19 листопада 2025 року
м. Київ
cправа № 920/896/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Рогач Л. І. - головуюча, Краснов Є. В., Мачульський Г. М.,
за участю секретаря судового засідання - Салівонського С. П.,
представників учасників справи:
фізичної особи-підприємця Антонюк Наталії Анатоліївни - Маківського О. В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу фізичної особи-підприємця Антонюк Наталії Анатоліївни
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.06.2025
(судді Гончаров С. А., Тарасенко К. В., Тищенко О. В.)
у справі за позовом Сумської міської ради
до фізичної особи-підприємця Корніцького Владислава Олександровича та
до фізичної особи-підприємця Антонюк Наталії Анатоліївни
про розірвання договору оренди земельної ділянки.
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. Сумська міська рада звернулася до Господарського суду Сумської області з позовом до фізичної особи-підприємця Корніцького Владислава Олександровича (далі - відповідач-1, ФОП Корніцький В. О.) про розірвання договору оренди земельної ділянки комунальної власності від 26.12.2005 (далі - договір оренди).
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані, зокрема, істотним порушенням ФОП Корніцьким В. О. умов договору оренди шляхом використання земельної ділянки всупереч умовам договору оренди, порушенням термінів забудови земельної ділянки, порушенням встановленої у договорі оренди заборони будівництва в зоні обмеження до переносу газопроводу та електромережі, початку будівництва на земельній ділянці комунальної власності об'єкта нерухомого майна без внесення змін до договору оренди.
2. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами
2.1. 26.12.2005 між позивачем та ФОП Корніцьким В. О. укладений договір оренди земельної ділянки за умовами якого:
- в оренду надається земельна ділянка (кадастровий номер земельної ділянки - 5910136300:05:007:0110; площа - 0,0100 га)
- земельна ділянка вільна від забудови, має частково тверде покриття. Категорія земельної ділянки - землі житлової та громадської забудови (прибудинкова території)
- на використання земельної ділянки встановлені обмеження: заборонено будівництво в зоні обмеження до переносу газопроводу і електромережі. У межах охоронної зони труби газопостачання та каналізаційного люку забезпечувати умови їх експлуатації та запобігати ушкодженню (пункт 1.1 договору)
- земельна ділянка надається в оренду під розташування магазину (пункт 2.1 договору)
- орендодавець має право достроково припиняти право оренди у разі порушень умов використання земельної ділянки або інших умов (пункт 4.1 договору)
- орендар зобов'язаний приступити до використання орендованої земельної ділянки в строки, встановлені договором; виконувати обов'язки землекористувача відповідно до вимог статті 96 Земельного кодексу України; використовувати орендовану земельну ділянку відповідно до мети, визначеної у п. 2.1. цього договору, дотримуючись при цьому вимог чинного законодавства, державних та місцевих стандартів, норм і правил щодо раціонального використання та охорони землі, вимог екологічної безпеки при використанні землі (пункт 4.2 договору)
- на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами їх обов'язків передбачених Законом України "Про оренду землі" та цим договором (пункт 5.4 договору).
2.2. Відповідно до містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 04.04.2012 2/11.01-32, виданих Управлінням архітектури та містобудування Сумської міської ради встановлені: п. 2.5. Планувальні обмеження: відповідно до Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, заборонено будівництво в зоні обмеження до переносу газопроводу і електромережі, у межах охоронної зони труби газопостачання та каналізаційного люку забезпечити умови їх експлуатації та запобігти ушкодженню; п. 2.7. Охоронювані зони інженерних комунікацій: на земельній ділянці прокладені інженерні мережі: каналізаційна, газопровідна, кабель зв'язку, електромережа (одержати згоду з підприємствами, що обслуговують інженерні мережі щодо переносу інженерних мереж газопровід, електромережа).
2.3. Рішенням Господарського суду Сумської області від 29.08.2016 у справі №920/695/16, яке набрало законної сили, було визнано укладеною додаткову угоду від 27.05.2016 № 1 між Сумською міською радою і ФОП Корніцьким В. О. до договору оренди земельної ділянки від 26.12.2005 про його поновлення та внесення змін. Відповідно до пункту 2.2. договору в редакції додаткової угоди договір укладається терміном до 05.07.2025.
2.4. Право оренди земельної ділянки першого відповідача зареєстроване в Державному реєстрі речових прав 05.06.2023, номер запису про інше речове право 50867053.
2.5. 01.08.2023 Корніцький В. О. зареєстрував право власності на об'єкт незавершеного будівництва (ступінь будівельної готовності 5%), розташований на земельній ділянці кадастровий номер 5910136300:05:007:0110.
2.6. За договором купівлі-продажу будівлі, об'єкта незавершеного будівництва від 29.09.2023, укладеного між відповідачами, відповідний об'єкт був проданий Антонюк Н. А. (відповідачу-2).
2.7. 29.09.2023 Антонюк Н. А. зареєструвала в Державному реєстрі речових прав за собою право власності на об'єкт незавершеного будівництва (ступінь будівельної готовності 5%), розташований на земельній ділянці кадастровий номер 5910136300:05:007:0110.
2.8. Також 29.09.2023 у Державному реєстрі речових прав внесені зміни про орендаря земельної ділянки за договором від 26.12.2005: орендар - Антонюк Н. А.
3. Короткий зміст судових рішень
3.1. Господарський суд Сумської області ухвалою від 01.05.2024, зокрема, залучив фізичну особу-підприємця Антонюк Наталію Анатоліївну (далі - скаржник, відповідач-2, ФОП Антонюк Н. А.) до участі у справі № 920/896/23 як співвідповідача (другого відповідача), яка за договором купівлі-продажу від 29.09.2023 набула права власності на будівлю, об'єкт незавершеного будівництва, що знаходиться на спірній земельній ділянці.
3.2. У рішенні від 04.11.2024 Господарський суд Сумської області відмовив у задоволенні позову.
3.3. Суд першої інстанції дійшов висновку, що оскарження/оспорювання набуття відповідачем-1 права власності, реєстрації відповідачем-1 права власності на об'єкт незавершеного будівництва, відчуження такого об'єкта на користь відповідача-2 за договором купівлі-продажу не є предметом спору у справі. Предметом спору у справі є вимога про розірвання договору оренди у зв'язку з істотним порушенням орендарем обов'язків за договором.
3.4. Господарський суд Сумської області встановив, що з 29.09.2023 відповідач-1 не є орендарем земельної ділянки, оскільки право оренди відповідача-1 за договором оренди припинилося.
3.5. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки право оренди ФОП Корніцького В. О. щодо спірної земельної ділянки припинене, то він не є стороною договору оренди, а Сумська міська рада не надала доказів про порушення саме ФОП Антонюк Н. А. умов договору оренди з моменту набуття права оренди.
3.6. Північний апеляційний господарський суд у постанові від 18.06.2025 рішення суду першої інстанції від 04.11.2024 скасував і прийняв нове рішення про задоволення позову.
3.7. Колегія суддів суду апеляційної інстанції виходила, зокрема, з того, що використання земельної ділянки всупереч умовам договору оренди, порушення термінів забудови земельної ділянки, порушення встановленої в договорі оренди заборони будівництва в зоні обмеження до переносу газопроводу та електромережі, початок будівництва на земельній ділянці комунальної власності об'єкта нерухомого майна без внесення відповідних змін до договору оренди є істотним порушенням його умов.
3.8. Апеляційний господарський суд вказав, що при укладенні договору оренди були визначені умови використання земельної ділянки, які відповідач-1 порушив, а ФОП Антонюк Н. А. після набуття права власності на об'єкт незавершеного будівництва, до якого перейшли права та обов'язки за договором оренди, не усунула порушення, вчинені ФОП Корніцьким В. О.
4. Короткий зміст вимог касаційної скарги та її обґрунтування
4.1. ФОП Антонюк Н. А. через підсистему "Електронний суд" звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.06.2025, в якій просить її скасувати та залишити без змін рішення Господарського суду Сумської області від 04.11.2024.
4.2. Касаційна скарга обґрунтована необхідністю формування висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах відповідно до пункту 3 частини другої статті Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
4.3. Скаржник зауважив, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові неправильно застосував норми матеріального права, зокрема, статті 377 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 120 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), статей 7 ,24, 25, 32 Закону України "Про оренду землі" за відсутності висновків Верховного Суду щодо застосування цих норм у подібних правовідносинах.
4.4. У касаційній скарзі відповідач-2 також зазначає, що господарський суд апеляційної інстанції під час розгляду справи не дотримався вимог статей 74, 86, 236 ГПК України щодо всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, із належним дослідженням зібраних у справі доказів, а також застосуванням усіх наданих їм процесуальним законом повноважень, у зв'язку з чим неправильно застосував норми матеріального права (статтю 377 ЦК України, частину третю статті 7, статті 24, 25, 32 Закону України "Про оренду землі", частину четверту статті 120 ЗК України).
5. Позиція позивача, розгляд його клопотань
5.1. Позивач правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористався.
5.2. 19.11.2025 через підсистему "Електронний суд" представник позивача - Асланова Анна Вікторівна звернулася до Верховного Суду з заявою про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, яку надіслано до Верховного Суду з порушенням 5-ти денного строку для його подання, встановленого частиною другою статті 197 ГПК України, у зв'язку з чим Верховний Суд ухвалою від 19.11.2025 у задоволенні цієї заяви відмовив.
5.3. Також 19.11.2025 о 12 год. 14 хв. через підсистему "Електронний суд" від представника позивача Асланової А. В. надійшла заява про відкладення розгляду касаційної скарги по цій справі на іншу дату. В цій заяві представник повідомила, що Сумська міська рада вважає касаційну скаргу необґрунтованою та просить суд відмовити у її задоволенні у повному обсязі.
5.4. Колегія суддів враховує, що відповідно до статті 129 Конституції України та статті 2 ГПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
5.5. Відповідно до частини першої статті 216 ГПК України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу.
5.6. Розглянувши заяву представника позивача про відкладення розгляду справи, колегія суддів відмовляє у задоволенні цього клопотання з огляду на його необґрунтованість та відсутність підстав для відкладення розгляду справи, визначених у частині другій статті 202 ГПК України. При цьому Верховний Суд зазначає про те, що скаржник належним чином повідомлений про дату, час і місце призначеного на 19.11.2025 засідання суду касаційної інстанції у цій справі.
5.7. Крім того, відповідно до частини першої статті 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
6. Позиція Верховного Суду
6.1. Заслухавши суддю-доповідачку, представників учасників справи, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає таке.
6.2. Предметом спору у цій справі є розірвання договору оренди з підстав порушення орендарем умов договору, зокрема, порушення встановленої в договорі оренди заборони будівництва в зоні обмеження до переносу газопроводу та електромережі.
6.3. Досліджуючи питання порушення умов договору, суди попередніх інстанцій вказали про те, що докази дотримання відповідачем-1 вимог пункту 1.1 договору, містобудівних умов та обмежень щодо заборони будівництва до переносу газопроводу та електромережі в матеріалах справи відсутні.
6.4. За змістом статей 525, 526, 629 ЦК України і статті 193 Господарського кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
6.5. За приписами статті 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
6.6. Відповідно до статті 32 Закону на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
6.7. За приписами статей 24, 25 Закону орендодавець має право вимагати від орендаря: використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання норм і правил; своєчасного внесення орендної плати за земельну ділянку.
Орендар земельної ділянки має право: самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі; за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження; отримувати продукцію і доходи; здійснювати в установленому законодавством порядку за письмовою згодою орендодавця будівництво водогосподарських споруд та меліоративних систем.
Орендар земельної ділянки зобов'язаний: приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, але не раніше державної реєстрації відповідного права оренди; виконувати встановлені щодо об'єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі.
6.8. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 611 та частини другої статті 651 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.
Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
6.9. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 910/2861/18 викладено висновок про те, що істотність порушення визначається виключно за обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. У такому випадку вина (як суб'єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 ЦК України.
6.10. Колегія суддів цілком погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що порушення встановленої в договорі заборони будівництва в зоні обмеження до переносу газопроводу та електромережі, є істотним порушенням умов договору.
6.11. Водночас за обставинами справи, що розглядається, орендар, який вчинив стверджуване порушення умов договору оренди, в подальшому відчужив право власності на об'єкт нерухомості, який розташований на спірній земельній ділянці, про порушення умов договору в частині будівництва якого вказує позивач.. А отже спірним у цій справі є те, чи є та якщо є, то яким чином, новий власник нерухомого майна та діючий орендар земельної ділянки відповідальним за стверджувані порушення при будівництві попереднім власником та орендарем.
6.12. Питання переходу права на земельну ділянку у разі переходу права на жилий будинок, будівлю, споруду, що розміщені на ній, врегульовано, зокрема, статтею 120 Земельного кодексу України, згідно з частинами першою та другою якої у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
6.13. За приписами частини третьої статті 7 Закону України "Про оренду землі" до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.
6.14. У розумінні наведених положень законодавства при виникненні в іншої особи права власності на жилий будинок, будівлю або споруду (відповідно до договору, який містить необхідні за законом істотні умови), право попереднього власника або користувача припиняється в силу прямої вказівки закону без припинення у цілому договору оренди земельної ділянки. Відповідно, новий власник об'єкта нерухомості, якому переходить право оренди, набуває права оренди за чинним договором оренди, а не у порядку повторного надання земельної ділянки, тобто має місце заміна сторони у зобов'язанні.
6.15. Тобто особа, яка набула право власності на це нерухоме майно, фактично стає орендарем земельної ділянки, на якій воно розміщене, у тому ж обсязі та на умовах, як і у попереднього власника. При цьому договір оренди цієї земельної ділянки щодо попереднього її користувача (попереднього власника нерухомого майна) припиняється відповідним договором, на підставі якого новим власником набуто право власності на розташоване на цій земельній ділянці майно. Ця правова позиція є усталеною та викладена у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 915/672/17, від 17.04.2018 у справі № 922/2883/17, від 30.05.2018 у справі № 908/1990/17, від 05.06.2018 у справі № 920/717/17, від 20.06.2018 у справі № 913/661/17, від 27.06.2018 у справі № 921/613/17-г/17, від 05.09.2018 у справі № 904/9027/17, від 04.10.2018 у справі № 904/326/18, від 04.06.2019 у справі № 914/1925/18, від 26.11.2019 у справі № 917/92/19.
6.16. Подібна правова позиція, що у розумінні наведених положень законодавства при виникненні в іншої особи права власності на жилий будинок, будівлю або споруду (відповідно до договору, який містить необхідні за законом істотні умови), право попереднього власника або користувача припиняється в силу прямої вказівки закону без припинення у цілому договору оренди земельної ділянки, відповідно, новий власник об'єкта нерухомості, якому переходить право оренди, набуває право оренди за чинним договором оренди, а не у порядку повторного надання земельної ділянки, тобто має місце заміна сторони у зобов'язанні, викладена у постановах Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 922/3655/17, від 05.09.2018 у справі № 904/9027/17, від 07.11.2018 у справі № 910/20774/17, від 29.11.2018 у справі № 915/1416/17, від 06.12.2018 у справі № 902/1592/15, від 27.02.2019 у справі № 913/661/17 від 06.03.2019 у справі № 914/2687/17, від 04.06.2019 у справі № 914/1925/18, від 26.11.2019 у справі № 917/92/19.
6.17. Враховуючи викладене, після відчуження об'єкта нерухомості, розташованого на орендованій земельній ділянці, договір оренди землі у відповідній частині припиняється щодо відчужувача, однак діє на тих самих умовах стосовно нового власника нерухомості, який з моменту набуття такого права набуває також право оренди земельної ділянки, на якій це майно розміщене, а отже й відповідні права та обов'язки. Такий самий правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 29.08.2018 у справі № 920/675/17, від 26.11.2019 у справі № 917/92/19, від 18.02.2020 у справі № 907/132/19.
6.18. В цьому контексті колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що до ФОП Антонюк Н. А. після набуття права власності на об'єкт незавершеного будівництва, перейшли як права так і обов'язки за договором оренди, у тому числі й передбачені пунктом 1.1 договору.
6.19. Враховуючи, що після набуття права власності на нерухоме майно і реєстрації за собою права оренди земельної ділянки, Антонюк Н. А. стверджувані порушення не усунула, суд апеляційної інстанції дійшов цілком обґрунтованого висновку про наявність підстав для розірвання спірного договору з огляду на приписи статті 651 ЦК України.
6.20. Колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу, що не буть які-порушення умов договору є підставою для його розірвання, тим більше не будь-які порушення, вчинені попереднім орендарем є підставою для розірвання договору з особою, яка набула права оренди в силу приписів статті 120 ЗК України та статті 377 ЦК України. Водночас такий критерій як істотність порушення умов договору, сам по собі є підставою для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 ЦК України.
6.21. Враховуючи викладене, доводи касаційної скарги щодо неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, зокрема, статті 377 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 120 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), статей 7, 24, 25, 32 Закону України "Про оренду землі", не знайшли свого підтвердження. З цих підстав касаційна скарга задоволенню не підлягає.
6.22. У касаційній скарзі заявниця також посилається на те, що господарський суд апеляційної інстанції під час розгляду справи не дотримався вимог статей 74, 86, 236 ГПК України щодо всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, із належним дослідженням зібраних у справі доказів.
6.23. Так, за доводами скаржниці, Північний апеляційний господарський суд оскаржувану постанову виніс без дослідження того чи взагалі продовжується забудова земельної ділянки та чи відбувається вона з порушеннями, тобто чи має місце "не усунення порушень з боку Антонюк Н. А.".
6.24. Втім, скаржниця не зазначає, які саме докази, на підтвердження вказаних обставин наявні в матеріалах справи та були залишені судом апеляційної інстанції поза увагою, та чи подавала вона такі докази взагалі.
6.25. Посилаючись на те, що перевірка Управлінням державного архітектурно- будівельного контролю Сумської міської ради у 2023 році була проведена з порушенням вимоги постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 № 303 "Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного часу", скаржниця при цьому не враховує, що суди обох інстанцій у цій справі вказали на те, що відсутні докази виконання дотримання вимог пункту 1.1 договору, містобудівних умов та обмежень щодо переносу газопроводу та електромережі для здійснення будівельних робіт.
6.26. Колегія суддів касаційної інстанції акцентує, що переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію "суду права", а не "факту", отже, відповідно до статті 300 ГПК України перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи.
6.27. За таких обставин колегія суддів не бере до уваги інші доводи скаржника, оскільки вони фактично зводяться до незгоди з обставинами, що були встановлені судом при вирішенні спору та спрямовані на переоцінку доказів у справі, що знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду.
7. Висновки Верховного Суду
7.1. Відповідно до частин 1 - 5 статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
7.2. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
7.3. За змістом частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
7.4. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції колегія суддів вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі, не підтвердилися, не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін.
8. Судові витрати
8.1. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку, передбаченому статтею 129 ГПК України, покладається на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця Антонюк Наталії Анатоліївни залишити без задоволення.
2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.06.2025 у справі № 920/896/23 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуюча Л. Рогач
Судді Г. Мачульський
Є. Краснов