25 листопада 2025 року Справа № 280/9566/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Батрак І.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області
до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)
про визнання протиправною та скасування постанови
30.10.2025 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - ГУ ПФУ в Запорізькій області, позивач) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі - ВПВР УЗПВР у Запорізькій області, відповідач), в якій просить суд визнати протиправною та скасувати постанову відповідача від 23.10.2025 ВП 78848975 про накладення штрафу.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 12.05.2025 по справі №280/1641/25 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено та зобов'язано відповідача провести з 04.09.2024 перерахунок та виплату пенсії позивача шляхом здійснення її індексації, відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії, у розмірах 1,14, 1,197, 1,0796, з урахуванням виплачених сум та провести з 01.03.2025 перерахунок та виплату пенсії позивача шляхом здійснення її індексації, відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,115 з урахуванням виплачених сум. Стверджує, що рішення суду виконано ГУ ПФУ в Запорізькій області в межах своїх повноважень. При цьому, в оскаржуваній постанові головний державний виконавець довільно дійшов висновку про невиконання рішення суду. Отже, державний виконавець вийшов за межі своїх повноважень в частині трактування правильності виконання рішення суду та прийняв неправомірну постанову про накладення штрафу.
Ухвалою судді від 31.10.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами в порядку, визначеному ст. 287 КАС України.
Відповідач позов не визнав, 11.11.2025 через систему «Електронний суд» надав до суду відзив (вх. №56409), в якому пояснює, що показник середньої заробітної плати з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії з 01.03.2025 (1,115) відповідачем було вирахувано неправильно, з порушенням вимог ч.2 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Вищезазначене узгоджується з ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 05.09.2025 по справі №280/1641/25 про встановлення судового контролю та ухвали від 10.10.2025 з питань розгляду звіту суб'єкта владних повноважень. Зауважує, що поважних причин невиконання рішення у встановлений виконавцем строк у листах боржника не зазначено. Своїм правом, передбаченим КАС України, звернутися до окружного адміністративного суду щодо вирішення питання про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, зупинення виконання судового рішення, відстрочення і розстрочення виконання, заміну сторони виконавчого провадження, роз'яснення судового рішення тощо - боржник не скористався, а тому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України, справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).
Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 12.05.2025 у справі №280/1641/25 позовну заяву ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Запорізькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії вирішено задовольнити повністю. Визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Запорізькій області щодо проведення перерахунку (індексації) пенсії ОСОБА_1 без застосування коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірах 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115. Зобов'язано ГУ ПФУ в Запорізькій області провести з 04.09.2024 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 шляхом здійснення її індексації, відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії, у розмірах 1,14, 1,197, 1,0796, з урахуванням виплачених сум. Зобов'язано ГУ ПФУ в Запорізькій області провести з 01.03.2025 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 шляхом здійснення її індексації, відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,115 з урахуванням виплачених сум.
Ухвалою суду від 16.06.2025 апеляційну скаргу ГУ ПФУ в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12.05.2025 у справі №280/1641/25 повернуто.
Тож, рішення набрало законної сили 16.06.2025.
На примусовому виконанні у ВПВР УЗПВР у Запорізькій області перебуває виконавче провадження № 78848975, яке відкрито 14.08.2025, з примусового виконання виконавчого листа по справі № 280/1641/25, який 24.06.2025 видав Запорізький окружний адміністративний суд, про зобов'язання ГУ ПФУ в Запорізькій області провести з 01.03.2025 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 шляхом здійснення її індексації, відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,115 з урахуванням виплачених сум.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 05.09.2025 встановлено судовий контроль за виконанням рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12.05.2025 у справі №280/1641/25 та зобов'язано ГУ ПФУ в Запорізькій області у місячний строк з дня набрання цією ухвалою законної сили подати до Запорізького окружного адміністративного суду звіт про виконання судового рішення у справі №280/1641/25.
Ухвалою суду від 10.10.2025 відмовлено у прийнятті звіту ГУ ПФУ в Запорізькій області про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12.05.2025 у справі №280/1641/25, встановлено ГУ ПФУ в Запорізькій області новий строк для подання звіту про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12.05.2025 у справі №280/1641/25 - три місяці з дня набрання цією ухвалою законної сили.
Постановою старшого державного виконавця ВПВР УЗПВР у Запорізькій області Білана Д.Г. від 23.10.2025 ВП № 78848975 на Головне управління накладений штраф у розмірі 5100 грн за невиконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12.05.2025 у справі № 280/1641/25.
Не погодившись з постановою про накладення штрафу, позивач звернувся до суду із даним позовом про її скасування.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 02.06.2016 №1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон №1404-VIII).
Відповідно до статті 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону України № 1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Згідно із приписами частини 1 статті 18 Закону України № 1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
У відповідності до частини 3 статті 18 Закону України № 1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону та накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.
Положеннями частин 1 та 2 статті 63 Закону України № 1404-VIII передбачено, що за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником.
Згідно зі статтею 75 Закону № 1404-VIII у разі невиконання без поважних причин у установлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Аналізуючи наведені положення законодавства України в контексті цієї справи слід зазначити, що накладення штрафу за невиконання рішення є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов'язання (виконати судове рішення). Застосування такого заходу реагування є обов'язком державного виконавця і направлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження. При цьому, визначальною умовою для накладення зазначеного штрафу є невиконання судового рішення без поважних причин.
У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов'язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об'єктивні перешкоди для невиконання зобов'язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.
Поважність причин невиконання судового рішення оцінюється у кожному конкретному випадку через призму того, наскільки це (об'єктивно) перешкодило виконати судове рішення.
Отже, невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, установлені нормами Закону України «Про виконавче провадження». Тобто, на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.
Поважними, в розумінні наведених норм Закону України «Про виконавче провадження» можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.
Як слідує зі змісту спірної постанови від 23.10.2025 ВП 78848975 підставою для накладення на відповідача штрафу було те, що рішення немайнового характеру, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, підлягає виконанню відповідно до статті 63 розділу VIII Закону № 1404-VIII. Статтею 18 Закону № 1404-VIII визначено, що виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії. Цією ж статтею встановлено, що виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом. Відповідно до частини 1 статті 63 Закону №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною 6 статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. Згідно з частиною 2 статті 63 Закону № 1404-VIII у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Відповідно до частини 1 статті 75 Закону № 1404-VIII у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Згідно з листом боржника ГУ ПФУ у Запорізькій області від 08.09.2025 № 0800-0801-5/100393, на виконання рішення суду по справі № 280/1641/25 Головним управлінням проведено з 01.03.2025 перерахунок пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,115. Всього на виконання рішення суду № 280/1641/25 донарахована пенсія за період з 04.09.2024 по 31.08.2025 у сумі 29672,10 грн, яка виплачена стягувану у вересні 2025 року. З огляду на вищевикладене рішення у справі № 280/1641/24 виконане Головним управлінням в межах покладених судом зобов'язань та з урахуванням повноважень, наданих чинним законодавством до відкриття виконавчого провадження ВП №78848975.
В той же час, згідно із заявою стягувача ОСОБА_1 та інформації, отриманої в ході примусового виконання, встановлено, що з 01.03.2025 проведено перерахунок пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,115 (розраховано середньомісячний заробіток в розмірі 26935,36 (середній заробіток за три попередні роки проіндексовано та виведено індивідуальний коефіцієнт заробітної плати для обчислення після оптимізації (9118,81 грн хі, 115x2,64917=26935,36). Розмір пенсії з 01.03.2025 складає 26935,36x0,44417 (коефіцієнт стажу)=11963,88 грн+ доплати та надбавки = 12176,37 грн.
На виконання рішення суду за період з 04.09.2024 по 31.08.2025 донарахована сума пенсії в розмірі 29672,10 грн (індивідуальний перерахунок додається), яка виплачена 23.09.2025 відповідно до виплатного періоду.
Позивачу призначена пенсія за віком з 01.07.2021 із розрахунку: 9118,81 грн середня заробітна плата ( дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії; 2,64917 індивідуальний коефіцієнт для обчислення пенсії: 0,44417 коефіцієнт стажу, 212,49 грн - доплата за понаднормовий стаж.
Таким чином, показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, визначений Законом. За рішенням суду ухвалено здійснити перерахунок і виплату пенсії, з урахуванням коефіцієнтів 1,14, 1,197, 1,0796 - з 04.09.2024, а з 01.03.2025 з урахуванням коефіцієнту - 1,115. Тобто, показник середньої заробітної плати з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії: з 01.03.2022 мав становити: 9118,81 х 1,14 = 10395,44 грн.; з 01.03.2023 мав становити: 10395,44 х 1,197 = 12443,34 грн з 01.03.2024 мав становити: 12443,34 х 1,0796 = 13433,83 грн; з 01.03.2025 мав становити: 13433,83 х 1,115 = 14978,72 грн.
Отже, розмір пенсії позивача мав становити з 04.09.2024: 13433,83 грн х 2,64917 (інд. коефіц.) = 35588,50 х 0,44417 (коеф. стажу) = 15807,34 грн (проіндексавана пенсія) + 212,49 грн ( доплата за понаднорм. стаж) = 16019,83 (загальний розмір пенсії). Розмір моєї пенсії з 01.03.2025 мав становити: 14978,72 грн. х 2,64917 (інд. коефіц.) = 39681,18 х 0,44417 (коеф. стажу) = 17625,18 грн (проіндексавана пенсія) + 212,49 грн (доплата за понаднорм. стаж) = 17837,67 (загальний розмір пенсії).
Однак, показник середньої заробітної плати з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії з 01.03.2025 (1,115) відповідачем було вирахувано неправильно, з порушенням вимог частини 2 статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Позивачу у поданому позові стверджує, що рішення суду від 12.05.2025 по справі №280/1641/25 виконано ГУ ПФУ в Запорізькій області в межах своїх повноважень: З 04.09.2024 здійснено перерахунок (індексацію) пенсії із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії, у розмірах 1,14, 1,197, 1,0796 (розраховано середньомісячний заробіток в розмірі 35588,53 (середній заробіток за три попередні роки проіндексовано та виведено індивідуальний коефіцієнт заробітної плати для обчислення після оптимізації (9118,81 грн х 1,473200568 (1,14х1,197х1,0796) х 2,64917 = 35588,53). Розмір пенсії з 04.09.2024 складає 35588,53х0,44417 (коефіцієнт стажу)=15807,36 грн+ доплати та надбавки = 16019,85 грн. З 01.03.2025 проведено перерахунок пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,115 (розраховано середньомісячний заробіток в розмірі 39681,18 (середній заробіток за три попередні роки проіндексовано та виведено індивідуальний коефіцієнт заробітної плати для обчислення після оптимізації (9118,81 грн х 1,64261863332 (1,14х1,197х1,0796х1,115) х 2,64917 = 39681,18). Розмір пенсії з 01.03.2025 складає 39681,18 х 0,44417 (коефіцієнт стажу) = 17519,85 грн. При цьому, в оскаржуваній постанові головний державний виконавець довільно дійшов висновку про невиконання рішення суду.
Натомість судом встановлено, що вищезазначені висновки державного виконавця повністю узгоджуються з ухвалами Запорізького окружного адміністративного суду по справі № 280/1641/25 від 05.09.2025 про встановлення судового контролю та ухвали від 10.10.2025 з питань розгляду звіту суб'єкта владних повноважень.
Так, в ухвалі від 10.10.2025 по справі № 280/1641/25 судом встановлено, що показник середньої заробітної плати з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії з 01.03.2025 ( 1,115) відповідачем було вирахувано неправильно, з порушенням вимог частини 2 статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно і загальний розмір пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2025 ГУ ПФУ в Запорізькій області обраховано не вірно. Відтак, суд приходить до висновку про неповне виконання судового рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12.05.2025 у справі №280/1641/25. Оскільки відповідачем - суб'єктом владних повноважень у звіті не наведено обґрунтованих обставин, які ускладнюють виконання судового рішення, судом було відмовлено ГУ ПФУ в Запорізькій області у прийнятті звіту та встановлено ГУ ПФУ в Запорізькій області новий строк для подання звіту про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12.05.2025 у справі №280/1641/25 - три місяці з дня набрання цією ухвалою законної сили.
Вказану ухвалу ГУ ПФУ в Запорізькій області оскаржено не було та вона набрала законної сили 10.10.2025.
Слід зазначити, що обов'язок доведення поважності причини невиконання у повному обсязі судового рішення покладається на боржника, який повинен надати належні та переконливі докази наявності такої поважної причини.
Відтак, відповідно до установлених у справі обставин, пенсійним органом не здійснено належних заходів, в межах наявних у нього повноважень, для повного та своєчасного виконання судового рішення у справі №280/1641/25.
Означене свідчить про невиконання боржником судового рішення у справі №280/1641/25 без поважних причин, що є законодавчо передбаченою підставою для накладення на позивача штрафу відповідно до приписів статті 75 Закону № 1404-VIII.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що спірна постанова від 23.10.2025 ВП 78848975 про накладення штрафу у розмірі 5100 грн за невиконання рішення суду у виконавчому провадженні є правомірною та не підлягає скасуванню.
Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частинами 1 та 2 статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності..
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, діяв у межах повноважень, наданих йому законодавством та довів правомірність свого рішення, а тому у задоволенні позову слід відмовити.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що особі, що не є суб'єктом владних повноважень у разі відмови у задоволені позову - судовий збір поверненню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 9, 242-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд -
В задоволенні адміністративного позову Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69005, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд.158-б, код ЄДРПОУ 20490012) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (69095, м. Запоріжжя, вул. Приходська, буд.58; код ЄДРПОУ 43315529) про визнання протиправною та скасування постанови відмовити.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя І.В. Батрак