Справа № 726/2592/25
Провадження №2/726/499/25
Категорія 7
26.11.2025 м. Чернівці
Садгірський районний суд м. Чернівці у складі:
головуючого судді Асташева С. А.,
з участю секретаря судових засідань Сківернічук А.М.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні, в залі суду м. Чернівці, в порядку загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, цивільну справу № 726/2592/25 за позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про припинення права спільної часткової власності та виділ майна у натурі,
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
До Садгірського районного суду м. Чернівці надійшов позов ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про припинення права спільної часткової власності та виділ майна у натурі у якому представник позивачки просить суд виділити ОСОБА_1 в натурі в окрему інвентарну одиницю частину житлового будинку з надвірними будівлями у складі приміщень, а саме: житловий будинок з належними до нього господарськими спорудами під літ. А, а саме: на цокольному поверсі комора ІІ площею 19,70 кв.м., сходова клітина ІІІ/1 площею 13,70 кв.м., на першому поверсі: сходова кітлина 1-1/1 площею 8.90 кв.м., вхід в цоколь 1-6 площею 1,20 кв.м., на мансарді: сходова клітина 1.7 площею 12.30 кв.м., житлова кімната 1-9 площею 19,50 кв. м., коридор 1-10/1 площею 3,40 кв. м., комора 1-10/2 площею 3,20 кв.м., кухня 1-10/3 площею 13,50 кв.м., санвузол 1-11 площею 6,50 к.м., крім того ганок а1, 1/2 колодязя І, 1/2 вигрібної ями ІІ, 1/2 огорожі № 1-4, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 . Також просить припинити право спільної часткової власності на житловий будинок з належними до нього господарськими будівлями та спорудами під АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_1 на праві спільної часткової власності, розміром частки 47/100.
Свої вимоги мотивує тим, що рішенням Садгірського районного суду м. Чернівці від 26.06.2023 було виділено поділено спірний житловий будинок між колишнім подружжям (позивачко та відповідачем у справі), як об'єкт права спільної сумісної власності подружжя. На підставі цього рішення суду ОСОБА_1 зареєструвала за собою право спільної часткової власності на житловий будинок розміром частки 47/100. Однак на постійній основі між сторонами виникають спори про порядок користування та володіння майном, які можливо було б усунути у разі присвоєння юридичної адреси об'єкту нерухомості - квартирі із відповідним номером.
Зазначає, що у добровільному порядку відповідач відмовляється шляхом укладення нотаріального договору здійснити припинення права спільної часткової власності на будинковолодіння. Відповідно до часток кожного співвласника склався порядок фактичного користування будинком, який розподілений на окремі квартири, однак статус будинку як спільної часткової власності перешкоджає позивачці у повній мірі здійснювати свої права. Через неможливість припинення права спільної часткової власності у нотаріальному порядку за згодою відповідача позивачці відмовили у присвоєнні окремої адреси майну.
З посиланням на ст. 364 та ст. 367 ЦК України та ст. 41 Конституції України просить задовольнити позовні вимоги та у випадку їх задоволення стягнути із відповідача понесені судові витрати на оплату судового збору у справі.
Від відповідача ОСОБА_3 відзив на позовну заяву до суду не надходив.
Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.
Вказаний вище позов 31.07.2025 надійшов до суду і переданий на розгляд головуючого судді Асташева С.А., згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
12.08.2025 надійшла нова редакція позовної заяви, а 26.08.2025 копія звіту про оцінку майна та квитанція про оплату судового збору у справі.
Своєю ухвалою від 26.08.2025, суддя Асташев С.А., після отримання інформації про зареєстроване місце проживання відповідача у справі, прийняв позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про припинення права спільної часткової власності та виділ майна у натурі до розгляду та відкрив провадження у справі. Розгляд справи визначив провести за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначив на 11.09.2025, про що були повідомлені сторони у справі.
За клопотанням представника відповідача ОСОБА_3 , адвоката Дубець М.О., підготовче судове засідання у справі було відкладено на 07.10.2025 та у звязку із їх неявкою та ненадходженням відзиву у справі підготовче судове засідання знову ж відкладене на 22.10.2025 та 26.11.2025.
У підготовче судове засідання 26.11.2025 сторони не з'явилися, хоча належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.
25.11.2025 від представника відповідача ОСОБА_3 , адвоката Дубець М.О., надійшла заява про визнання позову у якій останній вказує про те, що ОСОБА_3 повністю визнає заявлені ОСОБА_1 вимоги і не заперечує проти ухвалення судом рішення про задоволення її позову. Відповідно до долученого ордеру на надання правничої допомоги повноваження адвоката не обмежуються.
Представник позивачки ОСОБА_1 , адвокат Снігур С.В., 26.11.2025 скерував заяву у якій просив розгляд справи провести за їх відсутності. Підтримав позовні вимоги та не заперечив проти винесення рішення у справі.
Частиною 3 статті 211 ЦПК України передбачено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних в суду матеріалів.
Згідно із ч.1. ст. 206 ЦПК України, відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Згідно із ч.3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Враховуючи подані до суду заяви, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи, права та обов'язки сторін та перевіривши їх доказами, суд ухвалює рішення відповідно до вимог ст.263 ЦПК України та доходить висновку, що позов є обґрунтований і підлягає до задоволення у зв'язку із його визнанням відповідачем у справі.
Фактичні обставини встановлені судом.
Суд встановив, що рішенням Садгірського районного суду м. Чернівці від 26.06.2023 у справі № 726/1658/21, яке набрало законної сили 26.07.2023, задоволено частково позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Поділено житловий будинок з належним до нього господарським будівлями та спорудами під АДРЕСА_1 і земельну ділянку, площею 0,1000 га, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, кадастровий номер 7310136900:55:001:0007 за адресою АДРЕСА_1 між колишнім подружжям ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , як об'єкт права спільної сумісної власності подружжя.
Виділено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в особисту власність в житловому будинку літ АДРЕСА_1 :
-на цокольному поверсі - поз. ІІ комора площею 19,70 кв.м., частину поз. ІІІ сходова клітина площею 18,30 кв.м. (13,70 кв.м. - для забезпечення доступу двох співвласників до колодязя);
-на першому поверсі - частину поз. 1-1 сходова кітлина площею 12.20 кв.м. (9,40 кв.м. для забезпечення можливості виходу на цокольний та мансардний поверхи); поз. 1-6 вхід в підвал (сходова клітина) площею 1,20 кв.м.;
-на мансардному поверсі - поз. 1.7 - 1-11 загальною площею 77.40 кв.м., житлового площею 52.00 кв.м. (загальна та житлова площа мансардного поверху згідно з фактичного планування);
-ганок перед входом в приміщення поз. 1-1, - що складає 47% частин житлового будинку;
- частину вигрібної ями, частину колодязя.
Виділено ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в особисту власність в житловому будинку літ АДРЕСА_1 :
- на цокольному поверсі - поз. І гараж площею 37,70 кв.м., частину поз. ІІІ сходова клітина площею 18.30 кв.м. (4.60 кв.м. - для забезпечення доступу двох співвласників до колодязя);
-на першому поверсі - частини поз. 1-1 сходова клітина площею 12.20 кв.м. (2,80 кв.м. для забезпечення можливості виходу в інші приміщення першого поверху); поз. 1-2 житлова кімната площею 39,00 кв.м., поз. 1-3 веранда площею 11,50 кв.м., поз. 1-4 кухня площею 20,40 кв.м., поз. 1-5 санвузол площею 6.50 кв.м.;
-ганок перед входом в приміщення поз. 1-3, - що складає 53% частин житлового будинку;
- частину вигрібної ями. частину колодязя.
Стягнуто із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 112 661 (сто дванадцять тисяч шістсот шістдесят одну) гривню 50 копійок, різниці між вартістю ідеальних часток та вартістю реально виділених часток у житловому будинку АДРЕСА_1 .
Також цим рішенням суду поділено земельну ділянку кадастровий номер 7310136900:55:001:0007, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 0,1000 га, виходячи з того, що кожному співвласнику виділено частину земельної ділянки в особисту власність, а частина земельної ділянки залишається в спільній сумісній власності.
Додатковим рішенням суду від 11.11.2024 припинено право спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на житловий будинок з належними до нього господарським будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .
На підставі зазначеного рішення суду ОСОБА_1 15.12.2023 зареєструвала за собою правов спільної часткової власності на житловий будинок з належними до нього спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , розмір частки 47/100, які складаються з приміщень у житловому будинку літ. А, а саме: на цокольному поверсі комора ІІ площею 19,70 кв.м., сходова клітина ІІІ/1 площею 13,70 кв.м., на першому поверсі: сходова кітлина 1-1/1 площею 8.90 кв.м., вхід в цоколь 1-6 площею 1,20 кв.м., на мансарді: сходова клітина 1.7 площею 12.30 кв.м., житлова кімната 1-9 площею 19,50 кв. м., коридор 1-10/1 площею 3,40 кв. м., комора 1-10/2 площею 3,20 кв.м., кухня 1-10/3 площею 13,50 кв.м., санвузол 1-11 площею 6,50 к.м., крім того ганок а1, 1/2 колодязя І, 1/2 вигрібної ями ІІ, 1/2 огорожі № 1-4, що підтверджується даними Витягу з Державного реєстру речових прав № 379721663 від 22.05.2024, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 616958273101, номер відомостей про речове право 53003913,
До матеріалів справи долучено проєкт поділу земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до даних Витягу з Державного реєстру речових прав № 433908782 від 03.07.2025, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 3166240773101, номер відомостей про речове право 60565882, за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на земельну ділянку кадастровий номер 7310136900:55:003:0177, загальною площею 0,0411 га, відповідно до даних Витягу з Державного реєстру речових прав № 433916347 від 03.07.2025, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 3166257173101, номер відомостей про речове право 60566221, за ОСОБА_1 зареєстровано право спільної часткової власності (1/2) на земельну ділянку кадастровий номер 7310136900:55:003:0180, площею 0,0164 га., а відповідно до даних Витягу з Державного реєстру речових прав № 433915060 від 03.07.2025, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 3166266973101, номер відомостей про речове право 60566421, за ОСОБА_1 зареєстровано право спільної часткової власності (1/2) на земельну ділянку кадастровий номер 7310136900:55:003:0179, площею 0,0014 га.
Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Чернівецької міської ради Якименко Т.В. № 80058573 від 24.07.2025 відмовлено у проведення реєстраційних дій за заявою ОСОБА_1 у зв'язку із відсутністю документа щодо припинення права спільної часткової власності на об'єкт нерухомого майна - житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 .
Також до матеріалів справи долучено технічний паспорт на житловий будинок садибного типу за адресою: АДРЕСА_1 із відповідним ідентифікатором об'єкта будівництва.
Згідно із даними Звіту про оцінку майна, що містить висновок про вартість об'єкта оцінки, станом на 22.08.2025 ринкова вартість 47/100 житлового будинку становить 501 000 гривень.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Згідно ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ч.2 ст.49 ЦПК України відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.
Як передбачено ч.4 ст.206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.
Згідно ч.1 ст.82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд немає обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Стаття 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до статті 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно із частиною першою статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до частин першої, другої та четвертої статті 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.
Частиною першою статті 356 ЦК України визначено, що власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації (частини перша-третя статті 358 ЦК України).
Відповідно до частин першої та другої статті 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою. Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання.
Згідно із частиною першою статті 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділено в натурі між співвласниками за домовленістю між ними.
Відповідно до частин першої, другої статті 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.
У пунктах 6, 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 04 жовтня 1991 року № 7 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності на житловий будинок» судам роз'яснено, що під час вирішення зазначених спорів суди повинні враховувати, що виділ частки в натурі (поділ будинку) може мати місце за наявності технічної можливості виділення кожній із сторін відокремленої частини будинку із самостійним виходом (квартири), яка відповідає розміру їх часток у приватній власності або наявності технічної можливості переобладнання будинку в ізольовані квартири.
У спорах про поділ будинку в натурі учасникам спільної часткової власності на будинок може бути виділено відокремлену частину будинку, яка відповідає розміру їх часток у праві власності.
При поділі жилого будинку суд зобов'язаний зазначити в рішенні, яка відокремлена (ізольована після переобладнання) частина будинку конкретно виділяється і яку частку в будинку вона складає, а також, які підсобні будівлі передаються власнику.
Тлумачення положень статей 183, 358, 364, 379, 380, 382 ЦК України дає підстави для висновку про те, що поділ будинку, що перебуває в спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом (квартиру) або в разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності.
Отже, визначальним для виділу частки або поділу будинку в натурі, який перебуває у спільній частковій власності, є розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу будинку відповідно до часток співвласників.
Подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 25 вересня 2019 року у справі № 205/9065/15-ц (провадження № 61-21409св18), від 27 травня 2020 року у справі № 173/1607/15 (провадження № 61-26178св18) від 11 жовтня 2021 року у справі № 607/14338/19-ц (провадження № 61-19073св20).
Верховний Суд України у постанові від 03 квітня 2013 року у справі № 6-12цс13 дійшов висновку, що у разі виділу співвласник отримує свою частку в майні в натурі й вибуває зі складу учасників спільної власності. За всіма іншими співвласниками спільна власність при виділі частки зберігається. На відміну від виділу, за якого право власності припиняється лише для того співвласника, частка якого виділяється із спільної власності в разі поділу (стаття 367 ЦК України), спільна часткова власність припиняється для всіх її учасників.
У постанові Верховного Суду від 28 жовтня 2020 року у справі № 2114/2-3819/11 (провадження № 61-1070св19) наголошено на необхідності забезпечення дійсного вирішення у дієвий спосіб спору, що виник та існує між сторонами та існування якого позбавляє їх можливості спільно використовувати єдиний об'єкт нерухомості без його поділу (виділу частки) в натурі.
Матеріалами справи підтверджено та судом встановлено, що сторонам (позивачці та відповідачу) належить на праві спільної часткової власності житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , а також, що позивачка зареєструвала за собою право власності на 47/100 частки у цьому майні.
Позивачка зауважила на конфліктному характері відносин між нею та іншим співвласником та вказала на неможливість досягнення добровільної згоди щодо поділу спірного будинку у досудовому порядку.
Інший співвласник спірного домоволодіння ОСОБА_3 вимог щодо виділу своєї частки у праві власності не заявляв, про порушення свого права власності, у тому числі права на фактичне користування належним йому майном чи порядку його поділу, не зазначав.
Правовий режим спільної власності має враховувати інтереси усіх її учасників і забороняє обмеження прав одних учасників за рахунок інших.
За відсутності нотаріально посвідченого договору про припинення права спільної часткової власності на об'єкт нерухомого майна, у добровільному порядку, позивачка позбавлена можливості здійснити виділ у натурі належного їй майна.
Висновки суду.
Аналізуючи вищевикладене, установивши, що сторони у справі не досягли згоди щодо виділу в натурі належних їм часток у праві спільної часткової власності та з метою вирішення спору між співвласниками спірного домоволодіння, ,оскільки виділ у натурі є технічно можливим, враховуючи вищезазначені норми Закону, долучені до матеріалів справи докази, беручи до уваги визнання позову відповідачем, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_4 потрібно задовольнити.
Розподіл судових витрат.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з ч.1 ст. 142 ЦПК України, у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Позивачка разом із позовною заявою сплатила судовий збір у розмірі 1211 гривень 20 копійок (квитанція до платіжної інструкції на переказ готівки № 0.0.4474704557.1 від 25.07.2025) та судовий збір у розмірі 5010 гривень 00 копійок (квитанція до платіжної інструкції № 0.0.4517825888.1 від 26.08.2025), у загальному за дві вимоги 6 221,20 грн.
Оскільки відповідач до початку розгляду справи по суті визнав позовні вимоги, суд вважає за необхідне стягнути із нього на користь позивачки 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а решта 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, повернути позивачці з державного бюджету.
На підставі ст. 41 Конституції України, ст.ст. 15, 319, 355, 356, 358, 364 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 19, 81-82, 141, 200, 206, 201, 247, 259, 263-265, 267-268, 273, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про припинення права спільної часткової власності та виділ майна у натурі - задовольнити.
Виділити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , в натурі в окрему інвентарну одиницю частину житлового будинку з надвірними будівлями у складі приміщень, житловий будинок з належними до нього господарськими спорудами під літ. А, а саме: на цокольному поверсі комора ІІ площею 19,70 кв.м., сходова клітина ІІІ/1 площею 13,70 кв.м., на першому поверсі: сходова кітлина 1-1/1 площею 8.90 кв.м., вхід в цоколь 1-6 площею 1,20 кв.м., на мансарді: сходова клітина 1.7 площею 12.30 кв.м., житлова кімната 1-9 площею 19,50 кв. м., коридор 1-10/1 площею 3,40 кв. м., комора 1-10/2 площею 3,20 кв.м., кухня 1-10/3 площею 13,50 кв.м., санвузол 1-11 площею 6,50 к.м., крім того ганок а1, 1/2 колодязя І, 1/2 вигрібної ями ІІ, 1/2 огорожі № 1-4, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 .
Припинити право спільної часткової власності на житловий будинок з належними до нього господарськими будівлями та спорудами під АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на праві спільної часткової власності, розміром частки 47/100.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3 % понесених нею витрат на оплату судового збору у розмірі 3 110 (три тисячі сто десять) гривень 60 копійок.
Скерувати електронне подання до органу Казначейства про повернення судового збору та зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у Чернівецькій області, повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованій за адресою: АДРЕСА_1 , з Державного бюджету 50% суми судового збору за подання до суду позовної заяви у розмірі 3 110 (три тисячі сто десять) гривень 60 копійок, сплаченого відповідно до квитанцій до платіжної № 0.0.4474704557.1 від 25.07.2025 та № 0.0.4517825888.1 від 26.08.2025.
Судове рішення не проголошувалося в силу ч. 4 ст. 268 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Представник позивачки: адвокат Снігур Сергій Васильович, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 000213 від 23.02.2018, видане на підставі рішення Ради адвокатів Чернівецької області № 4/44 від 26.01.2018, місцезнаходження: вул. Руська, буд. 1А, оф. 102, місто Чернівці, Чернівецька область.
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Представник відповідачки: адвокат Дубець Микола Олексійович, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 287 від 25.01.2009, видане Чернівецькою обласною КДКА на підставі рішення № 33/2 від 19.08.2005, місцезнаходження: АДРЕСА_4 .
Головуючий суддя С. А. Асташев