Справа № 308/12708/25
1-кс/308/6743/25
25 листопада 2025 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , при секретарі судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши клопотання старшого слідчого Шостого слідчого відділу (з дислокацією у місті Ужгород) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті ОСОБА_3 погодженого прокурором Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_4 , подане у кримінальному провадженні №42025072210000259, про накладення арешту на майно,
встановив:
Зі змісту клопотання з'ясовано, що у достовірно невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 24.08.2025 у достовірно невстановлених досудовим розслідуванням осіб та командира 4 стрілецької роти (з охорони та оборони важливого державного об'єкта №56) НОМЕР_1 стрілецького батальйону (з охорони та оборони важливих державних об'єктів) військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_5 виник спільний корисливий злочинний умисел щодо особистого збагачення, пов'язаного з незаконним переправленням осіб, що підлягають призову на військову службу під час мобілізації через державний кордон України поза межами пунктів пропуску.
Задля вчинення вказаних злочинів, пов'язаних з незаконним переправленням осіб через державний кордон України, невстановлена досудовим розслідуванням особа та капітан ОСОБА_5 залучили інших на даний час достовірно невстановлених осіб та військовослужбовців Національної гвардії України.
За попередньою домовленістю із невстановленою досудовим розслідуванням особою, у функції ОСОБА_5 входило організація зустрічі осіб при прибутті на територію Закарпатської області, забезпечення місця проживання особам, надання останнім вказівок, порад, забезпечення супроводу до самого державного кордону України з майбутнім отриманням грошових коштів.
26.08.2025 близько 14.23 год., наразі невстановлений військовослужбовець Національної гвардії України, за вказівкою капітана ОСОБА_5 , виїхав у м. Львів Львівської області, де зустрів та доставив на автомобілі марки «Богдан 211140», д.н.з. « НОМЕР_3 », ОСОБА_6 на територію місця дислокації 4 стрілецької роти (з охорони та оборони важливого державного об'єкта №56) НОМЕР_1 стрілецького батальйону (з охорони та оборони важливих державних об'єктів) військової частини НОМЕР_2 , у АДРЕСА_1 .
26.08.2025 близько 19.00 год. до ОСОБА_6 підійшов капітан ОСОБА_5 , разом з наразі невстановленим військовослужбовцем Національної гвардії України, який діючи з прямим умислом, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, повідомив, що цього дня виїзду з метою незаконного перетину кордону не буде, щоб «не світитися». Надалі, ОСОБА_5 проінструктував ОСОБА_6 про те, що останній залишається на ночівлю у розташуванні військової частини, та вранці наступного дня на службовому автобусі НГУ буде доставлений у прикордонну зону. Крім цього, ОСОБА_5 надав вказівку наразі невстановленому військовослужбовцю Національної гвардії України переодягнути ОСОБА_6 у військову форму НГУ та розмістити останнього на ночівлю у розташуванні військової частини, під легендою, що ОСОБА_6 має намір працевлаштуватися на посаду кухаря, щоб не викликати підозри з числа інших військовослужбовців.
27.08.2025 близько 06.30 год. ОСОБА_5 , перебуваючи у смт. Воловець Закарпатської області, діючи з прямим умислом, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, передав ОСОБА_6 наразі невстановленим військовослужбовцям Національної гвардії України, які здійснили безперешкодне перевезення службовим автобусом Національної гвардії України, д.н.з. « НОМЕР_4 », ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (якого передала наразі недостовірно встановлена особа у м. Виноградів з метою незаконного перетину державного кордону України поза межами пунктів пропуску) через контрольно-режимний пост, який знаходиться між м. Виноградів Закарпатської області та в'їзду с. Теково Берегівського району Закарпатської області.
У подальшому, цього ж дня близько 15.20 год. 27.08.2025 ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , після перевезення останніх службовим автобусом Національної Гвардії України д.н.з. « НОМЕР_4 », достовірно невстановлена особа передала іншому співучаснику вчинення цього кримінального правопорушення - ОСОБА_8 , який, згідно відведеної йому злочинної ролі, повинен був допомогти їм ( ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ) у незаконному перетині державного кордону України поза межами пунктів пропуску.
04.11.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, а саме: в організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України та керівництво такими діями, сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів, усуненням перешкод, вчинене щодо кількох осіб, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів.
Згідно інформаційної довідки наданої Територіальним сервісним центром МВС №2141 (ТСЦ МВС №2141) у власності ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 зареєстрований на праві тимчасового державного обліку за військовослужбовцем автомобіль марки «Volvo V50», 2008 р.в., vin - НОМЕР_6 , д.н.з. НОМЕР_7 (який зареєстрований в ТСЦ №2141).
З метою тимчасового позбавлення можливості відчужувати та розпоряджатися рухомим майном підозрюваним ОСОБА_5 , а також з метою призначення покарання у вигляді конфіскації майна, щодо підозрюваного, слідчий просить накласти арешт на автомобіль марки «Volvo V50», 2008 р.в., vin - НОМЕР_6 , д.н.з. НОМЕР_7 (який зареєстрований в ТСЦ №2141) який належить підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .
Слідчий подав до суду заяву про розгляд клопотання за його відсутності, клопотання підтримує та просить таке задовольнити. В прохальній частині клопотання про накладення арешту на майно просить розглянути без участі підозрюваного для забезпечення арешту майна.
Згідно з ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна (ч. 2 ст. 172 КПК України).
Зважаючи на те, що ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, санкція статті якої передбачає такий вид покарання як конфіскація майна, може вжити заходів щодо його відчуження майна, належного йому на праві власності, тому відповідно до положень ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання слід розглянути без повідомлення такого.
Згідно з ч. 4 ст. 107 КПК України у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України: арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У відповідності до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3 1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно з витягу з ЄРДР Шостим слідчим відділом (з дислокацією у м. Ужгороді) ТУ ДБР, розташованого у м. Львові, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за №42025072210000259 від 29.08.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
04.11.2025 щодо ОСОБА_5 складено та вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Разом з цим санкція ч. 3 ст. 332 КК України, за якою ОСОБА_5 повідомлено про підозру передбачає позбавлення волі з конфіскацією майна.
Згідно з інформаційної довідки Територіального сервісного центру МВС №2141 (ТСЦ МВС №2141) №12-61-91884вих25 від 14.11.2025, за гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 зареєстрований на праві тимчасового державного обліку за військовослужбовцем автомобіль марки «Volvo V50», 2008 р.в., vin - НОМЕР_6 , д.н.з. НОМЕР_7 (який зареєстрований в ТСЦ №2141).
У випадку, передбаченому п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Тож, необхідність накладення арешту на транспортний засіб, який перебуває у власності підозрюваного, може бути виправдана в розглядуваному випадку, оскільки ОСОБА_5 , як зазначалося вище, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, санкція якої дає достатні підстави вважати, що суд може призначити покарання у виді конфіскації майна, у разі доведення стороною обвинувачення вини особи в інкримінованому.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку про накладення арешту на транспортний засіб, оскільки таке втручання у права та інтереси власника майна в особі підозрюваного, є виправдане та відповідає завданням кримінального провадження, а саме здійснюється з метою забезпечення можливої конфіскації майна як виду покарання.
У відповідності до вимог ч. 11 ст. 170 КПК України визначено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Положенням ч. 4 ст. 173 КПК України визначено, що у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що заборона користуватися транспортним засобом може завдати надмірного обмеження прав власника майна. В той же час, заборона відчуження та розпорядження вказаного транспортного засобу забезпечить завдання кримінального провадження
Відтак, враховуючи вищевикладене, клопотанняпідлягає до часткового задоволення.
Керуючись ст. ст. 2, 7, 98, 132, 170-173, 372, 395 КПК України, слідчий суддя
постановив:
Клопотання задовольнити частково.
Накласти арешт на автомобіль марки «Volvo V50», 2008 р.в., vin - НОМЕР_6 , д.н.з. НОМЕР_7 (зареєстрований в ТСЦ №2141), що належить підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , заборонивши відчуження та розпорядження вказаним об'єктом.
В іншій частині вимог клопотання - відмовити.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Власник майна, який не був присутній при розгляді питання про арешт майна, має право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя Ужгородського
міськрайонного суду ОСОБА_1