ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"26" листопада 2025 р. справа № 300/7435/25
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Чуприни О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє Отрох Алла Володимирівна, до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання до вчинення дій щодо нарахування і виплати грошової компенсації за невикористану щорічну основну відпустку за 2020-2025 роки із урахуванням щомісячної додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 за №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", зважаючи на виплачені суми, -
ОСОБА_1 (надалі по тексту також - позивач, заявник, ОСОБА_1 ) звернувся в суд з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 (надалі по тексту також - відповідач, військова частина, ВЧ НОМЕР_1 ), в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невключення до складу грошового забезпечення ОСОБА_1 сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 за №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", при обчисленні розміру грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок грошової компенсації ОСОБА_1 за невикористані дні оплачуваних відпусток в загальній кількості 226 днів, обчисливши її суму, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення, з урахуванням сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 за №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", та провести її виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
Дана позовна заява до суду надійшла через підсистему "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи із приміткою "Документ сформований в системі "Електронний суд" 14.10.2025" та підписана електронно-цифровим підписом адвоката Отрох Алли Володимирівни, яка діє на підставі ордера №1157125 від 14.10.2025.
Підставою звернення до суду є, на переконання позивача, протиправне нарахування та виплата грошової компенсації за невикористану щорічну основну відпустку за 2020, 2021, 2022, 2023, 2024, 2025 роки та додаткової щорічної відпустки як учаснику бойових дій за 2017-2025 роки без урахуванням щомісячної додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 за №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану".
Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 з 31.07.2025 звільнений з військової служби та виключений зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 та усіх видів забезпечення. Після звільнення з військової служби позивачу нараховано і виплачено грошову компенсацію за невикористану основну щорічну відпустку 15 днів за 2020 рік, 30 днів за 2022 рік, 20 діб за 2023 рік, 20 діб за 2024 рік, 15 днів за 2025 рік та компенсацію за невикористану відпустку УБД 126 днів за 2017-2025 рік. Разом з тим, спірні компенсації проведено без врахування додаткової винагороди відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час воєнного стану" від 28.02.2022 за №168 (надалі по тексту також - Постанова №168).
Як стверджує позивач, відповідно до частини 2 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей " від 20.12.1991 за №2011-ХІІ (надалі по тексту також - Закон №2011-ХІІ), до складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія), одноразові додаткові види грошового забезпечення. Абзацом 3 пункту 14 статті 101 Закону №2011-ХІІ передбачено, що у рік звільнення зазначених в абзацах першому та другому цього пункту військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі не використані за час проходження військової служби дні щорічних основної та додаткової відпусток, а також додаткової відпустки військовослужбовцям, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, та додаткової відпустки, передбаченої статтею 162 Закону України "Про відпустки".
Пунктом 6 розділу ХХХІ Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 за №260 (надалі по тексту також - Порядок №260), унормовано, що розрахунок грошового забезпечення за час надання щорічної основної відпустки з подальшим виключенням зі списків особового складу та грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки здійснюється виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, крім винагород з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував за останньою займаною штатною посадою. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення місячного розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів.
За аргументами ОСОБА_1 , додаткова винагорода передбачена Постановою №168 є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення, входить до складу грошового забезпечення (як розрахункової величини), відтак підлягає врахуванню при обчисленні розміру грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки. Просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Івано-Франківський окружний адміністративний суд ухвалою від 20.10.2025 відкрив провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту також - КАС України, Кодекс). Одночасно судом витребувано у сторін додаткові письмові докази, необхідні для розгляду справи (а.с.23-24).
Представник позивача адвокат Отрох А.В. через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему скерувала до суду заяву із приміткою "Документ сформований в системі "Електронний суд" 23.10.2025", яку зареєстровано судом 23.10.2025 за вх.№27890/25 (а.с.26-31).
На виконання вимог повідомлення суду про неможливість друку документів великого обсягу адвокат Отрох А.В. супровідним листом віл 22.10.2025 скерувала на адресу суду паперовий примірник позовної заяви з додатками, реєстраційні дії щодо яких проведено в суді 27.10.2025 за вх.№28203/25 (а.с.32-60).
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву. Так, Військова частина НОМЕР_1 до суду відзив від 03.11.2025 за №1278 на позовну заяву, реєстрацію якого проведено судом 06.11.2025 за вх.№29104/25 (а.с.62-75). Відповідач заперечив проти мотивів та доводів ОСОБА_1 , викладених у позовній заяві, вказує на їх безпідставність та необґрунтованість, з огляду на таке.
Розмір грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки здійснюється виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував за останньою займаною штатною посадою. При цьому у відповідності до пункту 2 розділу I Порядку №260 до щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать виключно: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; винагорода за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду); премія, тоді як додаткова винагорода та одноразова винагорода на період дії воєнного стану належать до одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Додаткова винагорода та одноразова винагорода на період дії воєнного стану не підлягає врахуванню при визначенні розміру грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, оскільки така винагорода не належить до щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, а належать до одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
На виконання вимог ухвали суду від 20.10.2025 Військова частина НОМЕР_1 подала через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему клопотання про долучення доказів із приміткою "Документ сформований в системі "Електронний суд" 24.11.2025", яке, разом із долученими документами, зареєстровано судом 24.11.2025 за вх.№30841/25 (а.с.77-80).
Розглянувши матеріали адміністративної справи, вивчивши адміністративний позов, відзив на позов, відповідь на відзив, дослідивши і оцінивши зібрані по справі докази, в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_1 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій, що засвідчується копією посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_2 від 01.09.2017 (зворотній бік а.с.13).
Старшого солдата за контрактом ОСОБА_1 , наказом командувача командира НОМЕР_3 окремої механізованої бригади (по особовому складу) від 31.07.2025 за №294-РС звільнено з військової служби у відставку, а з 31.07.2025 наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 31.07.2025 за №217 виключено зі списків особового складу військової частини, з усіх видів забезпечення (а.с.47).
Зі змісту витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 31.07.2025 за №217 слідує, що позивачу, серед іншого, виплачено:
- грошову компенсацію за невикористану щорічну основну відпустку за 2020 рік за 15 діб;
- грошову компенсацію за невикористану щорічну основну відпустку за 2022 рік за 30 діб;
- грошову компенсацію за невикористану щорічну основну відпустку за 2023 рік за 20 діб;
- грошову компенсацію за невикористану щорічну основну відпустку за 2024 рік за 20 діб;
- грошову компенсацію за невикористану щорічну основну відпустку за 2025 рік за 15 діб;
- грошову компенсацію за невикористану додаткову відпустку як учаснику бойових дій, яка надається відповідно до пункту 12 частини 1 статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" за 2017, 2018, 2019, 2020, 2021, 2022, 2023, 2024 та 2025 років за 126 діб (а.с.47).
Як свідчать відомості карток особового рахунку військовослужбовця за 2022-2025 роки ОСОБА_2 виплачено додаткову винагороду на період дії воєнного стану відповідно до Постанови №168:
- за 2022 рік у розмірі 88 666,67 гривень (а.с.72);
- за 2023 рік у розмірі 615 376,35 гривень (а.с.71);
- за 2024 рік у розмірі 913 904,33 гривень (а.с.70);
- за 2025 рік у розмірі 109 677,42 гривень (а.с.69).
Згідно довідки-розрахунку грошового забезпечення про нараховані грошові виплати при звільненні з військової служби від 21.11.2025 за №1697/фс грошове забезпечення позивача при звільненні склало 22 366,65 гривень (а.с.78).
Компенсація за невикористану основну щорічну відпустку 15 днів за 2020 рік, 30 днів за 2022 рік, 20 діб за 2023 рік, 20 діб за 2024 рік, 15 днів за 2025 рік склала 74 555,51 гривень та обчислена з наступного розрахунку: (15+30+20+20+15 = 100 днів), 22 366,65 (грошове забезпечення) / 30 (днів) * 100 (днів невикористаної щорічної відпустки) (а.с.78).
Компенсація за невикористану відпустку УБД 126 днів за 2017-2025 роки склала 93939,93 гривень та обчислена з наступного розрахунку: 22 366,65 (грошове забезпечення) / 30 (днів) * 126 (днів невикористаної додаткової відпустки) (а.с.78).
Вважаючи протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невключення до складу грошового забезпечення ОСОБА_1 сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 за №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", при обчисленні розміру грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток, заявник звернувся з цим позовом до суду з метою захисту свого порушеного права на належне обчислення спірних компенсацій.
Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд виходить із наступних підстав та мотивів.
У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.
Відповідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Указом Президента України від 24.02.2022 за № 64 в Україні введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та триває на час розгляду цієї адміністративної справи.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, визначає Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-XII (надалі по тексту також - Закон №2011-ХІІ), який встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Грошове забезпечення військовослужбовців регламентовано статтею 9 Закону №2011-ХІІ.
Згідно з частиною 1 статті 9 Закону №2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
Відповідно до частини 2 статті 9 Закону №2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. (частина 3 статті 9 Закону №2011-ХІІ)
Приписами частини 4 статті 9 Закону №2011-ХІІ, установлено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
За змістом частини 1 статті 101 Закону №2011-XII військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.
Пунктом 12 частини 1 статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 за №3551-XII передбачено, що учасникам бойових дій (статті 5, 6) надаються такі пільги, зокрема, використання чергової щорічної відпустки у зручний для них час, а також одержання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів на рік.
Відповідно до абзацу 1 частини 14 статті 101 Закону №2011-XII військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються з військової служби, за винятком осіб, які звільняються зі служби за віком, станом здоров'я, у зв'язку з прямим підпорядкуванням близькій особі та у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, щорічна основна відпустка надається з розрахунку 1/12 частини тривалості відпустки, на яку вони мають право відповідно до пункту 1 цієї статті за кожний повний місяць служби в році звільнення. При цьому, якщо тривалість відпустки таких військовослужбовців становить більш як 10 календарних днів, їм оплачується вартість проїзду до місця проведення відпустки і назад до місця служби або до обраного місця проживання в межах України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У рік звільнення зазначених в абзацах 1 та 2 цього пункту військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі не використані за час проходження військової служби дні щорічних основної та додаткової відпусток, а також додаткової відпустки військовослужбовцям, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, та додаткової відпустки, передбаченої статтею 162 Закону України "Про відпустки" (абзац 3 частини 14 статті 101 Закону №2011-XII).
Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року за №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (надалі по тексту також - Постанова №704), окрім тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців та розмірів надбавки за вислугу років також затверджено додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу.
Пунктом 2 Постанови №704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам визначає Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджений наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 за №260 (надалі по тексту також - Порядок №260).
Відповідно до пункту 2 розділу І Порядку № 260 грошове забезпечення, зокрема, включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.
До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.
До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту), а також додаткова винагорода на період дії воєнного стану; допомоги.
Пунктом 16 розділу І Порядку №260 передбачено, що виплата додаткових видів грошового забезпечення, не передбачених цим Порядком, здійснюється відповідно до чинного законодавства України.
Відповідно до пункту 17 Порядку №260 на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.
Розрахунок грошового забезпечення за час надання щорічної основної відпустки з подальшим виключенням зі списків особового складу та грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки здійснюється виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував за останньою займаною штатною посадою (пункт 6 розділу XXXI Порядку №260).
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року за №64 "Про введення воєнного стану в Україні" та №69 "Про загальну мобілізацію" Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 28 лютого 2022 року за №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" (надалі по тексту також - Постанова № 168).
Пунктом 1 Постанови №168 установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил України, виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000,00 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000,00 гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Повертаючись до фактичних обставин справи, судом з'ясовано, що старшого солдата за контрактом ОСОБА_1 , наказом командувача командира НОМЕР_3 окремої механізованої бригади (по особовому складу) від 31.07.2025 за №294-РС звільнено з військової служби у відставку, а з 31.07.2025 наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 31.07.2025 за №217 виключено зі списків особового складу військової частини, з усіх видів забезпечення (а.с.47).
Зі змісту витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 31.07.2025 за №217 слідує, що позивачу, серед іншого, виплачено:
- грошову компенсацію за невикористану щорічну основну відпустку за 2020 рік за 15 діб;
- грошову компенсацію за невикористану щорічну основну відпустку за 2022 рік за 30 діб;
- грошову компенсацію за невикористану щорічну основну відпустку за 2023 рік за 20 діб;
- грошову компенсацію за невикористану щорічну основну відпустку за 2024 рік за 20 діб;
- грошову компенсацію за невикористану щорічну основну відпустку за 2025 рік за 15 діб;
- грошову компенсацію за невикористану додаткову відпустку як учаснику бойових дій, яка надається відповідно до пункту 12 частини 1 статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" за 2017, 2018, 2019, 2020, 2021, 2022, 2023, 2024 та 2025 років за 126 діб (а.с.47).
Як свідчать відомості карток особового рахунку військовослужбовця за 2022-2025 роки ОСОБА_2 виплачено додаткову винагороду на період дії воєнного стану відповідно до Постанови №168:
- за 2022 рік у розмірі 88 666,67 гривень (а.с.72);
- за 2023 рік у розмірі 615 376,35 гривень (а.с.71);
- за 2024 рік у розмірі 913 904,33 гривень (а.с.70);
- за 2025 рік у розмірі 109 677,42 гривень (а.с.69).
Згідно довідки-розрахунку грошового забезпечення про нараховані грошові виплати при звільненні з військової служби від 21.11.2025 за №1697/фс грошове забезпечення позивача при звільненні склало 22 366,65 гривень (а.с.78).
Компенсація за невикористану основну щорічну відпустку 15 днів за 2020 рік, 30 днів за 2022 рік, 20 діб за 2023 рік, 20 діб за 2024 рік, 15 днів за 2025 рік склала 74 555,51 гривень та обчислена з наступного розрахунку: (15+30+20+20+15 = 100 днів), 22 366,65 (грошове забезпечення) / 30 (днів) * 100 (днів невикористаної щорічної відпустки) (а.с.78).
Компенсація за невикористану відпустку УБД 126 днів за 2017-2025 роки склала 93939,93 гривень та обчислена з наступного розрахунку: 22 366,65 (грошове забезпечення) / 30 (днів) * 126 (днів невикористаної додаткової відпустки) (а.с.78).
Таким чином, при обчисленні компенсації за дні невикористаної щорічної відпустки та додаткової відпустки учасникам бойових дій, відповідачем враховано лише грошове забезпечення позивача у розмірі 22366,65 гривень, яке складається з окладу за військове звання, посадового окладу, надбавки за вислугу років (35%), надбавки за роботу з таємними документами (10%), надбавки за особливості проходження служби (65%), премії (523%), без урахування сум ОСОБА_1 виплачено за 2022 рік у розмірі 88 666,67 гривень, за 2023 рік у розмірі 615 376,35 гривень за 2024 рік у розмірі 913 904,33 гривень та за 2025 рік у розмірі 109 677,42 гривень.
Досліджуючи доводи Військової частини НОМЕР_1 про те, що додаткова винагорода, передбачена Постановою №168 є одноразовим додатковим видом грошового забезпечення, слід зазначити наступне.
Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію щодо питання, чи ураховується передбачена Постановою №168 додаткова винагорода до складу місячного грошового забезпечення з якого обраховується одноразова грошова допомога при звільненні з військової служби, грошова компенсація за невикористані дні оплачуваних відпусток та грошова допомога для оздоровлення.
Верховний Суд у постановах від 08 серпня 2024 року у справі №240/26703/23, від 23 вересня 2024 року у справі №240/32125/23, від 23 вересня 2024 року у справі №240/33138/23, від 26 листопада 2024 року №240/1800/24 констатував, що за своєю правовою природою додаткова винагорода, запроваджена Постановою №168, є додатковим видом грошового забезпечення, яку законодавець відніс до категорії винагород, виплату якої запроваджено під час дії воєнного стану.
Так, Верховним Судом у постанові від 23.09.2024 у справі №240/32125/23 викладено наступні правові висновки:
"…Відповідаючи на друге питання, що стосується умов обчислення розміру компенсації за всі невикористані військовослужбовцем дні щорічної основної відпустки, то Верховний Суд констатує, що на відміну від правил обчислення розміру допомоги на оздоровлення, підпункт 6 розділу ХХХІ Порядку №260 не містить жодних застережень щодо заборони урахування винагород до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється розмір такої компенсації.
Навпаки, за приписами указаної норми до такого розрахунку включено щомісячні додаткові види грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував за останньою займаною штатною посадою. Тому при обчисленні розміру таких виплат, відповідач був зобов'язаний урахувати суму винагороди, яку позивач отримував перед звільненням.
42.Таким чином, ураховуючи те, що додаткова винагорода, запроваджена постановою КМУ № 168 є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення, що відповідно до довідки військової частини від 07 листопада 2023 року №133/9275 (а.с.59) виплачувалася позивачу, починаючи з квітня 2022 року по лютий 2023 року, Верховний Суд дійшов висновку, що указана винагорода входить до складу грошового забезпечення позивача (як розрахункової величини), з якого обчислюється розмір компенсації за всі невикористані ним дні щорічної основної відпустки…".
Аналогічна правова позиція неодноразово висловлена Верховним Судом у постановах від 20.12.2024 у справі №240/21650/23, від 28.10.2024у справі №240/23483/23, від 07.11.2024 у справі №240/23909/23, від 14.11.2024 у справі №240/2069/24, від 21.11.2024 у справі №240/28165/23, від 26.11.2024 у справі №240/1800/24, від 28.11.2024 у справі №240/26235/23, від 06.12.2024 у справі №240/12225/23, від 19.12.2024 у справі №580/3483/24, від 16.01.2025 у справі №240/31239/23, від 10.04.2025 у справі №380/10576/23, від 10.04.2025 у справі №420/35446/23, від 10.04.2025 у справі №240/2078/24, від 10.04.2025 у справі №240/30599/23, від 10.04.2025 у справі №240/31708/23, від 10.04.2025 у справі №240/31518/23, від 23.04.2025 у справі №580/769/23, від 22.05.2025 у справі №240/4156/24, від 10.09.2025 у справі №240/2400/24.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 5 статті 242 КАС України).
З огляду на те, що додаткова винагорода, запроваджена постановою КМУ № 168 є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення, а розрахунок грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки та додаткової відпустки здійснюється виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував за останньою займаною штатною посадою, то Військовою частиною НОМЕР_1 протиправно не враховано під час обчислення компенсації за невикористані дні щорічної основної та додаткової відпустки позивача додаткову винагороду за 2022 рік у розмірі 88 666,67 гривень, за 2023 рік у розмірі 615 376,35 гривень за 2024 рік у розмірі 913 904,33 гривень та за 2025 рік у розмірі 109 677,42 гривень відповідно до Постанови №168.
Таким чином, є протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо не включення до складу грошового забезпечення ОСОБА_1 сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" від 28.02.2022 за №168 при обчисленні розміру грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток.
В свою чергу, в адміністративному позові ОСОБА_1 просить суд:
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок грошової компенсації ОСОБА_1 за невикористані дні оплачуваних відпусток в загальній кількості 226 днів, обчисливши її суму, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення, з урахуванням сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 за №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", та провести її виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
Як вже з'ясовано судом, компенсація за невикористану основну щорічну відпустку 15 днів за 2020 рік, 30 днів за 2022 рік, 20 діб за 2023 рік, 20 діб за 2024 рік, 15 днів за 2025 рік склала 74 555,51 гривень та обчислена з наступного розрахунку: (15+30+20+20+15 = 100 днів), 22 366,65 (грошове забезпечення) / 30 (днів) * 100 (днів невикористаної щорічної відпустки) (а.с.78).
Таким чином, в алгоритм розрахунку компенсації за невикористану основну щорічну відпустку включено дні невикористаної основної щорічної відпустки 15 днів за 2020 рік.
Натомість, суд зазначає, що додаткова винагорода, передбачена Постановою №168, не може бути врахована при визначенні розміру компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки 15 днів за 2020 рік. Правовідносини, які регулюють порядок виплати цієї винагороди, виникли лише з моменту набрання чинності Постановою №168 та застосовуються виключно до періоду, у якому така винагорода фактично виплачувалася військовослужбовцям.
Оскільки у 2020 році додаткова винагорода не існувала юридично і не виплачувалася за останньою займаною посадою військовослужбовця, вона не може бути включена до складу грошового забезпечення ОСОБА_1 як розрахункової величини для обчислення компенсації за невикористану відпустку за цей календарний рік. Включення такої винагороди за період, на який дія Постанови №168 не поширюється, суперечило б принципу незворотності дії нормативно-правових актів у часі.
Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 щодо обчислення компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки 15 днів за 2020 рік з урахуванням додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168 не підлягають до задоволення.
Судом також з'ясовано, що компенсація за невикористану відпустку УБД 126 днів за 2017-2025 роки склала 93939,93 гривень та обчислена з наступного розрахунку: 22 366,65 (грошове забезпечення) / 30 (днів) * 126 (днів невикористаної додаткової відпустки) (а.с.78).
В свою чергу, довідка-розрахунок від 21.11.2025 за №1697/фс та витяг з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 31.07.2025 за №217 містять відомості лише про те, що компенсація за невикористані дні відпустки учасникам бойових дій розрахована з загальної кількості 126 днів за період 2017-2025 рік, без зазначення конкретних календарних днів за кожен рік.
З вказаних документів суд не може самостійно встановити кількість невикористаних днів додаткової відпустки учасникам бойових дій, які підлягають включенню в алгоритм розрахунку компенсації за невикористані дні відпустки учасникам бойових дій з урахуванням додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168.
В силу вимог частини 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Водночас, суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (частина 2 статті 9 КАС України).
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту має забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам. А відтак, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність.
Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.
Отже, дискреційне право органу виконавчої влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним, розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.
Наділивши державні органи та осіб, уповноважених на виконання функцій держави дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави та особам уповноважених на виконання функцій держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.
За таких обставин, адміністративний суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Також суд відхиляє доводи відповідача про необхідність врахування до спірних правовідносин висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 10.12.2024 у справі №580/9551/23, оскільки характер правовідносин у справі №580/9551/23 відрізняється від правовідносин у справі, яка розглядається, а тому така не є релевантною та урахуванню не підлягає.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, зважаючи на встановлення у справі не виконання відповідачем при розгляді заяви позивача власних повноважень в належному і повному обсязі, суд дійшов висновку, що ефективним способом відновлення порушених відповідачем прав позивача буде:
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо не включення до складу грошового забезпечення ОСОБА_1 при обчисленні розміру грошових компенсацій за невикористані дні оплачуваних відпусток сум нарахованої та виплаченої додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" від 28.02.2022 за №168;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2022, 2023, 2024 та 2025 роки, обчисливши її суму, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення, з урахуванням сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" від 28.02.2022 за №168, з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 компенсації за невикористані дні додаткової відпустки із збереженням заробітної плати, передбаченої пунктом 12 частини 1 статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 за №3551-XII, обчисливши її суму, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення, з урахуванням сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" від 28.02.2022 за №168, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішення та з урахуванням раніше виплачених сум.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (частини 1, 2 статті 77 КАС України).
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд за правилами статті 90 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
В силу вимог частини 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Водночас, суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (частина 2 статті 9 КАС України).
У разі задоволення позову суд, застосовуючи припису пункту 10 частина 2 статті 245 КАС України, може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні (абзац 2 частини 4 статті 245 КАС України).
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, зважаючи на встановлення у справі не виконання відповідачем при розгляді заяви позивача власних повноважень в належному і повному обсязі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до часткового задоволення.
Інші доводи учасників справи на спірні правовідносини не впливають та висновків суду по суті спору не змінюють.
При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат суд зазначає, що ОСОБА_1 на підставі пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" звільнений від сплати судового збору під час розгляду справи (зворотній бік а.с.13).
З огляду на не понесення позивачем судових витрат по сплаті судового збору, за відсутності доказів оплати сторонами інших судових витрат у справі, керуючись частиною 5 статті 139 КАС України, суд дійшов висновку про відсутність правових підстави для розподілу судових витрат у справі.
На підставі статті 1291 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо не включення до складу грошового забезпечення ОСОБА_1 при обчисленні розміру грошових компенсацій за невикористані дні оплачуваних відпусток сум нарахованої та виплаченої додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" від 28.02.2022 за №168.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2022, 2023, 2024 та 2025 роки, обчисливши її суму, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення, з урахуванням сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" від 28.02.2022 за №168, з урахуванням раніше виплачених сум.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 компенсації за невикористані дні додаткової відпустки із збереженням заробітної плати, передбаченої пунктом 12 частини 1 статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 за №3551-XII, обчисливши її суму, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення, з урахуванням сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" від 28.02.2022 за №168, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішення та з урахуванням раніше виплачених сум.
Відмовити в задоволенні решти позовних вимог.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ), АДРЕСА_1 ;
представник позивача - Отрох Алла Володимирівна (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ), АДРЕСА_2 ;
відповідач - Військова частина НОМЕР_1 (ідентифікаційний код юридичної особи НОМЕР_6 ), АДРЕСА_3 .
Суддя Чуприна О.В.