Справа № 183/10941/25
№ 1-кп/183/2459/25
26 листопада 2025 року Дніпропетровська обл.,
м. Самар
Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю - секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12025044080000158 від 09.10.2025 року за обвинуваченням:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Багате, Новомосковського р-ну, Дніпропетровської обл., громадянин України, офіційно не працюючий, не одружений, який не має на утриманні малолітніх або не повнолітніх дітей, з середньо-спеціальною освітою, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України,
В підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_6 строком на 60 днів.
В обґрунтування клопотання зазначено, що досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» та Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» з 24.02.2022 року на всій території України введено воєнний стан, який в подальшому неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.
08 жовтня 2025 року ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , приблизно о 14 годині 40 хвилин, перебував поблизу домоволодіння №134, що розташоване по вул. Ярослава Мудрого в м. Перещепине Самарівського району Дніпропетровської області, де побачив на узбіччі дороги поблизу городу на траві сумку чорного кольору, що належить потерпілому ОСОБА_7 , який в той час працював на городі. У цей момент у ОСОБА_6 раптово виник прямий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, що знаходитися в сумці.
Реалізуючи свій прямий умисел 08 жовтня 2025 року приблизно о 14 годині 40 хвилин, ОСОБА_6 , переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно - небезпечних наслідків, відкрив сумку, та таємно викрав з вказаної сумки смарт-годинник марки «AppleWatch» модель «SE 2» 40 мм загальною вартістю 5675,00 грн (п'ять тисяч шістсот сімдесят п'ять гривень 00 копійок).
Після чого, ОСОБА_6 , присвоївши викрадене майно, покинув місце скоєння кримінального правопорушення, розпорядившись ним на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_7 майнову шкоду на загальну суму 5675,00 грн (п'ять тисяч шістсот сімдесят п'ять гривень 00 копійок).
Умисні дії ОСОБА_6 кваліфіковано за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.
Крім того, 09 жовтня 2025 року приблизно о 11 годині 00 хвилин, ОСОБА_6 знаходився поблизу будинку № 5 по вул. Дніпровській м. Перещепине Самарівського району Дніпропетровської області, де у дворі побачив ОСОБА_8 та попросив у неї води. З дозволу ОСОБА_8 , ОСОБА_6 зайшов до коридору будинку №5 по вул. Дніпровській м. Перещепине Самарівського району. Перебуваючи за вказаною адресою, 09 жовтня 2025 року приблизно о 11 годині 05 хвилин, ОСОБА_6 побачив на столі мобільний телефон марки «Redmi» модель «Note 11S» синього кольору, та в цей час у нього виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.
Реалізуючи свій злочинний умисел, знаходячись у вказаний час та місці, ОСОБА_6 , діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно - небезпечних наслідків, вчиняючи злочин в умовах воєнного стану, взяв зі столу в коридорі мобільний телефон марки «Redmi» модель «Note 11S», вартістю 3725 гривень 00 копійок, що належить потерпілій ОСОБА_8 та поклав його до своєї кишені.
Після чого, ОСОБА_6 з викраденим майном, покинув місце скоєння злочину, розпорядившись ним на власний розсуд, спричинивши потерпілій ОСОБА_8 матеріальну шкоду на суму 3725 гривень 00 копійок.
Умисні дії ОСОБА_6 кваліфіковано за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.
У вчиненні вказаних кримінальних правопорушень обґрунтовано обвинувачується: ОСОБА_6 , раніше неодноразово судимий.
21 жовтня 2025 року стосовно ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 18 грудня 2025 року включно.
Достатність доказів щодо вчинення ОСОБА_6 кримінальних правопорушень підтверджується зібраними у кримінальному провадженні матеріалами.
Вивченням характеризуючих особу даних обвинуваченого ОСОБА_6 встановлено, що він раніше неодноразово судимий за вчинення тяжких злочинів, має непогашену у вставленому законом порядку судимість, офіційно не працевлаштований, міцних соціальних зв'язків не має: неодружений, малолітні діти та осіб похилого віку на утриманні відсутні, не є особою з інвалідністю, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , однак веде аморальний спосіб життя, за місцем мешкання характеризується посередньо.
Під час проведення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме обвинувачений:може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків; вчиняти інші кримінальні правопорушення у тому числі й продовжити здійснювати таємні викрадення чужого майна (крадіжки).
На цих підставах заявник клопотання просить продовжити стосовно обвинуваченого запобіжний захід у виді тримання під вартою в строком на 60 (шістдесят) днів.
В судовому засіданні прокурор підтримала клопотання з підстав, викладених у ньому.
В судовому засіданні обвинувачений не заперечував проти клопотання прокурора.
В судовому засіданні захисник також не заперечував проти заявленого клопотання.
Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, суд дійшов наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
ОСОБА_6 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України.
Ухвалою слідчого судді Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21.10.2025 р. щодо обвинуваченого застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою до 18 грудня 2025 року.
Обґрунтовуючи клопотання прокурор у судовому засіданні пояснив, що мається ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме обвинувачений може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.
ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, санкцією якого передбачене покарання у виді позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років.
Судом враховується реальне існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Надаючи оцінку можливості обвинуваченого переховуватися від суду, суд приймає до уваги, що існує певна ймовірність того, що він, з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину, може вдатися до відповідних дій.
Таким чином судом встановлено, що існує ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Щодо ризику передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, щодо можливості обвинуваченого незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, суд звертає увагу на наступне.
Обвинувачений обізнаний про адресу мешкання свідків, а тому, перебуваючи на волі, може вжити заходів щодо незаконного впливу на вказаних осіб.
У зв'язку з цим судом враховується реальне існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Таким чином судом встановлено, що існує ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Щодо ризику передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, щодо можливості обвинуваченого вчинити інші кримінальні правопорушення суд звертає увагу на наступне.
В судовому засіданні обвинувачений підтвердив факт неодноразового притягнення його до кримінальної відповідальності.
У зв'язку з цим судом враховується реальне існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Таким чином судом встановлено, що існує ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Під час розгляду клопотання судом вивчалась можливість застосування відносно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, однак, з урахуванням встановлених судом обставин, менш суворі запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам, передбаченим п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та виконання покладених на нього процесуальних обов'язків.
Таким чином, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим тяжких злочинів, наявність ризиків, передбаченихп.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, відсутність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу, суд вважає можливим продовжити щодо обвинуваченого запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Згідно з п. п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи те, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, суд вважає за необхідне визначити заставу в розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 60560 грн. (3028 грн. х 20).
Враховуючи викладене суд вважає клопотання прокурора таким, що підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 176, 177, 178, 183, 193, 194, 197, 314-316, 331, 369, 372, 376, 392 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора Самарівської окружної прокуратури Дніпропетровської області про продовження строку тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_6 , заявленого у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12025044080000158 від 09.10.2025 р. у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, - задовольнити.
Продовжити стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 24 (включно) січня 2026 року.
Визначити ОСОБА_6 заставу в розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 60560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) гривень у грошовій одиниці України, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_6 з-під варти звільнити.
У разі внесення застави, відповідно до ч. 5 ст.194 КПК України, покласти ОСОБА_9 наступні обов'язки: 1) прибувати до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
Копію ухвали негайно вручити обвинуваченому, прокурору.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення, а обвинуваченим, який тримається під вартою - протягом цього ж строку з дня вручення копії ухвали.
Суддя ОСОБА_1