18 листопада 2025 року Справа № 160/18713/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Калугіної Н.Є.,
при секретарі судового засідання - Корольової Г.В.,
за участю:
представника позивача - Бурі О.Є.,
представника відповідача - Захарченка В.Ф.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду за правилами загального позовного провадження справу №160/18713/25 за позовом Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про скасування податкового повідомлення-рішення,-
Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 366/32-00-04-01-02-01-00186520 від 12.06.2025, згідно з яким Акціонерному товариству «Нікопольський завод феросплавів» на підставі п.п. 54.3.2 ст. 54, п. 58.1 ст. 58, п. 200.14 ст. 200 та п.п. «б» п. 200.4 ст. 200 ПКУ та у відповідності до п. 200.41, п. 200.12 ст. 200 ПКУ виявлено відсутність права на отримання бюджетного відшкодування за період березень 2025 року та відсутність права на врахування такої суми від'ємного значення при наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку у розмірі 81 900 000 грн, прийняте СМУ ДПС по роботі з великими платниками податків на підставі висновків Акту камеральної перевірки від 08.05.2025 року № 299/32-00-04-01-02-01-00186520.
В обгрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що вважає, що податкове повідомлення-рішення від 12.06.2025, які були прийняті СМУ ДПС по роботі з ВПП на підставі висновків Акту документальної позапланової невиїзної перевірки від 08.05.2025 року № 299/32-00-04-01-02-01-00186520, є незаконним та протиправним, оскільки таке рішення було прийнято на підставі помилкових, необґрунтованих та незаконних висновків Акту перевірки.
Зокрема, позивач не погодився з висновком контролюючого органу про відсутність у позивача права на бюджетне відшкодування по декларації за березень 2025 року в сумі 81 900 000 грн у зв'язку із тим, що Указом Президента України № 81/2025 від 12.02.2025 року введено в дію Рішення РНБО про запровадження спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів відносно фізичних осіб - громадян ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які є «вигодоодержувачами» АТ НЗФ та опосередковано володіють акціями підприємства позивача, позивач вказав на помилковість такого висновку у зв'язку із тим, що жодна особа-акціонер АТ НЗФ не володіє 25 та більше відсотків статутного (складеного) капіталу або прав голосу юридичної особи та не має вирішального впливу шляхом реалізації права контролю, володіння користування або розпорядження всіма активами чи їх часткою, права отримання доходів від діяльності юридичної особи, не має вирішального впливу на формування складу, результати голосування органів управління, а також вчинення правочинів, які дають можливість визначати основні умови господарської діяльності юридичної особи, або діяльності трасту або іншого подібного правового утворення, приймати обов'язкові до виконання рішення, що мають вирішальний вплив на діяльність юридичної особи. До того ж, кінцеві бенефіціарні власники в структурі власності АТ НЗФ відсутні, що також підтверджено витягом з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Фізичні особи, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не є засновниками, учасниками та навіть акціонерами товариства, а також відповідно до вимог законодавства вони не можуть вважатися кінцевими бенефіціарними власниками по відношенню до АТ НЗФ.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.07.2025 відкрито провадження у даній справі, повідомлено сторін, що розгляд справи відбудеться за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 31.07.2025, встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.
Згідно наданого відповідачем відзиву на позов, відповідач позов не визнає, просить відмовити у його задоволенні, зазначив, що спірне податкове повідомлення-рішення є законним та обґрунтованими, складеним на підставі та у відповідності до норм чинного законодавства, а тому відсутні підстави для його скасування, з огляду на те, що висновки акту зроблені за результатами перевірки щодо встановлених АТ «НЗФ» порушень, є об'єктивними, обґрунтованими, задокументованими та такими, що відповідають нормам чинного законодавства.
Зокркема, відповідач вказав, що відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 є вигодоодержувачем АТ «НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ» опосередковане володіння 24,7725 % в статутному капіталі АТ «НЗФ»; ОСОБА_2 ( ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 є вигодоодержувачем АТ «НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ» опосередковане володіння 24,7725 % в статутному капіталі АТ «НЗФ». Рішенням національної безпеки і оборони України від 12.02.2025 року «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», введеного в дію Указом Президента України від 12 лютого 2025 року № 81/2025, до вказаних осіб застосовані персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції), відповідно, застосування контролюючим органом норм пункту 200.4-1. статті 200 ПК України під час складання висновків акту є обгрунтованним та законним.
Згідно наданої позивачем відповіді на відзив, позивач зазначив, що відповідачем не спростовані доводи позову стосовно протиправності спірних податкових повідомлень - рішень.
Згідно наданих відповідачем заперечень на відповідь на відзив, відповідач не погодився з доводами позивача у відповіді на відзив, зазначив, що гр.-ни ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які володіють опосередковано 49,545% акцій АТ «Нікопольський завод феросплавів», здійснюють непрямий вирішальний вплив на позивача шляхом реалізації права контролю, володіння, користування або розпорядження всіма активами чи їх часткою, права отримання доходів від діяльності юридичної особи.
Клопотанням від 31.07.2025 відповідач просив долучити до матеріалів справи копію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо АТ «Нікопольський завод феросплавів» від 23.07.2025 року з додатком - описом документів з реєстраційної справи, та зазначив, що 2.07.2025року до реєстру було внесено рішення про заборону вчинення реєстраційних дій № 1010989960079001809, на підставі судового рішення про арешт корпоративних прав від 16.07.2025 справа №991/7155/25, провадження №1-кс/991/7223/25. Згідно з ч.1 ст.222 КПК України, відомості досудового розслідування можно розголошувати лише з письмового дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим. Для отримання більш детальної інформації відповідач 25.07.2025 року звернувся до Офісу Генпрокурора і Національне антикорупційне бюро України із запитом про надання вищезазначеного судового рішення, стану кримінального провадження по справі №991/7155/25 та наданням дозволу на поширення відповідної інформації, у тому числі під час розгляду нашої справи. Зазначені відомості можуть підтвердити правомірність дій контролюючого органу стосовно відмови позивачу у бюджетному відшкодуванні податку на додану вартість.
Згідно наданих позивачем 19.08.2025 письмових пояснень, 15.07.2025 на офіційну адресу електронної пошти позивача надійшов лист складений англійською. Цим листом було повідомлено та роз'яснено ситуацію про призначення розпорядників в структурі власності компаній-акціонерів. Вказаний Лист підписаний усіма акціонерами заводу (повноважними представниками компаній-акціонерів). За змістом листа від компаній-акціонерів АТ НЗФ вбачається, що компанія Interpath Ltd повідомила компанії-акціонери АТ НЗФ про те, що відповідно до Договору застави акцій від 05.11.2015, зі змінами та викладеного у новій редакції 23.02.2016, пан ОСОБА_7 та пан ОСОБА_8 («Розпорядники») були призначені розпорядниками акцій компаній-акціонерів АТ НЗФ, які належать опосередковано пану ОСОБА_9 та ОСОБА_10 . Також їм були надані копії документів про передачу прав власності, повністю оформлені та датовані 26.07.2024, що стосуються їх акцій, та компанія Interpath Ltd попросила компанії-акціонери організувати реєстрацію передачі Акцій на ім'я Розпорядників у реєстрі акціонерів Компанії. 10.01.2025 були проведені необхідні реєстраційні дії компаніями-акціонерами АТ НЗФ, після чого пан ОСОБА_7 та пан ОСОБА_8 були зареєстровані власниками Акцій, які належали пану ОСОБА_9 та ОСОБА_10 . При цьому у даному листі зазначається, що пан ОСОБА_7 та пан ОСОБА_8 є кінцевими бенефіціарними власниками АТ НЗФ, які отримали 50 % статутного капіталу, починаючи з 26.07.2024 року.
Таким чином, на думку позивача, фізичні особи ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , станом на день винесення оскаржуваного ППР не мали ані прямого, ані опосередкованого відношення до Акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів».
Клопотанням від 21.08.2025 відповідач просив долучити до матеріалів справи копію ухвали Вищого антикорупційного суду від 16 липня 2025 року по справі №991/7155/25 про накладення арешту на майно громадянина ОСОБА_1 .
Відповідач зазначив, що з тексту цієї ухвали вбачається, що Вищим антикорупційним судом України в рамках кримінального провадження №12017040000000531 від 06.03.2017 року по справі №991/7155/25 фактично встановлено, що гр.-ну ОСОБА_1 належить 24,7725% акцій Акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів» та відповідно накладено арешт на його частку у Статутному капіталі товариства до закінчення розслідування за кримінальним провадженням. Ухвала Вищого антикорупційного суду України доводить, що гр.-н ОСОБА_1 є акціонером (засновником) позивача і згідно приписів пункту 200.41 ст. 200 Податкового кодексу України, на АТ «Нікопольський завод феросплавів» розповсюджується обмеження на виплату бюджетного відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість. При цьому нормою п.200.41 ст.200 ПКУ не встановлено, який розмір частки повинен бути у акціонера товариства, щодо яких у порядку, встановленому Законом України «Про санкції», прийняті рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), для відмови у виплаті бюджетного відшкодування.
Клопотанням від 26.08.2025 позивач просив долучити до матеріалів справи Ухвалу Апеляційної палати ВАКСУ від 18.08.2025 року у справі №№991/7155/25, якою ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду України про арешт майна АТ НЗФ від 16.07.2025 скасовано в частині арешту майна АТ НЗФ пропорційно частці 24.7 %, в іншій частині залишена без змін.
Згідно наданих відповідачем 07.10.2025 письмових пояснень, позивач зазначив, що у відкритих реєстрах компаній Кіпру була перевірена інформація наведена у листі від 15.07.2025 щодо зміни власників акцій компаній-акціонерів першої ланки за структурою власності АТ НЗФ. Вказана інформація підтверджується відомостями з цих реєстрів. Зміни до структури власності позивача внесені не були, в зв'язку із обмеженнями, які були запроваджені на підставі Ухвали Вищого антикорупційного суду України. До пояснень позивачем надано належним чином засвідчений переклад листа компаній-акціонерів від 15.07.2025 та копії сертифікатів акцій компаній - акціонерів АТ НЗФ.
Згідно наданих відповідачем письмових пояснень 16.10.2025, відповідач зазначив, що незважаючи на зміни у структурі власності від 10.01.2025, ОСОБА_11 є опосередкованим володільцем 24,7725 % у статутному капіталі Акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів» через довірчого власника Прометеас Номіні Сервіс ЛТД та ОСОБА_12 є опосередкованим володільцем 24,7725 % у статутному капіталі Акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів» через довірчого власника Протіас Секретаріал ЛТД, які входять до структури власності Акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів», тому ОСОБА_11 та ОСОБА_12 є особами, які опосередковано володіють ключовою часткою статутного капіталу або прав голосу юридичної особи, зокрема через пов'язаних фізичних чи юридичних осіб, трасти або інші подібні правові утворення і відповідно мають непрямий вирішальний вплив ні діяльність акціонерного товариства. Також, відповідач вказав, що має намір за погодженням Державної податкової служби України подати спеціальний запит до компетентних державних органів Республіки Кіпр стосовно продажу акцій ОСОБА_13 та Майклу Томасу Лідс які є розпорядниками акцій Коломойського Ігоря Валерійовича та ОСОБА_2 чи безпосередньо акціонерними власниками Долеміа Консалтінг ЛТД з метою отримання інформації щодо документів, поданих до компетентного органу Республіки Кіпр для реєстрації (перереєстрації у зв'язку з продажем, зміною власника тощо) та інформацію щодо дат фактичного подання цих документів. На теперішній час такий запит ще не оформлено та не подано.
Клопотанням від 24.10.2025 позивач просить долучити до матеріалів справи сертифікат акцій щодо компаній Profetis та Sonerio.
Протокольною ухвалою від 21.10.2025 судом закрито підготовче провадження у справі, розгляд справи по суті призначено на 18.11.2025.
В судовому засіданні 18.11.2025 оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Заслухавши доводи представників учасників процесу, з'ясувавши обставини справи, дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, суд встановив наступне.
Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ" (АТ НЗФ АБО АТ "НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ") є юридичною особою, основною діяльністю є 24.10 Виробництво чавуну сталі та феросплавів, засновниками цього товариства є акціонери, кінцевий бенефіціарний власник - відсутній, органи управління товариством - загальні збори акціонерів.
Згідно структури власності позивача акціонерами позивача є TREELON INVESTMENTS LIMITED, SOFALON INVESTMENTS LIMITED, ROUGELLA PROPERTIES LTD, SONERIO HOLDINGS LTD, MANJALOM LIMITED, DEMELZA HOLDINGS LIMITED, CAMEAS DEVELOPMENT LIMITED, POLISTEKS ENTERPRISES LIMITED, REVELIO HOLDINGS LIMITED, COUTTENMAX HOLDINGS LIMITED, PROFETIS ENTERPRISES LIMITED, ALEXTON HOLDINGS LIMITED.
Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків проведено камеральну перевірку Акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів» (код за ЄДРПОУ 00186520) з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за березень 2025 рок.
За результатами перевірки відповідачем складено акт № 299/32-00- 04-01-02-01-00186520 від 08.05.2025 року
Згідно Розділу 4 акту «Висновки»:
«Камеральною перевіркою АТ «Нікопольський завод феросплавів» (код за ЄДРПОУ 00186520) встановлено порушення вимог підпункту «б» пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України та у відповідності до пунктів 200.41, 200.121 статті 200 Податкового кодексу України, а саме АТ «Нікопольський завод феросплавів» (код за ЄДРПОУ 00186520) не має права на отримання бюджетного відшкодування задекларованого в декларації з податку на додану вартість за березень 2025 року в сумі 81 900 000 гривень».
Контролюючим органом під час перевірки встановлені такі обставини.
За березень 2025 року АТ "НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ" (код ЄДРПОУ 00186520) задекларовано податок на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню у розмірі 81 900 000 гривень.
Відповідно Рішення національної безпеки і оборони України від 12.02.2025 року «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), введеного в дію Указом Президента України від 12 лютого 2025 року № 81/2025, застосовані персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції):
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 . Громадянство - Держава Ізраїль. Паспорт громадянина Ізраїлю - НОМЕР_1 , внутрішній паспорт громадянина Ізраїлю - НОМЕР_2 . Відомості згідно з Державним реєстром фізичних осіб - платників податків України: реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 .
ОСОБА_2 ( ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 . Громадянство - Україна. Паспорт громадянина України - НОМЕР_4 . УНЗР Україна - 1962012005152. Відомості згідно з Державним реєстром фізичних осіб - платників податків України: реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_5 .
Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 є вигодоодержувачем АТ «НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ» (код за ЄДРПОУ 00186520) опосередковане володіння 24,7725 % в статутному капіталі АТ «НЗФ». ОСОБА_2 ( ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 є вигодоодержувачем АТ «НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ» (код за ЄДРПОУ 00186520) опосередковане володіння 24,7725 % в статутному капіталі АТ «НЗФ».
Позивачем подані заперечення на висновки Акту перевірки, які відхилені листом Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків листом від 06.06.2025 № 2516/6/32-00-04-08.
За наслідками перевірки, Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків прийнято податкове повідомлення-рішення № 366/32-00-04-01-02-01-00186520 від 12.06.2025, згідно з яким Акціонерному товариству «Нікопольський завод феросплавів» з урахуванням п. 200.4', п. 200.12', п. 200.14 ст. 200 ПКУ, у відповідності до абз. «в» п. 200.14 ст. 200 ПКУ виявлено відсутність права на отримання бюджетного відшкодування за період березень 2025 року та відсутність права на врахування такої суми від'ємного значення при наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку у розмірі 81 900 000 грн.
Не погоджуючись із податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи даний спір, суд виходить з такого.
Так, відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України.
Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків, регламентовано статтею 200 Податкового кодексу України.
Відповідно до пункту 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Пунктом 200.2 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.
Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов'язань, перераховує суми податку до бюджету.
За приписами пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету,
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Згідно з пунктом 200.7 статті 200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
Відповідно до пункту 200.8 статті 200 Податкового кодексу України до податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання) платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації кваліфікованого електронного підпису відповідно до закону.
Згідно з пунктом 200.9 статті 200 Податкового кодексу України форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.
За приписами пункту 200.10 статті 200 Податкового кодексу України у строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання).
Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до ч. 5 статті 4 Закону України «Про санкції» від 14.08.2014 № 1644-VII (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) реалізація санкцій щодо особи, щодо якої застосовано санкції, у сфері відносин, які регулюються Податковим кодексом України та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, забезпечується контролюючим органом шляхом здійснення заходів, передбачених пунктом 21-1.1 статті 21-1 Податкового кодексу України.
За правилами пункту 21-1.1 статті 21-1 ПК України, контролюючі органи виконують рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), прийняті у порядку, встановленому Законом України "Про санкції", шляхом здійснення таких заходів, зокрема, зупинення/відмова в наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість - у разі застосування санкції щодо зупинення виконання економічних та фінансових зобов'язань
Згідно з п. 200.12-1. ст.200 ПК України з дати прийняття рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), прийнятого у порядку, встановленому Законом України «Про санкції», зупиняються бюджетне відшкодування узгодженої суми бюджетного відшкодування та перебіг строків здійснення такого бюджетного відшкодування, визначених цією статтею. Зазначена в абзаці першому цього пункту сума бюджетного відшкодування залишається доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та перераховується цим органом на рахунок платника податку в обслуговуючому банку/небанківському надавачі платіжних послуг та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України, протягом п'яти операційних днів з дати прийняття рішення про скасування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), прийнятого у порядку, встановленому Законом України «Про санкції».
Як визначено пунктом 200.14 статті 200 ПК України якщо за результатами камеральної або документальної перевірки, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган: у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.
Судом встановлено, що позивачем задекларовано від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду рядок 20.2 Декларації за березень 2025 року у сумі ПДВ 81 900 000 гривень.
Наведені обставини слугували підставою для проведення камеральної перевірки позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за березень 2025 року.
Статтею 200 ПК України врегульовано порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.
Зокрема, пунктом 200.1. цієї норми передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Згідно пункту 200.4. цієї норми, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на відповідний рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Пунктом 200.4-1. статті 200 ПК України передбачено, що платники податку, щодо яких (та/або щодо засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників яких) у порядку, встановленому Законом України "Про санкції", прийняті рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), протягом строку застосування таких санкцій не мають права на отримання бюджетного відшкодування суми від'ємного значення.
Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відносно АТ «Нікопольській завод феросплавів», в розділі «Перелік засновників (учасників) юридичної особи» зазначено: акціонери, згідно реєстру власників цінних паперів, розмір частки засновника (учасника): 418915254,60. В розділі «Інформація про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи» зазначено - відсутній.
Згідно з наявною в матеріалах справи структурою власності АТ НЗФ, акціями товариства володіють такі компанії: TREELON INVESTMENTS LIMITED, SOFALON INVESTMENTS LIMITED, ROUGELLA PROPERTIES LTD, SONERIO HOLDINGS LTD, MANJALOM LIMITED, DEMELZA HOLDINGS LIMITED, CAMEAS DEVELOPMENT LIMITED, POLISTEKS ENTERPRISES LIMITED, REVELIO HOLDINGS LIMITED, COUTTENMAX HOLDINGS LIMITED, PROFETIS ENTERPRISES LIMITED, ALEXTON HOLDINGS LIMITED.
Також згідно структури власності АТ НЗФ:
ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є вигодоодержувачем АТ «НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ» опосередковане володіння 24,7725% в статутному капіталі АТ НЗФ;
ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 є вигодоодержувачем АТ «НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ» опосередковане володіння 24,7725% в статутному капіталі АТ НЗФ.
Відповідно Рішення національної безпеки і оборони України від 12.02.2025 року «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), введеного в дію Указом Президента України від 12 лютого 2025 року № 81/2025, застосовані персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) до наступних осіб:
ОСОБА_1 ( ОСОБА_3 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 . Громадянство - Держава Ізраїль. Паспорт громадянина Ізраїлю - НОМЕР_1 , внутрішній паспорт громадянина Ізраїлю - НОМЕР_2 . Відомості згідно з Державним реєстром фізичних осіб - платників податків України: реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3
ОСОБА_2 ( ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 . Громадянство - Україна. Паспорт громадянина України - НОМЕР_4 . УНЗР Україна - 1962012005152. Відомості згідно з Державним реєстром фізичних осіб - платників податків України: реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_5 .
Види обмежувальних заходів (відповідно до Закону України «Про санкції»), що застосовані до цих осіб:
1. позбавлення державних нагород України, інших форм відзначення;
2. блокування активів - тимчасове позбавлення права користуватися та розпоряджатися активами, що належать фізичній або юридичній особі, а також активами, щодо яких така особа може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними;
3. обмеження торговельних операцій (повне припинення);
4. обмеження, часткове чи повне припинення транзиту ресурсів, польотів та перевезень територією України (повне припинення);
5. запобігання виведенню капіталів за межі України;
6. зупинення виконання економічних та фінансових зобов'язань;
7. заборона участі у приватизації, оренді державного майна резидентами іноземної держави та особами, які прямо чи опосередковано контролюються резидентами іноземної держави або діють в їх інтересах;
8. заборона користування радіочастотним спектром України;
9. обмеження або припинення надання електронних комунікаційних послуг і використання електронних комунікаційних мереж (повне припинення);
10. заборона здійснення публічних та оборонних закупівель товарів, робіт і послуг у юридичних осіб - резидентів іноземної держави державної форми власності та юридичних осіб, частка статутного капіталу яких знаходиться у власності іноземної держави, а також публічних та оборонних закупівель у інших суб'єктів господарювання, що здійснюють продаж товарів, робіт, послуг походженням з іноземної держави, до якої застосовано санкції згідно з цим Законом;
11. заборона або обмеження заходження іноземних невійськових суден та військових кораблів до територіального моря України, її внутрішніх вод, портів та повітряних суден до повітряного простору України або здійснення посадки на території України (повна заборона);
12. заборона збільшення розміру статутного капіталу господарських товариств, підприємств, у яких резидент іноземної держави, іноземна держава, юридична особа, учасником якої є нерезидент або іноземна держава, володіє 10 і більше відсотками статутного капіталу або має вплив на управління юридичною особою чи її діяльність;
13. запровадження додаткових заходів у сфері екологічного, санітарного, фітосанітарного та ветеринарного контролю;
14. припинення дії торговельних угод, спільних проектів та промислових програм у певних сферах, зокрема у сфері безпеки та оборони;
15. заборона передання технологій, прав на об'єкти права інтелектуальної власності;
16. заборона на набуття у власність земельних ділянок;
17. інші санкції, що відповідають принципам їх застосування, встановленим цим Законом (заборона укладення договорів та вчинення правочинів; заборона вчинення правочинів щодо цінних паперів, виданих цією особою; заборона виплати дивідендів або інших платежів, пов'язаних із корпоративними правами (правом власності на частку, акції, паї) на користь особи щодо якої застосовані санкції та осіб, що діють від її імені).
Зазначене стало підставою для висновку контролюючого органу про відсутність у позивача права на бюджетне відшкодування за грудень 2024 року на суму 139 950 000 грн, оскільки особи: ОСОБА_16 та ОСОБА_17 опосередковано володіють по 24,7725% у статутному капіталі АТ НЗФ.
Тож, досліджуючи це питання, суд дійшов наступних висновків.
Статтею 1 Закону України «Про санкції» передбачено, що з метою захисту національних інтересів, національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України, протидії терористичній діяльності, а також запобігання порушенню, відновлення порушених прав, свобод та законних інтересів громадян України, суспільства та держави можуть застосовуватися спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (далі - санкції).
Підстави та принципи застосування санкцій встановлені статтею 3 цього ж Закону, за нормами пункту 1 частини першої якої підставами для застосування санкцій є дії іноземної держави, іноземної юридичної чи фізичної особи, інших суб'єктів, які створюють реальні та/або потенційні загрози національним інтересам, національній безпеці, суверенітету і територіальній цілісності України, сприяють терористичній діяльності та/або порушують права і свободи людини і громадянина, інтереси суспільства та держави, призводять до окупації території, експропріації чи обмеження права власності, завдання майнових втрат, створення перешкод для сталого економічного розвитку, повноцінного здійснення громадянами України належних їм прав і свобод.
Відповідно до підпункту 14.1.241-1. пункту 14.1. статті 14 ПК України термін "кінцевий бенефіціарний власник" вживається у значенні, наведеному в Законі України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».
Відповідно до статті 5 Закону України «Про акціонерні товариства», акціонерами товариства можуть бути фізичні та юридичні особи, а також держава в особі органу, уповноваженого управляти державним майном, або територіальна громада в особі органу, уповноваженого управляти комунальним майном, які є власниками акцій товариства.
Відповідно до частини 2 статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» у Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, зокрема:
-інформація про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи, у тому числі кінцевого бенефіціарного власника її засновника, якщо засновник - юридична особа (крім юридичних осіб, зазначених у частині восьмій статті 5-1 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення»): прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), дата народження, країна громадянства (підданства), а в разі, якщо кінцевий бенефіціарний власник-іноземець є громадянином (підданим) декількох країн, - усі країни його громадянства (підданства), серія (за наявності) та номер документа (документів), що посвідчує особу та підтверджує громадянство (підданство), зокрема, але не виключно, паспорта громадянина України для виїзду за кордон, унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності), місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), а також повне найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код (для резидента) засновника юридичної особи, в якому ця особа є кінцевим бенефіціарним власником, характер та міра (рівень, ступінь, частка) бенефіціарного володіння (вигоди, інтересу, впливу).
У разі відсутності в юридичної особи кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи, у тому числі кінцевого бенефіціарного власника її засновника, якщо засновник - юридична особа, вноситься відмітка про зазначення у структурі власності юридичної особи обґрунтованої причини його відсутності.
У разі зміни кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи державна реєстрація змін до відомостей про кінцевих бенефіціарних власників юридичної особи проводиться протягом 30 робочих днів з дня виникнення таких змін.
У випадках, встановлених Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», до Єдиного державного реєстру вноситься відмітка про можливу недостовірність інформації про кінцевого бенефіціарного власника або структуру власності юридичної особи;
-структура власності та інформація про структуру власності юридичної особи (крім юридичних осіб, зазначених у частині восьмій статті 5-1 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення»), за формою та змістом, визначеними відповідно до законодавства.
Кабінет Міністрів України Постановою «Про затвердження Методології визначення юридичною особою кінцевого бенефіціарного власника» від 19 вересня 2023 року № 1011 відповідно до абзацу четвертого частини другої статті 5-1 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» затвердив Методологію визначення юридичною особою кінцевого бенефіціарного власника.
За положенням п.1-2 Методології, цю Методологію розроблено відповідно до абзацу четвертого частини другої статті 5-1 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі - Закон) та з метою створення ефективної системи у сфері розкриття інформації про кінцевих бенефіціарних власників, удосконалення процесу визначення юридичними особами кінцевих бенефіціарних власників.
Ця Методологія поширюється на юридичних осіб приватного права, утворених і зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім осіб, визначених частиною восьмою статті 5-1 Закону.
Відповідно до пункту 3 Методології, у цій Методології термін «ключова частка статутного (складеного) капіталу або прав голосу юридичної особи» означає розмір у відсотках пакета голосуючих акцій у загальній кількості голосуючих акцій акціонерного товариства або кількість голосів загальної кількості голосів учасників товариства з обмеженою/додатковою відповідальністю, кількість голосів або інших прав голосу в юридичній особі, що надає можливість прямого або непрямого вирішального впливу.
Терміни «кінцевий бенефіціарний власник», «структура власності», «траст», «номінальний власник» вживаються у значенні, визначеному Законом.
Терміни «реєстр власників іменних цінних паперів», «номінальний утримувач» вживаються у значенні, наведеному в Законі України «Про депозитарну систему України».
Термін «голосуюча акція» вживається у значенні, наведеному в Законі України «Про акціонерні товариства».
Термін «партнерство» вживається у значенні, наведеному в Податковому кодексі України.
Пункти 29, 30, 60 статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (Закон № 361) визначають, що
істотна участь - пряме або опосередковане володіння однією особою самостійно чи спільно з іншими особами часткою у розмірі 10 і більше відсотків статутного капіталу або прав голосу в юридичній особі або незалежно від формального володіння можливість значного впливу на керівництво чи діяльність юридичної особи;
кінцевий бенефіціарний власник - будь-яка фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив (контроль) на діяльність клієнта та/або фізичну особу, від імені якої проводиться фінансова операція;
кінцевим бенефіціарним власником є: для юридичних осіб - будь-яка фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив на діяльність юридичної особи (в тому числі через ланцюг контролю/володіння); для трастів, утворених відповідно до законодавства країни їх утворення, - засновник, довірчий власник, захисник (за наявності), вигодоодержувач (вигодонабувач) або група вигодоодержувачів (вигодонабувачів), а також будь-яка інша фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив на діяльність трасту (в тому числі через ланцюг контролю/володіння); для інших подібних правових утворень - особа, яка має статус, еквівалентний або аналогічний особам, зазначеним для трастів.
Ознакою здійснення прямого вирішального впливу на діяльність є безпосереднє володіння фізичною особою часткою у розмірі не менше 25 відсотків статутного (складеного) капіталу або прав голосу юридичної особи.
Ознаками здійснення непрямого вирішального впливу на діяльність є принаймні володіння фізичною особою часткою у розмірі не менше 25 відсотків статутного (складеного) капіталу або прав голосу юридичної особи через пов'язаних фізичних чи юридичних осіб, трасти або інші подібні правові утворення, чи здійснення вирішального впливу шляхом реалізації права контролю, володіння, користування або розпорядження всіма активами чи їх часткою, права отримання доходів від діяльності юридичної особи, трасту або іншого подібного правового утворення, права вирішального впливу на формування складу, результати голосування органів управління, а також вчинення правочинів, які дають можливість визначати основні умови господарської діяльності юридичної особи, або діяльності трасту або іншого подібного правового утворення, приймати обов'язкові до виконання рішення, що мають вирішальний вплив на діяльність юридичної особи, трасту або іншого подібного правового утворення, незалежно від формального володіння.
При цьому кінцевим бенефіціарним власником не може бути особа, яка має формальне право на 25 чи більше відсотків статутного капіталу або прав голосу в юридичній особі, але є комерційним агентом, номінальним власником або номінальним утримувачем, або лише посередником щодо такого права;
Аналогічну правову позицію було викладено Верховним Судом у постанові від 14 березня 2023 року у справі № 640/12206/19, постанові від 21 липня 2025 у справі №160/30897/24 та ц постанові від 17 вересня 2025 у справі №160/30975/24.
Відповідно до ст. 5-1 Закону № 361, юридичні особи повинні мати інформацію про кінцевого бенефіціарного власника або його відсутність та структуру власності. Юридичні особи зобов'язані подавати інформацію про кінцевого бенефіціарного власника або про його відсутність та структуру власності для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань у порядку, визначеному Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».
Як вже зазначалось, згідно відомостей структури власності АТ НЗФ, що розміщена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, фізичні особи, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не є кінцевими бенефіціарними власниками або засновниками АТ НЗФ, а є вигодоодержувачами, та здійснюють опосередковане володіння 24,7725% кожний в статутному капіталі АТ НЗФ.
Термін «вигодоодержувач» передбачений пунктами 8), 9) статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення»:
8) вигодоодержувач (вигодонабувач) трасту або іншого подібного правового утворення - особа, яка має право на одержання вигоди та/або доходу від трасту або іншого подібного правового утворення;
9) вигодоодержувач (вигодонабувач) щодо цінних паперів, права на які та права за якими обліковуються на рахунку в цінних паперах номінального утримувача, - особа, в інтересах якої здійснюється фінансова операція на рахунку номінального утримувача;
Разом з тим, суд зазначає, що фізичні особи, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які є вигодоодержувачами та здійснюють опосередковане володіння 24,7725% кожний в статутному капіталі АТ НЗФ, не мають прямого та непрямого вирішального впливу на діяльність товариства позивача шляхом реалізації права контролю, володіння, користування або розпорядження всіма активами чи їхньою часткою (оскільки вони не є власниками акцій позивача у розмірі 25 і більше відсотків, та не є безпосередньо акціонерами позивача), не мають можливості приймати участь у загальних зборах акціонерів товариства позивача і, відповідно, приймати будь-які рішення чи голосувати за прийняття будь-яких рішень на таких загальних зборах акціонерів.
Також, враховуючи, що вказані фізичні особи не є акціонерами (учасниками) товариства позивача, у них відсутнє право на отримання доходів від діяльності позивача у вигляді дивидендів, відсутнє право вирішального впливу на формування складу органів управління, відсутнє право на участь у загальних зборах акціонерів товариства позивача і, відповідно, відсутнє право приймати будь-які рішення чи голосувати за прийняття будь-яких рішень на таких загальних зборах акціонерів, відсутнє право на вчинення правочинів, які дають можливість визначати основні умови господарської діяльності товариства позивача, приймати обов'язкові до виконання рішення, що мають вирішальний вплив на діяльність позивача, визначати умови господарської діяльності.
При цьому, п. 200.4.-1 ст.200-1 ПКУ не надає право контролюючому органу позбавляти платника податків права на отримання бюджетного відшкодування в тому випадку, коли спеціальні економічні та інших обмежувальні заходи (санкції) було введено відносно осіб, яких контролюючий орган вважає «вигодоодержувачами» по відношенню до платника податків. Як було зазначено вище, у відповідності із п. 200.4-1 ст. 200-1 ПКУ права на бюджетне відшкодування може бути позбавлений платник податків відносно якого безпосередньо, або відносно засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників якого, у порядку, встановленому Законом України "Про санкції", прийняте рішення про застосування санкцій. В даному випадку Указом Президента України № 81/2025 не було введено санкції відносно АТ НЗФ, акціонерів Товариства або відносно кінцевих бенефіціарних власників Товариства.
Жодна особа-акціонер АТ НЗФ не володіє 25 та більше відсотків статутного (складеного) капіталу або прав голосу юридичної особи та не має вирішального впливу шляхом реалізації права контролю, володіння користування або розпорядження всіма активами чи їх часткою, права отримання доходів від діяльності юридичної особи, не має вирішального впливу на формування складу, результати голосування органів управління, а також вчинення правочинів, які дають можливість визначати основні умови господарської діяльності юридичної особи, або діяльності трасту або іншого подібного правового утворення, приймати обов'язкові до виконання рішення, що мають вирішальний вплив на діяльність юридичної особи.
Встановлені судом обставини свідчать про те, що у розумінні Податкового кодексу України, Закону України «Про санкції», відносно платника податків - АТ НЗФ, його кінцевого бенефіціарного власника, засновників (учасників), акціонерів не приймалось рішень про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій).
Відповідно, застосування контролюючим органом Рішення національної безпеки і оборони України від 12.02.2025 року «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), введеного в дію Указом Президента України від 12 лютого 2025 року № 81/2025, під час формування висновків за наслідками проведеної документальної перевірки позивача суд вважає неправомірним.
А тому, висновок контролюючого органу про відмову у позивача права на бюджетне відшкодування за грудень 2024 у розмірі 139950000,00 грн зроблений контролюючим органом за відсутності на те фактичних підстав. За таких обставин, прийняте за результатами перевірки податкове повідомлення - рішення № 000/186/32-00-07-06-19 від 04.04.2025 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Що ж до наданих позивачем доказів разом з поясненнями від 19.08.2025.
У своїх поясненнях від 19.08.2025 позивач повідомив суд, що 15.07.2025 листом від акціонерів АТ НЗФ позивача повідомлено про те, що компанія Interpath Ltd повідомила компанії-акціонерів АТ НЗФ про те, що відповідно до Договору застави акцій від 05.11.2015, зі змінами та викладеного у новій редакції 23.02.2016, пан ОСОБА_7 та пан ОСОБА_8 («Розпорядники») були призначені розпорядниками акцій компаній-акціонерів АТ НЗФ, які належать опосередковано пану ОСОБА_9 та ОСОБА_10 . Також їм були надані копії документів про передачу прав власності, повністю оформлені та датовані 26.07.2024, що стосуються їх акцій, та компанія Interpath Ltd попросила компанії-акціонери організувати реєстрацію передачі Акцій на ім'я Розпорядників у реєстрі акціонерів Компанії.
Згідно цього листа, 10.01.2025 на території Республіки Кіпр були проведені необхідні реєстраційні дії компаніями-акціонерами АТ НЗФ, після чого пан ОСОБА_7 та пан ОСОБА_8 були зареєстровані власниками Акцій, які належали пану ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .
У даному листі зазначається, що пан ОСОБА_7 та пан ОСОБА_8 є кінцевими бенефіціарними власниками АТ НЗФ, які отримали 50 % статутного капіталу, починаючи з 26.07.2024 року.
Тож, позивач вважає, що фізичні особи ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , станом на день винесення оскаржуваного ППР не мали ані прямого, ані опосередкованого відношення до Акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів».
До матеріалів справи позивачем надані копії нотаріально засвідчених перекладів листа акціонерів АТ НЗФ від 15.07.2025 та сертифікати акцій таких компаній - TREELON INVESTMENTS LIMITED, SOFALON INVESTMENTS LIMITED, ROUGELLA PROPERTIES LTD, SONERIO HOLDINGS LTD, MANJALOM LIMITED, DEMELZA HOLDINGS LIMITED, CAMEAS DEVELOPMENT LIMITED, POLISTEKS ENTERPRISES LIMITED, REVELIO HOLDINGS LIMITED, COUTTENMAX HOLDINGS LIMITED, PROFETIS ENTERPRISES LIMITED, ALEXTON HOLDINGS LIMITED, з відомостями щодо осіб акціонерів цих компаній.
Згідно сертифікатів акцій - TREELON INVESTMENTS LIMITED, SOFALON INVESTMENTS LIMITED, ROUGELLA PROPERTIES LTD, SONERIO HOLDINGS LTD, MANJALOM LIMITED, DEMELZA HOLDINGS LIMITED, CAMEAS DEVELOPMENT LIMITED, POLISTEKS ENTERPRISES LIMITED, REVELIO HOLDINGS LIMITED, COUTTENMAX HOLDINGS LIMITED, PROFETIS ENTERPRISES LIMITED, ALEXTON HOLDINGS LIMITED, інформація щодо володіння фізичними особами - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , акціями цих компаній відсутня, реєстрація змін відбулась 10.01.2025.
Станом на час розгляду справи відповідні зміни у структуру власності позивача не внесені. Як зазначає позивач, це сталося з огляду на обмеження, які були запроваджені на підставі Ухвали Вищого антикорупційного суду України у справі № 991/7155/25 (винесеної в рамках досудового розслідування).
Тобто, згідно цих доказів, станом на час проведення перевірки, фізичні особи - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , фактично не мали навіть і опосередкованого впливу у вигляді 24,7755% корпоративних прав АТ «НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ», як про це зазначено у структурі власності цього товариства.
Проте такі відомості стали відомі відповідачу вже під час розгляду цієї справи, а отже відповідач був позбавлений можливості надати їм відповідну оцінку під час проведення перевірки.
Суд зазначає, що такі докази не можуть бути оцінені судом на одному рівні з іншими доказами у цій справі, проте, вони мають непрямий вплив на висновок суду щодо протиправності податкового повідомлення - рішення № 366/32-00-04-01-02-01-00186520 від 12.06.2025, з огляду на те, що вони вкупі з іншими доказами у справі доводять помилковість висновку контролюючого органу про відсутність у позивача права на бюджетне відшкодування за березень 2025 на суму 81 900 000,00 грн.
Що ж до, посилання відповідача на висновки Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, викладені в Ухвалі у справі № 991/7155/25 від 18.08.2025, які відповідач вважає такими, що доводять обставину володіння ОСОБА_1 корпоративних прав АТ «НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ», суд зазначає таке.
В цій Ухвалі Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду зазначила: «Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_10 (йдеться про ОСОБА_1 ) у період часу із 02 березня 2014 року до 24 березня 2015 року, будучи головою Дніпропетровської обласної державної адміністрації, обіймаючи посаду в органі державної влади, пов'язану із виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, у розумінні ч.3 ст.18 КК України мав статус службової особи». «Також, відповідно до протоколу огляду від 07 липня 2025 року відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань до структури власності ОСОБА_10 опосередковано належить частка в розмірі 24,7755% корпоративних прав АТ «НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ» (код ЄДРПОУ 00186520) та складає 384 685 733 акцій, опосередковано через DOLEMIA CONSULTING LTD (4,5550% опосередкованої частки, що становить 70 672 554 акцій); опосередковано через INVESTMENTS LIMITED (3,7750% опосередкованої частки, що становить 58 570 558 акцій); опосередковано через SOFALON INVESTMENTS LIMITED (3,8750% опосередкованої частки, що становить 60 122 096 акцій); опосередковано через ROUGELLA PROPERTIES LTD (3,9550% опосередкованої частки, що становить 61 363 327 акцій); опосередковано через SONERIO HOLDINGS LTD (3,8750% опосередкованої частки, що становить 60 122 096 акцій); опосередковано через MANJALOM LIMITED (2,5250% опосередкованої частки, що становить 39 176 333 акцій); опосередковано через DEMELZA HOLDINGS LIMITED (0,4525% опосередкованої частки, що становить 7 020 709 акцій); опосередковано через CAMEAS DEVELOPMENT LIMITED (0,3750% опосередкованої частки, що становить 5 818 267 акцій); опосередковано через POLISTEKS ENTERPRISES LIMITED (0,25% опосередкованої частки, що становить 3 878 844 акцій); опосередковано через REVELIO HOLDINGS LIMITED (0,5150% опосередкованої частки, що становить 7 990 420 акцій); опосередковано через COUTTENMAX HOLDINGS LIMITED (0,32% опосередкованої частки, що становить 5 295 916 акцій); опосередковано через PROFETIS ENTERPRISES LIMITED (0,3% опосередкованої частки, що становить 4 654 613 акцій)».
Відповідно до ч. 6 ст. 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Відтак, Ухвала Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у справі № № 991/7155/25 від 18.08.2025, на яку посилається відповідач, не є обов'язковою для адміністративного суду. До того ж у цій ухвалі, суддя посилається лише на матеріали досудового розслідування.
Відповідно, такі доводи відповідача судом відхиляються.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд зазначає, що у праві існують три основні стандарти доказування: «баланс імовірностей» (balance of probabilities) або «перевага доказів» (preponderance of the evidence); «наявність чітких та переконливих доказів» (clear and convincing evidence); «поза розумним сумнівом» (beyond reasonable doubt) та у справах, де суб'єкт владних повноважень доводить правомірність своїх рішень, що передбачають втручання у власність або діяльність суб'єкта приватного права, подані таким суб'єктом владних повноважень докази, за загальним правилом, повинні відповідати критерію «поза розумним сумнівом».
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 14 листопада 2019 року у справі № 822/863/16, від 21 листопада 2019 року у справі № 826/5857/16, від 11 лютого 2020 року у справі № 816/502/16, від 16 червня 2020 року у справі № 756/6984/16-а, від 18 листопада 2022 року у справі № 560/3734/22 та від 4 квітня 2023 року у справі № 160/23388/21.
З урахуванням вищевикладених обставин спірне податкове повідомлення - рішення відповідача не відповідає вищезазначеним принципам, а отже не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню.
При цьому решта доводів та заперечень учасників справи, висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п.29).
Судом враховується, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Враховуючи встановлені судом обставини, системно проаналізувавши норми законодавства, оцінивши наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності при безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, за результатами з'ясування обставини у справі та їх правової оцінки, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Розподіл судового збору здійснити на підставі частини 1 ст. 139 КАС України.
Керуючись ст. 2, 5, 9, 139, 241-246, 255, 263, 295 КАС України суд,-
Адміністративний позов - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №366/32-00-04-01-02-01-00186520 від 12.06.2025.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (код ЄДРПОУ 43968079) на користь Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" (код ЄДРПОУ 00186520) суму сплаченого судового збору у розмірі 30280,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 25 листопада 2025 року.
Суддя Н.Є. Калугіна