Справа № 204/11369/25
Провадження № 3/204/2594/25
19 листопада2025 року суддя Чечелівського районного суду міста Дніпра Дружинін К.М., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що мешкає у кв. буд. АДРЕСА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
До суду надійшла справа про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 488434від 20 жовтня2025 року зазначено, що 19жовтня 2025 року о 22 годині 59 хвилин,водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Mercedes-Benz S 500, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя). Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився, що підтверджується висновком КП «ДБКЛПД» ДОР № 3523. Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
На адресу суду від представниці ОСОБА_1 - адвоката Башкєєвої А.О., надійшло клопотання про закриття провадження за відсутності складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування клопотання зазначено, що 20.10.2025 року, перебуваючи вдома по вул. Краснопільська, буд 11 в місті Дніпрі, ОСОБА_2 вийшов у двір де побачив автомобіль NissanJuke, державний номер НОМЕР_2 (належить ОСОБА_3 , який стояв впритул до автомобілю NissanQashqai, державний номер НОМЕР_3 (належить ОСОБА_4 ). Автомобіль MersedesBenzS500, державний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_5 - батьку ОСОБА_6 , стояв припаркований окремо на своєму місці. Фактично ж керування транспортним засобом ОСОБА_7 не здійснювалось. Автомобіль перебував у нерухомому стані, двигун був вимкнений, рух не розпочинався. Із відеозапису, який долучено до матеріалів справи, можна прийти до висновку, що відеозапис не може бути доказом винуватості ОСОБА_8 у вчиненні правопорушення, оскільки на ньому відсутня фіксація зупинки, та причин зупинки транспортного засобу, відсутні ознаки керування транспортним засобом. Інші, будь-які докази фактичного руху автомобіля в матеріалах справи також відсутні.Вважає, що належних доказів керування транспортним засобом, вживання ОСОБА_7 алкогольних речовин чи будь-які інших препаратів здатних впливати на увагу та швидкість реакції відсутні. Відтак, підстав для притягнення ОСОБА_6 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП немає, внаслідок чого відсутній склад адміністративного правопорушення.
У судовому засіданні захисник підтримав своє письмове клопотання та просив закрити справу за відсутності події та складу адміністративної відповідальності відносно ОСОБА_1 .
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про місце, дату та час розгляду справиповідомленийналежним чином, причини неявки суду не повідомив.
Дослідивши матеріали справи, доходжу висновку про закриття провадження по справі за наступних підстав.
Згідно з вимогами ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Нормами ст. ст. 245, 280 КУпАП визначено, що під час розгляду матеріалів про адміністративне правопорушення суд повинен з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 9 КУпАП адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Згідно з вимогами ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, що уповноважені на складання протоколів про адміністративні правопорушення, перелік яких визначено уст. 255 КпАП України.
Статтею 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, зокрема, за керування транспортними засобами у стані алкогольного сп'яніння або відмову особи, яка керує транспортним засобом від проходження огляду на зазначений стан.
Приписами ст. 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Під керуванням транспортним засобом розуміється вчинення технічних дій, пов'язаних з приведенням транспортного засобу в рух, зрушенням з місця, процесом самого руху аж до зупинки, відповідно до призначення і технічними можливостями транспортного засобу.
Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
Однак матеріали справи доказів керування транспортним засобом ОСОБА_1 не містять. Долучений до матеріалів справи відеозапис з бодікамер поліцейських починається з моменту їх прибуття на виклик та того, як вони відбирають пояснення у людей на вулиці. На відеозаписі всі з опитаних людей кажуть, що не бачили момент ДТП та не знають хто був за кермом автомобіля.
Також, в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 488434 від 20 жовтня 2025 року не зазначено місце вчинення правопорушення.
Наведені норми законодавства та правові позиції закріплюють те, що особа не вважається винною доти, доки її провина не буде доведена у встановленому законом порядку. Тобто, особа не повинна доказувати свою невинуватість і її поведінка вважається правомірною, доки не буде доведено зворотне.
Вимогами ст. 251 КУпАП передбачено, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, що уповноважені на складання протоколів про адміністративні правопорушення, перелік яких визначено у ст. 255 КУпАП України.
Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, до матеріалів справи додано протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 488434 від 20 жовтня 2025 року, рапорт капрала поліції Попруги А. від 20жовтня 2025 року,письмові пояснення ОСОБА_9 , у яких останній зазначає, що не бачив ДТП, та відеозапис з бодікамер поліцейських, де відсутня фіксація руху будь якого транспортного засобу.
Так, складання протоколу - це процесуальні дії суб'єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та в силу положень статті 251 КУпАП, є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності, однак сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути вирішальним доказом винуватості.
Рапорт працівника поліції, наявний в матеріалах справи, не може слугувати доказом винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення в силу ст. 251 КУпАП.
Інших належних та допустимих доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_1 суду надано не було.
Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином, суд перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу органу правосуддя, як незалежного арбітра, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У справах "Малофєєва проти Росії" ("Malofeyevav.Russia", рішення від 30.05.2013 року, заява N 36673/04) та "Карелін проти Росії" ("Karelin v. Russia", заява N 926/08, рішення від 20.09.2016 року) Європейський суд з прав людини, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає те, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Згідно із приписами ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Сукупність вказаних обставин свідчить про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Дані, що викладено в протоколі про адміністративне правопорушення, не підтверджені належними і допустимими доказами, що виключає адміністративну відповідальність за вказаною правовою кваліфікацією, оскільки відповідно до вимог ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За таких обставин, суд позбавлений можливості за відсутності належних, об'єктивних та допустимих доказів, всебічно, повно та об'єктивно дослідити обставини справи, встановити винність чи невинність особи у вчинені адміністративного правопорушення, у зв'язку із чим, відповідно до положень ст. 247 КУпАП, провадження у справі підлягає закриттю за відсутності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 130, 247, 266, 268, 283-285, 287, 289 КУпАП, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - закрити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 КУпАП, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим, протягом 10 днів зо дня винесення постанови.
Суддя К.М. Дружинін