Справа № 522/20666/25
Провадження № 1-кп/522/3222/25
26 листопада 2025 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі колегії суддів:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні№12025160000000263 від 14.03.2025 року відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця м. Києва, з вищою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , тимчасово проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , який на момент вчинення кримінального правопорушення проходив військову службу за призовом під час мобілізації на посаді командира механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , 14.07.2024 допущений до тимчасового виконання службових обов'язків за вакантною посадою офіцера резерву 4 запасної роти військової частини НОМЕР_1 у військовому званні «старший лейтенант», раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.п. 6, 11 ч. 2 ст.115, ч. 1 ст. 263, ч. 5 ст. 407 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_6 ,
потерпілих ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
представника потерпілих ОСОБА_9 ,
захисника ОСОБА_10 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
У провадженні Приморського районного суду м. Одеси (головуючий суддя ОСОБА_1 , судді ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ) перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні№12025160000000263 від 14.03.2025 року відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.п. 6, 11 ч. 2 ст.115, ч. 1 ст. 263, ч. 5 ст. 407 КК України.
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 16.03.2025 року відносно ОСОБА_5 в рамках зазначеного кримінального провадження обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, який в подальшому було продовжено.
На теперішній час термін дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 спливає.
Прокурор у судовому засіданні надав клопотання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, посилаючись на те, що ризики, передбачені п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України продовжують існувати.
Потерпілі ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та їх представник ОСОБА_9 клопотання прокурора підтримали, просили задовольнити.
Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_10 не заперечували проти продовження міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Заслухавши сторони, колегія суддів, з урахування вищенаведеного, а також тієї обставини, що термін дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого спливає, наявних ризиків, зазначених при обранні йому міри запобіжного заходу, які продовжують існувати на теперішній час та відповідно дають суду достатньо підстав вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ст. 177 КПК України, вважає доцільним продовжити термін дії запобіжного заходу у вигляді тримання ОСОБА_5 під вартою, виходячи з наступного.
Суд приймає до уваги положення ст. 29 Конституції України, згідно з якими ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за мотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
У відповідності до ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
За приписами ст. 199 КПК України суд зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, та зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
За змістом ст.ст. 176-178 КПК України, запобіжні заходи застосовуються до підозрюваного, обвинуваченого з метою запобігання забезпечення виконання цією особою покладених на нього процесуальних обов'язків та запобіганню ризиків, передбачених цими нормами.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 обвинувачується у тому числі у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання, зокрема, і у вигляді довічного позбавлення волі з конфіскацією майна.
Таким чином, продовжує існувати реальний ризик переховування ОСОБА_5 від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, враховуючи тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення та тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання його винуватим. Крім цього, продовжує існувати реальна загроза того, що ОСОБА_5 у разі не продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, здійснить спробу переховуватися на території іншої країни. Таким чином, продовжує існувати ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Окрім того, обвинувачений може незаконно впливати на потерпілу та свідків у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки ознайомлений із матеріалами досудового розслідування під час виконання вимог ст. 290 КПК України, йому відомі їх анкетні дані, що підтверджує те, що ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, також продовжує існувати.
Також обвинувачений може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема шляхом невиконання або неналежного виконання покладених на нього обов'язків, що підтверджує те, що ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, також продовжує існувати.
До того ж, на думку слідчого судді, ОСОБА_5 з метою уникнення кримінальної відповідальності та приховування обставин вчинених кримінальних правопорушень може вчинити інше кримінальне правопорушення, що вказує на продовження існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», суд вважає необхідним продовжити строк тримання під вартою, оскільки застосування менш суворих запобіжних заходів може виявитися недостатнім для запобігання існуючим ризикам, що узгоджується з вимогами вказаних вище норм закону і правовими позиціями ЄСПЛ.
Враховуючи, що ОСОБА_5 вчинив злочин із застосуванням насильства, що призвело до загибелі людини та, керуючись приписами ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне розмір застави не обирати.
Матеріали справи не містять відомостей або обставин, які б унеможливлювали перебування обвинуваченого під вартою.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 8, 9, 12, 31, 176-178, 183, 199, 331, 395 КПК України,
Клопотання прокурора Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_6 про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.п. 6, 11 ч. 2 ст.115, ч. 1 ст. 263, ч. 5 ст. 407 КК України, задовольнити.
Продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою з утриманням в ізоляторі тимчасового тримання № 1 ГУНП в Одеській області строком на 60 (шістдесят) днів, а саме до 24.01.2026 року включно.
Розмір застави не визначати.
Строк дії запобіжного заходу обчислюється з моменту винесення ухвали суду, тобто з 26 листопада 2025 року по 24 січня 2026 року включно.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3