Справа № 577/5795/25
Провадження № 1-кп/577/512/25
"25" листопада 2025 р.
Конотопський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
обвинуваченої ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду в м. Конотопі кримінальне провадження, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12025200450000904 від 22 вересня 2025 року по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та мешканки АДРЕСА_1 , українки, громадянки України, освіта середня спеціальна, пенсіонерки, раніше не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-3 КК України,
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктами декларування є особи зазначені у п. 1, пп. "а" і "в" п. 2, п. 4 ч. 1 ст. 3 цього Закону, інші особи, які зобов'язані подавати декларацію відповідно до цього Закону. Згідно пп. «б» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», такими суб'єктами є особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а саме - депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови. Положеннями ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», передбачено, що особи зазначені в п. 1, пп. "а" і "в" п. 2 ч. 1 ст. 3 цього Закону, зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством. Також, згідно аб. 2 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», особи, які припиняють діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, зобов'язані наступного року після припинення діяльності подавати в установленому ч.1 цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік. Особи, які припинили діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у пп. "а" і "в" п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», зобов'язані наступного року після припинення діяльності подавати в установленому ч.1 цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у пп. "а" і "в" п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» за минулий рік. Так, ОСОБА_4 , являючись депутатом Гружчанської сільської ради Конотопського району Сумської області сьомого скликання в період з 10.11.2015 року по 08.12.2020 року, а отже будучи суб'єктом декларування згідно пп. «б» п. 1 ч.1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», повноваження якої закінчилися в день відкриття першої сесії нового скликання Дубов'язівської селищної ради, тобто з 08.12.2020 року, діючи умисно, маючи реальну можливість та достовірно знаючи про обов'язок подання до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, всупереч вимогам ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», не подала, шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства, декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2020 рік після звільнення за формою, що визначається Національним агентством з питань запобігання корупції. Відповідно до інформації Національного агентства з питань запобігання корупції у період часу з 08.12.2020 року по 01.04.2021 року ОСОБА_4 ніяких дій в інформаційно-телекомунікаційній системі «Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» для подання декларації не вчинила.
Правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , за ст. 366-3 КК України, тобто умисне неподання суб'єктом декларування декларації особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції».
Обвинувачена ОСОБА_4 в судовому засіданні заявила клопотання про звільнення її від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, в зв'язку із закінченням строків давності.
Прокурор проти задоволення клопотання не заперечує.
Відповідно до ч.1 ст. 44 КК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.
Отже, звільнення від кримінальної відповідальності - це відмова держави в особі відповідного суду від офіційного осуду, призначення покарання та визнання судимою особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у випадках, передбачених КК та у порядку, встановленому КПК.
Застосування інституту давності обумовлене зменшенням суспільної небезпечності кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила внаслідок спливу певного проміжку часу.
П. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України передбачено, що кримінальне провадження закривається судом у зв'язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Водночас ч. 4 ст. 286 КПК України встановлено, що у разі, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, то суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Строк давності - це передбачений ст.49 КК України певний проміжок часу з дня вчинення злочину і до дня набрання вироком законної сили, закінчення якого є підставою звільнення особи, яка вчинила злочин, від кримінальної відповідальності.
Матеріально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є: закінчення встановлених ч. 1 ст.49 КК України строків; відсутність обставин, що порушують їх перебіг (ч. 2-4 ст. 49 КК України).
Приписами ст. 49 КК України передбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки, зокрема, три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.
Санкція ст. 366-3 КК України передбачає покарання у виді штрафу в розмірі від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста п'ятдесяти до двохсот сорока годин або обмеженням волі на строк до двох років, або позбавленням волі строком на один рік, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю на строк до трьох років.
Згідно ч. 4 ст. 12 КК України вказане кримінальне правопорушення відноситься до нетяжких злочинів.
Особі, яка підозрюється, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення та щодо якої передбачена можливість звільнення від кримінальної відповідальності у разі здійснення передбачених законом України про кримінальну відповідальність дій, роз'яснюється право на таке звільнення.
Підозрюваному, обвинуваченому, який може бути звільнений від кримінальної відповідальності, повинно бути роз'яснено суть підозри чи обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. У разі якщо підозрюваний чи обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, досудове розслідування та судове провадження проводяться в повному обсязі в загальному порядку (ст. 285 КПК України).
Суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність (ч. 3 ст. 288 КПК України).
Згідно із роз'ясненнями, які містяться у постанові Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», закриття кримінальної справи зі звільненням особи від кримінальної відповідальності можливе лише в разі вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого КК, та за наявності визначених у законі правових підстав.
Судом встановлено, що за обвинувальним актом кримінальне правопорушення, передбачене ст. 366-3 КК України, яке вчинено ОСОБА_4 , згідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином.
При цьому, судом встановлено, що ОСОБА_4 протягом зазначеного строку до кримінальної відповідальності не притягувалась, а отже перебіг давності відповідно до вимог ч. 3 ст. 49 КК України не переривався. Також перебіг давності у даному кримінальному провадженні не зупинявся.
На час розгляду судом кримінального провадження зазначені строки давності притягнення ОСОБА_4 до відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-3 КК України, минули.
ОСОБА_4 погодилась на звільнення її від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності та закриття провадження за ст. 366-3 КК України, розуміючи своє право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави та наслідки такого заперечення.
Також суд зазначає, що дотримання умов, передбачених ч. 1-3 ст. 49 КК України є безумовним і звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі закінчення строків давності є обов'язковим.
Тобто суд, встановивши наявність усіх передбачених законом обставин, зобов'язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності за цією підставою, незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження (справа) - досудове розслідування, підготовче судове засідання, судовий розгляд справи судом першої інстанції, на стадії провадження в суді апеляційної інстанції, але до набрання вироком суду законної сили.
Суд за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, передбачених ст. 49 КК України, та за згодою підозрюваного, обвинуваченого, підсудного ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого, підсудного від кримінальної відповідальності.
Також суд зазначає, що відмова суду у звільненні обвинуваченої від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строків давності буде порушенням прав обвинуваченої, що є недопустимим.
Крім цього, така відмова може призвести до порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, щодо розгляду справи упродовж розумного строку, що є також неприйнятним.
Враховуючи наведене, перевіривши законність заявленого клопотання та отримавши згоду на таке звільнення обвинуваченої ОСОБА_4 , з огляду на те, що кримінальне правопорушення, за яким вона обвинувачується є нетяжким злочином, та з моменту вчинення інкримінованого кримінального правопорушення минуло більше трьох років, перебіг давності притягнення до кримінальної відповідальності, в розумінні ст. 49 КК України, не зупинявся і не переривався, суд дійшов до переконання, що клопотання обвинуваченої про звільнення від кримінальної відповідальності є таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, а відтак клопотання слід задовольнити, звільнивши ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК України, а кримінальне провадження щодо неї закрити на підставі п.1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
Процесуальні витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
Заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід відносно обвинуваченої ОСОБА_4 , не застосовувалися.
Керуючись ст. 44, 49, 366-3 КК України, ст. 284-286, 288, 369-372 КПК України, суд,
Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.366-3 КК України, на підставі ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22 вересня 2025 року за № 12025200450000904, закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Сумського апеляційного суду через Конотопський міськрайонний суд Сумської області протягом семи днів з дня її оголошення.
СуддяОСОБА_1