Справа № 462/6803/25
(заочне)
25 листопада 2025 року Залізничний районний суд м. Львова в складі головуючого судді Боровкова Д.О., розглянувши у приміщенні суду у м. Львові у спрощеному позовному проваджені без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
Представник позивача через систему «Електронний суд» скерував до суду позов, в якому просить стягнути з відповідача на користь ТзОВ «Споживчий центр» заборгованість за Кредитним договором №06.03.2025-100002496 від 06.03.2025 року в розмірі 79300грн., з яких: з яких: 26000 грн. - сума тіла кредиту; 36400 грн. - заборгованість за процентами, 3900 грн. - комісія, 13000 грн. - неустойка, а також, судовий збір у розмірі 2422,40 грн. Свої вимоги мотивує тим, що 06.03.2025 року між ТзОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 був укладений Кредитний договір №06.03.2025-100002496,який був підписаний електронним підписом позичальника, згідно з яким товариство надало відповідачу кредит у розмірі 26000,00 грн. з фіксованою незмінною процентною ставкою у розмірі 1% за один день користування кредитом, строком на 140 днів. У зв'язку з невиконанням взятих на себе зобов'язань станом на 23.07.2025 року у позичальника утворилась загальна сума заборгованості за кредитним договором в розмірі 79300грн., з яких: з яких: 26000 грн. - сума тіла кредиту; 36400 грн. - заборгованість за процентами, 3900 грн. - комісія, 13000 грн. - неустойка. В зв'язку з наведеним, просить позов задовольнити.
24.09.2025 року ухвалою Залізничного районного суду м. Львова вказана справа призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, а відповідачу було запропоновано подати до суду заяву із обґрунтованим запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзив на позов по вказаній справі.
Відповідач по справі належним чином повідомлялася судом про розгляд даного провадження у встановленому законом порядку, шляхом направлення поштової кореспонденції суду. Клопотань до суду про розгляд справи з повідомленням сторін та відзиву на позовну заяву не надходило.
Згідно з вимогами частини 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
У відповідності до частини 8 статті 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Положеннями статті 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Оскільки відповідач у встановлений судом строк не надала до суду відзив на позовну заяву, а тому суд на підставі частини 8 статті 178 ЦПК України вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи вимоги статей 279, 280 ЦПК України, суд вважав за можливе проводити заочний розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 06.03.2025 року між ТзОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 був укладений електронний кредитний договір №06.03.2025-100002496, шляхом підписання Заявки, яка була підписана електронним підписом позичальника, за умовами якого відповідач отримала кредит в розмірі 26000,00 грн. з фіксованою незмінною процентною ставкою у розмірі 1% за один день користування кредитом, строком на 140 днів /а.с.19-24/.
Згідно з п. 4 Заявки (електронного кредитного договору) дата повернення кредиту - 23.07.2025 року.
Згідно з пунктами 6 Заявки, процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит (надалі - "процентна ставка"). Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.
Відповідно до п. 7 Заявки, комісія, пов'язана з наданням кредиту (надалі - "комісія", економічна сутність - плата за надання кредиту) - 15% від суми кредиту та дорівнює 3900 грн. 00 коп. Комісія розраховується шляхом множення суми кредиту (база розрахунку) на розмір комісії у відсотковому значенні. Нараховується кредитором та обліковується в день видачі кредиту.
Згідно з п. 15 Заявки, неустойка у розмірі 260 грн., що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного/неналежного виконаного зобов'язання.
Підписавши вказану Заявку одноразовим ідентифікатором, позичальник підтвердила, що їй надані та вона отримала інформацію, зазначену в частині другій статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» (він ознайомився з нею за посиланням https://sgroshi.com.ua/rozkritta-informacii/, паспорт споживчого кредиту відповідно до Закону України «Про споживче кредитування», примірник цього договору.
ТзОВ «Споживчий центр» виконало свої зобов'язання перед ОСОБА_1 , перерахувавши їй 26000,00 грн. кредитних коштів на банківську картку, яку остання вказала у заявці. Факт отримання відповідачем кредитних коштів також підтверджується довідкою ТОВ «Універсальні платіжні рішення» № 2213-2708 від 27.08.2025 року /а.с.29/.
Як убачається з довідки - розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором №06.03.2025-100002496 від 06.03.2025 року, відповідач взятих на себе зобов'язань належним чином не виконує, відсотки за користуванням кредиту не сплачує. В зв'язку із чим станом на 23.07.2025 року заборгованість відповідача складає 79300грн., з яких: з яких: 26000 грн. - сума тіла кредиту; 36400 грн. - заборгованість за процентами, 3900 грн. - комісія, 13000 грн. - неустойка /а.с.11/.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитор) зобов'язана надати грошові кошти (кредит) позичальнику в розмірі і на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов'язаний повернути кредит і сплатити відсотки.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 ЦК України.
Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов'язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов'язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.
Згідно з вимогами ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.
Частиною 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Згідно з вимогами ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
За твердженням позивача, відповідач не виконала свого обов'язку та не повернула наданий їй кредит та не сплатила відсотки в строки, передбачені кредитним договором.
Відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, крім випадків, установлених ст.82 ЦПК України. Належними доказами в розумінні статті 77 ЦПК України є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Відповідачем, всупереч вимогам частини 1 статті 81 ЦПК України не надано належних та допустимих доказів своєчасно виконання зобов'язань за кредитним договором та відсутності заборгованості перед позивачем за цим договором.
Беручи до уваги, що відповідач ОСОБА_1 взяла на себе зобов'язання щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів за користуванням кредиту, при цьому, доказів сплати вказаної суми боргу вона суду не надала, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість за тілом кредиту в розмірі 26000 грн., процентами в розмірі 36400 грн. та комісією пов'язаною з наданням кредиту в розмірі 3900 грн, оскільки в добровільному порядку відповідач зобов'язання за кредитним договором не виконує.
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача неустойки, то суд приходить до наступних висновків.
Зі змісту позову та матеріалів справи вбачається, що позивач просить стягнути з відповідача неустойку у розмірі 13000 грн. за період з 06.03.2025 року по 23.07.2025 року.
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15 березня 2022 року №2120-IX (набрав чинності 17 березня 2022 року) розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18 такого змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст.625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».
Відтак, нарахування неустойки не підлягає стягненню з відповідача за період з 06.03.2025 року по 23.07.2025 року.
Враховуючи наведене, суд, дослідивши докази по справі прийшов до висновку, що з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача підлягають стягненню заборгованість за тілом кредиту в розмірі 26000 грн., процентами в розмірі 36400 грн. та та комісією пов'язаною з наданням кредиту в розмірі 3900 грн, і тому позов підлягає частковому задоволенню.
З матеріалів справи встановлено, що при поданні позову ТзОВ «Споживчий центр» сплачено 2422,40 грн. судового збору /а.с.32/.
Беручи до уваги, що позовні вимоги в розмірі 79300 грн. були задоволені частково на суму 66300 грн., що становить 83% від ціни позову, суд вважає, що відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір за розгляд справи у суді в сумі 2010,60 грн., тобто, пропорційно до задоволених позовних вимог (2422,40 грн. : 100% х 83% = 2010,60 грн.).
Керуючись статтями 81,89,141,263-265,280-284 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за Кредитним договором №06.03.2025-100002496 від 06.03.2025 року в розмірі 66300 (шістдесят шість тисяч триста) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» витрати по сплаті судового збору в розмірі 2010 грн. 60 коп.
У решті позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Львівського апеляційного суду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А; ЄДРПОУ 37356833).
Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКП: НОМЕР_1 ).
Суддя:
Оригінал рішення.