26 листопада 2025 року
м. Харків
справа № 643/13612/24
провадження № 22-ц/818/4761/25
провадження № 22-ц/818/5154/25
Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Пилипчук Н.П.,
суддів - Маміної О.В., Тичкової О.Ю.,
за участю секретаря - Львової С.А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
треті особи - державний нотаріус Сьомої Харківської міської державної нотаріальної контори Агасян В.Г., приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Шефель Д.С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_1 на рішення Салтівського районного суду м. Харкова від 07 липня 2025 року та додаткове рішення Салтівського районного суду м. Харкова від 13 серпня 2025 року в складі судді Новіченко Н.В.
У листопаді 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: державний нотаріус Сьомої Харківської міської державної нотаріальної контори Агасян Віолетта Грачиківна, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Шефель Денис Сергійович про розірвання договору довічного утримання та договорів про зміну набувача.
Позовна заява мотивована тим, що 17 березня 2016 року, між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 укладений договір довічного утримання, посвідчений державним нотаріусом Сьомої харківської державної нотаріальної контори Агасян В.Г. за №6-212, відповідно до якого ОСОБА_5 передає у власність, а ОСОБА_2 отримує у власність квартиру АДРЕСА_1 , взамін чого набувач зобов'язується забезпечувати відчужувача утриманням довічно на умовах цього договору, тобто забезпечувати грошовими ресурсами, на які відчужувач самостійно буде забезпечувати себе харчуванням, одягом, лікарськими засобами, тощо. Сторони домовились, що утримання, оцінюється сторонами за спільною згодою у розмірі 800,00 грн на місяць, які будуть щомісячно надаватися відчужувачу шляхом банківського або поштового переказу, або готівкою під розписку. Крім вищезазначеної суми, набувач зобов?язаний щомісячно сплачувати комунальні послуги за квартиру у терміни, встановлені відповідними договорами про надання таких послуг, незалежно від того, з ким вони укладені (набувачем чи відчужувачем). Набувач зобов?язується здійснити поховання відчужувача квартири після його смерті або компенсувати вартість ритуальних послуг особі, яка здійснила поховання, у разі неможливості здійснити поховання набувачем самостійно через поважні причини.
Відповідно до п. 8 Договору, грошове утримання буде щомісячно виплачуватись, починаючи з моменту укладення цього Договору до 10 числа поточного місяця поштовим переказом за адресою: АДРЕСА_2 . Сума грошового щомісячного утримання підлягає індексації та нараховуються щорічно в лютому місяці чергового року за попередній рік з урахуванням річного індексу інфляції споживчих цін за інформацією Державної служби статистики України.
Відповідно до п. 9 Договору, одноразове грошове утримання визначено Сторонами за спільною згодою у розмірі 50 000,00 грн, які відчужувач отримав повністю від набувача перед підписанням цього договору. Одноразове грошове утримання не підлягає перегляду та не індексується і надається відчужувачу для забезпечення себе всім необхідними для повноцінного життя.
28 квітня 2016 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 укладений договір про зміну набувача в договорі довічного утримання, посвідченого 17.03.2016 державним нотаріусом Сьомої харківської державної нотаріальної контори Агасян В.Г. за №6-212 та внесення змін та доповнення до нього, відповідно до якого набувачем квартири АДРЕСА_1 , яка знаходиться у власності відчужувача, стає ОСОБА_3 . Відповідно до п. 1 Договору про зміну набувача, ОСОБА_3 зобов?язується довічно утримувати відчужувача. Сторони домовились, що утримання оцінюється сторонами у розмірі 850,00 грн на місяць, які будуть щомісячно надаватися відчужувачу шляхом банківського або поштового переказу, або готівкою під розписку. Крім вище зазначеної суми, набувач зобов?язаний щомісячно сплачувати комунальні послуги за квартиру у терміни, встановлені відповідними договорами про надання таких послуг. Грошове утримання буде щомісячно виплачуватись, починаючи з моменту укладення цього Договору до 10 числа поточного місяця поштовим переказом за адресою: АДРЕСА_2 . До одноразового грошового утримання, визначеного Сторонами за спільною згодою у розмірі 50 000,00 грн., додати 1 500,00 грн, які відчужувач нібито одноразово отримав від набувача перед підписанням цього договору:
13 січня 2020 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 укладений договір про зміну набувача за договором довічного утримання, який посвідчено Агасян В.Г., державним нотаріусом Сьомої харківської державної нотаріальної контори 17 березня 2016 року за реєстром №6-212, відповідно до якого обов?язки набувача за договором довічного утримання передаються новому набувачу - ОСОБА_4 . Відповідно до п. 3, п. 4.2 Договору про зміну набувача, новий набувач ОСОБА_4 набуває всі права та обов?язки за договором довічного утримання та за цим договором. Набувач зобов?язана довічно утримувати ОСОБА_5 . Сторони домовились, що грошове утримання складається з щомісячних платежів у розмірі 1000,00 грн на місяць, які будуть щомісячно надаватися відчужувачу шляхом банківського або поштового переказу, або готівкою під розписку. Всі інші права та обов?язки набувача за договором довічного утримання залишаються без змін.
Вказав, що 13 березня 2024 року ОСОБА_5 на його користь склала заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Варніковою К.В. за №218, згідно якого все майно ОСОБА_5 заповідає йому.
13 березня 2024 року ОСОБА_5 на його ім'я видана довіреність, посвідчена приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Варніковою К.В. за №219, згідно якої вона уповноважила його бути її представником.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5 .
Зазначив, що ОСОБА_5 перебувала в тяжкому фізичному стані, не могла самостійно себе обслуговувати та потребувала догляду. Незважаючи на тяжкий фізичний стан здоров?я ОСОБА_5 , відповідачами всупереч умовам вище наведених договорів щодо щомісячного утримання відчужувача, яке надається відповідачами шляхом банківського або поштового переказу, або готівкою під розписку, не здійснювалось щомісячне утримання відчужувача. Також, відповідачами не сплачувались комунальні послуги всупереч умовам договорів, що підтверджується наявною заборгованістю. Поховання ОСОБА_5 набувачі відповідно до умов договорів не здійснили. Поховання відчужувача квартири було здійснено ним.
Просив розірвати договір довічного утримання від 17 березня 2016 року, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , посвідчений державним нотаріусом Сьомої Харківської державної нотаріальної контори Агасян В.Г. за № 6-212; розірвати договір від 28 квітня 2016 року про зміну набувача у договорі довічного утримання від 17 березня 2016 року, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , посвідчений державним нотаріусом Сьомої Харківської державної нотаріальної контори Агасян В.Г. за № 6-401; розірвати договір від 13 січня 2020 року про зміну набувача в договорі довічного утримання від 17 березня 2016 року, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Шефель Д.С.; вирішити питання щодо судових витрат.
Рішенням Салтівського районного суду м. Харкова від 07 липня 2025 року позов ОСОБА_1 - залишено без задоволення.
Додатковим рішенням Салтівського районного суду м. Харкова від 13 серпня 2025 року заяву ОСОБА_3 задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6000,00 грн; заяву ОСОБА_4 задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10 000,00 грн, в іншій частині заяву ОСОБА_4 залишено без задоволення; відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про стягнення з відповідачів витрат по сплаті судового збору в сумі 3 633, 60 грн, 15 000, 00 грн, сплачених за поховання ОСОБА_6 , витрат по стаціонарам, аптекам, лікам, продуктам харчування в сумі приблизно 250 000, 00 грн, виплат по ДПС з 2016 по 2024 роки за несплачені періоди в розмірі приблизно 150 000, 00 грн.
Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями ОСОБА_1 подав апеляційні скарги, в яких просив рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог, а також скасувати додаткове рішення і ухвалити нове судове рішення, яким відмовити відповідачам у задоволенні заяв у повному обсязі.
Апеляційні скарги мотивовані тим, що в судовому засіданні було достовірно встановлено та не спростовано стороною відповідачів, що ОСОБА_5 виявила бажання розірвати договір довічного утримання ще за своє життя, видала на його ім'я нотаріальну довіреність, склала заповіт, а також залишила своє останнє волевиявлення щодо обов'язкового негайного розірвання даного договору довічного утримання що підтверджується її заявою, яка є в матеріалах справи та залишена судом першої інстанції поза увагою. Волевиявлення відчужувача квартири щодо розірвання договору довічного утримання також вбачається з аудіозапису, який є в матеріалах справи, досліджений в суді, проте також залишений судом першої інстанції поза увагою під час прийняття рішення. На виконання вище вказаного волевиявлення відчужувача щодо розірвання договору довічного утримання ним, за життя ОСОБА_5 , в її інтересах укладено договір з юридичною компанією «Лігл», якою був підготовлений проект позову та здійснювались заходи щодо підготовки матеріалів позову. Проте, внаслідок безвідповідального, з боку юридичної компанії, ставлення до виконання договору, затягування часу з боку юристів, позов до суду подати за життя відчужувачки не встигли. Таким чином, вважав, що розірвання договору довічного утримання було останнім волевиявленням відчужувача. Щодо стягнення витрат на правничу допомогу ОСОБА_3 , то вказаний в додаткових угодах та актах розмір таких витрат є різним, а також непідтверджений, тобто не додана квитанція про оплату або чек або інший банківський документ. Щодо стягнення витрат на правничу допомогу ОСОБА_4 , то нею не було у повній мірі сплачено ці витрати, тому суд першої інстанції безпідставно стягнув витрати у розмірі 10 000,00 грн.
ОСОБА_4 до суду апеляційної інстанції подала відзив на апеляційну скаргу, в якому вважала рішення суду законним, а апеляційну скаргу необґрунтованою. При цьому зазначила, що на момент звернення до суду позивачем, оспорюваний договір вже був припинений, а розірвано може бути лише чинний договір. Крім того, ОСОБА_1 є неналежним позивачем у даній справі, у зв'язку з чим у задоволенні позову обґрунтовано відмовлено.
Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 необхідно залишити без задоволення, рішення суду - залишити без змін.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 17.03.2016 ОСОБА_5 та ОСОБА_2 уклали договір довічного утримання, який посвідчений державним нотаріусом Сьомої Харківської державної нотаріальної контори Агасян В.Г. та зареєстрований у реєстрі за № 6-213.
Відповідно до п. 1 Договору ОСОБА_5 передає у власність, а набувач отримує у власність квартиру АДРЕСА_1 , та взамін чого ОСОБА_2 зобов'язується забезпечувати відчужувача утриманням довічно на умовах цього договору.
Умовами п. 7 Договору передбачено, що ОСОБА_2 , зобов'язується довічно утримувати ОСОБА_5 , тобто забезпечувати грошовими ресурсами, на які відчужувач самостійно буде забезпечувати себе харчуванням, одягом, лікарськими засобами, тощо. Сторони домовились, що утримання, оцінюється сторонами за спільною згодою у розмірі 800,00 грн на місяць, які будуть щомісячно надаватися відчужувачу шляхом банківського або поштового переказу, або готівкою під розписку.
Крім вищезазначеної суми, Набувач зобов'язаний щомісячно сплачувати комунальні послуги за квартиру у терміни, встановлені відповідними договорами про надання таких послуг, незалежно від того, з ким вони укладені (Набувачем чи Відчужувачем). Кошти на оплату комунальних послуг повинні щомісячно надаватись Відчужувачу шляхом банківського або поштового переказу, або готівкою під розписку. До оплачуваних щомісячних витрат на комунальні послуги належать: послуги ЖЕК по утриманню будинку, плата за користування природним газом, теплопостачання, водопостачання (в обсязі: гаряча вода до 4 куб.м, холодна вода до 4 куб.м) та електроенергія в обсязі 150 кВт год у місяць, абонентська плата за телефон (крім міжнародних, міжміських розмов та розмов абонентами мобільного зв'язку), за послуги соціального пакету кабельного телебачення та оплати домофону. Якщо на момент укладання цього Договору Відчужувач не користувався якимось видом вищезазначених послуг, а згодом почав ними користуватись, він зобов'язаний протягом п'яти календарних днів письмово повідомити про це Набувача. У випадку зміни тарифів на вищезазначені послуги Відчужувач зобов'язаний письмово повідомити про це Набувача протягом 5 днів з дня отримання ним квитанцій з новими тарифами. У випадку несвоєчасного повідомлення Відчужувачем про зміну тарифів Набувач не несе відповідальності за виникнення заборгованості по сплаті комунальних послуг. У випадку виникнення, у майбутньому, потреби забезпечення Відчужувача іншими видами матеріального забезпечення чи догляду, Відчужувач самостійно, на свій розсуд, несе всі витрати ці види забезпечення в межах грошового утримання, передбаченого цим Договором, згідно обумовлених сум.
Набувач зобов'язується здійснити поховання Відчужувача квартири після його смерті або компенсувати вартість ритуальних послуг особі, яка здійснила поховання, у разі неможливості здійснити поховання Набувачем самостійно через поважні причини.
Умовами п. 9 Договору передбачено, що одноразове грошове утримання визначено сторонами за спільною згодою у розмірі 50 000,00 грн, які Відчужувач отримав повністю від Набувача перед підписанням цього договору. Одноразове грошове утримання не підлягає перегляду та не індексується і надає Відчужувачу для забезпечення себе всім необхідним для повноцінного життя.
Згідно з п. 14 Договору істотними умовами договору вважатимуться вчасна проплата щомісячних платежів і довічне право на проживання Відчужувача у вказаній квартирі. Разом з правом проживання у квартирі Відчужувач приймає на себе обов'язок її зберігання та підтримання у належному стані Відчужувач несе повну відповідальність за шкоду спричинену його діями третім особам у процесі використання квартири для свого проживання.
Дія Договору припиняється після смерті Відчужувача (п. 27 Договору) (а.с.19-21 том 1).
28.04.2016 ОСОБА_5 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 уклали договір про зміну набувача у договорі довічного утримання, посвідченого 17.03.2016 року державним нотаріусом Сьомої Харківської державної нотаріальної контори Агасян В.Г. та зареєстрований у реєстрі за № 6-212 та внесення змін та доповнення до нього, сторони домовились викласти преамбулу, пункти1,78,9,20,21 у наступній редакції, зокрема відповідно до умов Договору ОСОБА_5 передає у власність, а Набувач отримує у власність квартиру АДРЕСА_1 , та взамін чого ОСОБА_3 , зобов'язується забезпечувати Відчужувача утриманням довічно на умовах цього Договору.
ОСОБА_3 зобов'язується довічно утримувати ОСОБА_5 , тобто забезпечувати грошовими ресурсами, на які Відчужувач самостійно буде забезпечувати себе харчуванням, одягом, лікарськими засобами, тощо. Сторони домовились, що утримання, оцінюється сторонами за спільною згодою у розмірі 850,00 грн на місяць, які будуть щомісячно надаватися Відчужувачу шляхом банківського або поштового переказу, або готівкою під розписку.
Крім вищезазначеної суми, Набувач зобов'язаний щомісячно сплачувати комунальні послуги за квартиру у терміни, встановлені відповідними договорами про надання таких послуг, незалежно від того, з ким вони укладені (Набувачем чи Відчужувачем). Кошти на оплату комунальних послуг повинні щомісячно надаватись Відчужувачу шляхом банківського або поштового переказу, або готівкою під розписку. До оплачуваних щомісячних витрат на комунальні послуги належать: послуги ЖЕК по утриманню будинку, плата за користування природним газом, теплопостачання, водопостачання (в обсязі: гаряча вода до 4 куб.м) та електроенергія в обсязі 150 кВт год у місяць, абонентська плата за телефон (крім міжнародних, міжміських розмов та розмов абонентами мобільного зв'язку), за послуги соціального пакету кабельного телебачення та оплати домофону. Якщо на момент укладання цього Договору Відчужувач не користувався якимось видом вищезазначених послуг, а згодом почав ними користуватись, він зобов'язаний протягом п'яти календарних днів письмово повідомити про це Набувача. У випадку зміни тарифів на вищезазначені послуги Відчужувач зобов'язаний письмово повідомити про це Набувача протягом 5 днів з дня отримання ним квитанцій з новими тарифами. У випадку несвоєчасного повідомлення Відчужувачем про зміну тарифів Набувач не несе відповідальності за виникнення заборгованості по сплаті комунальних послуг. У випадку виникнення, у майбутньому, потреби забезпечення Відчужувача іншими видами матеріального забезпечення чи догляду, Відчужувач самостійно, на свій розсуд, несе всі витрати ці види забезпечення в межах грошового утримання, передбаченого цим Договором, згідно обумовлених сум.
Набувач зобов'язується здійснити поховання Відчужувача квартири після його смерті або компенсувати вартість ритуальних послуг особі, яка здійснила поховання, у разі неможливості здійснити поховання Набувачем самостійно через поважні причини.
Відповідно до п. 8 Договору грошове утримання буде щомісячно виплачуватись, починаючи з моменту укладання цього Договору до 10 числа поточного місяця поштовим переказом за адресою АДРЕСА_3 . У випадку зміни способу отримання щомісячного грошового утримання Відчужувач зобов'язаний вчасно (за п'ятнадцять днів до сплати наступного платежу) у письмовій формі повідомити про це Набувача за адресою АДРЕСА_4 . Сума грошового щомісячного утримання підлягає індексації та нараховується щорічно у лютому місяці чергового року за попередній рік з урахуванням річного індексу інфляції споживчих цін за інформацією Державної служби статистики України. Не своєчасна сплата індексації не є порушенням істотних умов договору.
Умовами п. 9 Договору передбачено, що до одноразового грошового утримання визначеного сторонами за спільною згодою у розмірі 50 000 (п'ятдесят тисяч) 00 грн., додати 1 550 (одна тисяча п'ятсот) грн., які Відчужувач отримав повністю від набувача перед підписанням цього договору (а.с.22-23 том 1).
13.01.2020 ОСОБА_5 , ОСОБА_3 та ОСОБА_7 уклали договір про зміну набувача за договором довічного утримання, посвідченого 17.03.2016 року державним нотаріусом Сьомої Харківської державної нотаріальної контори Агасян В.Г. та зареєстрований у реєстрі за № 6-212, який посвідчений Агасян В.Г., державним нотаріусом Сьомої харківської державної нотаріальної контори 28.04.2016 року за реєстром № 6-401.
Умовами п. 1 Договору передбачено, що у зв'язку з неможливістю подальшого виконання Набувачем - ОСОБА_3 , обов'язків за договором довічного утримання, посвідченим Агасян В.Г., державним нотаріусом Сьомої харківської державної нотаріальної контори 17.03.2016 року за реєстром № 6-212 та Договором про заміну Набувача у Договорі довічного утримання, посвідченим Агасян В.Г., державним нотаріусом Сьомої харківської державної нотаріальної контори 28.04.2016 року за реєстром № 6-401 (далі Договір довічного утримання), з підстав, що мають істотне значення, обов'язки Набувача за договором довічного утримання передаються Новому Набувачу - ОСОБА_7 .
Цей правочин вчиняється за згодою ОСОБА_5 - Відчужувача за договором довічного утримання, оформленої на підставі заяви від 13.01.2020 року (п. 2 Договору довічного утримання).
Відповідно до п. 3 Договору довічного утримання з моменту укладання цього договору Набувач - ОСОБА_3 втрачає всі права та обов'язки за договором довічного утримання, Новий Набувач - ОСОБА_7 , набуває всі права та обов'язки за договором довічного утримання та за цим договором.
Пунктом 4.1 договору передбачено, що з моменту укладання цього договору та реєстрації права ОСОБА_7 набуває право власності на квартиру АДРЕСА_1 .
Згідно з п. 4.2 договору з моменту укладання цього договору ОСОБА_7 зобов'язана довічно утримувати ОСОБА_5 , тобто забезпечувати грошовими ресурсами для задоволення її життєвих потреб. Сторони домовились, що грошове утримання складається з щомісячних платежів у розмірі 1 000, 00 грн. на місяць, які будуть щомісячно надаватися Відчужувачу шляхом банківського поштового переказу, або готівкою під розписку. Всі інші права та обов'язки Набувача за договором довічного утримання залишаються без зміни (а.с.24 том 1).
Відповідно до свідоцтва про шлюб № НОМЕР_1 ОСОБА_7 після реєстрації шлюбу змінила прізвище на « ОСОБА_8 » (а.с.130 том 1).
З наявних у матеріалах справи медичних виписок вбачається, що ОСОБА_5 тяжко хворіла, зокрема у неї був післяінфарктний кардіосклероз, ішемічна дилятаційна кардіоміопатія, складна мі тральна вада серця, гіпертонічна хвороба ІІІ ст. кризовий перебіг, гіпертензивне серце, двобічна гіпостатична пневмонія, цукровий діабет ІІ типу важкого перебігу, стадія декомпенсації (а.с.26-33 том 1).
Згідно з висновком ЛКК № 2267 від 19.04.2024 ОСОБА_5 потребує догляду на непрофесійній основі від фізичної особи (а.с.25 том 1).
13 березня 2024 року ОСОБА_9 склала заповіт, яким все своє майно, де б воно не знаходилось та з чого б не складалось на території України і за її межами, на що вона за законом матиме право, вона заповіла ОСОБА_1 (а.с.14 том 1).
13 березня 2024 року ОСОБА_9 видала на ім'я ОСОБА_1 довіреність, якою уповноважила останнього бути її представником в усіх без винятку установах, підприємствах та організаціях. Довіреність дійсна до 13.03.2027 (а.с.15 том 1).
Матеріали справи містять копію заяви від імені ОСОБА_5 від 04.05.2024, адресовану суду першої інстанції Салтівськоого району, в якій зазначено, що у разі її смерті подальший розгляд справи про розірвання договору довічного утримання з ОСОБА_7 вона покладає на свого спадкоємця та правонаступника ОСОБА_1 та є її представником у суді по вирішенню цього питання (а.с.18 том 1).
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_9 (а.с.13 том 1).
Відповідно до витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 78494991 від 25.09.2024 після смерті ОСОБА_9 заведено спадкову справу № 221/2024 (а.с.17 том 1).
ОСОБА_1 , як спадкоємець за заповітом, звернувся до Першої Харківської міської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_9 , у зв'язку з чим 25.09.2024 року було заведено спадкову справу № 221/2024.
17.05.2024 року ОСОБА_1 уклав Договір-замовлення № 214 на організацію та проведення поховання ОСОБА_5 (а.с.34-35 том 1).
Матеріали справи свідчать, що за адресою: АДРЕСА_3 , наявна заборгованість по комунальним послугам (а.с.39-74 том 1).
ОСОБА_4 на підтвердження виконання нею умов договору довічного утримання надала квитанції про сплату комунальних послуг, а також про виконання нею п.4.2 договору довічного утримання (а.с.131-166 том 1).
ОСОБА_1 надав копію договору про надання правничої допомоги № 15032401 від 15.03.2024 укладеного між ним та ТОВ «Лігл» щодо супроводу в оскарженні договору довічного утримання та позовну заяву від імені ОСОБА_5 підписану представником ОСОБА_1 до ОСОБА_7 про розірвання договору довічного утримання (а.с.209,210-212 том 1).
Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Об'єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 ЦК України).
Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.
За договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов'язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно (стаття 744 ЦК України).
Договір довічного утримання (догляду) може бути розірваний за рішенням суду на вимогу відчужувача або третьої особи, на користь якої він був укладений, у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов'язків, незалежно від його вини (пункт 1 частини першої статті 755 ЦК України).
Тлумачення змісту пункту 1 частини першої статті 755 ЦК України свідчить, що договір довічного утримання (догляду) може бути розірваний за рішенням суду за умови доведення відчужувачем факту порушення набувачем своїх обов'язків за договором довічного утримання (догляду), що може проявлятися у вигляді неповного чи неналежного забезпечення доглядом, допомогою, харчуванням відчужувача або у вигляді повного невиконання вказаних дій.
Правовим наслідком розірвання договору довічного утримання у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням набувачем обов'язків за договором є повернення до відчужувача права власності на майно, яке було ним передане (частина перша статті 756 ЦК України).
Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що відчужувачу за договором довічного утримання законом надано право ініціювати питання розірвання такого правочину у судовому порядку у випадку невиконання набувачем його умов. Саме відповідач мав би убезпечити себе від подальших претензій відчужувача шляхом ведення відповідного обліку та на виконання вимог статей 12, 81 ЦПК України має надати суду докази відсутності тих обставин, на які посилається позивач.
Такі висновки щодо застосування статей 755, 756 ЦК України узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними, зокрема, у постановах від 28 березня 2018 року у справі № 509/513/16-ц, від 29 серпня 2018 року у справі № 755/1226/17-ц, від 06 травня 2020 року у справі № 755/1750/19, від 24 червня 2021 року у справі № 644/1566/19, від 15 серпня 2023 року у справі № 712/10192/22.
Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом (абзац 1 частини другої статті 651 ЦК України).
Отже, правом вимагати припинення зобов'язання наділяється лише його сторона. Особа, яка не була стороною зобов'язання на момент його виникнення та яка не набула статусу сторони зобов'язання, не може вимагати припинення зобов'язання.
Тобто правом звертатися до суду з позовною вимогою про розірвання договору довічного утримання (догляду) наділена лише одна із сторін договору, а не будь-яка інша особа.
Верховний Суд у постанові від 30 червня 2021 року у справі № 310/5175/15-ц (провадження № 61-6666св20) зазначив: «Відповідно до частини другої статті 755 ЦК України договір довічного утримання (догляду) припиняється зі смертю відчужувача. Згідно зі статтею 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Оскільки позов про розірвання договору довічного утримання та визнання права власності на квартиру за відчужувачем пред'явлено за життя ОСОБА_5, факт смерті відчужувача до вирішення справи судом допускає правонаступництво у спірних правовідносинах, тому оспорюваний договір довічного утримання може бути розірвано. До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд України у постанові від 25 грудня 2013 року у справі № 6-142цс13, а також Верховний Суд у постанові від 12 квітня 2018 року у справі № 759/14846/15-ц, у постанові від 15 травня 2019 року у справі № 306/2548/14-ц».
Відповідно до частини другої статті 755 ЦК України договір довічного утримання (догляду) припиняється зі смертю відчужувача.
Суд першої інстанції, з висновком якого погоджується апеляційний суд, встановивши, що за життя ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , не зверталась до суду з позовом про розірвання договору довічного утримання (догляду) у зв'язку з невиконанням його умов, а з цим позовом ОСОБА_1 звернувся до суду 12.11.2024 року, тобто після смерті ОСОБА_5 , зробив правильний висновок про відмову в задоволенні позову, оскільки правом звертатися до суду з позовною вимогою про розірвання договору довічного утримання (догляду) наділена лише одна із сторін договору.
Суд першої інстанції правильно зазначив, що у зв'язку зі смертю відчужувача ОСОБА_5 договір довічного утримання від 17.03.2016, з урахуванням договорів про зміну набувачів від 27.04.2016 та від 13.01.2020, припинив свою дію, а тому не може бути розірваний за рішенням суду.
Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 15 вересня 2023 року у справі № 279/3625/22 (провадження № 61-8096св23), від 03 липня 2024 року у справі № 185/1900/20 (провадження № 61-1840св24), від 29 листопада 2024 року у справі № 753/23544/21 (провадження № 61-5608св24), від 28 квітня 2025 року у справі № 752/17301/18 (провадження № 61-2465св24).
Також колегія суддів погоджується з правильним висновком суду першої інстанції про неприйняття в якості належних, допустимих та достовірних доказів складену у простій письмовій формі заяву від 04.05.2024, відповідно до змісту якої ОСОБА_5 у випадку її смерті подальший розгляд по справі про розірвання договору довічного утримання з ОСОБА_7 покладає на свого спадкоємця ОСОБА_1 , який є її представником у суді з вирішення даного питання і який з початку хвороби здійснював за нею постійний, всебічний догляд, проект позовної заяви від імені ОСОБА_5 та аудіо запис телефонної розмови, оскільки вказані обставини не мають жодного правового значення з огляду на те, що за своє життя ОСОБА_5 не подала до суду позов про розірвання договору довічного утримання та укладених до нього договорів про зміну набувачів, а на момент звернення позивача до суду з даним позовом вказані правочини припинили свою дію.
Аргументи ОСОБА_1 про неврахування висновків Верховного Суду, наведених у апеляційній скарзі, є безпідставними, оскільки висновки, зроблені судом першої інстанції у цій справі, не суперечать висновкам Верховного Суду у справах, зазначених заявником у апеляційній скарзі.
Вирішуючи спір, який виник між сторонами справи, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив обставини справи та наявні у справі докази, надав їм належну оцінку, у результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, оскільки вони зводяться до переоцінки доказів у справі і незгоди заявника з висновками суду щодо їх оцінки.
Докази та обставини, на які посилається ОСОБА_1 в апеляційній скарзі, були предметом дослідження судом першої інстанції і при їх дослідженні та встановленні судом були дотримані норми матеріального і процесуального права.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Щодо додаткового рішення, колегія суддів виходить з наступного.
За змістом статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За змістом статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до статті 33 Правил адвокатської етики, єдиною допустимою формою отримання адвокатом винагороди за надання правової допомоги клієнту є гонорар.
Розмір гонорару та порядок його внесення мають бути чітко визначені в угоді про надання правової допомоги. Засади обчислення гонорару (фіксована сума, погодинна оплата, доплата гонорару за позитивний результат по справі тощо) визначаються за домовленістю між адвокатом та клієнтом і також мають бути закріплені в угоді.
Згідно вимог статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі, гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі, впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування в справі, що свідчить про те, що витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц та в постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 міститься правовий висновок про те, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Аналогічні висновки наведено також в постановах Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19 та від 11 листопада 2020 року у справі № 673/1123/15-ц.
Суд має вирішити питання про відшкодування стороні, на користь якої відбулося рішення, витрат на послуги адвоката, керуючись принципами справедливості, співмірності та верховенства права.
Разом з тим, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).
Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 та від 06 грудня 2019 року у справі № 910/353/19, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25 травня 2021 року у справі № 910/7586/19, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 січня 2022 року у справі № 757/36628/16-ц.
Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).
Такий правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 13 січня 2021 року у справі № 596/2305/18-ц (провадження № 61-13608св20).
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони, тощо.
Наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
Схожі висновки викладено в постановах Верховного Суду від 02 липня 2020 року у справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19), від 31 липня 2020 року у справі № 301/2534/16-ц (провадження № 61-7446св19), від 30 вересня 2020 року у справі № 201/14495/16-ц (провадження № 61-22962св19), від 20 вересня 2023 року у справі № 753/7936/22 (провадження № 61-1519св23).
Матеріали справи свідчать про те, що в суді першої інстанції інтереси ОСОБА_3 представляв адвокат Кузьмін Є.В., який діяв на підставі договору № 11-12/24 про надання правничої допомоги від 11.12.2024, ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії ВВ № 1042683 від 11.12.2024 та свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 876 від 20.12.2007 та вказаним адвокатом було підготовлено та подано заяву про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді, відзив на позовну заяву, клопотання про проведення судових засідань в режимі відеоконференції, заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву, заяву про проведення судового засідання за відсутності представника та відповідачки. Також адвокат був присутній в судових засіданнях: 07.01.2025 поза межами приміщення суду 36 хв., 18.02.2025 поза межами приміщення суду 27 хв., 25.03.2025 20 хв., 21.04.2025 1 год. 21 хв., 05.05.2025 в режимі ВКЗ (з технічних засобів) 2 год. 11 хв., 20.05.2025 в режимі ВКЗ (з технічних засобів) 1 год. 55 хв., 27.06.2025 в режимі ВКЗ (з технічних засобів) 52 хв.
За умовами п. 3.1. Договору № 11-12/24 про надання правничої допомоги від 11.12.2024 вартість послуг, що надаються адвокатом, встановлюється в додаткових угодах до даного Договору. Згідно з п.п. 3.2., 3.3. Договору за результатами надання послуг адвокатом складається Акт приймання-передачі наданих послуг (надалі - Акт), який надається/надсилається Клієнту на підписання. На підставі виставленого Адвокатом рахунку Клієнт має сплатити вартість послуг, наданих по кожному акту впродовж 30 робочих днів з дня підписання відповідного акту приймання-передачі наданих послуг, але не раніше дня отримання рахунку на оплату.
Відповідно до Додаткової угоди № 1 до Договору, пунктом 1 якої передбачено, що Клієнт доручає, а Адвокат приймає на себе зобов'язання надати Клієнту юридичні послуги, що полягають у наданні правової допомоги щодо розгляду спору у справі № 643/13612/24 у Московському районному суді м. Харкова, а також у суді апеляційної інстанції: Харківському апеляційному суді, із вимогою позивача ОСОБА_10 до ОСОБА_3 про розірвання Договору про заміну набувача за Договором довічного утримання та стягнення судових витрат, що включає: 1.1 представництво інтересів Клієнта у районному суді міста Харкова, як суді першої інстанції та інша професійна правова допомога, пов?язана зі справою (включаючи підготовку. збір доказів, тощо): вивчення матеріалів справи, розробка та обговорення стратегії захисту прав та інтересів відповідача ОСОБА_11 , аналіз та збір доказової бази, підготовка та подача до суду процесуальних документів, підписання процесуальних документів, завірення усіх без виключення та обмежень документів та доказів поданих Адвокатом, надання рекомендацій щодо збору доказової бази, проведення переговорів зі стороною відповідача, підготовка та подача до суду клопотань/пояснень/заяв/заяв по суті спору, участь у судових засіданнях, отримання рішення суду, надання інших послуг, необхідних для належного представництва інтересів Клієнта без обмеження в правах; 1.2. представництво інтересів Клієнта у суді апеляційної інстанції: підготовка та подача до суду апеляційної скарги або відзиву на апеляційну скаргу, підготовка та подача клопотань/заяв/пояснень, участь у судових засіданнях, надання інших послуг, необхідних для належного представництва інтересів Клієнта без обмеження в правах; 2. Вартість Послуг, що надаються Адвокатом встановлюється в наступному розмірі: 2.1. за надання послуг згідно пп. 1.1. даної Додаткової угоди - в розмірі 6 000 грн. (шість тисяч грн. 00 коп.) без ПДВ; 2.2. за надання послуг згідно з п. 1.2. даної Додаткової угоди - в розмірі 10 000 грн. (десять тисяч грн. 00 коп.) без ПДВ. Суми, вказані в цьому пункті є гонораром Адвоката за надання юридичної допомоги та поверненню не підлягають;
Відповідно до Акту приймання-передачі наданих послуг від 08.07.2025, Виконавцем надані Замовнику юридичні послуги відповідно до пп. 1.1. п. 1 Додаткової угоди № 1 від 20.12.2024 та Договору № 11-12/24 про надання правової допомоги від 11.11.2024. Якість наданих послуг відповідає вимогам Замовника. Опис послуг зазначено в Додатку № 1 до даного Акту. Вартість послуг склала 10 000, 00 грн.
З Додатку № 1 до Акту приймання-передачі від 08.07.2025, вбачається, що адвокат надав ОСОБА_3 наступні послуги: 11.12.2024 р. - підготовка заяви до суду, щодо допуску до участі в якості представника відповідача та ознайомлення із матеріалами справи в електронному вигляді через систему ЕСІТС (витрачений час - 30 хвилин); 26.12.2024 р. - ознайомлення із позовної заявою позивача та із доданими до неї документами (витрачений час - 240 хвилин); 31.12.2024 р. - підготовка відзиву на позовну зазву позивача (витрачений час - 40 хвилин); 31.12.2024 р. - підготування клопотання про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції (витрачений час - 30 хвилин); 07.01.2025 р. - Судове засідання із участю в якості представника відповідача ОСОБА_3 , представника ОСОБА_12 (проведення з 11.00 до 11.35 години); 23.01.2025 р. - Ознайомлення із запереченнями на відповідь на відзив від відповідача ОСОБА_4 , та обговорення позиції захисту із відповідачем ОСОБА_3 , з урахуванням вказаного документу. (витрачений час 40 хвилин); 28.01.2025 р. - підготування заперечень на відповідь на відзив на позовну заяву позивача (витрачений час - 60 хвилин); 18.02.2025 р - судове засідання із участю в якості представника відповідача ОСОБА_3 представника ОСОБА_13 (проведення з 09:45 до 10:13 години); 25.03.2025 р. - судове засідання із участю в якості представника відповідача ОСОБА_3 представника ОСОБА_12 , (проведення з 13.40 до 13.57 години); 21.04.2025 р. - судове засідання із участю в якості представника відповідача ОСОБА_3 представника ОСОБА_12 (проведення з 13:05 до 14:36 години); 05.05.2025 р. - судове засідання із участю в якості представника відповідача ОСОБА_3 , представника ОСОБА_12 (проведення з 14:30 до 16:43 години); 20.05.2025 р. - судове засідання із участю в якості представника відповідача ОСОБА_3 представника ОСОБА_12 (проведення з 12:37 до 15:12 години); 27.06.2025 р. - судове засідання із участю в якості представника відповідача ОСОБА_3 (проведення з 10:00 год. по 10:49 год.).
Згідно з Актом виправлення описки/помилки від 06.08.2025, яким внесено виправлення описок у п.п. 2.1, 2.2 Додаткової угоди та визначено, що за надання послуг згідно пп. 1.1. даної Додаткової угоди - в розмірі 10 000 грн. (десять тисяч грн. 00 коп.) без ПДВ, а за надання послуг згідно з п. 1.2. даної Додаткової угоди - в розмірі 6 000 грн. (шість тисяч грн. 00 коп.) без ПДВ.
Враховуючи складність справи та виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної роботи, а також враховуючи, що у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що справедливим і співмірним буде стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 6000,00 грн у рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, понесених в суді першої інстанції.
Також, матеріали справи свідчать про те, що в суді першої інстанції інтереси ОСОБА_4 представляв адвокат Рябінін С.В., який діяв на підставі договору про надання правничої (правової) допомоги від 16.12.2024, ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії АХ № 1204838 від 16.12.2024 та свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 1471 від 08.08.2007 та вказаним адвокатом було підготовлено та подано заяву про ознайомлення з матеріалами справи, відзив на позовну заяву, заперечення на відповідь на відзив, клопотання про витребування доказів, клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи, два клопотання про долучення доказів, клопотання про перенесення розгляду справи, заяву про проведення судових засідань в режимі відеоконференції. Також адвокат був присутній в судових засіданнях: 07.01.2025 в залі суду 36 хв., 18.02.2025 в залі суду 27 хв., 21.04.2025 в залі суду 1 год. 21 хв., 05.05.2025 в залі суду 2 год. 11 хв., 20.05.2025 в залі суду 1 год. 55 хв., 27.06.2025 поза межами приміщення суду 52 хв., 07.07.2025 поза межами приміщення суду 7 хв.
За умовами п.3.3 договору про надання правничої (правової) допомоги від 16.12.2024 факт надання послуг та виконання робіт за цим договором, а також їх вартість (розмір гонорару) встановлюється сторонами в актах приймання-передачі виконаних робіт та наданих послуг.
Відповідно до Додатку № 1 до Договору від 16.12.2024, Клієнт та Адвокат визначили розмір оплати гонорару в сумі 42 000, 00 грн. Оплата гонорару здійснюється частинами: сума 22 000, 00 грн в момент укладання цього Договору шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Адвоката, зазначеному в цьому Додатку; сума у розмірі 20 000, 00 грн в момент набрання рішенням Салтівського районного суду міста Харкова законної сили;
За актом № 1 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) до Договору про надання правничої (правової) допомоги від 07.07.2025, Виконавець надав, а Клієнт прийняв юридичні послуги у формі: консультації Клієнта; вивчення та аналіз наданих клієнтом матеріалів; формування правової позиції захисту інтересів Клієнта; підготовка до захисту в суді, здійснення вивчення судової практики та робота з Єдиним державним реєстром судових рішень з аналогічних справ; вивчення позову та підготовка для заперечення на нього в суді з вивченням контраргументів з судової практики та робота з Єдиним державним реєстром судових рішень з аналогічних справ; вивчення наданих сторонами відзовів, відповідей, пояснень та доказів; підготовка та подання процесуальних заяв/клопотань; участь у судових засіданнях призначених до розгляду судом, враховуючи те, що не відбулись не з вини сторони Позивача, враховуючи час шляху до суду. Усього сума наданих станом на 07.07.2025 послуг згідно Договору про надання правничої (правової) допомоги від 16.12.2024 становить 22 000, 00 грн.
Також матеріали справи містять копію квитанції від 09.07.2025 про сплату ОСОБА_4 послуг адвоката в сумі 22 000, 00 грн.
Враховуючи складність справи та виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної роботи, а також враховуючи, що у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що справедливим і співмірним буде стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 10000,00 грн у рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, понесених в суді першої інстанції.
Твердження ОСОБА_1 про те, що ані ОСОБА_3 , ані ОСОБА_4 не надано належних доказів повної оплати за надану правничу допомогу, є безпідставними, оскільки розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, постанова Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19).
Щодо іншої частини додаткового рішення апеляційна скарга ОСОБА_1 не містить доводів.
Оскільки судові рішення перевіряються в межах доводів та вимог апеляційних скарг, судова колегія визнає, що судові рішення судом ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до статті 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційних скарг без задоволення, а судових рішень без змін.
Відповідно до статті 141 ЦПК України, а також згідно із пунктом 35 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17 жовтня 2014 року із змінами зазначено, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати положення статті 141 ЦПК України та керуватися тим, що судовий збір та інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки апеляційні скарги залишено без задоволення, підстав для перерозподілу судових витрат за перегляд справи у апеляційному порядку не вбачається.
Керуючись ст.ст.367, 368, п.1 ч.1 ст.374, ст.375, ст.ст.381-384, 389 ЦПК України
Апеляційні скарги ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Салтівського районного суду м. Харкова від 07 липня 2025 року та додаткове рішення Салтівського районного суду м. Харкова від 13 серпня 2025 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Головуючий Н.П. Пилипчук
Судді О.В. Маміна
О.Ю. Тичкова