65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"26" листопада 2025 р. Справа № 916/3756/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Нікітенка С.В., розглянувши справу,
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд.1; код ЄДРПОУ 40121452),
до: Управління освіти Південнівської міської ради Одеського району Одеської області (65481, обл. Одеська, р-н Одеський, м. Південне, вул. Приморська, буд. 5; код ЄДРПОУ 44018279),
про стягнення 12399,06 грн.
Розгляд справи здійснюється без повідомлення (виклику) учасників справи.
Обставини справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Управління освіти Південнівської міської ради Одеського району Одеської області про стягнення заборгованості у розмірі 12399,06 грн, з яких сума основного боргу у розмірі 6635,75 грн, сума 3% річних у розмірі 737,94 грн, сума інфляційних втрат у розмірі 3931,12 грн, сума пені у розмірі 629,75 грн та сума штрафу у розмірі 464,50 грн. Судові витрати по сплаті судового збору позивач просить суд стягнути з відповідача.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем грошових зобов'язань за договором постачання природного газу № 101/ПГ-2869-Б від 01.10.2021.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.09.2025 справу № 916/3756/25 передано на розгляд судді Господарського суду Одеської області Нікітенку С.В.
Ухвалою від 16.09.2025 суд прийняв позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" до розгляду та відкрив провадження у справі № 916/3756/25. Прийнято справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Розгляд справи постановлено здійснювати без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження. Цією ж ухвалою запропоновано відповідачу підготувати та надати до суду і одночасно надіслати позивачеві відзив на позовну заяву, оформлений з урахуванням вимог, встановлених ст. 165 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), протягом 16 днів з дня отримання даної ухвали суду. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив із урахуванням вимог ст. 166 ГПК України протягом 10 днів з дня отримання відзиву. Встановлено відповідачу строк для подання заперечень із урахуванням вимог 167 ГПК України, протягом 10 днів з дня отримання відповіді на відзив.
Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч. 2 ст. 252 ГПК України).
Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше (ч. 5 ст. 252 ГПК України).
Частиною 11 ст. 242 ГПК України встановлено, що у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
У Перехідних положеннях Господарського процесуального кодексу України, а саме у підпункті 17.1 пункту 17 передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.
Ухвала суду про відкриття провадження у справі надсилались судом рекомендованим листом на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Зазначена ухвала суду отримана відповідачем 22.09.2025, про що свідчить повернуте на адресу суду поштове повідомлення (т.1, а.с. 38).
Станом на 25.11.2025 від відповідача у справі відзив на позовну заяву до суду не надходив.
Відповідно до ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше (ч. 5 ст. 252 ГПК України).
Від сторін у справі жодних заяв про продовження процесуальних строків з підстав, встановлених вищезазначеним Законом, не надходило.
Відповідно до п. 10 ч. 3 ст. 2 ГПК України одним з основних засад господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом.
Суд зазначає, що з моменту відкриття провадження у справі у відповідача було достатньо часу для ознайомлення з матеріалами справи, подання відзиву, тощо.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Приймаючи до уваги відсутність протягом тривалого часу будь-яких клопотань від сторін у справі, в яких останні заперечували б проти розгляду даної справи по суті, враховуючі, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 ГПК України не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами.
За висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа з метою дотримання розумних строків вирішення спору справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 ГПК України.
Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами.
Судом враховано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
З огляду на викладене, з метою дотримання принципів господарського судочинства, суд розглянув справу в межах розумного строку.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд
Матеріали справи свідчать, що 01 жовтня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (надалі - постачальник або позивач) і Управлінням освіти Південнівської міської ради Одеського району Одеської області (надалі - споживач або відповідач) був укладений договір постачання природного газу № 101/ПГ-2869-Б (надалі - Договір).
ЕІС-код споживача 56XS000180I7R00C.
Відповідно до умов п. 1.1. Договору постачальник зобов'язується поставити споживачеві природній газ (за кодом згідно УКТЗЕД 2711 21 00 00), власного видобутку (природній газ, видобутий на території України) та/або імпортований природний газ, а споживач зобов'язується прийняти його та оплатити на умовах цього договору.
Пунктом 1.4. Договору встановлено, що фактичний загальний обсяг постачання природного газу за цим договором складається з обсягів постачання природного газу по розрахункових періодах, фактично поставлених постачальником споживачу протягом строку дії цього договору.
Відповідно до умов п. 2.1. Договору постачання та споживання замовлених обсягів газу протягом місяця здійснюється, виходячи із середньодобової норми, яка визначається шляхом ділення місячного замовленого обсягу газу на кількість днів протягом цього місяця.
Постачальник забезпечує постачання обсягу газу, замовленого згідно пунктів 1.2., 1.3. цього договору. Підписання споживачем даного договору є підставою для включення його постачальником до власного реєстру споживачів у визначеному в договорі та додаткових угодах до нього розрахунковому періоді (п. 2.2. Договору).
Згідно змісту пунктів 2.6.-2.8. Договору приймання-передача газу, поставленого постачальником та прийнятого споживачем у розрахунковому періоді, оформлюється шляхом підписання та скріплення печаткою (за наявністю) акту приймання-передачі природного газу, в якому зазначається фактичні обсяги спожитого газу та його вартість. Для складання акту приймання-передачі природного газу за підсумками розрахункового періоду постачальник використовує дані з Інформаційної платформи Оператора ГТС, не раніше 9 числа місяця наступного за розрахунковим періодом. Постачальник направляє споживачу два примірника підписаного та скріпленого печаткою акту до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом.
Відповідно до пунктів 2.9.-2.10. Договору споживач протягом 2 (двох) банківських днів з дати отримання актів приймання-передачі природного газу зобов'язаний повернути постачальнику один примірник оригіналу акту приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником споживача та скріплений його печаткою (за наявності), або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акту приймання-передачі природного газу. У випадку не повернення споживачем підписаного оригіналу акту приймання-передачі природного газу, не надання письмово обґрунтованого заперечення проти підписання акту або у разі відмови споживача від підписання акту приймання-передачі природного газу до 15 (п'ятнадцятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, обсяг (об'єм) спожитого газу вважається встановленим та узгодженим відповідно до даних Інформаційної платформи оператора ГТС, а вартість поставленого газу розраховується відповідно до умов договору. Звіряння спожитого природного газу протягом розрахункового періоду здійснюється відповідно до даних інформаційної платформи оператора ГТС. Дані інформаційної платформи оператора ГТС щодо обсягів природного газу, спожитих споживачем, вважаються обов'язковим для сторін, якщо судом не буде встановлене інше.
Згідно з пунктом 3.1. Договору ціна за 1 тис.куб.м газу за цим Договором становить 24550,00 грн, крім того ПДВ (20%) 4910,00 грн, всього разом 29460,00 грн.
До ціни газу, визначеної у п. 3.1. цього договору, додається тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи, встановлений постановою НКРЕКП від 24.12.2019 №3013 -136,576 грн за 1 тис.куб.м на добу без ПДВ, крім того ПДВ 20%, всього з ПДВ 163,89 грн за 1000 куб.м. на добу (п. 3.4. Договору).
Споживач зобов'язується сплатити за цим договором з урахуванням ціни, визначеної у п. 3.1. цього Договору (додатковими угодами до нього), та тарифу на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи, визначеного у п. 3.3. цього договору (п. 3.4. Договору).
Згідно з пунктом 3.6. Договору оплата за цим договором здійснюється споживачем на рахунок постачальника у наступні строки: 100% суми платежу за газ до 25 газового місяця, що передує розрахунковому періоду (газовому місяцю).
Відповідно до умов пункту 3.7. Договору споживач самостійно розраховує суму платежу за газ і забезпечує оплату в строки передбачені пунктом 3.6 цього договору.
Відповідно до умов п. 3.8. Договору остаточний розрахунок по оплаті вартості фактично поставленого газу здійснюється до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, на підставі акту (актів) приймання-передачі природного газу.
3а наявності у споживача заборгованості, грошові кошти, що перераховуються споживачем, зараховуються сторонами в рахунок погашення існуючої заборгованості в порядку черговості її виникнення (п. 3.9. Договору).
Пунктами 6.1.-6.2. Договору встановлено, що при порушенні умов договору сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України. В разі порушення споживачем порядку та строків оплати поставленого постачальником газу/інших платежів споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла протягом періоду, за який сплачується пеня, за кожний день прострочення, а у випадку прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% від суми простроченої заборгованості.
Відповідно до умов пункту 10.1. Договору він набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками (за наявності) та діє у частині постачання природного газу до 31.12.2021, а в частині розрахунків між сторонами - до повного їх виконання. За взаємною згодою сторін договір може бути припинено достроково. При цьому, сторона, яка має намір розірвати договір письмово попереджає про це іншу сторону за 30 календарних днів до запланованої дати розірвання.
Договір підписаний уповноваженими представниками сторін без зауважень та застережень та скріплений печатками сторін.
Позивач зазначає, що на виконання умов Договору позивач поставив відповідачу природний газ протягом жовтня 2021 року на загальну суму 6635,75 грн, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу (т.1, а.с. 11). Також наявний відповідний рахунок на оплату природного газу (т.1, а.с. 11).
Відповідач за поставлений газ оплату не здійснив чим порушив умови господарського зобов'язання, зокрема строки зазначені у п. 3.8. Договору.
Таким чином, у відповідача перед позивачем сформувалась прострочена заборгованість за спожитий природній газ на загальну суму 6635,75 грн.
Також у зв'язку з простроченням оплати за поставлений природний газ, позивачем нараховано відповідачу пеню у розмірі 629,75 грн, штрафу у розмірі 464,50 грн, 3 % річних у розмірі 737,94 грн та інфляційні втрати у розмірі 3931,12 грн.
Дані обставини стали підставою для звернення позивача з позовною заявою до суду.
Таким чином, виник спір, який підлягає вирішенню у судовому порядку.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз України» підлягають задоволенню, з таких підстав.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України встановлено (надалі - ЦК України), що підстави виникнення цивільних прав та обов'язків виникають з договорів та інші правочинів.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Дослідивши Дговір, з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та своєю правовою природою є договором поставки природного газу, правове регулювання якого визначено, зокрема, приписами ЦК України, а також Законом України “Про ринок природного газу» та Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2496 від 30.09.2015.
Відповідно до статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Пунктом 28 частини 1 статті 1 Закону України “Про ринок природного газу» встановлено, що постачання природного газу господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і полягає в реалізації природного газу безпосередньо споживачам на підставі укладених з ними договорів.
Згідно п. 3 розділу І Правил постачання природного газу, постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до вимог цих Правил, та після включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі Оператора ГТС у відповідному розрахунковому періоді в порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи.
Таким чином, Договір постачання природного газу № 101/ПГ-2869-Б від 01.10.2021 є належно підставою для виникнення прав і обов'язків у сторін.
Матеріалами справи підтверджується факт включення відповідача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі та присвоєння EIC-коду споживачу 56XS000180I7R00C; постачальником визначено Товариство з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз України».
Відповідно до змісту п. 2.6.-2.8. Договору приймання-передача газу, поставленого постачальником та прийнятого споживачем у розрахунковому періоді оформлюється шляхом підписання та скріплення печаткою (за наявністю) акту приймання-передачі природного газу, в якому зазначається фактичні обсяги спожитого газу та його вартість. Для складання акту приймання-передачі природного газу за підсумками розрахункового періоду постачальник використовує дані з Інформаційної платформи Оператора ГТС, не раніше 9 числа місяця наступного за розрахунковим періодом. Постачальник направляє споживачу два примірника підписаного та скріпленого печаткою акту до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом.
Відповідно до умов п. 3.1. Договору ціна за 1 тис.куб.м газу за цим Договором становить 24550,00 грн, крім того ПДВ (20%) 4910,00 грн, всього разом 29460,00 грн.
В листі ТОВ “Оператор газотранспортної системи України» № ТОВВИХ-25-12382 від 11.08.2025 “Щодо надання відповіді на адвокатський запит», за змістом якого повідомлено, що в інформаційній платформі споживач з ЕІС-кодом 56XS000180I7R00C був закріплений в реєстрі споживачів постачальника ТОВ “Газопостачальна компанія “Нафтогаз України» (EIC-56X930000008780B) та надано інформацію щодо остаточної алокації відборів споживача з EIC-кодом 56XS000180I7R00C.
Акт приймання-передачі за спірний період підписаний тільки позивачем.
Хоча Акт приймання-передачі не підписаний споживачем, однак він направлялися споживачу на його юридичну адресу, вказану у тексті Договору, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до пунктів 2.9.- 2.10. Договору споживач протягом 2 (двох) банківських днів з дати отримання актів приймання-передачі природного газу зобов'язаний повернути постачальнику один примірник оригіналу акту приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником споживача та скріплений його печаткою (за наявності), або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акту приймання-передачі природного газу. У випадку не повернення споживачем підписаного оригіналу акту приймання-передачі природного газу, не надання письмово обґрунтованого заперечення проти підписання акту або у разі відмови споживача від підписання акту приймання-передачі природного газу до 15 (п'ятнадцятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, обсяг (об'єм) спожитого газу вважається встановленим та узгодженим відповідно до даних Інформаційної платформи оператора ГТС, а вартість поставленого газу розраховується відповідно до умов договору. Звіряння спожитого природного газу протягом розрахункового періоду здійснюється відповідно до даних інформаційної платформи оператора ГТС. Дані інформаційної платформи оператора ГТС щодо обсягів природного газу, спожитих споживачем, вважаються обов'язковим для сторін, якщо судом не буде встановлене інше.
У визначений Договором строк споживач не повернув підписані акти приймання-передачі, а також не надав мотивовану відмову від їх підписання, матеріали справи не містять будь-яких заперечень щодо обсягів споживання відповідачем природного газу.
За твердженням позивача, відповідач не сплатив за поставлений газ в жовтні 2021 року у розмірі 6635,75 грн.
При цьому, суд звертає увагу, що правове регулювання технічних, організаційних, економічних та правових засад функціонування газотранспортної системи України здійснюється Кодексом газотранспортної системи, затвердженим Постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2493 зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за №1378/27823 (Кодекс ГТС).
Відповідно до положень пункту 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС інформаційна платформа - електронна платформа у вигляді веб-додатка в мережі Інтернет, функціонування та керування якою забезпечується оператором газотранспортної системи, яка використовується для забезпечення надання послуг транспортування природного газу відповідно до вимог цього Кодексу.
Оператор газотранспортної системи виконує функції адміністратора інформаційної платформи (пункт 5 глави 3 розділу IV Кодексу ГТС).
Водночас, пунктом 39 частини 1 статті 1 Закону України “Про ринок природного газу», суб'єкт ринку природного газу - оператор газотранспортної системи, оператор газорозподільної системи, оператор газосховища, оператор установки LNG, замовник, оптовий продавець, оптовий покупець, постачальник, газовидобувне підприємство, споживач.
Отже, суб'єкти ринку природного газу (в даному випадку позивач та відповідач, як постачальник та споживач природного газу відповідно), користуються ресурсами інформаційної платформи, адміністратором якої є Оператор ГТС.
Інформаційна платформа має бути доступною всім суб'єктам ринку природного газу та операторам торгових платформ у межах їх прав, визначених цим Кодексом, для забезпечення ними дій, пов'язаних із укладанням угод за короткостроковими стандартизованими продуктами, замовленням, наданням та супроводженням послуг транспортування природного газу, у тому числі для подання номінацій/реномінацій, перевірки величин грошових внесків (фінансової гарантії), а також інших дій, передбачених цим Кодексом.
Для вчинення вищезазначених дій веб-додаток інформаційної платформи має бути доступним у мережі Інтернет цілодобово, сім днів на тиждень (пункт 2 глави 3 розділу IV Кодексу ГТС).
Відповідно до пункту 11 розділу ІІ Правил постачання природного газу, споживач самостійно контролює власне споживання.
Матеріали справи не містять доказів того, що у відповідача відсутній доступ до Інформаційної платформи.
Таким чином, враховуючи положення чинного законодавства та умови Договору, відповідач був обізнаний про обсяги природного газу, що було ним спожито в жовтні 2021 року.
Відповідачем не спростовано зазначеного вище та достовірності інформаційних показників оператора ГТС (ТОВ “Оператор газотранспортної системи України»), якими підтверджується факт поставки позивачем природного газу відповідачу в жовтні 2021 року та в зазначеному об'ємі.
Відповідно до пункту 3.7. Договору споживач самостійно розраховує суму платежу за газ і забезпечує оплату в строки передбачені пунктом 3.6. цього договору.
Окрім того, умови Договору не ставлять в залежність факт настання строку оплати від обставин отримання та підписання споживачем (відповідачем) актів приймання-передачі природного газу.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).
Відповідно до положень статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України “Про ринок природного газу» споживач зобов'язаний, зокрема, забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів та не допускати несанкціонованого відбору природного газу.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з пунктом 3.6. Договору оплата за цим договором здійснюється споживачем на рахунок постачальника у наступні строки: 100% суми платежу за газ до 25 газового місяця, що передує розрахунковому періоду (газовому місяцю).
Відповідно до умов п. 3.8. Договору остаточний розрахунок по оплаті вартості фактично поставленого газу здійснюється до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, на підставі акту (актів) приймання-передачі природного газу.
Отже, строк оплати постачання природного газу за актом приймання-передачі природного газу за спірний період є таким, що настав.
Водночас, як встановлено вище, відповідач не здійснив оплату за поставлений природний газ на суму 6635,75 грн. Наявність заборгованості відповідачем не спростовано.
Приписи ст. 525 ЦК України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 ЦК України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми основної заборгованості у розмірі 6635,75 грн, є правомірними та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Щодо вимог позивача в частині стягнення суми пені у розмірі 629,75 грн, суми штрафу у розмірі 464,50 грн, суми 3 % річних у розмірі 737,94 грн та суми інфляційних втрат у розмірі 3931,12 грн, суд дійшов до таких висновків.
Порушенням зобов'язання, відповідно до ст. 610 ЦК України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст. 548 ЦК України). Виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею).
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до умов пунктів 6.1.-6.2. Договору, при порушенні умов договору сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України. В разі порушення споживачем порядку та строків оплати поставленого постачальником газу/інших платежів споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла протягом періоду, за який сплачується пеня, за кожний день прострочення, а у випадку прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% від суми простроченої заборгованості.
Суд, перевіривши надані позивачем розрахунки сум пені та штрафу (т. 1, а.с. 33), вважає їх вірними, обґрунтованими та здійсненими відповідно до вимог чинного законодавства.
Крім того, відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд, перевіривши надані позивачем розрахунки сум 3% річних та інфляційних втрат (т. 1, а.с. 33), вважає їх вірними, обґрунтованими та здійсненими відповідно до вимог чинного законодавства.
За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми пені у розмірі 629,75 грн, суми штрафу у розмірі 464,50 грн, суми 3 % річних у розмірі 737,94 грн та суми інфляційні втрати у розмірі 3931,12 грн, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно частини третьої статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
За приписами статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Відповідач позовні вимоги належними та доступними засобами доказування не спростував, а наявні в матеріалах справи докази свідчать про обґрунтованість позовних вимог.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
З огляду на викладене, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Управління освіти Південнівської міської ради Одеського району Одеської області (65481, обл. Одеська, р-н Одеський, м. Південне, вул. Приморська, буд. 5; код ЄДРПОУ 44018279) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз України» (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1; код ЄДРПОУ 40121452) суму основного боргу у розмірі 6635,75 грн, суму пені у розмірі 629,75 грн, суму штрафу у розмірі 464,50 грн, суму 3% річних у розмірі 737,94 грн, суму інфляційних втрат у розмірі 3931,12 грн та суму судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.
Рішення підписано 26.11.2025.
Суддя Нікітенко С.В.