26 листопада 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 676/3486/25
Провадження № 33/820/779/25
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Хмельницького апеляційного суду Преснякова А.А. розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Хмельницькому апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 -адвоката Томашевської О.А. на постанову судді Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 30 вересня 2025 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, та
Короткий зміст оскаржуваного судового рішення та встановлені судом обставини
Відповідно до постанови судді, ОСОБА_1 09.05.2025 року о 08 год. 35 хв. по вул. Симона Петлюри, 4 у м. Кам'янець-Подільський, керував автомобілем марки «HondaAccord» д.р.н. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, що зафіксовано на нагрудний персональний відео реєстратор. Своїми діями, ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постановою судді Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 30 вересня 2025 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Стягнуто ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
В апеляційній скарзі захисник особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвокатТомашевська О.А.просить поновити строк на апеляційне оскарження, постанову судді суду першої інстанції скасувати, а провадження у справі закрити на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП.
На обґрунтування пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду зазначає, що короткий текст постанови було ухвалено судом першої інстанції 30.09.2025 року,а повний текст було виготовлено лише 07.10.2025 року.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що з наявного в матеріалах справи відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, не приводив його в рух, він не виконував функції водія.
Зазначає, що ОСОБА_1 є діючим військовослужбовцем, в цей день він виконував свої службові обов'язки на місці несення служби, при цьому не мав ознак алкогольного сп'яніння.
Вважає, що ознаки алкогольного сп'яніння, які були виявленні у ОСОБА_1 є надуманими, оскільки не знаходять підтвердження на відеозаписі події.
Позиції учасників судового провадження
У судове засідання особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та ОСОБА_4 не з'явилися, були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, про поважні причини неявки не повідомили, що відповідно до вимог ч.6 ст.294 КУпАП не перешкоджає апеляційному розгляду.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви суду
Щодо поновлення пропущеного строку апеляційного оскарження
Відповідно до вимог частини 2 статті 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) неодноразово наголошував, що право на судовий захист не повинно бути ілюзорним, а особа має мати реальну можливість оскаржити судове рішення.
Так, у пункті 36 рішення у справі «Bellet v. France» від 4 грудня 1995 року ЄСПЛ зазначив, що для того, що б доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 285 КУпАП постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.
Зі змісту статті 289 КУпАП вбачається, що скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
16 жовтня 2025 року захисник ОСОБА_5 звернувся до суду з апеляційною скаргою на постанову судді Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 30 вересня 2025 року, пропустивши встановлений законодавством строк апеляційного оскарження та просить його поновити. Поважність причин такого пропуску обґрунтовує тим, що короткий текст постанови було ухвалено судом першої інстанції 30 вересня 2025 року, тоді як повний текст було виготовлено лише 07.10.2025 року.
З матеріалів справи вбачається, що суддя оголосив резолютивну частину постанови30 вересня 2025 року (а/с 45), копію постанови адвокату Томашевській О.А. було вручено 08 жовтня 2025 року (а/с 48).
Апеляційний суд визнає наведені вище обставини поважними причинами пропуску строку апеляційного оскарження та, враховуючи усталену практику, що у випадку необізнаності у заінтересованих осіб з мотивами прийнятого суддею рішення, при оголошенні резолютивної частини, тоді як повний текст цього рішення оголошено в інший день, вказане заїх клопотаннямможе бутивизнано поважноюпричиною пропускустроку апеляційногооскарження тапідставою дляйого поновлення,а також що пропуск строку не є значним, з метою ефективного та належного забезпечення права особи на доступ до правосуддя, необхідно поновити апелянту строк апеляційного оскарження постанови судді Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 30 вересня 2025 року.
Щодо оскарження постанови по суті.
Відповідно до вимог статті 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.
У поданій апеляційній скарзі захисник Томашевська О.А. оскаржує факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом та порядок огляду водія на стан алкогольного сп'яніння.
Згідно з вимогамистатті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до вимог статей245,280КУпАПзавданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а орган чи посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. В ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу, а статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Суддею суду першої інстанції було дотримано вказаних вимог закону, зміст постанови судді по справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1статті 130 КУпАП, вчинене ОСОБА_1 відповідає вимогам, передбаченим статтями 283-284 КУпАП, справу суддею розглянуто відповідно до вимог статті 280 КУпАП.
Судом в ході розгляду справи встановлено, ОСОБА_1 09.05.2025 року о 08.35 год. по вул. Симона Петлюри, 4 м. Кам'янець-Подільського, керував автомобілем марки «HondaAccord» з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, що зафіксовано на нагрудний персональний відео реєстратор.
Суд першої інстанції дійшов висновку про порушення водієм ОСОБА_1 вимог пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, відповідно до якого водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому законом порядку медичний огляд, з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препараті, що знижують увагу та швидкість реакції.
Диспозицією частини 1 статті 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, в тому числі і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Наведене дає підстави стверджувати, що у ході провадження у справі про адміністративне правопорушення, для кваліфікації діяння за частиною 1 статті 130 КУпАП, яке полягало у відмові від проходження огляду на стан сп'яніння необхідно встановити та довести факт керування особою транспортним засобом, наявність ознак сп'яніння, пропозиція/вимога поліцейського пройти огляд на стан сп'яніння та факт відмови водія від проходження зазначеного огляду.
Доводи апеляційній скарзі, що з долученого до матеріалів справи відеофайлу не вбачається факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, не заслуговують на увагу, оскільки факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 09 травня 2025 року підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.
Відповідно до вимог статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується сукупністю зібраних по справі доказів, а сааме:протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 324600 від 09.05.2025 року,в якому зафіксовані місце,дата тачас вчиненняадміністративного правопорушення(а/с1); актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого працівником поліції виявлені ОСОБА_6 ознаки алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатораAlcotestDragerARLM -0330 він відмовився(а/с 5), направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, в якому зафіксовані виявлені поліцейським ознаки алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці), а також, що водій відмовився від огляду у мед закладі (а/с 6); відеозаписом, доданим до протоколу про адміністративне правопорушення, на якому зафіксовано як факт керування транспортним засобом, так і факт відмови водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння (а/с 11).
Вважаю, що докази, які містяться у матеріалах справи, є належними, допустимими та достовірними, оскільки вони здобуті з додержанням процесуальної процедури, не суперечать фактичним обставинам справи і об'єктивно узгоджуються між собою, а їх сукупність є достатньою для прийняття рішення по справі.
Положеннями пункту 8 та пункту 11 частини першої статті 23 Закону України від 02 липня 2015 року №580-VIII «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання, а також регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.
Необхідно наголосити, що відповідно до статті 31 Закону України № 580-VIII поліція може застосовувати такі превентивні заходи, зокрема, застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.
Статтею 40 цього Закону закріплено, що поліція для забезпечення виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати технічні прилади, технічні засоби та спеціалізоване програмне забезпечення, серед яких фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень; спеціальні технічні засоби перевірки на наявність стану алкогольного сп'яніння, які поліція може закріплювати на однострої, у/на безпілотних літальних апаратах, службових транспортних засобах, суднах чи інших плавучих засобах, у тому числі тих, що не мають кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, які свідчать про належність до поліції, а також монтувати/розміщувати їх по зовнішньому периметру доріг і будівель.
З відеозапису, наданого правоохоронцями вбачається, щопрацівники поліції, рухаючись на патрульному автомобілі по вул. Шевченка з поворотом на вул. Симона Петлюри м. Кам'янець-Подільського, зупиняються біля автомобіля марки «HondaAccord» д.р.н. НОМЕР_1 , якийприпаркувався з порушенням ПДР, двигун автомобіля працював,за кермом знаходився ОСОБА_1 , при цьому поліцейський повідомив, що автомобіль розміщено з порушенням ПДР, а саме менше ніж за 10 м до виїзду із прилеглої території, ОСОБА_1 пояснив, що паркуючись не розрахував відстань до виїзду із двору, та вказав, що зараз усуне дане правопорушення та переставить автомобіль, проте поліцейський повідомив, що ОСОБА_1 буде притягнуто до адміністративної відповідальності за дане порушення.
В подальшому, поліцейським було запропоновано ОСОБА_1 за виявленими характерними ознаками алкогольного сп'яніння пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою приладу «Драгер». ОСОБА_1 в період часу з 08 год. 45 хв. по 08 год. 51 хв. 09.05.2025 року фактично ухилявся від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки на неодноразові пропозиції поліцейського пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки або у медичному закладі, при цьому йому були роз'яснені його права відповідно до ст. 268 КУпАП та після черговоївимоги поліцейського про проведення огляду, ОСОБА_1 повідомлено, що стосовно нього буде складено адміністративні матеріали за ст. 130 КУпАП.
Надалі на відео о 08 год. 55 хв. 09.05.2025 року ОСОБА_1 самостійно повідомляє, що здійснив поворот із вул. Шевченка на вул. Симона Петлюри та припаркувався із порушенням ПДР. Після чого на ОСОБА_1 було складено та оголошено адміністративні матеріали за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
З огляду на зазначене, працівник поліції, виявивши у водія ознаки алкогольного сп'яніння, які відповідають переліку, зазначеному в Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі Інструкція № 1452/735), законно та обґрунтовано запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, тоді як останній відмовився від огляду.
Таким чином, установивши та зафіксувавши, що у водія ОСОБА_1 були наявні ознаки алкогольного сп'яніння та на вимогу правоохоронців усупереч приписам п.2.5 ПДР він відмовився проходити огляд на стан алкогольного сп'яніння в установленому законом порядку, поліцейськими складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП.
На переконання апеляційного суду, відеозаписом зафіксовані реальні обставини, які не можуть бути спотворені та мають істотне значення для розгляду справи, оскільки дозволяють встановити психологічне ставлення ОСОБА_1 до вчиненого правопорушення та додаткові обставини, які прямо вказують на нього, як на особу, яка керувала транспортним засобом з виявленими ознаками алкогольного сп'яніння та відмовилась від проходження огляду в установленому законом порядку.
Вважаю неспроможними доводи захисника, ОСОБА_7 не керував транспортним засобом, не приводив його в рух, а отже він не виконував функції водія, оскільки факт керування водієм ОСОБА_1 транспортним засобом встановлений відеозаписом, на якому зафіксовано пояснення ОСОБА_1 який повідомляє, що паркуючись не розрахував відстань до виїзду із двору та зазначив про можливість усунути дане правопорушення, а також о 08 год. 55 хв. ОСОБА_1 самостійно повідомляє, що здійснив поворот із вул. Шевченка на вул. Симона Петлюри та припаркувався із порушенням ПДР.
Крім того, з постанови про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 4686704 від 09.05.2025 року, вбачається, ОСОБА_7 09.05.2025 року о 08 год. 38 хв. по вул. Симона Петлюри, 4 м. Кам'янець-Подільського здійснив зупинку транспортного засобу марки «HondaAccord» д.р.н. НОМЕР_1 ближче 10 метрів від виїзду з прилеглої території, чим порушив вимоги п. 15.9(и) ПДР України (а/с 10). Тобто факт ОСОБА_8 транспортним засобом марки «HondaAccord» підтверджується також зазначеною постановою, яка є чинною, апелянтом не надано доказів оскарження або скасування цієї постанови.
Доводи захисника, що ОСОБА_1 є діючим військовослужбовцем і в цей день він виконував свої службові обов'язки на місці несення служби, апеляційний суд вважає безпідставними, оскількиці доводи не спростовують того факту, що ОСОБА_1 09.05.2025 року порушив вимоги п. 2.5 ПДР, а саме відмовився на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Крім того, ОСОБА_1 не надав жодних документів, які б підтверджували, що він під час його зупинки виконував обов'язки військової служби, матеріали справи не містять відомостей про те, що у визначений в протоколі час водій ОСОБА_1 перебував при виконанні обов'язків військовослужбовця.
Відповідно до вимог частини 1 статті 15 КУпАПвійськовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти під час проходження зборів за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах. До зазначених осіб не може бути застосовано громадські роботи, виправні роботи, адміністративний арешт.
Тож, за таких обставин, ОСОБА_1 відноситься до осіб, які несуть адміністративну відповідальність за порушення Правил дорожнього руху на загальних підставах, тому порядок огляду водія, який не перебував під час виконання обов'язків військової служби та який керував власним транспортним засобом, враховуючи положення статті 15 КУпАП, здійснювався в загальному порядку, який передбачений статтею 266 КУпАП.
Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги в частині відсутності ознак сп'яніння у ОСОБА_1 , оскільки згідно п.2 розділу І Інструкції № 1452/735 огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану, перелік яких міститься у п.3 цього розділу, при цьому закон не вимагає, щоб ці ознаки сп'яніння були підтверджені свідками або зафіксовані на відео, а також окремої процедури огляду на наявність таких ознак сп'яніння, також норми КУпАП та Інструкції № 1452/735 не передбачають обов'язку поліцейського озвучити водію наявні у нього ознаки сп'яніння.
На підставі наведеного та за результатами дослідження відеозапису з бодікамер поліцейських доходжу висновку, що доводи апелянта про безпідставність вимоги поліцейського пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння не заслуговують на увагу. Встановити наявність ознак алкогольного сп'яніння з відеозапису об'єктивно неможливо та не передбачено законодавством, такі ознаки були встановлені працівниками поліції та зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення, акті огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Доводи захисника щодо неправомірності проведеного працівниками поліції огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння вважаю необґрунтованими та такими, що є швидше обраною тактикою захисту. Разом із тим, звертаю увагу, що відповідно до вимог статті 267 КУпАП у разі незгоди з діями працівників поліції ОСОБА_1 міг оскаржити такі дії у порядку, передбаченому КАС України або до вищестоящого органу (вищестоящій посадовій особі), підтвердження чого на момент розгляду цієї апеляційної скарги не було надано суду.
В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 зазначається, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
Отже, ОСОБА_1 реалізував своє право керувати транспортним засобом, а значить погодився виконувати додатково покладені на нього обов'язки, встановлені нормами законодавства України, в тому числі і Правилами дорожнього руху України, пункт 2.5 яких зобов'язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
З огляду на наведене, вважаю, що в апеляційній скарзі не наведено належних і достатніх підстав для спростування висновків суду першої інстанції, не було здобуто таких доказів і при проведенні апеляційного розгляду. Сукупність зібраних та досліджених доказів за своїм змістом та якістю дозволяють суду констатувати наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.
Отже, суддя суду першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, визначив вид стягнення і його розмір у межах, установлених частиною 1 статті 130 КУпАП та у межах передбаченого статтею 38 КУпАП строку.
З урахуваннямнаведеного,приходжу довисновку провідмову узадоволенні апеляційноїскаргизахисника особи, яку притягнуто до адміністративної ОСОБА_9 адвокатаТомашевської О.А., оскільки відсутні підстави для скасування постанови судді, апеляційні доводи є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись статтями 285, 294 КУпАП,
Поновити захиснику особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності Окарського О.В. адвокатуТомашевській О.А. строк апеляційного оскарження постанови судді Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 30 вересня 2025 року.
Апеляційну скаргузахисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Томашевської О.А.залишити без задоволення.
Постанову суддіКам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 30 вересня 2025 року, якою ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя