Справа № 308/17424/25
26 листопада 2025 року м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Чепка В. В., перевіривши матеріали доручення польського суду про вручення судових документів ОСОБА_1 , скероване Івано-Франківським міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції,
Івано-Франківським міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області направлено доручення польського суду про вручення судових документів ОСОБА_1 .
За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, 25.11.2025 справу передано на розгляд головуючому судді Чепці В. В.
Відповідно до ч. 1 ст. 500 ЦПК України суди України виконують доручення іноземних судів про надання правової допомоги щодо вручення викликів до суду чи інших документів, допиту сторін чи свідків, проведення експертизи чи огляду на місці, вчинення інших процесуальних дій, переданих їм у порядку, встановленому міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено - дипломатичними каналами.
Водночас, відповідно до ст. 499 ЦПК України зміст і форма судового доручення про надання правової допомоги мають відповідати вимогам міжнародного договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо його не укладено - вимогам частин другої - четвертої цієї статті.
У судовому дорученні про надання правової допомоги зазначаються: 1) назва суду, що розглядає справу; 2) за наявності міжнародного договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, учасниками якого є Україна і держава, до якої звернено доручення, - посилання на його положення; 3) найменування справи, що розглядається; 4) прізвище, ім'я, по батькові та рік народження фізичної особи або найменування юридичної особи, відомості про їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, а також інші дані, необхідні для виконання доручення; 5) процесуальне становище осіб, щодо яких необхідно вчинити процесуальні дії; 6) чіткий перелік процесуальних дій, що належить вчинити; 7) інші дані, якщо це передбачено відповідним міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або цього вимагає іноземний суд, який виконуватиме доручення.
Судове доручення про надання правової допомоги оформлюється українською мовою. До судового доручення додається засвідчений переклад офіційною мовою відповідної держави, якщо інше не встановлено міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Серед іншого, суд звертає увагу, що доручення іноземних судів виконуються на території України з урахуванням вимог розділу ХІ ЦПК України і розділів ІІІ та VІ Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги у цивільних справах, щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Державної судової адміністрації України від 27.06.2008 №1092/5/54.
Так, пунктами 3.1, 3.2, 3.3 Інструкції передбачено, що доручення іноземного компетентного органу про вручення документів, про отримання доказів, про виконання інших процесуальних дій виконуються відповідно до чинного законодавства України з урахуванням положень міжнародного договору України, на підставі якого воно надійшло.
Доручення іноземних компетентних органів отримує Мін'юст від центрального органу, визначеного міжнародним договором України, або через дипломатичні канали.
Мін'юст перевіряє наявність та чинність міжнародного договору України у відносинах з державою, від компетентного органу якої надійшло доручення, відповідність оформлення такого доручення положенням відповідного міжнародного договору України та достатність інформації, що міститься у дорученні, для його виконання згідно з міжнародним договором України.
Мін'юст повертає доручення до іноземного компетентного органу для належного оформлення, якщо отримане іноземне доручення не відповідає вимогам міжнародного договору України і це унеможливлює його виконання.
У разі, якщо документи, що підлягають врученню відповідно до отриманого іноземного доручення про вручення, не викладені державною мовою України або мовою, передбаченою відповідним міжнародним договором України, Мін'юст повертає таке доручення до іноземного компетентного органу, за винятком випадків, коли є підстави вважати, що особа, якій мають бути вручені документи, розуміє мову, якою вони викладені, або інших випадків, передбачених міжнародним договором України.
Відповідно до ст. 5 Договору між Україною і Республікою Польща про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах, який ратифіковано Постановою ВР № 3941-XII (3941-12) від 04.02.94 у справах, що охоплюються цим Договором, клопотання складаються державною мовою запитуючої Сторони і до них додаються переклади на державну мову запитуваної Сторони або англійську чи
російську. Якщо стосовно положень цього Договору вимагається додати до документів, що пересилаються, їх переклад на мову іншої Договірної Сторони, ті переклади мають бути здійснені офіційним перекладачем, підпис якого має бути офіційно посвідчений, або присяжним перекладачем однієї з Договірних Сторін.
Статтею 9 вказаного міжнародного договору передбачено, що запитувана установа здійснює вручення документів відповідно до правил, які діють в її державі, якщо документи, які вручаються, складені державною мовою запитуваної Сторони або якщо додано
завірені переклади на мову запитуваної Сторони. В інших випадках вручення документів адресатові здійснюється за його добровільною згодою.
Доручення іноземного компетентного органу про вручення документів, про отримання доказів, про виконання інших процесуальних дій виконуються відповідно до чинного законодавства України з урахуванням положень міжнародного договору України, на підставі якого воно надійшло (пункт 3.1 розділу III Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги у цивільних справах, щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України Державної судової адміністрації України від 27.06.2008 №1092/5/54, далі також Інструкція).
Доручення іноземних компетентних органів отримує Мін'юст від центрального органу, визначеного міжнародним договором України, або через дипломатичні канали. Іноземне доручення, одержане судом України або міжрегіональним управлінням безпосередньо від запитуваної держави всупереч міжнародному договору України, надсилається без розгляду до Мін'юсту для подальшого спрямування до запитуючої держави (пункт 3.2 розділу III Інструкції).
Як вбачається із матеріалів доручення, скерованого Івано-Франківським міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції, останнє містить копії документів іноземною мовою, судове доручення також викладено іноземною мовою, що унеможливлює розуміння його змісту, що позбавляє суд можливості встановити назву суду, яким скеровано судове доручення, та зміст судового доручення.
Відповідно до п. 3.3 Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції України та Державної судової адміністрації України від 27.06.2008 року №1092/5/54, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 02.08.2008 №573/15264, у разі, якщо документи, що підлягають врученню відповідно до отриманого іноземного доручення про вручення, не викладені державною мовою України або мовою, передбаченою відповідним міжнародним договором України, Мін'юст повертає таке доручення до іноземного компетентного органу, за винятком випадків, коли є підстави вважати, що особа, якій мають бути вручені документи, розуміє мову, якою вони викладені, або інших випадків, передбачених міжнародним договором України.
Пунктом 6.6 вищевказаної Інструкції, у разі, якщо документ підлягає врученню в іноземній державі відповідно до частини першої статті 5 Конвенції про вручення, він має бути складений або перекладений на офіційну мову або одну з офіційних мов запитуваної держави.
З урахуванням викладеного всі документи, що підлягають врученню, у тому числі і судове доручення, підлягають обов'язковому перекладу на українську мову.
Згідно п. 3 ч. 2 ст. 500 ЦПК України судове доручення не приймається до виконання, у разі якщо воно суперечить законам або міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
З урахуванням викладеного, суд доходить висновку про відсутність підстав для прийняття до виконання доручення польського суду про вручення судових документів ОСОБА_1 , скерованого Івано-Франківським міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції, оскільки останнє не відповідає вимогам, перелік яких наведений у ст. 499 ЦПК України.
Керуючись ст. 499, 500 ЦПК України, суд
у прийнятті до виконання доручення польського суду про вручення судових документів ОСОБА_1 , скероване Івано-Франківським міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції відмовити.
Матеріали доручення польського суду про вручення судових документів ОСОБА_1 повернути до Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.
Суддя В. В. Чепка