24 листопада 2025 рокуСправа №160/26610/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіПрудника С.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 в особі представника Дворецької Яни Іванівни до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, третя особа - Сур Наталія Іванівна про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
17.09.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 в особі представника Дворецької Яни Іванівни до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, третя особа - Сур Наталія Іванівна, в якій представник позивача просить суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 14.05.2025 року №0855420-0462-UA12020010000033698 за формою “Ф» на суму податкового зобов'язання 5277,95 грн.;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 14.05.2025 року №0855423-0462-UA12020010000033698 за формою “Ф» на суму податкового зобов'язання 6705,00 грн.;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 14.05.2025 року №0855426-0462-UA12020010000033698 за формою “Ф» на суму податкового зобов'язання 7263,75 грн.;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 14.05.2025 року №0855413-2410-UA12020010000033698 за формою “Ф» на суму податкового зобов'язання 7934,25 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує про те, що житловий будинок садибного типу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , перебуває у власності подружжя (позивача та третьої особи), їх частки є рівними. Вказана пільга на 120 кв. метрів для житлового будинку повинна застосовуватись до власності кожного із співвласників об'єкта житлової нерухомості окремо. З урахуванням загальної площі житлового будинку - 194,5 кв.м., враховуючи двох співвласників із пільгою по 120 кв.м. кожного, податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню. Тому, у позивача відсутні правові підстави для сплати податкового зобов'язання за винесеними податковими повідомленнями-рішення. Отже, оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем з грубим порушенням норм чинного законодавства України, у зв'язку з чим підлягають скасуванню.
13.10.2025 року від представника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача заперечив щодо задоволення позовних вимог. В обґрунтування своєї правової позиції представник відповідача зазначив, що Для обчислення розміру податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки у 2020-2024 роках контролюючим органом використано розміри ставок згідно діючих рішень Дніпровської міської ради, а саме від 6 грудня 2017 року №12/27 «Про ставки та пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території міста», від 26 травня 2021 року № 10/7 «Про внесення змін до рішення міської ради від 06.12.2017 №12/27 «Про ставки та пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території міста» та від 13 липня 2022 року № 2/24 «Про внесення змін до рішення міської ради від 06.12.2017 №12/27 «Про ставки та пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території міста». Відповідач, звертає увагу суду, що відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно яке долучає до матеріалів справи позивач, зазначено, що власником житлового будинку, загальною площею 194,5 м2, за адресою: АДРЕСА_1 ., є ОСОБА_1 та володіє часткою власності 1/1. Відповідно, до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно зазначено, що дата прийняття рішення про державну реєстрацію є 28.10.2004 рік, власником являється ОСОБА_1 та частка власності 1. Датою внесення змін щодо погашення нерухомого майна є 25.08.2025 та внесено новий запис про об'єкт нерухомого майна від 21.08.2025 про право власності на 1/2 частки житлового будинку загальною площею 194,5 м2, за адресою: АДРЕСА_1 . Оскільки дата зміни в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відбулися лише у 2025 році, тож відповідач звертає увагу суду, що означені податкові повідомлення-рішення за періоди 2020-2024 роки розраховано вірно відповідно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, оскільки єдиним власником був ОСОБА_1 . Таким чином, визначення позивача як платника податків за вказаними об'єктами нерухомості є законним та обґрунтованим. Відповідач звертає увагу суду, що фізичні особи - співвласники житлової та/або нежитлової нерухомості, яка перебуває у їх спільній сумісній власності, але не поділена в натурі, можуть повідомити контролюючий орган про визначення за їх згодою платника податку на нерухомість та майно, звернувшись з письмовою заявою за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника житлової та/або нежитлової нерухомості. Відповідач наголошує, що платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо: - об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку; - розміру загальної площі об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку; - права на користування пільгою із сплати податку; - розміру ставки податку; - нарахованої суми податку. У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним). Таким чином, контролюючий орган, не маючи інших правових механізмів для отримання даних про об'єкти оподаткуванню, ніж ті, що передбачені податковим законодавством, вправі розраховувати на актуальність (відповідність) таких даних. Відповідно, у випадку недотримання платником податків приписів закону та нівелювання свого права щодо інформування податкового органу про зміну даних, останній має нести ризик настання негативних наслідків такої поведінки.
14.10.2025 року від третьої особи - ОСОБА_2 до суду надійшли письмові пояснення щодо позову, в якому зазначено про те, що позивачем, ОСОБА_1 , отримано чотири податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області, винесені 14.05.2025 року, а саме: №0855420-0462- НОМЕР_1 (за податковий період 2020 року, форма «Ф»); №0855423-0462- НОМЕР_1 (за податковий період 2021 року, форма «Ф»); №0855426-0462-UА 12020010000033698 (за податковий період 2022 року, форма «Ф»); №0855413-2410-UА12020010000033698 (за податковий період 2024 року, форма «Ф»). У вказаних рішеннях контролюючим органом визначено податкові зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об'єкт житлової нерухомості - домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 194,5 кв.м. Загальна сума нарахувань становить 27 180,95 грн. В свою чергу, з 14.11.2003р. ОСОБА_1 (позивач) та ОСОБА_2 (третя особа) перебувають у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про одруження серія НОМЕР_2 , виданим Відділом реєстрації актів громадянського стану Ленінського районного управління юстиції м. Дніпропетровська 14.11.2003р. За час спільного проживання подружжя побудувало житловий будинок садибного типу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на який зареєстровано за ОСОБА_1 28.10.2004р. комунальним підприємством «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації», реєстраційний номер 8052768 (витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно №5225167, виданий 28.10.2004р. комунальним кідприємством «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації»), на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно №б/н, виданого 25.10.2004р. Комітетом міської ради по управлінню майном колишнього селища міського типу Таромське. Опис об'єкта: літ. А1-1 - житловий будинок, загальною площею 194,5 кв.м., житловою площею 38.3 кв.м., літ. ПД - підвал під літ. А1-1; літ. А1-1 - прибудова; літ. А2-1 - прибудова; літ. Б-погріб; літ. В- сарай; №1-7,1 - споруди. На думку третьої особи, житловий будинок садибного типу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , є об'єктом спільної власності подружжя - ОСОБА_1 (Позивач) та ОСОБА_2 (третя особа). В свою чергу, ч. 1 ст. 57 Сімейного кодексу України передбачає, що особистою приватною власністю дружини, чоловіка є: 1) майно, набуте нею, ним до шлюбу; 2) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування; 3) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто; 4) житло, набуте нею, ним за час шлюбу внаслідок його приватизації відповідно до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду"; 5) земельна ділянка, набута нею, ніш за час шлюбу внаслідок приватизації земельної ділянки, що перебувала у її, його користуванні, або одержана внаслідок приватизації земельних ділянок державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, або одержана із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених Земельним кодексом України. Отже, перелічені з ч. 1 ст. 57 Сімейного кодексу України обставини за якими, майно могло б рахуватись особистою приватною власність одного з подружжя, не відносить до майна по даній справі. Факт того, що житловий будинок садибного типу перебував з моменту його державної реєстрації та продовжує перебувати у спільній власності подружжя (позивача та третьої особи) підтверджується свідоцтвом про право власності, виданим приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Барсегян Я.С. 21.08.2025р., зареєстрованого в реєстрі за №224. Так, у свідоцтві про право власності від 21.08.2025р. зазначено наступне: «Я, Барсегян Я.С., приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області, на підставі статті 63 Сімейного кодексу України та статті 70 Закону України «Про нотаріат» та спільної заяви подружжя ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , посвідчую, що ОСОБА_2 , яка згідно із свідоцтвом про одруження серія НОМЕР_5 , виданим 14.11.2003 року відділом реєстрації актів громадянського стану Ленінського районного управління юстиції м. Дніпропетровська, актовий запис за №1177 складений 14.11.2003 року є дружиною ОСОБА_1 , належить 1/2 (одна друга) частка у справі спільної сумісної власності на майно, набуте подружжям за час шлюбу. Спільне сумісне майно подружжя, право власності на яке в указаній частці посвідчується цим свідоцтвом, складається з: житлового будинку садибного типу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на який зареєстровано за ОСОБА_1 28.10.2004 року комунальним підприємством «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації», реєстраційний номер 8052768 (витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно №5225167, виданий 28.10.2004р. комунальним кідприємством «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації»), на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно №б/н, виданого 25.10.2004р. Комітетом міської ради по управлінню майном колишнього селища міського типу Таромське (бланк САА №120738). Опис об'єкта: літ. А1-1 - житловий будинок, загальною площею 194,5 кв.м., житловою площею 38.3 кв.м., літ. ПД - підвал під літ. А1-1; літ. А1-1 - прибудова; літ. А2-1 - прибудова; літ. Б-погріб; літ. В- сарай; №1-7,1 - споруди». З витягу з Державного реєстру речових прав №440380525 від 21.08.2025р. вбачається, що власником ? частки на підставі свідоцтва про право власності, серія та номер: реєстраційний номер 224, виданий 21.08.2025, видавник: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Барсегян Я.С. є ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 (третя особа). З витягу з Державного реєстру речових прав №440769173 від 25.08.2025р. вбачається, що власником ? частки на підставі свідоцтва про право власності, серія та номер: б/н, виданий 25.10.2004, видавник: Комітет міської ради по управлінню майном колишнього селища міського типу Таромське є ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 (позивач). Так, житловий будинок садибного типу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , перебуває у власності подружжя (Позивача та третьої особи), їх частки є рівними. Вказана пільга на 120 кв. метрів для житлового будинку повинна застосовуватись до власності кожного із співвласників об'єкта житлової нерухомості окремо. З урахуванням загальної площі житлового будинку - 194,5 кв.м., враховуючи двох співвласників із пільгою по 120 кв.м. кожного, податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню. Тому, у позивача відсутні правові підстави для сплати податкового зобов'язання за винесеними податковими повідомленнями-рішення. Отже, оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем з грубим порушенням норм чинного законодавства України, у зв'язку з чим підлягають скасуванню. Як вбачається з податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 14.05.2025р. №0855420-0462-UА12020010000033698; від 14.05.2025р. №0855423-0462-UА12020010000033698; від 14.05.2025р. №0855426-0462-UА12020010000033698; від 14.05.2025р. №0855413-2410-UА12020010000033698, вони всі винесені 14.05.2025р., що є самостійною підставою для оскарження цих рішень. Таким чином, податкові повідомлення-рішення від 14.05.2025 року є протиправними та такими, що підлягають скасуванню. У зв'язку із чим, ОСОБА_3 повністю підтримує позовні вимоги свого чоловіка, ОСОБА_1 , та вважає їх законними і обґрунтованими.
За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.09.2025 року зазначена вище справа розподілена та 18.09.2025 року передана судді Пруднику С.В.
22.09.2025 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі, призначено розгляд за правилами спрощеного провадження без виклику учасників справи. Витребувано у Головного управління ДПС у Дніпропетровській області: засвідчені належним чином у відповідності до вимог ст. 94 КАС України копії усіх письмових доказів, які слугували підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень податкових повідомлень-рішень за формою “Ф» від 14.05.2025 року №0855420-0462-UA12020010000033698, №0855423-0462-UA12020010000033698, №0855426-0462-UA12020010000033698, №0855413-2410-UA12020010000033698. Судом зобов'язано витребувані судом докази подати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду (також шляхом направлення на електронну адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду (inbox@adm.dp.court.gov.ua; inboxdoas@adm.dp.court.gov.ua) ) у строк до 21.10.2025 року. Судом попереджено Головне управління ДПС у Дніпропетровській області про можливість застосування судом заходів процесуального примусу, зокрема накладення штрафу та винесення окремої ухвали у разі невиконання вимог даної ухвали суду. Клопотання позивача про залучення третьої особи задоволено. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_2 .
Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленого статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України - в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.
Судом установлено, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 (позивач) та ОСОБА_2 (третя особа) перебувають у зареєстрованому шлюбі з 14.11.2003р., що підтверджується Свідоцтвом про одруження серія НОМЕР_5 , виданим відділом реєстрації актів громадянського стану Ленінського районного управління юстиції м. Дніпропетровська 14.11.2003 року.
Як зазначає позивач у поданій до суду позовній заяві, за час спільного проживання подружжя побудувало житловий будинок садибного типу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на який зареєстровано за ОСОБА_1 28.10.2004 року комунальним підприємством «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації», реєстраційний номер 8052768 (витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно №5225167, виданий 28.10.2004 року комунальним підприємством «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації»), на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно №б/н, виданого 25.10.2004р. Комітетом міської ради по управлінню майном колишнього селища міського типу Таромське. Опис об'єкта: літ. Л1-1 - житловий будинок, загальною площею 194,5 кв.м., житловою площею 38.3 кв.м., літ. ПД - підвал під літ. А1-1; літ. А1-1 - прибудова; літ. А2-1 - прибудова; літ. Б-погріб; літ. В- сарай; №1-7,1 - споруди.
Позивач у поданій до суду позовній заяві також зазначає, що житловий будинок садибного типу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , є об'єктом спільної власності подружжя - ОСОБА_1 (Позивач) та ОСОБА_2 (Третя особа). Факт того, що житловий будинок садибного тину перебував з моменту його державної реєстрації та продовжує перебувати у спільній власності подружжя (Позивача та Третьої особи) підтверджується Свідоцтвом про право власності, виданим приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Барсегян Я.С. 21.08.2025 року, зареєстрованого в реєстрі за №224.
У свідоцтві про право власності від 21,08.2025р. зазначено наступне: «Я, Барсегян Я.С., приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області, на підставі статті 63 Сімейного кодексу України та статті 70 Закону України «Про нотаріат» та спільної заяви подружжя ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , посвідчую, що ОСОБА_2 , яка згідно із свідоцтвом про одруження серія НОМЕР_5 , виданим 14.11.2003 року відділом реєстрації актів громадянського стану Ленінського районного управління юстиції м. Дніпропетровська, актовий запис за№1177 складений 14.11.2003 року є дружиною ОСОБА_1 , належить ? (одна друга) частка у справі спільної сумісної власності на майно, набуте подружжям за час шлюбу.
Спільне сумісне майно подружжя, право власності на яке в указаній частці посвідчується цим свідоцтвом, складається з: житлового будинку садибного типу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на який зареєстровано за ОСОБА_1 28.10.2004 року комунальним підприємством «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації», реєстраційний номер 8052768 (витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно №5225167, виданий 28.10.2004 року комунальним підприємством «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації»), на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно №б/н, виданого 25.10.2004 року комітетом міської ради по управлінню майном колишнього селища міського типу Таромське (бланк САА №120738). Опис об'єкта: літ. А1-1 - житловий будинок, загальною площею 194,5 кв.м., житловою площею 38.3 кв.м., літ. ПД - підвал під літ. А1-1; літ. А1-1 - прибудова; літ. А2-1 - прибудова; літ. Б-погріб; літ. В- сарай; №1-7,1 - споруди».
З витягу з Державного реєстру речових прав №440380525 від 21.08.2025 року вбачається, що власником 1/2 частки на підставі свідоцтва про право власності, серія та номер: реєстраційний номер 224, виданий 21.08.2025, видавник: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Барсегян Я.С. є ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 (третя особа).
З витягу з Державного реєстру речових прав №440769173 від 25.08.2025р. вбачається, що власником 1/2 частки на підставі свідоцтва про право власності, серія та номер: б/н, виданий 25.10.2004, видавник: Комітет міської ради по управлінню майном колишнього селища міського типу Таромське є ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 (позивач).
Судом встановлено, що за даними інформаційно - комунікаційної системи контролюючого органу ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_3 ) перебуває на податковому обліку в ГУ ДПС (Дніпровська ДПІ), як платник податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та відповідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна є власником об'єкта житлової нерухомості а саме:
- житловий будинок, загальною площею 194,5 м2, за адресою: АДРЕСА_1 . дата державної реєстрації права власності 28.10.2004, частка власності 1/1.
Відповідно до пп. 266.7.2 та пп. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПК України, ГУ ДПС у Дніпропетровській області, в автоматичному режимі сформовано податкове повідомлення-рішення форми «Ф» з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а саме:
- податкове повідомлення-рішення від 14.05.2025 року №0855420-2410-0462-UA12020010000033698 на суму 5277,95 грн., за податковий період 2020 року;
- податкове повідомлення-рішення від 14.05.2025 року №0855423-2410-0462-UA12020010000033698 на суму 6705,00 грн., за податковий період 2021 року;
- податкове повідомлення-рішення від 14.05.2025 року №0855426-2410-0462-UA12020010000033698 на суму 7263,75 грн., за податковий період 2022 року;
- податкове повідомлення-рішення від 14.05.2025 року №0855413-2410-0462-UA12020010000033698 на суму 7934,25 грн., за податковий період 2024 року.
Вищезазначені податкові повідомлення- рішення, контролюючим органом, направлені на адресу: АДРЕСА_1 , засобами поштового зв'язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення за трек номером «0601146901860».
Не погоджуючись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, вважаючи їх протиправними та такими, що порушують законні права та інтереси, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, виходячи з положень норм законодавства, які діяли на момент їх виникнення, суд виходив із такого.
Відповідно до частини другої статті 6, частини другої статті 19 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ (далі - ПК України).
Відповідно до п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі - ПК України) платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Основним документом, який регулює відносини по сплаті податку на нерухоме майно, є Податковий кодекс України. Зокрема, у ст.266 ПК України деталізовано порядок та усі інші юридичні моменти нарахування та сплати цього податку.
Згідно ст.265 ПК України, податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку та плати за землю.
Відповідно до вимог п.п.266.1.1 п.266.1 ст.266 Податкового кодексу України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Підпунктом 266.2.1 п.266.2 ст. 266 ПК України визначено, що об'єктом оподаткування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є житлова та нежитлова нерухомість, в тому числі її частка.
Відповідно до положень пп.266.3.1 пункту 266.3 ст.266 Податкового кодексу України, базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
Згідно вимог пп. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПК України, база оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, відповідно пп. 266.7.1. п. 266.3 ст. 266 ПК України здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об'єктів житлової нерухомості та відповідної ставки податку.
База оподаткування об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи - платника податку, зменшується:
а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів;
б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів;
в) для різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів.
Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік) (підпункт 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 ПК України).
Отже, при обчисленні податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки контролюючим органом, база оподаткування визначається з урахуванням вимог пп. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ, а ставка податку відповідно до рішень територіальних громад, встановлених до бази оподаткування об'єкта/об'єктів житлової нерухомості згідно Кодексу.
Ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування (пп. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 ПК України ).
Для обчислення розміру податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки у 2020-2024 роках контролюючим органом використано розміри ставок згідно діючих рішень Дніпровської міської ради, а саме від 6 грудня 2017 року №12/27 «Про ставки та пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території міста», від 26 травня 2021 року № 10/7 «Про внесення змін до рішення міської ради від 06.12.2017 №12/27 «Про ставки та пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території міста» та від 13 липня 2022 року № 2/24 «Про внесення змін до рішення міської ради від 06.12.2017 №12/27 «Про ставки та пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території міста».
Відповідно до пп. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 ПК України сільським, селищним, міським радам або радам об'єднаних територіальних громад надано право за рішенням на встановлення ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості виключно залежно від місця розташування та типів об'єктів.
Відповідно п.58.3 ст.58 ПКУ податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 ПК України.
Згідно вимог п. 42.2 ст. 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику). У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення (п.42.5 ст.42 ПК України).
Розрахунок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки ОСОБА_1 за 2020-2024 роки проводився в автоматизованому режимі за даними інформаційно-комунікаційної системи ДПС України та у відповідності до вимог Податкового кодексу України.
Щодо посилань позивача на абз.б п.п.266.1.2 п.266.1 ст.266 ПК України та тверджень про перебування об'єкту оподаткування позивача ОСОБА_1 у спільній сумісній власності з ОСОБА_2 .
Так позивач стверджує, що право власності на дане майно є спільним, тобто нерухомого майна, об'єкт нерухомого майна а саме: житловий будинок, загальною площею 194,5 м2, за адресою: АДРЕСА_1 ., набуто за час шлюбу з ОСОБА_2 , тому на підставі ст..60, 61, 63 Сімейного кодексу та абз.б п.п.266.1.2 п.266.1 ст.266 ПК України контролюючий орган начебто мав би розрахувати податок на нерухоме майно всім співвласникам рівними частками, або одній з таких осіб-власників, визначеній за їх згодою, якщо інше не встановлено судом.
Проте такі доводи є безпідставними з огляду на наступне.
На підставі пп.266.3.2. п.266.3 ст.266 ПК України база оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності. Таким чином, у ході формування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, відповідачем було використано серед іншого Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, у якій міститься докладна інформація, щодо усіх об'єктів нерухомого майна ОСОБА_1 .
Суд, звертає увагу суду, що відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно яке долучає до матеріалів справи позивач, зазначено, що власником житлового будинку, загальною площею 194,5 м2, за адресою: АДРЕСА_1 ., є ОСОБА_1 та володіє часткою власності 1/1.
Відповідно, до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно зазначено, що дата прийняття рішення про державну реєстрацію є 28.10.2004 рік, власником являється ОСОБА_1 та частка власності 1.
Суд зазначає, що датою внесення змін щодо погашення нерухомого майна є 25.08.2025 року та внесено новий запис про об'єкт нерухомого майна від 21.08.2025 року про право власності на 1/2 частки житлового будинку загальною площею 194,5 м2, за адресою: АДРЕСА_1 .
Оскільки дата зміни в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відбулися лише у 2025 році, то суд зазначає, що вищезазначені податкові повідомлення-рішення за періоди 2020-2024 роки розраховано вірно відповідно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, оскільки єдиним власником був ОСОБА_1 .
Таким чином, визначення позивача як платника податків за вказаними об'єктами нерухомості є законним та обґрунтованим.
Суд звертає увагу, що фізичні особи - співвласники житлової та/або нежитлової нерухомості, яка перебуває у їх спільній сумісній власності, але не поділена в натурі, можуть повідомити контролюючий орган про визначення за їх згодою платника податку на нерухомість та майно, звернувшись з письмовою заявою за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника житлової та/або нежитлової нерухомості.
Суд наголошує, що платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо: - об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку; - розміру загальної площі об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку; - права на користування пільгою із сплати податку; - розміру ставки податку; - нарахованої суми податку.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
Таким чином, контролюючий орган, не маючи інших правових механізмів для отримання даних про об'єкти оподаткуванню, ніж ті, що передбачені податковим законодавством, вправі розраховувати на актуальність (відповідність) таких даних. Відповідно, у випадку недотримання платником податків приписів закону та нівелювання свого права щодо інформування податкового органу про зміну даних, останній має нести ризик настання негативних наслідків такої поведінки.
Відповідної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 12.02.2020 у справі № 826/17798/18. До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 01.10.2019 року у справі №640/21350/18.
Враховуючи встановлені обставини справи в сукупності, а також правове регулювання спірних правовідносин, суд вважає, що контролюючим органом доведено правомірність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, натомість позивачем належними та допустимими доказами не підтверджено свої заперечення проти наданих контролюючим органом доказів та доводів щодо неправомірного формування даних податкового обліку виявлених під час перевірки.
Згідно із ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
У рішенні по справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, суд повторює, що згідно із його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).
Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З огляду на викладене вище, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 .
Враховуючи відмову у задоволені позовних вимог, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст. ст. 2, 77, 78, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 в особі представника Дворецької Яни Іванівни до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, третя особа - ОСОБА_2 про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити повністю.
Судові витрати стягненню не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С. В. Прудник