан і доходи (п.п.49.18.4 ст.49 ПК України) і до 1 серпня року, наступного за звітним, самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, вказану в податковій декларації (п. 179.7 ст.179 ПК України).
Відповідно до п.п.168.4.5. п. 168.4 ст.168 ПК України фізична особа, відповідальна згідно з вимогами цього розділу за нарахування та утримання податку, сплачує (перераховує) його до відповідного бюджету: у разі коли така фізична особа є податковим агентом, - за місцем реєстрації у контролюючих органах, а у випадках, передбачених цим Кодексом, - за місцезнаходженням земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених в натурі (на місцевості); в інших випадках за її податковою адресою, а у випадках, передбачених цим Кодексом, - за місцезнаходженням земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених в натурі (на місцевості).
Військовий збір: Згідно п. 16 підрозділу 10 «Інших перехідних положень» ПК України встановлено військовий збір.
П.п.1.4. Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються в порядку, встановленому розділом IV (Податок на доходи фізичних осіб) Кодексу, з урахуванням особливостей, визначених підрозділом 1 цього розділу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту. Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 ПК України , а саме: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - резидент, яка володіє та/або користується (орендує (суборендує), на умовах емфітевзису, постійно користується) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, у частині мінімального податкового зобов'язання; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.
Об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 ПК України, а саме: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.
Ставка збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту (п.п. 1.3. п. 16? підрозділу 10).
Земельний податок Порядок справляння податку на землю врегульовано розділом XII податок на майно Податкового кодексу України. Склад податку на майно включає в себе плату за землю (265.1.3 ПК України). Згідно п.269.1. ст.269 ПК України платниками плати за землю є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування; платники орендної плати - землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди.
Відповідно ст. 270 ПК України об'єктами оподаткування платою за землю є: земельні ділянки, які перебувають у власності; земельні частки (паї), які перебувають у власності; земельні ділянки державної та комунальної власності, які перебувають у володінні на праві постійного користування; об'єкти оподаткування орендною платою- земельні ділянки державної та комунальної власності, надані в користування на умовах оренди.
Базою оподаткування є: 271.1.1. ПК України нормативна грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; 271.1.2. ПК України площа земельної ділянки, нормативну грошову оцінку якої не проведено. Згідно до статті 285 ПК України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.
Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).
Відповідно до п.287.1. ст.287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.
Облік фізичних осіб - платників податку і нарахування відповідних сум проводяться контролюючими органами за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), щороку до 1 травня (287.2. ПК України) Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п.287.3. ст.287 ПК України). Згідно з п. 271.2 ст. 271 Податкового кодексу України рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період).
В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
Відповідно до приписів п. 289.2 ст. 289 ПК України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року.
Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель. З огляду на викладене, ставка земельного податку може розраховуватись з урахуванням нормативної оцінки земель або ж без такої. Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Фізичним особам (громадянам) нарахування сум земельного податку і орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (далі - орендна плата) проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки) на підставі:-даних державного земельного кадастру;-поданих платником земельного податку до контролюючого органу правовстановлюючих документів на земельну ділянку (у разі відсутності відомостей у базах даних ДПС); отриманої від органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування інформації щодо укладених договорів оренди землі з фізичними особами (громадянами);-поданих фізичними особами (громадянами) заяв про застосування пільги по земельному податку.
Контролюючий орган надсилає (вручає) податкові повідомлення-рішення про внесення земельного податку або орендної плати платнику за місцем його реєстрації до 01 липня поточного року. Суми земельного податку та орендної плати, зазначені в податкових повідомленнях рішеннях, підлягають сплаті протягом 60 днів з дня їх вручення.
Нарахування пені згідно із пунктом 129.1. статті 129 Податкового кодексу України, нарахування пені розпочинається: 129.1.1. при нарахуванні суми грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов'язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження); 129.1.2. при нарахуванні суми податкового зобов'язання, визначеного контролюючим органом у випадках, не пов'язаних з проведенням податкових перевірок, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження); 129.1.3. при нарахуванні суми податкового зобов'язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до статті 50 цього Кодексу, - після спливу 90 календарних днів (270 календарних днів у разі здійснення платником податків самостійного коригування відповідно до підпункту 39.5.4 пункту 39.5 статті 39 цього Кодексу), наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання.
Відповідно до підпункту 129.3.3 пункту 129.3 статті 129 ПК України, нарахування пені закінчується з дня запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів (при винесенні відповідної ухвали суду у справі про банкрутство або прийнятті відповідного рішення Національним банком України). Пунктом 129.4. статті 129 Податкового кодексу України передбачено, що на суми грошового зобов'язання, визначеного підпунктами 129.1.1 та 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, коли її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов'язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день. Податкові зобов'язання, самостійно визначені платником податків, не підлягають оскарженню згідно із п. 56.1.1 ст. 56 ПК України.
Відповідно до пп.16.1.3, 16.1.4 ст.16 Податкового кодексу України на Боржника, як на платника податків, покладено обов'язки подавати до державних податкових органів декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів; сплачувати податки та збори в розмірах та у встановлені законами строки.
Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий борг - податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно із пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
Відповідно до п. 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Згідно із п. 87.11. ст. 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку.
Відповідно до статті статей 100, 101 ПК України зазначений податковий борг відповідача не підлягає списанню або розстроченню (заява на розстрочення боргу не подавалася). Відповідно до положень ПК України позивачем здійснено ряд заходів, спрямованих на стягнення податкового боргу. Відомості пор вжиття заходів, які передують поданню позову про стягнення боргу.
Відповідно до ст. 59 ПК України виставлено податкову вимогу від 13.07.2023 р. №0005206-1306-1429, яка була направлена Відповідачу, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення форми №119 Укрпошти.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається) (п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України). Наведена податкова вимога на цей час не відкликана.
Згідно зі ст.100, ст.101 ПК України зазначений податковий борг ОСОБА_1 не підлягає списанню або розстроченню (заява про розстрочення боргу не подавалася).
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідач своїм правом не скористався, позов не заперечив, доказів погашення заборгованості станом на час розгляду справи не надав.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані наявним у відповідача боргом у розмірі 32852,58 грн., яке є узгодженим, але несплаченим у добровільному порядку, внаслідок чого набув статусу податкового боргу і має бути стягнутий на користь Державного бюджету.
Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз. У даній справі відсутні витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз, а тому судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь відповідного бюджету (держаного, місцевого, обласного, згідно до бюджетної класифікації), в рахунок погашення податкового боргу в сумі 32852,58 грн., в тому числі: з податку на доходи фізичних осіб 337,41 грн.; з військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування 28,12 грн.; з земельного податку з фізичних осіб 32515,17 грн.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя О.М. Мельник