Справа № 445/2246/25
провадження № 2/445/1219/25
24 листопада 2025 року Золочівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Сивака В. М.
секретаря судового засідання Захарчук Н.Я.
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в м. Золочів Львівської області справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на житловий будинок,-
ОСОБА_1 звернувся до Золочівського районного суду із позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно за набувальною давністю. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати- ОСОБА_4 , у власності якої був житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Вищевказаний будинок померла придбала 29.12.1972, згідно договору купівлі-продажу. Спадщину після ОСОБА_4 ніхто не приймав, спадкова справа не заводилась, що підтверджується витягом зі спадкового реєстру. Станом на 1983 рік діяв ЦК УРСР, 1963 року. Даний кодекс не передбачав автоматичного прийняття спадщини неповнолітніми та малолітніми особами. Така норма з'явилася тільки з 01.01.2004, зі вступом в дію ЦК України, 2004 року. Таким чином сторони спору, а зокрема позивач, спадщини після матері не прийняли, тому зараз ОСОБА_1 позбавлений права оформити свої спадкові права в нотаріальному порядку. Поважна причина пропуску 6-ти місячного строку для подання відповідної заяви, зі спливом такого тривалого часу, після смерті матері - відсутня. ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивача - ОСОБА_5 . Після смерті батьків, а саме, з 1998 року позивач єдиний став користуватися спірним житловим будинком, використовує його і до сьогодні. Однак жодних документів, крім доданих до позову не має. На вказаний будинок, крім нього, ніхто не претендує. Відумерлим майном не визнавався. На даний час позивач не має можливості оформити вищевказаний правочин у нотаріальному порядку, а тому просить визнати за ним право власності на земельні ділянки
за набувальною давністю.
В підготовче судове засідання позивач не з'явився, однак, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує, просить позов задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, однак подала заяву, в якій просила розгляд справи проводити у її відсутності, вимоги позову визнала.
Представник відповідача ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, подав заяву, в якій просив розгляд справи проводити у їхній відсутності, вимоги позову визнав.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
З копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 встановлено, що позивач є сином ОСОБА_5 та ОСОБА_4 .
Згідно копії договору купівлі-продажу, посвідченого Золочівською державною нотаріальною конторою 29.12.1972 за реєстром № 3754, ОСОБА_6 29.12.1972 продала ОСОБА_4 житловий цегляний будинок з господарськими будівлями за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно довідки КП ЛОР "Золочівське МБТІ" № 184 від 10.02.2025, житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 станом на 01.01.2013 на правах власності зареєстрований за ОСОБА_4 - 1/1 в цілому, згідно договору купівлі-продажу, посвідченого Золочівською державною нотаріальною конторою 29.12.1972 за реєстром № 3754.
Як вбачається з довідки № 238 від 06.12.2024, виданої Золочівським МВЖКП, разом з ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , за однією адресою у АДРЕСА_1 , на момент її смерті проживали: ОСОБА_5 - чоловік, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , - син; ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , - донька. Запис зроблено згідно акту обстеження матеріально - побутових умов.
До моменту смерті батьків позивач проживав разом з ними за однією адресою у АДРЕСА_1 , що підтверджується актом обстеження матеріально-побутових умов, проведеного депутатом Золочівської міської ради Сидоровичем О.М. 06.12.2024.
Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
З витягу зі Спадкового реєстру № 81029472 від 02.05.2025 вбачається, що інформація після смерті ОСОБА_4 відсутня, що свідчить про те, що ніхто з можливих спадкоємців не звертався до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.
Дослідженими в ході судового розгляду письмовими доказами встановлено, що позивач спадщину після смерті матері фактично прийняв, вступив у володіння майном померлої, позивач добросовісно, безперервно та відкрито володіє та користується спірним житловим будинком з 1998 року.
Згідно зі ст. 328 ЦК України, визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ст. 344 ЦК України, особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.
Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.
Згідно Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року № 5 Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав відповідно до частини першої статті 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено ЦК.
В ч. 1 ст. 334 ЦК України зазначено, що право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.
При вирішенні спорів, пов'язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке:
- володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності;
- володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна;
- володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. Втрата не з своєї волі майна його володільцем не перериває набувальної давності у разі повернення майна протягом одного року або пред'явлення протягом цього строку позову про його витребування (частина третя статті 344 ЦК України). Можливість пред'явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей 15, 16 ЦК, а також частини четвертої статті 344 ЦК, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв'язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності.
Виходячи зі змісту ч. 1 ст. 344 ЦК, відсутність державної реєстрації права власності на нерухоме майно не є перешкодою для визнання права власності на це майно у зв'язку зі спливом строку набувальної давності, оскільки така державна реєстрація може бути здійснена після визнання права власності за набувальною давністю.
Рішення суду, що набрало законної сили, про задоволення позову про визнання права власності за набувальною давністю є підставою для реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (п. 5 ч. 1 ст. 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень") (п. 14 Постанови).
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Згідно змісту ст. 206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
З врахуванням того, що відповідачами позов визнано до проведення підготовчого засідання, таке визнання позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а також з врахуванням того, що позивач ОСОБА_1 більше двадцяти семи років володіє та фактично користується житловим будинком, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , володіння та користування нерухомим майном є відкритим та безперервним, а тому суд вважає за необхідне, визнати за ОСОБА_1 право власності за набувальною давністю на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , згідно договору купівлі-продажу, посвідченого Золочівською державною нотаріальною конторою 29.12.1972 за реєстром № 3754.
Керуючись ст.ст.76,81,258,259,263,264,265,268 ЦПК України, та ст.ст.16,328,344 ЦК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на житловий будинок - задовольнити. Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , право власності за набувальною давністю, на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , згідно договору купівлі-продажу, посвідченого Золочівською державною нотаріальною конторою 29.12.1972 за реєстром № 3754.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом 30-ти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Львівського апеляційного суду або через Золочівський районний суд Львівської області.
Рішення набирає законної сили після закінчення 30-денного строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Повне судове рішення складено 24.11.2025.
Суддя В. М. Сивак