Справа № 351/984/25
Номер провадження №2-а/351/22/25
11 листопада 2025 року м. Снятин
Снятинський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді - Калиновського М.М.,
за участі: секретаря - Равлюк М.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Снятин справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, третя особа: Старший лейтенант ВП №1(м. Снятин) Коломийського РВП ГУНП в Івано-Франківській області Ткачук Василь Васильович про скасування постанови серія ЕНА № 5013315 від 19.06.2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності,-
Адвокат Кошман І.В. в інтересах ОСОБА_1 звернулася з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, третя особа: Старший лейтенант ВП №1(м. Снятин) Коломийського РВП ГУНП в Івано-Франківській області Ткачук В.В. про скасування постанови серія ЕНА №5013315 від 19.06.2025р. про притягнення до адміністративної відповідальності.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що постановою старшого лейтенанта ВП №1 (м. Снятин) Коломийського РВП ГУНП в Івано-Франківській області Ткачука В.В. серія ЕНА №5013315 від 19.06.2025р. ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 510 гривень за ч.5 ст. 121 КУпАП, оскільки 19 червня 2025 р. о 09:04год. останній керував транспортним засобом, який обладнаний ремнем пасивної безпеки, при цьому не був пристебнутий, чим порушив п.2.3"в" ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.5 ст. 121 КУпАП. Представник позивач вважає дії відповідача протиправними, а постанову про адміністративне правопорушення від 19.06.2025 року винесену з грубим порушенням процесуального законодавства України, таку, що підлягає скасуванню, оскільки праціниками поліції не надано доказів вчинення ОСОБА_1 правопорушення, а така постанова про притягнення останнього до адміністративної відповідальності не є беззаперечним доказом вчинення правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Просила визнати дії старшого лейтенанта ВП №1 (м. Снятин) Коломийського РВП ГУНП в Івано-Франківській області Ткачука В.В. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності протиправними та скасувати постанову серії ЕНА №5013315 від 19.06.2025р.
Представник позивача, адвокат Кошман І.В. подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності та відсутності ОСОБА_1 , позовні вимоги підтримала у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явилась, надала суду додаткові письмові пояснення, в яких вказала, що 19.06.2025 року в ході виконання службових обов'язків інспектор СРПП, старший лейтенант поліції Ткачук В.В. виявив автомобіль обладнаний засобами пасивної безпеки, під керуванням, як пізніше стало відомо, гр. ОСОБА_1 , в якому водій під час керування не користувався засобами пасивної безпеки, під час перевірки документів не пред'явив посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив п.2.3 «в» ПДР - порушення правил користування ременями безпеки, чим скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч. 5 ст. 121 КУпАП. Вказане правопорушення було безпосередньо зафіксоване поліцейським візуально, оскільки під час руху транспортного засобу переднє ліве вікно зі сторони водія було опущене, що забезпечувало вільний огляд та можливість чітко спостерігати відсутність використання ременя безпеки водієм. Інспектор СРПП Ткачук В.В. підійшов до водія, належним чином представився, пояснив суть правопорушення та попросив пред'явити посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а також поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Позивач, на вимогу представника поліції не пред'явив посвідчення водія відповідної категорії та реєстраційних документів на транспортний засіб. Встановивши факт вчинення адміністративного правопорушення, яке передбачене ч. 5 ст. 121 КУпАП, поліцейським було роз'яснено останньому його права, як громадянина України передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268, 289 КУпАП. Заслухавши та відібравши пояснення водія, своєчасно, всебічно, в повному обсязі і об'єктивно старший лейтенант ОСОБА_2 з'ясував обставини справи, вирішив її в точній відповідності із законом та відповідно до вимог КУпАП виніс постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №5013315 від 19.06.2025 року з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн. Після складання постанови ОСОБА_3 було ознайомлено з її змістом та запропоновано отримати копію постанови. Просила відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Третя особа ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився.
Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень ст. 268 КАС України, не перешкоджає розгляду справи.
Розглянувши заявлені позовні вимоги та докази в їх обґрунтування, судом встановлено наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, постановою по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 5013315 від 19.06.2025 року ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 510 гривень. З вищевказаної постанови вбачається, що ОСОБА_3 , 19 червня 2025р. о 09:04год. керував транспортним засобом, який обладнаний ремнем пасивної безпеки, при цьому не був пристебнутий, чим порушив п.2.3 "в" ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 121 КУпАП.
Предметом судового дослідження за даними правовідносинами є правомірність дій суб'єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо) неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 ст. 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси і просити про їх захист.
Статтею 7 КУпАП України передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Відповідно до ст. 9 КУпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Таким чином, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов'язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб'єкта владних повноважень, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена чинним законодавством.
В силу положень статті 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають, в тому числі, справи про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, тощо. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Згідно з пунктом 1 статті 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.
Диспозицією ч. 5 ст. 121 КУпАП передбачено відповідальність за порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами.
Відповідно до вимог ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Зі змісту долученої до матеріалів справи копії постанови можна зрозуміти, що позивач ОСОБА_3 , 19 червня 2025р. о 09:04год.тв селі Вовчківці по вул. Шептицького Коломийського району керував ТЗ, обладнаним засобами пасивної безпеки та був не пристебнутий ременем безпеки, чим порушив п. 2.3 «в» ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 121 КУпАП України.
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач заперечував викладені в оскаржуваній постанові обставини, вважає, що порушення вимог ПДР України він не допускав.
Відповідно до ч. 5 ст. 121 КУпАП, порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У постанові Верховного Суду від 26.04.2018 по справі № 211/3520/16-а Касаційний адміністративний суд дійшов висновку про те, що саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого правопорушення. Така постанова по свій правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення. Лише фіксація вчинення адміністративного правопорушення позивача, підтверджує правомірність накладення відповідачем адміністративного стягнення та буде вважатися належним доказом по справі.
Таким чином, саме по собі формулювання в оскаржуванній постанові змісту правопорушення не може бути доказом вчинення правопорушення без наявності інших доказів, які у своїй сукупності підтверджують обставини викладені у постанові.
Разом з тим, на підтвердження вчинення позивачем правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП за обставин, що вказані в оскаржуваній постанові, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, на якого у даній категорії справ покладається обов'язок доказування, не посилається на будь-які докази, зокрема на обставини, якими можна було б підтвердити чи спростувати факти, зазначені у постанові.
Як вбачається з положень ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Отже, одним із принципів, яким повинно відповідати рішення суб'єкта владних повноважень у публічно-правових відносинах щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, є принцип обґрунтованості.
Принцип обґрунтованості прийнятого рішення, тобто прийняття рішення з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії, вимагає від суб'єкта владних повноважень (в тому числі, при притягненні особи до адміністративної відповідальності) враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих рішень, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення суб'єкта владних повноважень, в тому числі рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, повинно бути вмотивованим.
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного суду від 15.11.2018 року по справі № 524/5536/17, адміністративне провадження № К/9901/1403/17.
На підтвердження вчинення позивачем правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП за обставин, що вказані в оскаржуваній постанові, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, на якого в даній категорії справ покладається обов'язок доказування, з моменту відкриття провадження у справі та по час її розгляду судом, не надав жодних належних та допустимих доказів, а також будь-яких відомостей на спростування доводів позивача, а обставини викладені у відзиві не підтверджені будь-якими іншими доказами.
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Надаючи оцінку доказам, наданим сторонами у їх сукупності, суд вважає доводи позову підставними, з огляду на що підлягає скасуванню постанова серії ЕНА №5013315 від 19.06.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
На підставі вище викладеного та керуючись ст.ст. .243-246, 250, 251, 286 КАС України, -
Позов задовольнити.
Визнати незаконною та скасувати постанову інспектора відділення поліції №1 ( м. Снятин) Коломийського РВП ГУНП в Івано-Франківській обалсті старшого лейтенанта Ткачука Василя Васильовича серія ЕНА № 5013315 від 19.06.2025 року, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. за ч. 5 ст. 121 КУпАП.
Справу про адміністративне правопорушення за ч. 5 ст. 121 КУпАП відносно ОСОБА_1 - закрити.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на подання апеляційної скарги з клопотанням про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий: Михайло КАЛИНОВСЬКИЙ