Іванівський районний суд Одеської області
Іванівський районний суд Одеської області
Справа № 499/1392/25
Провадження № 2-з/499/10/25
Іменем України
24 листопада 2025 року селище Іванівка
Головуючий суддя Іванівського районного суду Одеської області Тимчук Руслан Миколайович розглянувши заяву головного управління Держгеокадастру в Одеській області в особі представника Гребенюк Надії Вікторівни про забезпечення позову головного управління Держгеокадастру в Одеській області в особі представника Гребенюк Надії Вікторівни до ОСОБА_1 , товариства з обмеженою відповідальністю «НИВА-1200» про припинення права приватної власності на земельну ділянку, про припинення права оренди на земельну ділянку,-
Представник позивача звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , товариства з обмеженою відповідальністю «НИВА-1200» про припинення права приватної власності на земельну ділянку, про припинення права оренди на земельну ділянку.
Провадження у зазначеній позовній заяві відкрито та призначено підготовче судове засідання.
17 листопада 2025 року одночасно з позовною заявою через систему «Електронний суд» представник подала заяву про забезпечення позовної заяви, в якій просить: вжити заходів щодо забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 5121881000:01:004:0348, площею 4,9132 га, цільове призначення 01.01 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Заборонити ОСОБА_1 (національний паспорт іноземця, серія та номер: НОМЕР_1 , виданий 04.04.2003 Оленогорським МВВС Мурманської області) та будь-яким суб'єктам реєстраційних дій (державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам та іншим) вчиняти будь-які реєстраційні дії та дії щодо відчуження земельної ділянки з кадастровим номером 5121881000:01:004:0348, площею 4,9132 га.
Заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п'ятою цієї статті (частина 1 статті 153 ЦПК).
Суд може прийняти рішення про розгляд такої заяви без повідомлення відповідача, у разі якщо позивач у заяві наведе у достатньому обсязі дані про те, що внаслідок такого повідомлення ефективність заходу забезпечення позову може бути поставлена під загрозу (частина 5 статті 153 ЦПК).
Враховуючи приписи частини 1, 5 статті 153 ЦПК та обставини за заявою, суд вважає можливим її розгляд провести без повідомлення учасників справи.
ОСОБА_1 , яка є громадянином Російської Федерації (національний паспорт іноземця, серія та номер: НОМЕР_1 , виданий 04.04.2003 Оленогорським МВВС Мурманської області), володіє на праві приватної власності земельною ділянкою сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 5121881000:01:004:0348, площею 4,9132 га, цільове призначення 01.01 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
В Державному земельному кадастрі наявні відомості щодо реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 5121881000:01:004:0348, площею 4,9132 га, за адресою: Одеська область, Іванівський район, Петрівська селищна рада, ділянка № 128б; категорія земель - землі сільськогосподарського призначення; цільове призначення - 01.01 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; дата державної реєстрації земельної ділянки - 13.11.2002.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи .Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина1,5,6 статті 81 ЦПК).
Суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову (частина 1 статті 149 ЦПК).
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом (частина 2 статті 149 ЦПК).
Позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб (пункт 1 частини 1 статті 150 ЦПК).
Позов забезпечується: забороною вчиняти певні дії (пункт 2 частини 1 статті 150 ЦПК).
Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина 3 статті 150 ЦПК).
Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті (частина 10 статті 150 ЦПК).
У заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів (частина 4 статті 151 ЦПК).
Суд зобов'язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо: позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові (частина 3 статті 154 ЦПК).
Суд зазначає, що під час вирішення питання про забезпечення позову необхідно здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, й зокрема задля попередження потенційних труднощів надалі у виконанні такого рішення.
Суд зауважує, що забезпечення позову це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Відтак вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має: брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені через застосування відповідних заходів; пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Тому, таке забезпечення позову застосовується у разі необхідності обмежити право відповідача чи будь-якої іншої особи вчиняти певні фактичні чи юридичні дії, що стосуються предмета спору. Заразом не допускається заборона дій, вчинення яких не утруднює виконання рішення в майбутньому.
Отже, заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності та бути співмірними із заявленими позовними вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.
Суд наголошує, що вимога представника позивача щодо забезпечення позову способом накладення арешту на земельні ділянки не відповідає розумності, обґрунтованості і адекватності, оскільки такий вид забезпечення не є співмірним із заявленими вимогами й може позбавити відповідача здійснювати всі правомочності власника у виді заборони володіння цим майном, а в певних випадках - і користування ним. Тобто, вжиття заходів щодо арешту майна може призвести до обмеження права відповідача на майно.
Натомість застосування судом, на час розгляду справи, заборони розпорядження майном, тобто вчинення відповідачем будь-яких дій щодо припинення будь-яким способом права власності на майно, не призведе до порушення права відповідача на майно, та одночасно забезпечить можливість виконання рішення суду.
Отже, суд вважає справедливим та адекватним вжиття заходів забезпечення позову способом накладення заборони вчинення відповідачем будь-яких дій щодо розпорядження майном, оскільки невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду та ефективний захист порушених прав і інтересів позивача, враховуючи можливість відчуження майна відповідачем.
Суд звертає увагу сторін, що наявність встановлених, обґрунтованих підстав можливості порушення прав позивача в разі невжиття заходів забезпечення позову, не може свідчити про оцінку судом обставин в справі, оскільки вжиття таких заходів забезпечення позову не призводить до вирішення спору по суті, а законність та обґрунтованість заявлених в справі позовних вимог суд оцінює тільки після повного, всебічного і об'єктивного розгляду справи по суті.
Суд роз'яснює відповідачу, що вжиті заходи можуть бути застосовані принаймні до остаточного вирішення справи судом, або допоки наявність підстав для забезпечення позову не буде заперечена учасником справи. Тому відповідач має право звернутися із заявою про скасування вжитих судом заходів або заміну одного заходу забезпечення позову іншим у разі наявності обґрунтованих підстав для таких процесуальних дій.
З питання застосування зустрічного забезпечення, суд зазначає таке.
Суд не встановив обов'язкових, визначених частиною 3 статті 154 ЦПК підстав для застосування зустрічного забезпечення.
Позов забезпечується способом встановлення відповідачу заборони вчиняти певні дії щодо земельних ділянок, того не вбачається, що таким заходом забезпечення позову можуть бути спричинені збитки відповідачу.
З огляду на зазначене суд доходить висновку щодо необхідності часткового задоволення заяви.
Керуючись статтями 81, 153, 260, 261 ЦПК, суд,
Задовольнити частково заяву про забезпечення позову.
Заборонити ОСОБА_1 (національний паспорт іноземця, серія та номер: НОМЕР_1 , виданий 04.04.2003 Оленогорським МВВС Мурманської області) вчиняти будь-які дії щодо припинення будь-яким способом права власності на: земельну ділянку з кадастровим номером 5121881000:01:004:0348, площею 4,9132 га, цільове призначення 01.01 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвала про забезпечення позову набирає законної сили з моменту її підписання суддею, та підлягає негайному виконанню в порядку встановленому законом для виконання судових рішень.
Строк пред'явлення ухвали про забезпечення позову до виконання три роки.
Ухвала може бути оскаржена способом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
СуддяР. М. Тимчук