Справа № 204/12267/25
Провадження № 1-кс/204/3295/25
49006, м. Дніпро, проспект Лесі Українки 77-б тел. (056) 371 27 02, inbox@kg.dp.court.gov.ua
24 листопада 2025 року Чечелівський районний суд міста Дніпра у складі:
слідчого судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого СВ ВП № 3 ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, -
18 листопада 2025 року до Чечелівського районного суду міста Дніпра надійшла скарга ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого СВ ВП № 3 ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за його заявою від 13 листопада 2025 року. В обґрунтування вимог зазначає, що 13 листопада 2025 року він звернувся до СВ ВП № 3 ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області з заявою про вчинення кримінального правопорушення, яка була зареєстрована канцелярією ВП. Однак, на даний момент відомості до ЄРДР за його заявою не внесені, досудове розслідування не розпочато, чим на думку заявника допущено бездіяльність та є протиправним. Тому, скаржник вимушений звернутися до суду.
У судове засідання заявник не з'явився, але подав до суду заяву з проханням розглядати скаргу без його участі та без участі його представника.
Вивчивши скаргу та додатки до неї, вважаю, що скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора: бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
З поданої скарги та долученої до неї заяви вбачається, що 13 листопада 2025 року ОСОБА_3 звернувся до ВП № 3 ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області з заявою про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 383 КК України. Так, вказане правопорушення було вчинене громадянином ОСОБА_4 , який був його клієнтом та якому було надано правничу допомогу за відповідним Договором від 18 березня 2024 року.
Положеннями ст. 25 КПК України, (яка регламентує засаду публічності у кримінальному судочинстві) встановлено, що прокурор, слідчий зобов'язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила. Ця норма пов'язана з ч. 5 ст. 214 КПК України, згідно з якої до ЄРДР вноситься, зокрема, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, може мати місце лише у разі надходження до компетентного суб'єкта заяви, яка містить інформацію про вчинення саме кримінального правопорушення, та невнесення відповідного запису до ЄРДР протягом 24 годин з моменту надходження такої заяви.
Виходячи зі змісту ст. 214 КПК України, повноваженням щодо оцінки відомостей, наведених заявником, чи виявлених з іншого джерела, як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наділені слідчий, прокурор.
Тобто, слідчий, прокурор зобов'язані проаналізувати викладені в повідомленні про злочин фактичні обставини діяння та визначити попередньо, під ознаки якого злочину, передбаченого статтею Особливої частини КК України, таке діяння підпадає.
Положення ст. 214 КПК України перебуває у взаємозв'язку з ч. 1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відтак, не будь-яка заява є підставою для внесення відомостей до ЄРДР, а лише та заява, яка містить фактичні дані, які підтверджують факт вчинення саме кримінального правопорушення. Всі інші заяви після їх надходження підлягають розгляду згідно із Законом, яким не є Закон про кримінальну відповідальність.
Разом з тим, необхідно також враховувати, що основним складовим елементом об'єктивної сторони будь-якого злочину є його суспільна небезпечність. Злочин серед інших правопорушень характеризується найвищим ступенем суспільної небезпечності і саме це дозволяє відмежовувати його від близьких за об'єктивними і суб'єктивними ознаками інших правопорушень (адміністративних, дисциплінарних та інших).
Згідно з висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 року у справі № 818/1526/18, у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Так, відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України, до ЄРДР вноситься короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Розглядаючи скаргу на бездіяльність посадових осіб щодо невнесення відомостей до ЄРДР слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, може мати місце лише у разі надходження до компетентного суб'єкта заяви, яка містить інформацію не про будь-яку факт, а про вчинення саме кримінального правопорушення, та невнесення відповідного запису до ЄРДР протягом 24 годин з моменту надходження такої заяви.
У даному випадку, зі змісту заяви ОСОБА_3 від 13 листопада 2025 року не вбачається даних про наявність ознак злочину, а викладені заявником відомості та обставини, підлягають вирішенню виключно у цивільно-правовому полі.
Заява про вчинення кримінального правопорушення не містить достатньо первинних відомостей про ймовірне кримінальне правопорушення, склад якого встановлений Кримінальним кодексом України про існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події ймовірного кримінального правопорушення.
За таких обставин, підстав для внесення відомостей за вказаним зверненням до ЄРДР немає, отже відсутня і бездіяльність уповноваженої особи ВП № 3 ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області щодо невнесення відомостей до ЄРДР.
З врахуванням наведених обставин, суд приходить до висновку, що підстав для задоволення вимог викладених у скарзі немає.
На підставі викладеного, керуючись ст. 2 КК України, ст. ст. 3, 117, 214, 303, 306, 307 КПК України, суд, -
Скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого СВ ВП № 3 ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань - залишити без задовольнити.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її проголошення до Дніпровського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1