Справа № 932/11171/25
Провадження № 1-кп/932/1303/25
24 листопада 2025 року Шевченківський районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Шевченківського районного суду міста Дніпра кримінальне провадження (внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12025042150001013 від 12 серпня 2025 року) за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Дніпропетровськ, громадянина України, із середньо-спеціальною освітою, неодруженого, має на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , офіційно не працевлаштованого та працюючого за договором у приватної особи, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України, -
ОСОБА_4 не пізніше 12 серпня 2025 року (більш точно дата та час судовим розглядом не встановлено), перебуваючи у посадці, яка знаходиться неподалік буд. № 171 по пр. Богдана Хмельницького у м. Дніпрі, побачив на землі предмет схожий на гранату, та в цей час у нього виник протиправний умисел на придбання бойового припасу.
Реалізуючи свій раптово виниклий протиправний умисел, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, направлений на незаконне придбання, носіння та зберігання бойових припасів, без передбаченого законом дозволу, в порушення в порушення «Положення про дозвільну систему», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №576 від 12.10.1992 року та інструкції «Про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів з гумовими або аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї або вибухових матеріалів», знаючи про те, що для зберігання даних предметів необхідно передбачений законом дозвіл, підняв та таким чином незаконно придбав наступні предмети, а саме: конструктивно оформлений заряд вибухової речовини - споряджений корпус ручної осколкової оборонної гранати Ф-1, промислового виготовлення, який являється складовою частиною бойового припасу; модернізований уніфікований запал дистанційної дії типу УЗРГМ промислового виготовлення, який відноситься до категорії вибухових пристроїв, призначений для спорядження ручних гранат типу РГ-42, РГД-5, Ф-1, та являється складовою частиною бойового припасу.
Споряджений корпус ручної осколкової, оборонної ручної гранати Ф-1 та модернізований уніфікований запал ручних гранат типу УЗРГМ у конструкційному поєднанні утворюють осколкову ручну гранату типу Ф-1 промислового виготовлення, яка належить до категорії бойових припасів.
Далі ОСОБА_4 , зберігаючи при собі зазначений бойовий припас (гранату Ф-1), пересуваючись пішим ходом по вулицям м. Дніпра, приніс вищевказану гранату до будинку № 167 по просп. Богдана Хмельницького м. Дніпро, де поклав її на 3 поверсі вказаного будинку, оскільки побачив, що до вищевказаного будинку прибули співробітники управління патрульної поліції, які перебували у форменому одязі.
12 серпня 2025 року в період часу з 11:36 год. по 11:50 год. співробітниками поліції проведено огляд місця події за участю ОСОБА_4 , а саме ділянки місцевості на третьому поверсі буд. №167 по пр. Богдана Хмельницького у м. Дніпрі, де було виявлено та вилучено: споряджений корпус ручної осколкової оборонної ручної гранати Ф-1 та модернізований уніфікований запал ручних гранат типу УЗРГМ, які у конструкційному поєднанні утворюють осколкову ручну гранату типу Ф-1 промислового виготовлення, яка відноситься до категорії бойових припасів, які ОСОБА_4 придбав, носив та зберігав при собі без передбаченого законом дозволу.
Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні свою вину визнав повністю та пояснив, що у 12 серпня 2025 року, він, проходячи недалеко від будинку № 171 по пр. Богдана Хмельницького м. Дніпра, на землі виявив предмет, зовні схожий на гранату, який підняв та залишив при собі, після чого направився до будинку АДРЕСА_2 , де піднявся не 3 поверх і поклав її на підлогу, так як побачив співробітників поліції. Потім співробітники поліції вилучили цю гранату. Фактичні обставини справи, викладені в обвинувальному акті, підтвердив повністю. У скоєному щиро розкаявся.
Оскільки учасники судового провадження, у т.ч. обвинувачений ОСОБА_4 , вважали недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, судовий розгляд кримінального провадження було проведено у відповідності до вимог ч.3 ст. 349 КПК України. При цьому судом було роз'яснено учасникам судового провадження, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Згідно з ч.1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.
Суд вважає, що подія кримінального правопорушення мала місце, провина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення за даним вироком повністю доведена і кваліфікує його дії за ч.1 ст. 263 КК України, так як він умисно, незаконно - в порушення вимог Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 р. № 576, Інструкції «Про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої Наказом МВС України № 622 від 21 серпня 1998 року, придбав, носив та зберігав бойовий припас без передбаченого законом дозволу.
Призначаючи покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, відомості щодо особи обвинуваченого, обставини, що пом'якшують покарання, за відсутності обставин, що обтяжують покарання.
ОСОБА_4 раніше не судимий; під наглядом у лікаря психіатра не знаходиться; на обліку у лікаря нарколога не перебуває; у скоєному щиро розкаявся та активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення.
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_4 , суд вважає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_4 за вчинене кримінальне правопорушення покарання у виді позбавлення волі, приходячи при цьому до переконання, що його виправлення, в силу тяжкості і обставин вчиненого, з урахуванням даних щодо особи, щирого каяття і його поведінки в період досудового слідства і судового розгляду, можливо без ізоляції від суспільства, тому в силу ст.ст. 75, 76 КК України вважає за можливе звільнити обвинуваченого від призначеного покарання з випробуванням і покладенням спеціальних обмежень, вважаючи, що саме таке покарання буде найбільш відповідати принципам та цілям його призначення і буде необхідним та достатнім для його виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень.
Цивільний позов не заявлено.
Процесуальні витрати слід стягнути з обвинуваченого на користь держави.
Долю речових доказів суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.
Під час судового провадження клопотання від прокурора про застосування запобіжного заходу у відношенні обвинуваченого не надходило.
Керуючись ст.ст. 366-368, 371, 374, 376, 395 КПК України, -
ОСОБА_4 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_4 ід відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_4 наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Обов'язок нагляду за засудженим ОСОБА_4 покласти на уповноважений орган з питань пробації за місцем його проживання, роботи або навчання.
Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу обвинуваченому ОСОБА_4 не обирати.
Цивільний позов не заявлено.
Стягнути з засудженого ОСОБА_4 на користь держави у відшкодування витрат на залучення експертів ( проведення вибухово-технічної експертизи № СЕ-19/104-25/32222-ВТХ від 26 серпня 2025 року, - 4457,00 грн.; проведення судової трасологічної експертизи № СЕ-19/104-25/32483-Д від 14 серпня 2025 року, - 1782,80 грн.) 6239 (шість тисяч двісті тридцять дев'ять) грн. 80 коп.
Речові докази по справі: один слід пальців рук на 1 ліпкій стрічці та дактилокарту ОСОБА_4 , які долучені до матеріалів кримінального провадження, - зберігати в матеріалах кримінального провадження.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Шевченківський районний суд мста Дніпра протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні, надіслати копію вироку не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя