про повернення позовної заяви
20 листопада 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/7710/25
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Петренко О.С., розглянувши матеріали у справі
за позовом: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідача: Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, вул.Соборна,7а, м. Кропивницький,25009
про визнання протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить суд:
1) визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо відмови в проведенні перерахунку та виплати пенсії з 01.04.2019 на підставі довідки Департаменту з питань виконання кримінальних покарань №9/3 -291 від 10.06.2022 (виданої станом на 05.03.2019), у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України №2262-ХІІ та положень постанови КМУ від 30.08.2017 №704;
2) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області провести з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Департаменту з питань виконання кримінальних покарань №9/3 -291 від 10.06.2022 (виданої станом на 05.03.2019), у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України №2262-ХІІ та положень постанови КМУ від 30.08.2017 №704.
Ухвалою суду від 14.11.2025 року вказану позовну заяву залишено без руху, в зв'язку з її невідповідністю вимогам ст.160 КАС України.
19.11.2025 року на адресу суду від позивача надійшла заява на виправлення недоліків (вх.№34838/25), зокрема надано заяву на поновлення процесуального строку.
За приписами частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів
Суд зауважує, що при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись.
Так, під поняттям дізнався необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
Предметом спору у даних спірних правовідносинах є перерахунок пенсії з 01.04.2019 на підставі оновленої довідки про грошове забезпечення визначеного станом на 05.03.2019.
Так, Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 дійшов висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України, у спорах цієї категорії:
- для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів;
- пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.
Отже, враховуючи, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
Правових висновків щодо визначення моменту виникнення у особи права на перерахунок пенсії та початку нарахування відповідних виплат неодноразово доходив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, які викладені, в тому числі у постановах: від 01.07.2025 у справі №420/23756/24 та від 08.10.2025 у справі № 560/12997/24.
Оцінюючи наведені позивачем аргументи через призму наведеного вище правового висновку, суд дійшов висновку, що позивач виправдовує власну пасивну поведінку впродовж тривалого періоду часу нерелевантними доводами, адже за логікою аргументів заявника строки звернення до суду в принципі є незастосовними у соціальних спорах. Суд натомість вважає, що судовий захист повинен надаватися тому, хто турбується про свої права, а звернення до суду із позовом після спливу значного терміну та пропуску строків звернення до суду шкодить забезпеченню юридичної визначеності та створює ризик розбалансування системи соціального захисту. Оскільки наведені представником позивача аргументи зводяться до загальних розмірковувань про необхідність захисту прав позивача безвідносно до дотримання ним вимог процесуального закону, суд не встановив обставин, що свідчили б про поважність причин суттєвого пропуску строку звернення до суду з цим позовом.
Суд зазначає, що неоднозначність судової практики у певних правовідносинах, відсутність такої чи її сформованість не є обставинами, існування яких є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду з даним позовом, а тому не можуть вважатись поважними.
Отримання листа від уповноваженого органу у відповідь на заяву не змінює час, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить про час, коли особа почала вчиняти активні дії щодо реалізації свого права на отримання компенсації у позасудовому чи судовому порядку. Відповідно з вказаної дати не може розпочинатись відлік строку звернення з позовом до суду.
В прохальній частини позовної заяви позивач просить визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо не проведення перерахунку пенсії на підставі довідки Департаменту з питань виконання кримінальних покарань №9/3 -291 від 10.06.2022 та, відповідно, провести відповідний перерахунок з 01.04.2019.
Листом від 10.09.2025 року орган пенсійного фонду відмовив позивачу у проведенні такого перерахунку.
Як свідчать матеріали справи, оновлена довідка видана 10.06.2022.
Отже, спірні відносини склались в 2022 році, тоді як до суду позивач звернувся лише 11.11.2025, з пропуском строку, встановленого ч.3 ст.122 КАС України, тобто з пропуском 6-місячного строку.
Відповідно до частини 6 статті 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч.2 ст. 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
З огляду на наведене, суд не вбачає підстав для визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду, які викладені у заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду, а тому у задоволенні такої заяви слід відмовити.
Відповідно до п.9 ч.4 ст.169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
За таких обставин, враховуючи, що вимоги ухвали суду про залишення позовної заяви без руху не виконані, недоліки позивачем виправлено не було, наявні підстави для повернення позовної заяви позивачу.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.122,123,169,256,294 КАС України, -
Позовну заяву - повернути позивачу.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 КАС України.
Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду О.С. ПЕТРЕНКО