м. Вінниця
26 листопада 2025 р. Справа № 120/15288/25
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Комар Павло Анатолійович, розглянувши заяву про відвід судді в справі за позовом: ОСОБА_1 до: Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Вища кваліфікаційно - дисциплінарна комісія адвокатури та Головне слідче управління Державного бюро розслідувань про: визнання протиправним та скасування рішення
У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Вища кваліфікаційно - дисциплінарна комісія адвокатури та Головне слідче управління Державного бюро розслідувань про визнання протиправним та скасування рішення.
07.11.2025 через підсистему "Електронний суд" від позивачки до суду надійшла заява про відвід судді, яка обумовлена тим, що 20.11.2025 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" від ВКДКА до суду надійшов відзив на позовну заяву, до якого долучено скан-копію клопотання від 20.11.2025 про залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Національну асоціацію адвокатів України в особі Ради адвокатів України та Головне слідче управління Державного бюро розслідувань. Сторона позивача зазначає, що клопотання не було сформоване за допомогою підсистеми "Електронний суд", а подане як додаток до відзиву в порушення п. 26 Положення про ЄСІТС та Інструкції користувача Електронного кабінету ЄСІТС. На переконання позивачки та її представника, суддею в порушення закону не повернуто подане до суду в порушення вимог п. 26 Положення про ЄСІТС клопотання без розгляду особі, яка його подала, чим дозволено ВКДКА порушувати закон та посприяла відповідачу у такому порушенні. З окреслених підстав заявлено відвід судді з мотивів недовіри.
Ухвалою судді Віятик Н.В. від 25.11.2025 заявлений судді відвід визнано необґрунтованим.
Частиною 4 ст. 40 КАС України передбачено, що якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.11.2025 року для розгляду заяви про відвід судді визначено суддю Комара П.А.
За приписами ч. 8 ст. 40 КАС України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.
Частиною 11 ст. 40 КАС України визначено, що питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі.
Надаючи власну оцінку мотивам, з яких заявлено відвід, суддя виходить з такого.
Положення статті 36 КАС України передбачають випадки, коли суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу), а саме:
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу, яка встановлює недопустимість повторної участі суддів в розгляді адміністративної справи.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Метою запровадження інституту відводу судді (суддів) є гарантування безсторонності суду, зокрема, запобігання упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно з частиною третьою статті 39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Статтею 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів встановлено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно з ч.1 ст.7 Закону України Про судоустрій і статус суддів кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 09.11.2006 у справі Білуха проти України зазначив, що наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції має визначатися за суб'єктивними та об'єктивними критеріями.
При об'єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. При цьому, вирішальним є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду.
Суб'єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
Особа яка подала заяву про відвід судді, повинна довести на підставі доказів факт упередженості судді у розгляді справи. Водночас відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Отже, не може бути підставою для відводу суддів заява, яка містить лише припущення про існування відповідних обставин, непідтверджених належними і допустимими доказами.
Серед Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року (Схвалено Резолюцією Економічної та Соціальної ради ООН 27 липня 2006 року №2006/23), які мають на меті встановлення стандартів етичної поведінки суддів, зазначено об"єктивність судді, яка є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.
Пунктом 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів встановлено, що на застосування принципу об'єктивності, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи, зокрема в тому випадку, коли у сторони могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.
Дослідивши наведені заявником доводи, суд вважає такі необґрунтованими, формальними та такими, що не можуть бути прийняті до уваги.
Як слідує із заяви про відвід, суддя Віятик Н.В., на переконання заявника, не повернула без розгляду клопотання про залучення до участі у справі третіх осіб особі, яка його подала. Так, із мотивів заяви слідує, що доводи сторони позивача фактично свідчать про незгоду із процесуальним рішенням судді.
В той час, відповідно до частини 4 статті 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Відтак, незгода позивачки із процесуальним рішенням судді Віятик Н.В. щодо розгляду клопотання відповідача про залучення третіх осіб до участі у справі не може бути підставою для відводу судді. Отже, заява представника ОСОБА_1 про відвід судді не містить доводів, які б підтверджували наявність обставин, що обґрунтовано викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді Віятик Н.В., як з погляду "суб'єктивного критерію", так і "об'єктивного критерію".
Наведені представником позивача у заяві про відвід мотиви не відносяться до визначених статтями 36, 37 КАС України підстав для відводу (самовідводу) судді та не свідчать про існування об'єктивно обґрунтованих обставин, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді у розгляді справи.
Резюмуючи наведене, суд приходить до висновку про безпідставність та необґрунтованість доводів заяви про відвід судді Віятик Н.В. Доводи заявника свідчать саме про незгоду з процесуальними діями та рішеннями суду під час розгляду адміністративної справи, що в силу приписів, визначених ч.4 ст.36 КАС України, не може бути підставою для відводу.
Будь-яких інших підстав, передбачених статтями 36, 37 Кодексу адміністративного судочинства України, які б перешкоджали судді Віятик Н.В. брати участь у розгляді цієї справи судом не встановлено.
Враховуючи наведене, заява про відвід задоволенню не підлягає.
Дане питання розглянуто суддею у порядку письмового провадження, враховуючи наявність передбачених ч.8 ст.40 Кодексу адміністративного судочинства України умов для такого розгляду.
Керуючись ст.ст. 36, 39, 40, 248, 256 КАС України, -
У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про відвід судді Віятик Наталії Володимирівни у справі № 120/15288/25 відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Комар Павло Анатолійович