18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
25 листопада 2025 року Черкаси справа №925/975/25
Господарський суд Черкаської області у складі судді Кучеренко О.І.,
без виклику учасників справи, розглянув справу
за позовом Черкаської міської ради (вулиця Б.Вишневецького, 36, місто Черкаси, 18001, ідентифікаційний код 25212542)
до фізичної особи-підприємця Артикули Ірини Петрівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
про стягнення 20114,65 грн,
19.08.2025 Черкаська міська рада звернулася у Господарський суд Черкаської області із позовом до фізичної особи-підприємця Артикули Ірини Петрівни, у якому просить суд стягнути з відповідачки на користь міського бюджету міста Черкаси безпідставно утримувані кошти (орендну плату) за користування частиною земельної ділянки по вулиці Остафія Дашковича, 19 у місті Черкаси, площею 0,9456 га, кадастровий номер 7110136700:03:026:0002 за період з 02.04.2017 до 23.07.2025 у розмірі 20114,65 грн. У позовній заяві позивач також просить суд стягнути з відповідачки на користь Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради судові витрати зі сплати судового збору у сумі 3028,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з моменту набуття права власності на нерухоме майно відповідачка здійснює фактичне користування земельною ділянкою під своїм нерухомим майном без відповідних правовстановлюючих документів та без здійснення оплати за таке фактичне користування, що є порушенням прав територіальної громади міста Черкаси через ненадходження грошових коштів до місцевого бюджету. У добровільному порядку безпідставно збережені кошти у сумі 20114,65 грн відповідачка не сплатила, що і стало підставою для звернення позивача з цим позовом до суду для їх примусового стягнення з відповідачки.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 25.08.2025 відкрито провадження у справі, справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Учасникам справи встановлені строки для подачі заяв по суті.
Відповідачка, у строк який встановлений судом, відзив на позов чи клопотання про розгляд справи з викликом сторін, не надала. Ухвала Господарського суду Черкаської області від 25.08.2025 про відкриття провадження у справі була надіслана судом на адресу відповідачки, яка вказана у позові та є адресою місцезнаходження відповідачки (судом був замовлений витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань). Ухвала повернулась до суду із відміткою Акціонерного товариства «Укрпошта» «адресат відсутній за вказаною адресою».
Про відкриття провадження у справі відповідачку також було повідомлено шляхом розміщення на офіційному сайті Господарського суду Черкаської області оголошення про повідомлення учасника справи у порядку статті 120 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - витяг) - документ у паперовій або електронній формі, що сформований програмним забезпеченням Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань за зазначеним заявником критерієм пошуку та містить відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, які є актуальними на дату та час формування витягу або на дату та час, визначені у запиті, або інформацію про відсутність таких відомостей у цьому реєстрі. Згідно з частиною 1 статті 10 цього Закону якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Як слідує з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, місцем реєстрації відповідачки - фізичної особи-підприємця Артикули Ірини Петрівни є адреса, яка зазначена позивачем у позові, та на яку суд направляв ухвалу про відкриття провадження у справі - АДРЕСА_1 .
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, у порядку, який встановлений у статті 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.
Днем вручення судового рішення відповідно до частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відповідно до частини 4 статті 122 Господарського процесуального кодексу України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи. В оголошенні про виклик вказуються дані, які зазначені у частині першій статті 121 цього Кодексу.
Суд зазначає, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або фізичних осіб-учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу.
Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції або повернуті органами зв'язку з позначками «адресат відсутній», «закінчення терміну зберігання» тощо з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій. Відсутність сторони за адресою чи незабезпечення одержання за такою адресою кореспонденції створює саме для учасника справи негативні наслідки, які він зобов'язаний передбачити та самостійно вжити заходи щодо їх ненастання.
Про відкриття провадження у справі відповідачка також була повідомлена шляхом розміщення на офіційному сайті Господарського суду Черкаської області оголошення про повідомлення учасника справи у порядку статті 120 Господарського процесуального кодексу України.
Отже, судом вжито належних заходів про повідомлення відповідачки про дату, час та місце розгляду справи, але остання не скористалася своїм правом на участь у судовому засіданні та на подання відзиву на позов.
З огляду на положення частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.
Черкаська міська рада є власником земельної ділянки з кадастровим номером 7110136700:03:026:0002, площею 0,9456 га, що знаходиться у місті Черкаси по вулиці Остафія Дашковича, 19, що підтверджене інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна та інформацією з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку.
У витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-0000094182024 зазначено, що земельна ділянка площею 0,9456 га із кадастровим номером 7110136700:03:026:0002 зареєстрована 04.02.2014, з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, категорія земель, землі житлової та громадської забудови, форма власності - комунальна власність.
У відповідності до Класифікації видів цільового призначення земель, земельні ділянки для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови відповідають коду КВЦПЗ - 03.15.
На земельній ділянці з кадастровим номером 7110136700:03:026:0002, площею 0,9456 га знаходиться приміщення торгового центру літ.А-2, 1пд, 2пд, 3пд площею 24652,6 м2 та приміщення торгового центру під літ.А'-2 площею 2546,7 м2, що підтверджується листом Комунального підприємства «Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації» №343 від 29.05.2024 та інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна.
Загальна площа нерухомого майна, яке знаходиться на земельній ділянці із кадастровим номером 7110136700:03:026:0002, площею 0,9456 га за адресою місто Черкаси, вулиця Остафія Дашковича, 19 становить 27199,3 м2 (24652,6 м2 + 2546,7 м2).
Відповідачка у справі - фізична особа підприємець Артикула Ірина Петрівна, є власником частини нежитлового приміщення торгового центру по вулиця Остафія Дашковича, 19 у місті Черкаси - приміщення торгової секції другого підземного поверху №41, площею 62,0 м2, на підставі свідоцтва про право власності САЕ 308979 від 26.10.2012 (реєстраційний номер майна 38004467) та частини приміщень спільного користування площею 44,66 м2 на підставі свідоцтва про право власності САЕ 454071 від 10.08.2012, що підтверджується інформацією Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна та листами комунального підприємства «Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації»№157/13 від 19.06.2025, №198/13 о від 21.07.2025.
Отже, з 2012 року у власності відповідачки перебуває нерухоме майно загальною площею 106,66 м2, яке знаходиться на земельній ділянці позивача із кадастровим номером 7110136700:03:026:0002, площею 0,9456 га за адресою місто Черкаси, вулиця Дашковича Остафія, 19.
Відповідачка не укладала з власником земельної ділянки договору оренди землі, кошти за здійснення фактичного користування землею до міського бюджету не сплачувала, отже здійснює фактичне користування частиною земельної ділянки під своїм нерухомим майном без відповідних правовстановлюючих документів та без здійснення оплати за таке фактичне користування.
Відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 15.01.2021, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 7110136700:03:026:0002 становить 6 507 713,76 грн, розмір нормативно грошової оцінки 1 м2 становить 688,21 грн.
Відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 26.02.2024, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 7110136700:03:026:0002 становить 8 652 334,56 грн, розмір нормативно грошової оцінки 1 м2 становить 915,01 грн.
Відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 13.03.2025, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 7110136700:03:026:0002 становить 9 690 434,87 грн, розмір нормативно грошової оцінки 1 м2 становить 1024,80 грн.
За даними Держгеокадастру значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок для земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за період 2017-2020 років становив 1,0, за 2021 рік для земель несільськогосподарського призначення - 1,1, за 2022 рік - 1,15, за 2023 рік - 1,051, за 2024 рік - 1,12.
Рішенням Черкаської міської ради №2-1312 від 25.06.2015 затверджено Положення про встановлення плати за землю на території міста Черкаси. У розділі 9 Положення наявна таблиця, з пункту 4 якої слідує, що за земельні ділянки яким КВЦПЗ присвоєно 03.15 (для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови) ставка орендної плати становить 3% від їх нормативно-грошової оцінки.
Рішеннями Черкаської міської ради №2-2219 від 27.06.2017 та №2-4690 від 27.06.2019 затверджено Положення про встановлення плати за землю на території міста Черкаси. У розділі 8 Положення наявна таблиця, у пункті 7 якої зазначено, що за земельні ділянки яким КВЦПЗ присвоєно 03.15 (для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови) ставка орендної плати становить 9% від їх нормативно-грошової оцінки.
За розрахунками позивача загальний розмір заборгованості відповідачки за час фактичного користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів за період з 02.04.2017 (у межах строку позовної давності з врахуванням Перехідних положень Цивільного Кодексу України) до 23.07.2025 (дата визначена позивачем у позовній заяві) (з урахуванням коефіцієнтів індексації) становить 20114,65 грн, враховуючи, що частка землекористування відповідачки (площа для нарахування плати за землю, з урахуванням площі нежитлових приміщень, що перебувають у власності відповідачки) становить 37,0 м2 ((106,66 м2 / 27199,3 м2 = 0,00392142) * 9456 м2 (площа земельної ділянки)).
Фактичне користування відповідачкою частиною земельної ділянки та ухилення від сплати безпідставно збереженої за рахунок Черкаської міської ради орендної плати є порушенням права територіальної громади міста Черкаси щодо надходження грошових коштів до місцевого бюджету, і відповідно стало підставою для звернення позивача з цим позовом до суду для примусового стягнення з відповідачки безпідставно збережених грошових коштів.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд при прийнятті рішення та оцінка аргументів учасників справи.
Предметом спору у цій справі є вимога позивача про стягнення коштів у порядку статей 1212 - 1214 Цивільного кодексу України з відповідачки, як землекористувача, яка використовує земельну ділянку комунальної власності без правовстановлюючих документів.
Право користування землею визначено у Главі 15 Земельного Кодексу України. За змістом глави 15 Земельного кодексу України право користування земельною ділянкою комунальної власності реалізується шляхом отримання землі у постійне користування або через право оренди.
Право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.
Право оренди земельної ділянки це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності (статті 92-93 Земельного кодексу України)
За змістом статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Згідно зі статтею 206 Земельного Кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового Кодексу України).
Земельним податком є обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового Кодексу України). Отже, законодавець розмежовує поняття земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності в залежності від правових підстав передання прав землекористування такими ділянками.
Відповідно до статей 122, 123, 124 Земельного Кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
Водночас, відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розташоване це нерухоме майно не вважається правопорушенням.
Судом встановлено, що відповідачка є власником частини нежитлового приміщення, яке знаходиться на земельній ділянці комунальної власності територіальної громади. З часу набуття відповідачкою права власності на об'єкт нерухомого майна, договірних відносин щодо користування спірною земельною ділянкою між позивачем та відповідачкою не було і остання не сплачувала за користування нею. У зв'язку з тим, що на спірній земельній ділянці знаходиться нерухоме майно відповідачки, остання користується спірною земельною ділянкою без достатньої на те правової підстави.
Предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України є відносини, що виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Статтею 1212 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Згідно з статтею 1214 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави.
Для вирішення спору щодо стягнення з власника об'єкта нерухомого майна, безпідставно збережених коштів орендної плати згідно із статтями 1212-1214 Цивільного кодексу України за фактичне користування без належних на те правових підстав, земельною ділянкою комунальної власності, на якій цей об'єкт розташований необхідно з'ясувати: а) чи наявні правові підстави для використання земельної ділянки; б) яка площа земельної ділянки та чи є вона сформованою відповідно до вимог земельного законодавства; в) у якому розмірі підлягають відшкодуванню доходи пов'язані із безпідставним збереженням майна розраховані відповідно до вимог земельного законодавства, а саме на підставі нормативної грошової оцінки землі.
У статті 289 Податкового Кодексу України визначено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення та станом на 1 січня поточного року, що визначається за формулою: Кi = І : 100, де І - індекс споживчих цін за попередній рік.
Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.
Загальна площа об'єкту нерухомого майна торгового центру, який розташований на земельній ділянці площею 0,9456 га із кадастровим номером 7110136700:03:026:0002 становить 27199,3 м2 (24652,6 м2 - площа приміщень торгового центру літ.А-2, 1пд, 2пд, відповідно до довідки Комунального підприємства «Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації» №343 від 29.05.2024, а також 2546,7 м2 площа приміщень торгового центру літ.А'-2 відповідно до довідки з Державного реєстру речових прав №379314514 від 20.05.2024).
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, відповідачка має у власності нерухоме майно площею 106,66 м2, яке знаходиться на земельній ділянці позивача. З урахуванням загальної площі торгового центру площі, земельної ділянки на якій він знаходиться, а також площі нежитлових приміщень, що перебувають у власності відповідачки, частка землекористування відповідачки становить 37,00 м2 (106,66 м2 / 27199,3 м2 = 0,00392142) * 9456 м2).
Значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 2017-2020 роки було сталим і застосовувалось із значенням 1.0, за 2021 рік - для земель несільськогосподарського призначення - 1,1, за 2022 рік - 1,15, за 2023 рік - 1,051.
Отже, з врахуванням коефіцієнтів індексації, нормативна грошова оцінка земельної ділянки із кадастровим номером 7110136700:03:026:0002 у 2017-2020 роках становила 6 507 713,76 грн (нормативно-грошова оцінка 37,00 м2 - 25463,77 грн), у 2022 році становила 7 158 485,14 грн (нормативно-грошова оцінка 37,00 м2 - 28010,15 грн), у 2023 році - 8 232 257,91 грн (нормативно-грошова оцінка 37,00 м2 - 32211,67 грн).
Згідно з інформацією, яка міститься у витязі з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 7110136700:03:026:0002 станом на 15.01.2021 становить 6 507 713,76 грн, розмір нормативно грошової оцінки 1 м2 становить 688,21 грн.
Відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 26.02.2024, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 7110136700:03:026:0002 становить 8 652 334,56 грн, розмір нормативно грошової оцінки 1 м2 становить 915,01 грн (нормативно-грошова оцінка 37,00 м2 - 33855,37 грн).
Відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 13.03.2025, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 7110136700:03:026:0002 становить 9 690 434,87 грн, розмір нормативно грошової оцінки 1 м2 становить 1024,80 грн (нормативно-грошова оцінка 37,00 м2 - 37917,31 грн).
За розрахунком позивача, за час фактичного користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів, за період з 02.04.2017 до 23.07.2025 розмір вартості користування відповідачкою землею комунальної власності становить 20114,65 грн. Вказаний розрахунок здійснений позивачем з урахуванням нормативної грошової оцінки земельної ділянки, частки землекористування відповідачки (37,00 м2), а також на підставі рішень Черкаської міської ради №2-1312 від 25.06.2015, №2-2219 від 27.06.2017 та №2-4690 від 27.06.2019, якими затверджено Положення про встановлення плати за землю на території міста Черкаси.
За розрахунком позивача за період з 02.04.2017 до 31.12.2017 розмір плати за користування земельною ділянкою площею 37,00 м2 становить 573,46 грн; за 2018 рік - 2291,74 грн; за 2019 рік - 2291,74 грн, за 2020 рік - 2291,74 грн; за 2021 рік - 2291,74 грн; за 2022 рік - 2520,91 грн; за 2023 рік - 2899,05 грн; за 2024 рік - 3046,98 грн; за період з 01.01.2025 до 23.07.2025 - 1907,29 грн.
Суд не погоджується з таким обґрунтуванням розрахунку розміру безпідставно утриманого відповідачкою майна (коштів) з огляду на таке.
Як зазначено вище, використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Податковим кодексом України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов'язковим платежем, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною (статті 14.1.125, 14.1.136, 288.5 Податкового кодексу України).
Статтею 14 Податкового кодексу України визначено, що плата за землю це обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Судом встановлено, що відповідачка не є власником чи постійним землекористувачем земельної ділянки, а тому не є суб'єктом плати за землю у формі земельного податку, тому, можлива форма здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата (стаття 14.1.72 Податкового кодексу України).
Статтею 10 Податкового Кодексу України встановлено, що до місцевих податків належить, зокрема, податок на майно. Місцеві ради обов'язково установлюють єдиний податок та податок на майно (в частині транспортного податку та плати за землю, крім земельного податку за лісові землі).
Як зазначалось судом вище, рішенням Черкаської міської ради №2-1312 від 25.06.2015 затверджено Положення про встановлення плати за землю на території міста Черкаси, у якому зазначено, що за земельні ділянки яким КВЦПЗ присвоєно 03.15 (для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови) ставка орендної плати становить 3% від їх нормативно-грошової оцінки. А рішеннями Черкаської міської ради №2-2219 від 27.06.2017 та №2-4690 від 27.06.2019 затверджено Положення про встановлення плати за землю на території міста Черкаси, у якому визначено, що за земельні ділянки яким КВЦПЗ присвоєно 03.15 (для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови) ставка орендної плати становить 9% від їх нормативно-грошової оцінки.
Платниками плати за землю є, зокрема платники орендної плати - землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди (пункт 269.1.2 статті 269 Податкового Кодексу України).
Об'єктами оподаткування платою за землю, серед іншого, є земельні ділянки державної та комунальної власності, надані в користування на умовах оренди (пункт 270.1.2 статті 270 Податкового Кодексу України).
Нормативна грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом, є базою оподаткування (пункт 271.1.1 статті 271 Податкового Кодексу України).
Нормативне регулювання визначення розміру орендної плати за оренду земельних ділянок державної або комунальної власності відбувається за імперативно встановленою формулою множення нормативної грошової оцінки на коефіцієнт, який погоджується сторонами у договорі, але в законодавчо встановлених межах.
За приписами пункту 288.5 статті 288 Податкового Кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою за розмір земельного податку:для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки.
У статті 288 Податкового Кодексу України визначено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Відповідно до пункту 288.4 статті 288 цього Кодексу розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (крім випадків консервації таких земельних ділянок або визнання земельних ділянок забрудненими (потенційно забрудненими) вибухонебезпечними предметами).
Згідно зі статтею 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Правова природа орендної плати зумовлює ту обставину, що при визначенні її розміру та строків її внесення, окрім норм цивільного, земельного законодавства та Закону України «Про оренду землі», необхідно враховувати і вимоги Податкового Кодексу України (аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі №635/4233/19).
За визначенням, яке викладене у пункті 14.1.136 статті 14 Податкового Кодексу України, орендна плата для цілей розділу XII цього Кодексу - обов'язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди.
У статті 13 Закону України «Про оренду землі» вказано, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
За змістом статті 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
Відповідно до частин першої та другої статті 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).
У пункті 3 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України закріплено, що загальною засадою цивільного законодавства є, зокрема, свобода договору.
Частинами першою та третьою статті 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
У статті 627 Цивільного кодексу України закріплено принцип свободи договору та визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною першою статті 628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до частини першої статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із частинами першою - третьою статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.
Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з частинами 1, 2 статті 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають: усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування; землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до закону.
Органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування у правовідносинах щодо розпорядження земельними ділянками державної та комунальної власності (надання земельних ділянок громадянам та юридичним особам у власність або в користування, відчуження земельних ділянок державної або комунальної власності, укладення, зміни, розірвання договорів купівлі-продажу, ренти, оренди земельної ділянки та інших договорів щодо земельних ділянок, встановлення сервітуту, суперфіцію, емфітевзису, в тому числі прийняття державними органами та органами місцевого самоврядування відповідних рішень) реалізують повноваження власника земельних ділянок та не реалізують владно-управлінські функції.
Реалізуючи відповідні повноваження, державні органи або органи місцевого самоврядування вступають з юридичними та фізичними особами у цивільні та господарські правовідносини. У таких відносинах держава або територіальні громади є рівними учасниками земельних відносин з іншими юридичними та фізичними особами, у тому числі з суб'єктами підприємницької діяльності.
У постанові від 09.11.2021 у справі №635/4233/19 (провадження №14-139цс20) Велика Палата Верховного Суду, виснувала, що за загальними правилами договори укладаються сторонами цивільних правовідносин, різновидами яких є правовідносини, які виникають з договорів оренди землі, на принципах рівності сторін, свободи договору та урахування обов'язкових вимог щодо такого виду договорів та зазначенням його істотних умов і у відповідній формі.
Як зазначено вище, протягом періоду, який визначений позивачем, між ним та відповідачкою відсутні договірні відносини з оренди земельної ділянки, на якій знаходиться майно відповідачки. Відповідно між ними не узгоджено розміру плати за користування земельною ділянкою.
Нормами статті 1212 Цивільного Кодексу України визначено, що особа, зобов'язана повернути потерпілому майно, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно).
Суд погоджується, що для розрахунку розміру безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою комунальної власності позивачем використано нормативно-грошову оцінку земельної ділянки, оскільки такий підхід визначений законодавцем при визначенні розміру плати за землю. Водночас, на переконання суду, у позивача відсутні підстави щодо визначення розміру коштів, які відповідачка зберегла у себе без достатньої правової підстави з врахуванням ставки орендної плати, яка визначені у рішеннях органу місцевого самоврядування, оскільки такий розмір орендної плати не погоджено сторонами у визначеному порядку.
Разом з тим, судом враховані норми Податкового Кодексу України, згідно з якими річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, та не може бути менше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки.
Судом враховано також те, що відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розташоване це нерухоме майно не вважається правопорушенням, а також на відсутність обов'язку землекористувача на укладення договору оренди у обов'язковому порядку.
З огляду на принцип свободи укладення договору та визначення його умов, ініціатором щодо укладення договору оренди спірної земельної ділянки може бути, як позивач, так і відповідачка. Водночас, на переконання суду, власник землі є особою зацікавленою в укладенні договору оренди з урахуванням власних рішень, якими визначені ставки, які повинні застосовуватись при укладення договорів оренди землі, яка є власністю Черкаської територіальної громади. У матеріалах справи відсутні докази того, що позивач звертався до відповідачки із пропозиціями щодо укладення договору оренди земельної ділянки.
Отже, з огляду на положення статті 1212 Цивільного Кодексу, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави зобов'язана повернути його. Разом з тим, позивачем не доведено, що розмір плати за користування спірною земельною ділянкою може бути визначений згідно з рішенням органу місцевого самоврядування, яке хоча і є обов'язковим для кола осіб, якого воно стосується проте з урахуванням того, що такий розмір повинен бути врахований у разі укладення договору оренди, а не як відшкодування плати за користування земельними ділянками комунальної власності без достатньої правової підстави, суд дійшов висновку про безпідставність застосування іншої ставки ніж та, яка не може бути меншою за розмір земельного податку за користування земельними ділянками комунальної та державної форми власності.
У зв'язку з тим, що між позивачем та відповідачкою не узгоджено іншого розміру плати за землю, власник землі може заявляти свої вимоги щодо стягнення плати за землю не менше розміру гарантованого законодавством, а саме у розмірі не меншому за розмір земельного податку.
Отже, за користування земельною ділянкою комунальної власності, відповідачка гарантовано мала би сплатити за користування земельною ділянкою кошти, розмір яких повинен бути розрахований з урахуванням нормативно-грошової оцінки спірної земельної ділянки та обов'язкового розміру плати за землю (3% від нормативної грошової оцінки), за період з 02.04.2017 до 23.07.2025 у сумі 7110,65 грн:
за період з 02.04.2017 до 31.12.2017 (274 дні) - 573,46 грн ((6 507 713,76 грн / 9456,00 м2) * 37,00 м2) * 3% / 365 *274);
за період з 01.01.2018 до 31.12.2018 - 763,91 грн ((6 507 713,76 грн / 9456,00 м2) * 37,00 м2) * 3%);
за період з 01.01.2019 до 31.12.2019 - 763,91 грн ((6 507 713,76 грн / 9456,00 м2) * 37,00 м2) * 3%);
за період з 01.01.2020 до 31.12.2020 - 763,91 грн ((6 507 713,76 грн / 9456,00 м2) * 37,00 м2) * 3%);
за період з 01.01.2021 до 31.12.2021 - 763,91 грн ((6 507 713,76 грн / 9456,00 м2) * 37,00 м2) * 3%);
за період з 01.01.2022 до 31.12.2022 - 840,30 грн ((7 158 485,14 грн /9456,00 м2) * 37,00 м2) * 3%);
за період з 01.01.2023 до 31.12.2023 - 989,83 грн ((8 232 257,91 грн / 9456,00 м2) * 37,00 м2) * 3%);
за період з 01.01.2024 до 31.12.2024 - 1015,66 грн ((8 652 334,56 грн / 9456,00 м2) * 37,00 м2) * 3%);
за період з 01.01.2025 до 31.12.2025 - 635,76 грн ((9 690 434,87 грн / 9456,00 м2) * 37,00 м2) * 3% / 365 *204).
До моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного Кодексу України (такий висновок викладений у постанові Великої палати Верховного суду від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц).
Як слідує з матеріалів справи відповідачка у спірний період не сплачувала позивачу за користування земельною ділянкою, на якій знаходиться її нерухоме майно. Отже, відповідачка за вказаний період фактично збільшила своє майно (безпідставно зберегла у себе кошти), а позивач втратив його на суму 7110,65 грн. Вказана сума коштів підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача у порядку статей 1212 - 1214 Цивільного кодексу України.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги позивача задоволені частково, сплачена Департаментом архітектури та містобудування Черкаської міської ради сума судового збору підлягає відшкодуванню Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради за рахунок відповідачки у сумі 1070,42 грн.
Керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Позов задовольнити частково.
2.Стягнути з фізичної особи-підприємця Артикули Ірини Петрівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь міського бюджету м.Черкаси (рахунок UA608999980314000611000023759, банк: Казначейство України (ЕАП), одержувач платежу: ГУК у Черк.обл./тг м.Черкаси, ідентифікаційний код 37930566, код бюджетної класифікації: 24062200) 7110,65 грн безпідставно збережених коштів.
3.Стягнути з фізичної особи-підприємця Артикули Ірини Петрівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради (вул.Б.Вишневецького, 36, м.Черкаси, 18001, ідентифікаційний код 38715770) 1070,42 грн судового збору.
4.В іншій частині позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили після прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення. Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.
Суддя О.І.Кучеренко