Постанова
Іменем України
20 листопада 2025 року
м. Харків
справа № 641/8460/24
провадження № 22-ц/818/4148/25
Харківський апеляційний суд у складі:
головуючого - Пилипчук Н.П.,
суддів колегії - Маміної О.В., Тичкової О.Ю.
за участю секретаря - Львової С.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харків цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей по Слобідському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради, ОСОБА_3 , про позбавлення батьківських прав, встановлення опіки, призначення опікуна та стягнення аліментів, за апеляційною скаргою Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради на рішення Слобідського районного суду міста Харкова від 19 травня 2025 року, постановлене суддею Чайка І.В.,
У листопаді 2024 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просила позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав відносно малолітньої дитини, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; встановити опіку над малолітньою дитиною, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , призначивши опікуном позивача по справі ОСОБА_1 ; стягнути з ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі частини усіх видів доходу, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подачі позову та до повноліття дитини.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 21.04.2017 року був укладений шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , яка є відповідачем у справі. Під час проживання у шлюбі у них народився син - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який доводиться позивачу онуком. Батьки дитини уникали своїх батьківських обов'язків по вихованню та утриманню дитини, у зв'язку з чим їх відвідували працівники соціальної служби, та в останній візит подзвонили позивачу та повідомили, що будуть забирати дитину, оскільки вона залишається без батьківського піклування. З 30.05.2024 та по теперішній час дитина проживає разом з бабусею - позивачем у справі, яка виконує батьківські обов'язки щодо нього, зокрема, виховує, матеріально забезпечує та ін. З червня 2024 року згідно наказу Служби у справах дітей по Слобідському району дитину взято на облік, як дитину, яка перебуває у складних життєвих обставинах, та її тимчасового влаштування, як дитини, яка залишається без батьківського піклування. Відповідно до вказаного наказу дитини дозволено влаштувати в сім'ю до його бабусі ОСОБА_1 - позивача у справі. З 11.07.2024 батько дитини - ОСОБА_3 перебуває на військовій службі, та не має можливості виконувати батьківські обов'язки по вихованню дитини, але здійснює матеріальне забезпечення дитини шляхом переказу коштів на його утримання. Мати дитини - ОСОБА_2 , яка є відповідачем у справі, ухиляється від виконання батьківських обов'язків, зокрема, не піклується про дитину, не цікавиться його життям, не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для його нормального розвитку, не приймає участі в її утриманні, відповідно не бажає виконувати свої батьківські обов'язки.
Рішенням Слобідського районного суду міста Харкова від 19 травня 2025 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей по Слобідському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради, ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав, встановлення опіки, призначення опікуна та стягнення аліментів - задоволено.
Позбавлено ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав відносно малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Призначено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 опікуном малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі частини усіх видів доходу, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 27.11.2024 року та до досягнення дитиною повноліття.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 втирати зі сплати судового збору в розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.
В апеляційній скарзі Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради просить скасувати рішення в частині призначення ОСОБА_1 опікуном малолітньої дитини ОСОБА_4 , та в частині стягнення аліментів на користь ОСОБА_1 .
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції при винесенні рішення не були враховані наступні обставини, а саме у відповідності до Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 № 866 опіка (піклування) над дітьми встановлюється тільки після набуття дитиною статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування. Наголошує, що підстав для надання малолітньому ОСОБА_5 статусу дитини, позбавленої батьківського піклування, та призначення ОСОБА_1 опікуном дитини, на цей час, немає. Також вважає необхідним зазначити, що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», за наявності рішення суду про позбавлення матері батьківських прав, яке набуло законної сили, ОСОБА_3 , має право на оформлення, в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560, довідки на відстрочку та звільнення від військової служби.
У відповідності до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст.ст. 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог.
Колегія суддів не в повній мірі погоджується з вказаним висновком суду, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 07.11.2017 року, батьками дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є ОСОБА_3 та ОСОБА_6 , які перебувають у шлюбі з 21.04.2017 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 від 21.04.2017 року.
Позивач по справі є матір'ю батька дитини - ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 03.01.1987 року, тобто є рідною бабусею малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до витягів з Реєстру територіальної громади м. Харкова від 13.09.2021 та 02.12.2024, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка є позивачем по справі, зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 .
З копії пенсійного посвідчення № НОМЕР_4 вбачається, що ОСОБА_1 є пенсіонеркою за віком, та отримує пенсію, що підтверджується довідкою про доходи від 20.06.2024 року.
Згідно Витягу з інформаційно - аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» від 19.10.2023, відсутні відомості про наявність незнятої чи непогашеної судимості відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Згідно довідки директора Комунального закладу «Харківська гімназія № 88» Харківської міської ради № 02.1-27-554 від 13.08.2024, ОСОБА_4 , 2017 року народження, зарахований до 1 класу комунального закладу «Харківська гімназія № 88» Харківської міської ради.
Відповідно до листа інспектора ЮП ВП № 2 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області від 03.05.2024, повідомлено про надходження повідомлення про те, що за адресою: АДРЕСА_2 , батьки ОСОБА_3 та ОСОБА_2 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння у присутності неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вчиняють насилля психологічного характеру, а саме висловлюються при дитині нецензурною лайкою та вчиняють бійку, вихованням дитини не займаються.
З листа Відділу соціальної роботи по Слобідському району м. Харкова від 28.05.2024 вбачається, що спеціалістами відділу здійснювалося відвідування за адресою мешкання сім'ї ОСОБА_7 , але скласти оцінку потреб не вдалося, двері ніхто не відчинив. Останнього разу фахівцям вдалося потрапити до квартири разом з сусідкою, бо двері були повністю відчинені, але вдома нікого не було. Сусідка повідомила, що батьки дитини постійно зловживають спиртними напоями, вчиняють сварки. Також зі слів сусідки, дитини майже весь час знаходиться у бабусі, яка мешкає неподалік. Іноді батьки забирають дитину до себе, та постійно сваряться у його присутності.
Згідно відповіді на запит № 717 від 18.06.2024, КНП «Міський психоневрологічний диспансер № 3» повідомляє, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , впродовж останніх п'яти років за медичною допомогою до КНП «Міський психоневрологічний диспансер № 3» не зверталась, під наглядом не перебуває.
У довідці № 402 від 20.06.2024 про обстеження на антитіла до вірусу імунодефіциту людини зазначено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , має негативний результат, що також підтверджується довідкою № 2821 від 21.06.2024 про результати дослідження виявлення маркерів ВІЛ.
Зі змісту відповіді на запит № 817 від 21.06.2024, КНП «Обласна клінічна наркологічна лікарня» повідомляє, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на диспансерному (профілактичному) обліку не перебуває.
Відповідно до листа Відділу соціальної роботи по Слобідському району м. Харкова від 03.06.2024 «Інформація щодо сім'ї ОСОБА_7 », сім'ю складають: мати - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батько - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та дитина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . На момент відвідування вдома був лише батько з дитиною, з його слів, мати перебувала у лікарні. Під час відвідування в квартирі було дуже брудно, дитина перебувала в брудному одязі. Поспілкувавшись з дитиною з'ясувалося, що мати постійно вживає алкоголь, також хлопчик повідомив, що він лише один раз їв за весь день. Поведінка батька викликала підозру у фахівців соціального відділу, в тому що він вживав алкоголь або психотропні речовини, при спілкуванні з останнім вдалося встановити контакт бабусі хлопчика, та з'ясувалося, що більшість часу він проживає у неї, та яка через декілька хвилин приїхала за дитиною та письмово повідомила, що забере до себе онука та зобов'язується нести відповідальність за його життя та здоров'я.
Відповідно до наказу Департаменту служб у справах дітей по Слобідському району № 033 від 21.06.2024 «Про взяття на облік дитини, яка перебуває у складних життєвих обставинах та її тимчасове влаштування, як дитини, яка залишилася без батьківського піклування», малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , взято на облік з підстави проживання в сім'ї, у якій батьки або особи, які їх замінюють, ухиляються від виконання своїх обов'язків з виховання дитини; влаштовано малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в сім'ю бабусі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та попереджено останню про відповідальність за життя та здоров'я малолітньої дитини.
Відповідно до висновку про стан здоров'я заявника ОСОБА_1 від 15.07.2024, скарг на здоров'я остання не має, за медичною допомогою до закладів охорони здоров'я не зверталась. На обліку у психіатра, фтизіатра, нарколога не перебуває. Остаточний висновок: може бути опікуном.
Згідно постанови Комінтернівського районного суду м. Харкова від 21.08.2024, ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Зі змісту довідки начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 № 6887 від 15.07.2024, ОСОБА_3 , 1986 р.н. призваний на військову службу під час мобілізації, та направлений для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_5 з 11.07.2024 року.
Відповідно до довідки Військової частини НОМЕР_6 від 02.04.2025 № 5528, солдат ОСОБА_3 перебуває на військовій службі у в/ч № НОМЕР_6 з 25.03.2025 року.
Згідно відповіді на запит № 08-22/1031/24 від 10.09.2024, Департамент служб у справах дітей по Слобідському району повідомляє, що в результаті вивчення наданих ОСОБА_1 документів, її взято на облік потенційних кандидатів в опікуни/піклувальники від 05.09.2024 № 08.2-19/8 відомості внесені до Єдиної інформаційно - аналітичної системи «Діти».
Відповідно до Характеристики учня 1-го класу комунального закладу «Харківська гімназія № 88» Харківської міської ради ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , останній навчається у вказаному навчальному закладі. Хлопчик спокійний, цілеспрямований, уважно слухає на уроках, проявляє цікавість до навчальних предметів, приймає участь у шкільних конкурсах, на уроках активний. Документи до шкоди подала бабуся, ОСОБА_1 . Бабуся забезпечує хлопчика всім необхідним, цікавиться успіхами, приводить до школи і після уроків забирає. Дитина завжди чиста та охайна. Мати дитини жодного разу не приходила до школи.
Питання щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітньої дитини, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було розглянуто на засіданні Комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Харківської міської ради.
За результатами засідання, Департамент служб, який діє від імені органу опіки та піклування, надав висновок № 113 від 13.02.2025 року, згідно якого вважав за доцільне позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітньої дитини, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , але водночас зазначив про відсутність підстав для призначення опікуна, враховуючи відсутність у дитини статусу позбавленої батьківського піклування.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).
Згідно з частинами першою та другою статті 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною четвертою статті 10 ЦПК України і статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» закріплено, що на суд покладено обов'язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Частинами першою та другою статті 3 Конвенції про права дитини закріплено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
Будь-який сімейний спір стосовно дитини має вирішуватися з урахуванням та якнайкращим забезпеченням інтересів дитини.
Стаття 9 Конвенції про права дитини зобов'язує держави-учасниці забезпечувати, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Відповідно до частин першої та другої статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини.
На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов'язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини (частина друга статті 15 Закону України «Про охорону дитинства»).
Згідно з частиною першою статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.
Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України свідчить, що ухилення від виконання обов'язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками (див. постанову Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 553/2563/15-ц (провадження № 61-12305св18)).
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти (див. постанову Верховного Суду від 06 травня 2020 року у справі № 753/2025/19 (провадження № 61-1344св20)).
Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов'язків.
ЄСПЛ у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (параграфи 57, 58).
Оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв'язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам'ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими.
При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (пункт 100 рішення ЄСПЛ від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України», заява № 10383/09, рішення ЄСПЛ від 11 липня 2017 року у справі «М. С. проти України», заява № 2091/13).
Позбавлення особи її/його батьківських прав є особливо кардинальним заходом, який позбавляє батька/матір сімейного життя з дитиною, та не відповідає меті їх возз'єднання (рішення ЄСПЛ від 30 червня 2020 року у справі «Ілля Ляпін проти росії», заява № 70879/11).
Рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання. Попри це, в першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об'єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків.
Наведене узгоджується з правовими висновками щодо врахування найкращих інтересів дитини при розгляді справ, які стосуються прав дітей, сформульованими Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 402/428/16-ц (провадження № 14-327цс18) та Верховним Судом у постановах: від 13 березня 2019 року у справі № 631/2406/15-ц (провадження № 61-36905св18), від 24 квітня 2019 року у справі № 300/908/17 (провадження № 61-44369св18), від 09 листопада 2020 року у справі № 753/9433/17 (провадження № 61-3462св20), від 02 грудня 2020 року у справі № 180/1954/19 (провадження № 61-9754св20), від 17 січня 2024 року у справі № 735/308/21 (провадження № 61-10098св23), та багатьох інших.
Судова практика у цій категорії справ є сталою, відмінність залежить лише від фактичних обставин конкретної справи й доказування.
Нормами статті 19 СК України встановлено, що при розгляді спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, визначення місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе, не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних в результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини (частина шоста статті 19 СК України).
Відповідно до частини третьої статті 12, частин першої та шостої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України). Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).
За змістом статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
У справі, що переглядається, встановлено, що відповідно до витягів з Реєстру територіальної громади м. Харкова від 13.09.2021 та 02.12.2024, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка є позивачем по справі, зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 .
Батько ОСОБА_3 перебуває на військовій службі у в/ч № НОМЕР_6 з 25.03.2025 року.
Також судом встановлено, що відповідно до листа інспектора ЮП ВП № 2 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області від 03.05.2024, повідомлено про надходження повідомлення про те, що за адресою: АДРЕСА_2 , батьки ОСОБА_3 та ОСОБА_2 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння у присутності неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вчиняють насилля психологічного характеру, а саме висловлюються при дитині нецензурною лайкою та вчиняють бійку, вихованням дитини не займаються.
Крім того, відповідно до листа Відділу соціальної роботи по Слобідському району м. Харкова від 03.06.2024 «Інформація щодо сім'ї ОСОБА_7 », сім'ю складають: мати - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батько - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та дитина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . На момент відвідування вдома був лише батько з дитиною, з його слів, мати перебувала у лікарні. Під час відвідування в квартирі було дуже брудно, дитина перебувала в брудному одязі. Поспілкувавшись з дитиною з'ясувалося, що мати постійно вживає алкоголь, також хлопчик повідомив, що він лише один раз їв за весь день. Поведінка батька викликала підозру у фахівців соціального відділу, в тому що він вживав алкоголь або психотропні речовини, при спілкуванні з останнім вдалося встановити контакт бабусі хлопчика, та з'ясувалося, що більшість часу він проживає у неї, та яка через декілька хвилин приїхала за дитиною та письмово повідомила, що забере до себе онука та зобов'язується нести відповідальність за його життя та здоров'я.
За результатами детального аналізу обставин, у яких опинились дитина, Департамент служб, який діє від імені органу опіки та піклування, висновком № 113 від 13.02.2025 року встановив доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
У висновку встановлено, що батьки дитини уникали виконання своїх батьківських обов'язків по вихованню та утриманню дитини. Бабуся ОСОБА_1 у травні 2024 року забрала дитину до себе, повідомила соціальну службу та зобов'язалася нести повну відповідальність за онука. Мати дитини зловживає алкогольними напоями, вихованням та матеріальним забезпеченням сина не займається, життям дитини не цікавиться, не спілкується з сином взагалі, не цікавиться станом його здоров'я. Документи до навчального закладу подавала бабуся дитини, вона повністю забезпечує хлопчика всім необхідним для навчання, приводить дитину до школи, забирає після уроків. Дитина завжди чиста та охайна. Матір дитини жодного разу до закладу не приходила. Батько дитини - солдат, перебуває на військовій службі. Отже, Департамент служб, як представник органу опіки та піклування вважає доцільним позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Підстав для відхилення чи визнання необґрунтованим цього висновку не вбачається.
Отже, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обгрнутованого висновку про позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав.
Що стосується позовних вимог про призначення опікуна апеляційний суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 60 СЦК України суд встановлює опіку над малолітньою особою, якщо при розгляді справи буде встановлено, що вона позбавлена батьківського піклування, і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.
Статтею 243 СК України передбачено, що опіка, піклування встановлюється над дітьми-сиротами і дітьми, позбавленими батьківського піклування.
Постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 року № 866 від 24.09.2008р. затверджено «Порядок провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини», яким визначено механізм провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, зокрема набуття дитиною статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, влаштування дітей, які залишились без батьківського піклування та інші.
Статус дитини-сироти надається дітям, у яких померли або загинули батьки, що підтверджується свідоцтвом про смерть кожного з них.
Статус дитини, позбавленої батьківського піклування, надається дітям:
1)батьки яких позбавлені батьківських прав, що підтверджується рішенням
суду;
2)які відібрані у батьків без позбавлення батьківських прав, що підтверджується рішенням суду;
3)батьки яких визнані безвісно відсутніми, що підтверджується рішенням
суду;
4)батьки яких оголошені судом померлими, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим органами реєстрації актів цивільного стану;
5)батьки яких визнані недієздатними, що підтверджується рішенням суду;
6)батьки яких відбувають покарання в місцях позбавлення волі, що підтверджується вироком суду;
7)батьки яких під час здійснення кримінального провадження тримаються під вартою, що підтверджується ухвалою слідчого судді (суду);
8)батьки яких знаходяться у розшуку органами Національної поліції, пов'язаному з відсутністю відомостей про їх місцезнаходження, що підтверджується ухвалою суду або довідкою органів Національної поліції про розшук батьків та відсутність відомостей про їх місцезнаходження;
9)у зв'язку з тривалою хворобою батьків, яка перешкоджає їм виконувати свої батьківські обов'язки, що підтверджується висновком лікарсько- консультативної комісії закладу охорони здоров'я про наявність у батька, матері хвороби, що перешкоджає виконанню ними батьківських обов'язків.
10)Підкинутим, батьки яких невідомі, покинутим в пологовому будинку, іншому закладі охорони здоров'я або яких відмовилися забрати з цих закладів батьки, інші родичі, про що складено акт за формою, затвердженою МОЗ і МВС;
11)Батьки яких не виконують свої обов'язки з виховання та утримання дитини з причин, які неможливо з'ясувати у зв'язку з перебуванням батьків на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономні Республіці Крим і м. Севастополі або в районі проведення антитерористичної операції і заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що підтверджується актом, складеним службою у справах дітей за формою згідно з додатком 11;
12)розлученим із сім'єю, визнаним біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, відповідно до Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту" (за наявності письмової Інформації територіального органу ДМС про розшук батьків або інших законних представників і відсутність відомостей про їх місцезнаходження).
Відповідно до Постанови КМ України від 27.12.2001 № 1751 «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми» розділ: Допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування п. 25. Відповідно до статті 16 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, призначається особам, визначеним в установленому порядку опікунами чи піклувальниками дітей, які внаслідок смерті батьків, позбавлення їх батьківських прав, хвороби батьків чи з інших причин залишилися без батьківського піклування та відповідно до законодавства набули статусу дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування.
Матеріали справи не містять подання органу опіки та піклування стосовно малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Статусу такого, що позбавлений батьківського піклування стосовно малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в передбаченому законом порядку, не встановлено.
Судом встановлено, що батько дитини наразі перебуває на військовій службі, опікується дитиною бабуся ОСОБА_1 . Батько дитини не позбавлений можливості уповноважити ОСОБА_1 вирішувати питання, що виникають щодо дитини шляхом надання відповіної довіреності.
Отже, колегія суддів вважає, що позовні вимоги стосовно призначення ОСОБА_1 опікуном малолітнього ОСОБА_4 заявлені передчасно, отже у задоволенні цих вимог слід відмовити.
Щодо стягнення аліментів, колегія суддів зазначає.
Відповідно до частини другої статті 166 СК України, особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо її утримання.
Згідно з частиною третьою статті 166 СК України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов'язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.
Згідно зі статтями 180, 181 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до частини першої статті 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Статтею 182 СК України встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Суд встановив, що дитина проживає з бабусею, перебуває на її утриманні, відповідачка матеріальної допомоги на утримання сина не надає, рішення суду першої інстанції нею не оскаржено.
Колегія суддів наголошує, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку, та саме на батьків покладено відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України та забезпечення гармонійного розвитку дитини.
За встановлених обставин стягнення аліментів на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 відповідає інтересам дитини та не порушує прав Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради.
У разі якщо дитину буде утримувати батько або опікуном дитини буде призначено іншу особу, то така особа не позбавлена можливості звернутися з позовом про стягнення аліментів на свою користь та про припинення стягнення аліментів на користь ОСОБА_1 .
Отже, суд першої інстанції дійшов обгрнутованого висновку про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі частини усіх видів доходу, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 27.11.2024 року та до досягнення дитиною повноліття.
Доводи апеляційної скарги частково знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду справи.
Тому рішення Слобідського районного суду міста Харкова від 19 травня 2025 року в частині задоволення позовних вимог про встановлення опіки підлягає скасуванню, у задоволенні цих позовних вимог слід відмовити.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги, має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до положень статті 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права.
Керуючись ст. 268, 367, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради - задовольнити частково.
Рішення Слобідського районного суду міста Харкова від 19 травня 2025 року в частині задоволення позовних вимог про встановлення опіки - скасувати. У задоволенні цих позовних вимог - відмовити.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.
Головуючий - Н.П. Пилипчук
Судді - О.В. Маміна
О.Ю. Тичкова