36000, м. Полтава, вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
25.11.2025 Справа № 917/1770/25
Суддя Киричук О.А. при секретарі судового засідання Тертичній О.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовною заявою Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» (36008, м. Полтава, вул. Польська, 2а, код ЄДРПОУ 03338030)
до Фізичної особи - підприємця В'юн-Сандерс Олени Анатоліївни ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
про стягнення 197 894,06 грн.
без виклику представників сторін,
Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства «Полтаватеплоенерго» звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом до Фізичної особи - підприємця В'юн-Сандерс Олени Анатоліївни про стягнення 197 894,06 грн. заборгованості по Типовому Індивідуальному договору про надання послуги з постачання теплової енергії №5089 (Опалювальні об'єкти: Полтавська обл., місто Кременчук,проспект Лесі Українки (50-річчя Жовтня), будинок 27 та проспект Лесі Українки(50-річчя Жовтня), будинок 17/11), у тому числі: 163 360,37 грн - основної заборгованості, 653,09 грн - пені, 7 450,21 грн - 3 % річних, 26 430,39 грн - втрат від інфляційних процесів.
Ухвалою від 25.09.25 суд постановив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі № 917/1770/25, справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, запропоновано відповідачу протягом 15 днів з дня вручення ухвали суду надати суду відзив на позов.
Суд констатує, що у відповідача відсутній електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі.
З метою дотримання процесуального механізму належного повідомлення учасників справи про розгляд справи судом, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвалу суду у справі була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу, що підтверджується матеріалами справи.
Разом з тим, ухвала суду у справі, надіслана на адресу відповідача (що зазначена позивачем та вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань), повернута до суду поштовою установою із відміткою пошти «адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.
Системний аналіз статей 120, 242 ГПК України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку свідчить, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.01.2020 у справі № 910/22873/17; від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19; від 20.07.2021 у справі № 916/1178/20).
Встановлений порядок надання послуг поштового зв'язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням (правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.07.2021 у справі № 916/1178/20).
Верховний Суд звертає увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б, від 21.01.2021 у справі № 910/16249/19, від 19.05.2021 у справі № 910/16033/20; від 20.07.2021 у справі № 916/1178/20).
Оскільки в матеріалах справи відсутні підтвердження наявності порушень оператором поштового зв'язку вимог Правил надання послуг поштового зв'язку, Суд вважає, що факт неотримання відповідачем поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв'язку з її неотриманням адресатом, залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб'єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою і незвернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення (аналогічний висновок викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19, від 21.01.2021 у справі № 910/16249/19; від 20.07.2021 у справі № 916/1178/20).
Отже, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
З огляду на викладене, суд вважає, що ним було виконано умови Господарського процесуального кодексу України стосовно належного повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи.
Суд враховує, що відмітка пошти «адресат відсутній за вказаною адресою» проставлена 17.10.25, тому саме з цієї дати відповідач вважається повідомлений про відкриття провадження у справі.
27.10.25 від відповідача надійшов відзив на позов, згідно якого він просить суд відмовити у задоволенні позову повністю.
06.11.25 від позивача надійшла відповідь на відзив.
Інші заяви чи клопотання сторони не подавали.
Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки заяв та клопотань по справі, тощо.
Враховуючи те, що подані сторонами у цій справі докази, дозволяють суду встановити та оцінити конкретні обставини (факти), які мають суттєве значення для вирішення цього спору, а отже, розглянути та вирішити спір по суті й здійснити розподіл судових витрат у цій справі, що в свою чергу, вказує на можливість виконання завдань господарського судочинства та з урахуванням необхідності дотримання розумних строків розгляду справи, суд вважає, що в матеріалах справи доказів достатньо для з'ясування обставин справи і прийняття судового рішення у справі № 917/1770/25.
Судом враховано, що за ч.13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Для забезпечення процесуальних прав сторін, прийняття рішення судом відкладалося.
Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши всі наявні у справі докази, суд встановив наступне.
Основним напрямком діяльності Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» ( далі - позивач) є забезпечення тепловою енергією для потреб опалення та приготування гарячої води житлового фонду, комунально-побутових та інших об'єктів на території м. Полтави, м.Кременчука, м. Решетилівки, смт. Машівки, смт. Котельва Полтавської області.
Ліцензії позивача на право провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії, на право провадження господарської діяльності з транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами та на право провадження господарської діяльності з постачання теплової енергії переоформлені на безстрокові, згідно з Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 739 від 06.06.2017.
На офіційному веб-сайті ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго», за посиланням: http://te.pl.ua/spozhivacham/yuridichnim-osobam/dogovr-pro-nadannya-poslug-yuridichn-osobi/, позивач опублікував Індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії та порядок його укладення.
Судом встановлено, що відповідач - ФОП В'юн-Сандерс Олена Анатоліївна є власником нежитлових приміщень за адресами:
Об'єкт 1 - Полтавська область, м. Кременчук, проспект Лесі Українки (50-річчя Жовтня), будинок 27, загальною площею 52,4 кв.м., що підтверджено Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав №440273244 від 20.08.2025 та Договором дарування посвідченим приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області 12.11.2011 зар.№1143;
Об'єкт 2 - Полтавська область, м. Кременчук, проспект Лесі Українки (50-річчя Жовтня), будинок 17/11, загальною площею 42,3 кв.м., що підтверджено Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав № 440273244 від 20.08.2025 та Свідоцтвом про право власності, серії та номер: 28830023 видане Реєстраційною службою Кременчуцького міського управління юстиції 30.10.2014.
Як вбачається з матеріалів справи, будинки, в яких знаходяться зазначені об'єкти нерухомості відповідача у справі, підключені до системи постачання теплоенергії, яка обслуговується позивачем.
Вказане, зокрема, підтверджується відповідними Актами перевірки системи теплопостачання про подання теплоносія до житлових будинків за вказаними вище адресами у зв'язку із початком опалювального періоду та про припинення подачі теплоносія у зв'язку із закінченням опалювального періоду 2024/2025 припинено подачу теплоносія.
01.10.2021 набрали чинності постанови Кабінету Міністрів України № 1022 та № 1023 від 08.09.2021, якими затверджено типові публічні договори приєднання про надання послуг з постачання теплової енергії та про надання послуг з постачання гарячої води.
Відповідно до приписів частини 5 статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі, якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір, з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.
Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному вебсайті органу місцевого самоврядування та/або на вебсайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги.
За посиланням позивача, співвласники багатоквартирних житлових будинків за адресами: м. Кременчук, проспекту Лесі Українки (проспект 50-річчя Жовтня), буд. 27, буд. 17/11 не повідомили ПОКВПТГ Полтаватеплоенерго про вибір моделі договірних відносин протягом 30-деного строку з моменту опублікування відповідачем відповідно до вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуального договору про надання послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води.
Виходячи з викладеного, взаємовідносини між співвласниками багатоквартирних житлових будинків за адресами: м. Кременчук, проспекту Лесі Українки (проспект 50-річчя Жовтня), буд. 27, буд. 17/11 в місті Кременчуці, в тому числі і з боржником, як власником нежитлового приміщення за зазначеною адресою, з 01.12.2021 врегульовано Індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії та про надання послуги з постачання гарячої води, який є публічним договором приєднання і опублікований на офіційному сайті підприємства: http://te.pl.ua/.
Отже, відповідач є суб'єктом користування послугою постачання теплової енергії (споживачем), яка надається ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго».
Індивідуальному договору присвоєно № 5089.
Предметом даного позову є стягнення з відповідача заборгованості за теплову енергію, спожиту останнім на підставі типового Індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 830 (надалі - Індивідуальний договір). Оскільки на переконання позивача, взаємовідносини з відповідачем, як власником нежитлових приміщень за зазначеною адресою врегульовано саме Індивідуальними договорами.
За твердженням позивача, яке не спростоване відповідачем, починаючи з листопада 2022 року позивач надає послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення відповідачу.
За вказаний період, що охоплюється загальним періодом з 01.11.2022 по 31.03.2025, позивачем у справі складено Акти приймання-передачі наданих послуг з постачання теплової енергії та виставлено рахунки на оплату на ту ж саму суму.
Позивач зазначає, що відповідачем не виконано свого обов'язку щодо проведення оплати спожитої послуги з постачання теплової енергії за період з 31.12.2022 по 31.03.2025, у зв'язку з чим утворилась заборгованість відповідача за надані послуги в сумі 163 360,37 грн.
Крім того, враховуючи прострочення відповідачем оплати наданих послуг, станом на дату звернення до суду з позовною заявою позивачем нараховано за період з 01.10.2024 по 31.07.2025 - 653,09 грн пені, за період з 02.01.2023 по 31.07.2025 7450,21 грн 3% річних та за період з січня 2023 по липень 2025 26 430,39 грн інфляційних витрат. Що всього, разом з сумою основного боргу, становить 197 894,06 грн.
При вирішенні спору суд зазначає наступне.
Розглянувши матеріали даної справи та доводи сторін, господарський суд приходить до висновку про те, що взаємовідносини між сторонами спору регулюються Індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 830.
Відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг, регулює Закон України від 09.11.2017 № 2189 Про житлово-комунальні послуги (надалі - Закон).
Відповідно до статей 5, 12 цього Закону, до житлово-комунальних послуг належать комунальні послуги, зокрема - послуги з постачання теплової енергії, постачання гарячої води.
Надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону.
Індивідуальним споживачем є фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги (ст. 1 Закону).
У разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір, з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.
Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги (ч. 5 ст. 13 Закону).
Згідно з умовами Індивідуального договору, договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води індивідуальному споживачу.
Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України. Даний договір є публічним договором приєднання, який набирає чинності через 30 днів з моменту розміщення на офіційному сайті http:lubnyteplo.com/ua. Виконавець має право змінити умови договору. У разі зміни виконавцем умов, крім зміни ціни договору, вони вступають в силу через 30 днів з моменту розміщення змінених умов на офіційному сайті http://te.pl.ua/, (п. 1., п. 2, Індивідуального Договору).
Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч. 1 ст. 634 ЦК України).
Пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору, в тому числі, шляхом розміщення інформації чи документу у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису (ст. 641 ЦК України).
Отже, враховуючи факт опублікування позивачем тексту договору на власному офіційному веб-сайті, суд приходить до висновку, що позивач зробив офіційну пропозицію про укладення Індивідуального договору.
Водночас, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом (ст. 642 ЦК України).
В свою чергу, фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунку за надану послугу, факт отримання послуги (п. 4 Індивідуального Договору).
Таке ж положення містить п. 13 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 830 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 р. № 1022).
Отже, належними обставинами на підтвердження укладення відповідного договору мають бути будь-які з перелічених дій: підписана споживачем (боржником) заява-приєднання, сплата рахунку за надані послуги чи факт отримання послуги.
Крім того, відповідно до п. п. 17, 19, 20 Правил користування тепловою енергією, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007р. № 1198 (надалі Правила ПКТЕ), для обліку, відпуску та споживання теплової енергії застосовуються прилади комерційного обліку, що відповідають вимогам законодавства про метрологію і метрологічну діяльність. Після технічного огляду вузла обліку теплопостачальна організація видає акт про його прийняття в експлуатацію.
Споживач за показами вузла обліку визначає обсяг спожитої теплової енергії та параметри теплоносія і заносить ці дані до журналу обліку споживання теплової енергії. Облік обсягу споживання теплової енергії і параметрів теплоносія ведеться на межі балансової належності теплових мереж теплопостачальної організації та споживача або за домовленістю сторін в іншому місці.
З огляду на відсутність в матеріалах даної справи будь-яких доказів, що підтверджують подання відповідачем заяви-приєднання чи сплату рахунків за надані послуги, та, водночас, враховуючи обставини справи, зокрема підключення житлових будинків за адресами: м. Кременчук, проспекту Лесі Українки (проспект 50-річчя Жовтня), буд. 27, буд. 17/11 до системи постачання теплоенергії, яка обслуговується позивачем, суд приходить до висновку, що факт приєднання відповідачем до Індивідуального договору підтверджується фактом отримання ним послуги від позивача, що свідчить про укладення між сторонами спору Індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії.
З огляду на наведене вище та з урахуванням наявних у матеріалах справи доказів споживання відповідачем (як і інших власників нерухомого майна житлових будинків за адресами: м. Кременчук, проспекту Лесі Українки (проспект 50-річчя Жовтня), буд. 27, буд. 17/11 теплової енергії на потреби опалення приміщень (у матеріалах справи наявні акти підключення до системи теплопостачання житлового будинку; акти перевірки системи теплопостачання на початку та закінченні опалювального періоду), при вирішенні спору суд виходить з того, що відповідач є таким, що приєднався до умов індивідуального договору з надання житлово-комунальних послуг, а також спожив теплову енергію за договором, а тому в нього виникає обов'язок щодо оплати наданих послуг за вказаним договором.
Враховуючи відсутності будь-яких доказів з боку відповідача на підтвердження виконання умов Індивідуального договору про оплату наданих позивачем послуг, суд приходить до висновків про порушення умов даного договору відповідачем в частині оплати наданих послуг.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. ст. 525, 526 ЦК України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
Пунктом 5 Індивідуального договору визначено, що виконавець зобов'язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.
Обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку для потреб опалення, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" та складається з:
- обсягу теплової енергії на опалення приміщення споживача безпосередньо;
- частини обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку;
- та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення.
Обсяг теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення розподіляється також на споживачів, приміщення яких обладнані індивідуальними системами опалення.
Відповідно пункту 11 Індивідуального договору обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018 № 315.
Як вбачається з умов Індивідуального договору (п. 30 34), споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830 (Офіційний вісник України, 2019, № 71, ст. 2507), у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 № 1022, та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання; плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному сайті підприємства: http://te.pl.ua/tarifi/tarifi-dlya- potreb-nshih-spozhivachv/.
У разі застосування двоставкового тарифу на послугу з постачання теплової енергії плата за послугу з постачання теплової енергії визначається як сума плати, розрахованої виходячи з умовно-змінної частини тарифу (протягом опалювального періоду), а також умовно-постійної частини тарифу (протягом року) ( пункт 30)).
Вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.
Розмір тарифу зазначається на офіційному сайті підприємства: http://te.pl.ua/tarifi/tarifi-dlya-potreb-nshih-spozhivachv/.
У разі зміни зазначеного тарифу протягом строку дії цього договору новий розмір тарифу застосовується з моменту його введення в дію без внесення сторонами додаткових змін до цього договору. Виконавець зобов'язаний забезпечити їх оприлюднення на своєму офіційному сайті.
У разі прийняття уповноваженим органом рішення про зміну ціни/тарифу на послугу виконавець у строк, що не перевищує 15 днів з дати введення їх у дію, повідомляє про це споживачу з посиланням на рішення відповідного органу.
Протягом спірного періоду діяли наступні тарифи, встановлені рішеннями Полтавської обласної ради:
-№ 477 від 30 вересня 2022 року «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, що надаються Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства «Полтаватеплоенерго»;
-№ 669 від 28 липня 2023 року «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, що надаються Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства «Полтаватеплоенерго», зі змінами внесеними рішенням Полтавської обласної ради № 687 від 26 вересня 2023 року;
- № 687 від 26 вересня 2023 року «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, що надаються ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго»;
-№ 854 від 30 серпня 2024 року «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, що надаються Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства «Полтаватеплоенерго».
Інформація про тарифи є загальнодоступною та перебуває у вільному цілодобовому доступі на сайті Полтавської обласної ради https://oblrada-pl.gov.ua/ та на сайті ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» http://te.pl.ua/ в розділі «ТАРИФИ», далі «Тарифи для потреб інших споживачів» (за посиланням http://te.pl.ua/tarifi/tarifi-dlya-potreb- nshih-spozhivachv/).
Пунктом 24 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 830 від 21.08.2019 р. визначено, що розподіл між споживачами обсягу спожитої у будівлі послуги здійснюється з урахуванням показань вузлів розподільного обліку теплової енергії, а у разі їх відсутності - пропорційно опалюваній площі (об'єму) приміщення споживача відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018 р. № 315.
Умовно-постійна частини тарифу для приміщень, вбудованих в житлові будинки/нежитлові будівлі розраховується згідно з даними теплового навантаження будівлі, пропорційно опалюваній площі приміщення споживача.
Згідно з п. 32 Правил № 830 розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць.
Пунктом 34 цих Правил визначено, що споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.
Як зазначає позивач, обсяг наданих відповідачу послуг з постачання теплової енергії підлягає нарахуванню з застосуванням Методики розподілу між споживачами обсягів, спожитих у будівлі, комунальних послуг, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 № 315.
На підтвердження обґрунтованості вартості послуг позивачем надано суду інформацію про розмір опалювальних площ, детальні розрахунки відповідно до площі спірних приміщень, а саме, по нежитлових приміщень за адресами: м. Кременчук, проспекту Лесі Українки (проспект 50-річчя Жовтня), буд. 27, буд. 17/11, нарахування проводилося за обсяг теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи; за обсяги теплової енергії, спожитої на потреби безпосередньо опалення приміщення відповідача за період з 01.11.2022 року по 31.03.2025 року на підставі Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 22.11.2018 №315 (із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства розвитку громад та територій №358 від 28.12.2021).
Згідно пояснень позивача щодо обсягів теплової енергії на потреби опалення приміщення відповідача за адресою м. Кременчук, проспекту Лесі Українки (проспект 50-річчя Жовтня), буд. 27, житловий будинок за адресою проспект Лесі Українки (50-річчя жовтня), 27 оснащений вузлом комерційного обліку теплової енергії, що забезпечує загальний облік спожитої послуги з постачання теплової енергії житловим будинком, відповідно до ст. 17 Закону України «Про житлово-комунальні послуги». Нежитлове приміщення споживача ФОП В'юн-Сандерс Олена Анатоліївна (Об'єкт №1 площею 52,4 кв.м.) підключене до мереж та має спільну систему опалення із житловим будинком.
Згідно пояснень позивача щодо обсягів теплової енергії на потреби опалення приміщення відповідача за адресою м. Кременчук, проспекту Лесі Українки (проспект 50-річчя Жовтня), буд. будинок 17/11 (Об'єкт №2 - площею 42,3 кв.м.) нежитлове приміщення Фізичної особи-підприємця В'юн - Сандерс Олени Анатоліївни площею 42,3 м2 розташоване в багатоквартирному житловому будинку за адресою: проспект Лесі Українки, буд. 17/11 вм. Кременчуці. Житловий будинок по проспекту Лесі Українки, 17/11 оснащений вузлом комерційного обліку теплової енергії. Загальний обсяг спожитої у будинку теплової енергії на опалення визначається відповідно до показників вузла комерційного обліку теплової енергії.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок вартості наданих послуг, суд дійшов висновку, що цей розрахунок відповідає передбаченим законодавством порядку та способу нарахування, відтак є обґрунтованим.
Відповідачем не надані докази, якими б спростовувалися відомості про розмір площ у будинку, наданих позивачем, які були застосовані при розрахунку.
Разом з тим, відповідач у позові заперечив сам факт споживання послуги, зазначаючи, що:
- Об'єкт, розташований за адресою Полтавська обл. м .Кременчук проспект Лесі Украінки 17/11, відключений від системи централізованого теплопостачання, та представником енергопостачальної організаціі Кременчуцькоі філіі ПАТ ,,Полтаватеплоенерго '' було опломбовано прилад обліку теплової енергіі. З 26.04.2013 і по цей час на приладі обліку споживання теплоенергїї стоїть пломба і показники споживання стоять нулі.
- Oб'єкт розташований за адресою Полтавська облю м.Кременчук проспект Лесі Украінки 27, відключений від системи централізованого теплопостачання, прилад обліку 60661810/2013 індивідуального теплопостачання опломбовано 23.12.2014, показники на приладі по теперешній час 0,00. Теплоенергія на об'єкт за цією адресою ніколи не постачалася.На даний момент пломби цілі і показники 0,00.
Суд вважає вказані заперечення необгрунтованими, оскільки:
- як зазначено вище, житловий будинок за адресою проспект Лесі Українки (50-річчя жовтня), 27, де розташоване приміщення відповідача, оснащений вузлом комерційного обліку теплової енергії, що забезпечує загальний облік спожитої послуги з постачання теплової енергії житловим будинком, відповідно до ст. 17 Закону України «Про житлово-комунальні послуги». Нежитлове приміщення споживача ФОП В'юн-Сандерс Олена Анатоліївна (Об'єкт №1 площею 52,4 кв.м.) підключене до мереж та має спільну систему опалення із житловим будинком. Нежитлове приміщення відповідача площею 42,3 м2 розташоване в багатоквартирному житловому будинку за адресою: проспект Лесі Українки, буд. 17/11 вм. Кременчуці. Житловий будинок по проспекту Лесі Українки, 17/11 оснащений вузлом комерційного обліку теплової енергії. Загальний обсяг спожитої у будинку теплової енергії на опалення визначається відповідно до показників вузла комерційного обліку теплової енергії.
- для здійснення нарахувань на підставі показників індивідуального (розподільного) засобу обліку теплової енергії, споживачам необхідно дотримуватись правил користування індивідуальними засобами обліку води, а саме: індивідуальні засоби обліку теплової енергії обов'язково мають бути прийняті на абонентський облік надавача послуг, опломбовані надавачем послуг, вчасно повірені, а їхні показники щомісяця мають передаватись до теплопостачальної організації.
- докази здійснення повірки засобів вимірювальної техніки в нежитловому приміщенні, що належить відповідачу, а також про прийняття на комерційний облік такого лічильника ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго», відповідачем не надані. Доказів опломбування цих засобів вимірювальної техніки (відповідного акту) відповідачем теж не надано.
- факт отримання послуги з постачання теплової енергії наданої ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» до житлових будинків за адресами Полтавська обл., місто Кременчук, проспект Лесі Українки (50-річчя Жовтня), будинок 27 та проспект Лесі Українки(50-річчя Жовтня), будинок 17/11, підтверджується рішеннями міського голови Кременчуцької міської ради «Про початок опалювального сезону 2022-2023», «Про початок опалювального сезону 2023-2024», «Про початок опалювального сезону 2024-2025», Актами перевірки системи теплопостачання 2022 -2025 р.
Згідно ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Надані позивачем суду письмові докази в підтвердження способу нарахування споживачу (відповідачу) обсягу наданої теплової енергії, на думку суду, є більш вірогідними ніж ті, що надав відповідач в спростування даних обставин.
В зв'язку з чим суд дійшов висновку, що в даному випадку наявність індивідуального приладу обліку теплової енергії в нежитлових приміщеннях відповідача за адресами: м. Кременчук, проспекту Лесі Українки (проспект 50-річчя Жовтня), буд. 27, буд. 17/11 в місті Кременчуці не може бути врахованим судом при визначенні розміру заборгованості відповідача за показниками лічильника, вказане приміщення не підпадає під термін «неопалювальне приміщення», а отже обсяг теплової енергії, спожитої на потреби безпосередньо опалення належного відповідачу приміщення слід нараховувати згідно з Методикою.
Позивач формував рахунки на оплату спожитих послуг з постачання теплової енергії відповідачу за період з листопада 2022 по березень 2025 на загальну суму 163 360,37 грн.
Зазначені рахунки на оплату наданих послуг містять детальну інформацію здійсненого нарахування: за постачання теплової енергії (умовно - змінна частина двоставкового тарифу (постачання теплової енергії, опалення - розподіл по площі, опалення - загальнобудинкові витрати); за постачання теплової енергії (умовно - постійна частина двоставкового тарифу, місячна абонентська плата за одиницю теплового навантаження); плата за абонентське обслуговування за загальний спірний період.
Вказані вище рахунки підписані лише зі сторони виконавця (позивача) та відповідно не містять підписів зі сторони замовника (відповідача).
Водночас, суд звертає увагу, що наявність або відсутність рахунку не звільняє відповідача від обов'язку здійснити оплату, оскільки такий обов'язок виникає на підставі договору, а не на підставі рахунку. За своєю правовою природою рахунок на оплату товару не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти як оплату за надані послуги, тобто, носить інформаційний характер. Ненадання рахунку не є відкладальною умовою у розумінні приписів ст. 212 ЦК України та не є простроченням кредитора у розумінні ст. 613 ЦК України, а тому не звільняє відповідача від обов'язку оплатити товар (наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у справі № 920/1343/21 від 29.04.2020 р.).
Разом з тим, у постанові від 22.08.2023 р. у cправі № 910/14570/21 Верховний Суд зазначив, що факт здійснення господарської операції може підтверджуватися не лише первинними документами, а й іншими доказами в їх сукупності, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару (надання послуг).
За загальним правилом, при вирішенні спорів щодо належного та своєчасного виконання договорів стосовно продажу товару, надання послуг/виконання робіт, як зі сторони покупця (замовника), так і продавця (виконавця), суди повинні надавати оцінку вжитим сторонами діям на його виконання у їх сукупності з огляду саме на умови кожного договору (договорів) у конкретній справі, проте передбачена відповідним договором умова щодо оплати за надані товари (послуги, роботи) з прив'язкою до підписання відповідних актів приймання не може бути єдиною підставою, яка звільняє покупця (замовника) від обов'язку здійснити таку оплату, адже основною первинною ознакою будь-якої господарської операції, як то продаж товару (надання послуг чи виконання робіт), є її реальність. Наявність належним чином оформлених первинних документів (підписаних уповноваженими представниками обох сторін) є вторинною, похідною ознакою.
Водночас, неналежне документальне оформлення господарської операції відповідними первинними документами, зокрема непідписання покупцем (замовником) актів приймання-передачі без надання у визначені договором та/або законом строки вмотивованої відмови від їх підписання, не може свідчити про їх безумовну невідповідність змісту господарської операції (поставці товару, наданим послугам або виконаним роботам). Правові наслідки створює саме господарська операція (реальна поставка товару, надання послуг/виконання робіт), а не первинні документи.
Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження звернення відповідача до позивача з претензіями щодо ненадання послуги, надання її не в повному обсязі або надання послуги неналежної якості.
При цьому, як стверджує позивач та підтверджено матеріалами справи, відповідачем не виконано свого обов'язку щодо проведення оплати спожитої послуги з постачання теплової енергії за період з 01.11.2022 по 31.03.2025, у зв'язку з чим утворилась заборгованість відповідача за надані послуги в сумі 163 360,37 грн.
З урахуванням позовних вимог позивача, в яких останній просить стягнути з відповідача заборгованість за послуги теплопостачання в сумі 163 360,37 грн, суд приходить до висновку про те, що стягненню з відповідача підлягає саме ця сума.
Крім суми основної заборгованості позивач просить стягнути із відповідача в зв'язку із неналежним виконанням грошових зобов'язань за договором за період з 01.10.2024 по 31.07.2025 - 654,09 грн пені, за період з 02.01.2023 по 31.07.2025 7 450,21 грн 3% річних та за період з січня 2023 по липень 2025 26 430,39 грн інфляційних витрат.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Ст. 612 ЦК України встановлює, що боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не почав його виконувати або не виконав його у строк, встановлений договором.
Частиною 1 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Частиною 1 статті 216 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Пунктами 44, 45 Індивідуального договору встановлено, що сторони несуть відповідальність за невиконання умов цього договору відповідно до цього договору або закону.
У разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.
Нарахування пені починається з першого робочого дня, що настає за останнім днем граничного строку внесення плати за послугу (п. 45 Індивідуального договору).
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч.2 ст.625 ЦК України).
Встановлені вище обставини, а саме факт прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання свідчить про наявність правових та фактичних підстав для стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційних втрат.
Перевіркою наданого розрахунку інфляційних втрат, 3% річних та пені судом встановлено, що позивачем арифметичні розрахунки зроблені правильно, а тому заявлені вимоги підлягають задоволенню.
Згідно із ч. 2-3 ст.13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до частини 5 статті 236 ГПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України" від 28.10.2010 №4241/03 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.
Відповідно до частини 23 рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України" за заявою №63566/00 суд нагадує, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.
Судом досліджено всі докази, наявні у матеріалах справи.
На підставі матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 163 360,37 грн основного боргу, 653,09 грн пені, 7 450,21 грн 3 % річних, 26 430,39 грн втрат від інфляційних процесів підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.
Позивач у позові прохає також покласти на відповідача судові витрати, понесені ним у цій справі.
Відповідно до ч.1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача у сумі 3028,00 грн.
Керуючись статтями 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця В'юн-Сандерс Олени Анатоліївни ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» (м. Полтава, вул. Польська, 2а, код ЄДРПОУ 03338030) 163 360,37 грн основного боргу, 653,09 грн пені, 7 450,21 грн 3 % річних, 26 430,39 грн втрат від інфляційних процесів, 3028,00 грн судового збору.
Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Киричук О.А.