26 листопада 2025 року Справа № 280/9939/25 м. Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Садовий Ігор Вікторович, перевіривши матеріали адміністративного позову
за заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )
до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр-т. Соборний, буд. 158-Б, м. Запоріжжя, 69057; код ЄДРПОУ 20490012)
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
12.11.2025 до Запорізького окружного адміністративного суду засобами поштового зв'язку надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у зарахуванні до страхового стажу позивача у подвійному розмірі періодів роботи з 01.01.2004 по 05.12.2006 та з 15.12.2006 по 31.01.2025;
- зобов'язати відповідача зарахувати періоди роботи з 01.01.2004 по 05.12.2006 та з 15.12.2006 по 31.01.2025 до страхового стажу позивача у подвійному розмірі, відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення», у зв'язку з чим провести їй перерахунок та виплату пенсії з дати призначення, а саме з 16.02.2023, з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що дії відповідача щодо відмови у зарахуванні до страхового стажу позивача у подвійному розмірі періодів роботи з 01.01.2004 по 05.12.2006 та з 15.12.2006 по 31.01.2025 є протиправними та необґрунтованими.
Ухвалою суду від 13.11.2025 позовну заяву було залишено без руху на підставі ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), позивачу було надано 10-денний строк з дня отримання вказаної ухвали для усунення недоліків позовної заяви. Позивачем усунено недоліки позовної заяви.
На виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху представником позивача подано заяву про поновлення строку звернення до суду у якій, зокрема зазначено, що хоч пенсія позивачу і була призначена з 16.02.2023, фактичне призначення пенсії було здійснено відповідачем лише в травні 2025 року на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду у справі №280/2010/23, так як відповідач тривалий час не виконував рішення суду. Враховуючи, що достеменно відомо про порушення своїх прав позивач дізналася лише після отримання першої пенсійної виплати в травні цього року, то у неї були відсутні підстави для звернення до відповідача та до суду за захистом своїх прав та інтересів, що свідчить про наявність поважних причин пропуску строку звернення до суду.
Надаючи оцінку вказаним аргументам, слід зазначити, що відповідно до частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Частиною другою цієї статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Оцінюючи поважність підстав пропуску строку звернення до суду, слід виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Усталеною також є і практика Верховного Суду, що при вирішенні питання про поновлення строку, в межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку із: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.
У постанові від 29.09.2022 у справі №500/1912/22 Верховний Суд зробив висновок, що протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв'язку зі збройною агресією Російської Федерації, суворе застосування адміністративними судами процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції України, статтею 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У справі «Іліан проти Туреччини» Європейський суд з прав людини зазначив, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що поновлення процесуального строку є правом суду, яке останній реалізує, лише встановивши об'єктивну неможливість дотримання особою, яка подає скаргу, відповідних вимог процесуального закону щодо строків оскарження судового рішення (постанови Верховного Суду від 19.06.2020 у справі № 926/1037-б/15, від 14.06.2022 у справі № 904/3541/15, від 21.12.2022 у справі № 758/4418/19, від 14.06.2023 у справі № 513/155/15-ц, від 07.08.2024 у справі № 761/31360/14-ц тощо).
Отже, вирішення питання про поновлення процесуального строку належить до дискреційних повноважень суду, і у кожній конкретній справі суд має ґрунтовно перевіряти, чи є обставини, на які посилається заявник, такими, що свідчать про наявність поважних причин для поновлення строку.
Наведені у заяві підстави пропуску строку звернення до суду з позовними вимогами є поважними, оскільки за обставинами даної справи фактичне призначення пенсії на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду у справі №280/2010/23 було здійснено лише в травні 2025 року та, відповідно, перша пенсійну виплату з якої позивач могла дізнатися про порушення своїх прав була отримана нею саме в цьому місяці, отже, пропущений строк звернення до адміністративного суду підлягає поновленню.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Спір виник із публічно-правових відносин, у яких відповідач є суб'єктом владних повноважень. Зазначений спір згідно зі статтею 19 КАС України належить до юрисдикції адміністративних судів та має розглядатись у порядку адміністративного судочинства і відповідно до ч. 2 ст. 20 КАС України підсудний окружним адміністративним судам.
Таким чином, підстави для повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі відсутні.
Відповідно до ч. 2 ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у ч. 4 ст. 257 КАС України.
Суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі (ст. 258 КАС України).
Частиною 5 ст. 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Розглянувши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку, що дана справа не відноситься за своїм змістом до встановленого переліку справ передбачених ч.4 ст. 257 КАС України, отже може бути вирішена за правилами спрощеного позовного провадження згідно ч.2, ч. 3 ст. 257 КАС України.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 122, 171, 243, 248, 257, 258, 262 КАС України, суд -
1. Клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду - задовольнити. Поновити позивачу строк звернення до адміністративного суду.
2. Відкрити провадження в адміністративній справі №280/9939/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії.
3. Розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (в порядку письмового провадження).
4. Справа буде розглянута одноособово суддею Садовим І.В. протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
4. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області надати належним чином засвідчену копію пенсійної справи ОСОБА_1 .
6.Встановити відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання суду відзиву на позовну заяву, який має відповідати вимогам ст. 162 КАС України, разом із усіма письмовими та електронними доказами (які можливо доставити до суду), висновками експертів і заявами свідків на його обґрунтування, а також заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження. Копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду. Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України, неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
7.Встановити позивачу п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
8.Встановити відповідачу п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
9.Копію ухвали направити учасникам справи, відповідачу копію позовної заяви з доданими до неї матеріалами.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://adm.zp.court.gov.ua/sud0870/.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя І.В. Садовий