65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________РІШЕННЯ
"26" листопада 2025 р. Справа № 916/3587/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Нікітенка С.В., розглянувши справу,
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Кіровоградграніт" (27641, Кіровоградська обл., Кропивницький р-н., с. Соколівське, вул. Шосейна, буд. 50; код ЄДРПОУ 39839239),
до: Виробничо-комерційної фірми "Кварц" (Приватна форма власності) (68000, Одеська обл., м. Чорноморськ, с. Малодолинське, вул. Паромна, 11-А; код ЄДРПОУ 21034486),
про стягнення 243567,36 грн.
Розгляд справи здійснюється без повідомлення (виклику) учасників справи.
Обставини справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Кіровоградграніт" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Виробничо-комерційної фірми "Кварц" (Приватна форма власності) про стягнення суми основного боргу у розмірі 243567,36 грн. Судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2922,81 грн та витрати на оплату правничої допомоги у розмірі 20000,00 грн позивач просить суд стягнути з відповідача.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем грошових зобов'язань за договором № ТД 65-20 від 20.03.2020 та за договором № 25-27 від 02.01.2025.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.09.2025 справу № 916/3587/25 передано на розгляд судді Господарського суду Одеської області Нікітенку С.В.
Ухвалою від 08.09.2025 суд прийняв позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Кіровоградграніт" до розгляду та відкрив провадження у справі № 916/3587/25. Прийнято справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Розгляд справи постановлено здійснювати без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.
20 жовтня 2025 року до суду від ТОВ "Торговий дім "Кіровоградграніт" надійшла заява про закриття провадження у справі (вх. суду № 32942/25), в якій позивач на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України просить суд закрити провадження у справі № 916/3587/25 в частині стягнення 50000,00 грн, у зв'язку з відсутністю предмета спору. Також у заяві позивач просить суд повернути йому частину сплаченого судового збору у розмірі 600,05 грн.
Вказану заяву суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.
Станом на 25.11.2025 від відповідача у справі відзив на позовну заяву до суду не надходив.
Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами.
Судом враховано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
З огляду на викладене, з метою дотримання принципів господарського судочинства, суд розглянув справу в межах розумного строку.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд
Матеріали справи свідчать, що 20 березня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Кіровоградграніт" (надалі - продавець або позивач) і Виробничо-комерційною фірмою "Кварц" (Приватна форма власності) (надалі - покупець або відповідач) був укладений Договір № ТД 65-20 (надалі - Договір).
Відповідно до умов п. 1.1. Договору продавець передає у власність покупця партіями протягом терміну дії договору, а покупець оплачує й приймає щебеневу продукцію далі Товар на умовах EXW (склад продавця) в асортименті і кількості згідно заявки покупця.
Заявка повинна бути підтверджена продавцем (п. 1.2. Договору).
Відповідно до умов п. 2.2. Договору прийом товару повинен здійснюватися відповідно до товаро-супровідних документів: по кількості - згідно із накладною, по якості - згідно паспорті якості продавця.
Загальна сума договору визначається шляхом складання вартості всіх партій товару, переданих за окремими видатковими накладними у строк дії цього договору (п. 3.1 Договору).
Відповідно до п. 3.2 Договору розрахунок за товар, що поставляється здійснюється шляхом 100% передоплати від вартості товару, зазначеної у видатковій накладній, протягом 20 (двадцяти) банківських днів з моменту отримання товару покупцем, по кожній партії заявленого товару.
Перехід права власності на товар відбувається в момент передачі товару та підписання уповноваженими особами на те відповідних накладних (п. 3.6. Договору).
Відповідно до умов п. 4.1 Договору, товар поставляється продавцем відповідно до ІНКОТЕРМС 2010 на умовах EXW (склад продавця).
Даний Договір набирає законної сили з моменту підписання договору і діє до 31.12.2024 або до повного виконання сторонами взаємних зобов'язань (п. 7.1. Договору).
Позивач зазначає, що на виконання умов Договору позивач здійснював поставку замовлених відповідачем партій товару, зокрема у період з липня 2024 року по грудень 2024 року на загальну суму 497292,78 грн, що підтверджується видатковими накладними № 1122 від 05.07.2024, № 12598 від 23.07.2024, № 17652 від 05.10.2024, № 18112 від 11.10.2024, № 18526 від 18.10.2024, № 19236 від 29.10.2024, № 19399 від 01.11.2024, № 19941 від 09.11.2024, № 20476 від 16.11.2024, № 20974 від 23.11.2024, № 21243 від 27.11.2024, № 21610 від 06.12.2024, № 21855 від 14.12.2024, № 22000 від 20.12.2024.
Зазначені видаткові накладні були підписані позивачем та відповідачем у відповідності до ЗУ "Про електронні довірчі послуги" з використанням електронного цифрового підпису, що підтверджується копіями Протоколів перевірки сертифікатів, які долучені до позовної заяви.
У зв'язку із здійсненням позивачем поставок Товару відповідачу та у відповідності до вимог п. 201.10. ст. 201 ПК України позивачем було складено та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 37 від 05.07.2024, № 165 від 23.07.2024, № 47 від 05.10.2024, № 111 від 11.10.2024, № 184 від 18.10.2024, № 293 від 29.10.2024, № 7 від 01.11.2024, № 45 від 09.11.2024, № 130 від 16.11.2024, № 192 від 23.11.2024, № 223 від 27.11.2024, № 59 від 06.12.2024, № 129 від 14.12.2024, № 165 від 20.12.2024.
Позивач вказує, що не дивлячись на виконання своїх зобов'язань з поставки товару у повному обсязі, відповідачем здійснено частково оплату отриманого товар у загальному розмірі 451495,32 грн, що підтверджується платіжними інструкціями № 3722_00000 від 02.09.2024, № 4069_00000 від 28.10.2024, № 4261_00000 від 18.11.2024, № 4302_00000 від 22.11.2024, № 4326_00000 від 26.11.2024, № 4371_00000 від 29.11.2024, № 4437_00000 від 04.12.2024, № 4644_00000 від 20.12.2024, № 4716_00000 від 25.12.2024, № 4799_00000 від 30.12.2024.
Отже, позивач вважає, що відповідачем не виконано зобов'язання щодо оплати поставленого позивачем товару по Договору № ТД 65-20 на суму 45797,46 грн.
Позивач також звертає увагу, що заборгованість покупця підтверджується Актом звіряння взаємних розрахунків за період з 01.12.2024 по 31.02.2024.
Матеріали справи також свідчать, що 02 січня 2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Кіровоградграніт" (надалі - продавець або позивач) і Виробничо-комерційною фірмою "Кварц" (Приватна форма власності) (надалі - покупець або відповідач) був укладений Договір № 25-27 (надалі - Договір № 25-27).
Відповідно до умов п. 1.1. Договору № 25-27 продавець передає у власність покупця партіями протягом терміну дії договору, а покупець оплачує й приймає щебеневу продукцію далі Товар на умовах EXW (склад продавця) в асортименті і кількості згідно заявки покупця.
Загальна сума договору визначається шляхом складання вартості всіх партій товару, переданих за окремими видатковими накладними у строк дії цього договору (п. 3.1 Договору № 25-27).
Відповідно до умов п. 3.2 Договору № 25-27 розрахунок за товар, що поставляється здійснюється шляхом 100% передоплати від вартості товару, зазначеної у видатковій накладній, протягом 20 (двадцяти) банківських днів з моменту отримання товару покупцем, по кожній партії заявленого товару.
Відповідно до умов п. 4.1. Договору № 25-27 товар поставляється продавцем відповідно до ІНКОТЕРМС 2010 на умовах EXW (склад продавця).
Даний Договір набирає законної сили з моменту підписання договору і діє до 31.12.2026 або до повного виконання сторонами взаємних зобов'язань (п. 7.1. Договору № 25-27).
Додатковою угодою № 1 про врегулювання відносин електронного документообігу до Договору № 25-27 продавець та покупець домовились здійснювати обмін первинними бухгалтерськими документами (рахунки, акти прийняття-передавання, видаткові накладні та інші) у вигляді електронних документів із застосуванням до них кваліфікованого електронного підпису та печатки (далі - КЕП) за допомогою системи електронного документообігу M.E.Doc.
Крім того, даною Додатковою угодою сторони дійшли згоди доповнити Договір розділом наступного змісту "Порядок формування, обміну та підписання електронних документів", яким окрім іншого визначено, що електронні документи, які відправлені та підписані постачальником з використанням КЕП, мають силу оригіналу та повну юридичну силу, обов'язкові для виконання, породжують права та обов'язки для сторін. Електронні документи, що підписані за допомогою КЕП беззаперечно визнаються сторонами, як належним чином оформлені та можуть бути представлені до суду в якості належних доказів та визнаються рівнозначними документами, що складаються на паперовому носії.
Позивач зазначає, що на виконання умов Договору № 25-27 продавець здійснював поставку замовлених покупцем партій товару на загальну суму 916024,20 грн, що підтверджується видатковими накладними № 1430 від 07.03.2025, № 1721 від 14.03.2025, № 2044 від 17.03.2025, № 2544 від 31.03.2025, № 3429 від 17.04.2025, № 1021 від 18.04.2025, № 1077 від 23.04.2025, № 1106 від 24.04.2025, № 1135 від 25.04.2025, № 1166 від 28.04.2025, № 1208 від 29.04.2025, № 1247 від 30.04.2025, № 1298 від 01.05.2025, № 1338 від 02.05.2025, № 1381 від 05.05.2025, № 1433 від 06.05.2025, № 1639 від 15.05.2025, № 1980 від 28.05.2025, № 2049 від 30.05.2025, № 2521 від 17.06.2025, № 2613 від 18.06.2025, № 2713 від 20.06.2025, № 2853 від 25.06.2025, № 2886 від 26.06.2025, № 3188 від 08.07.2025.
У зв'язку із здійсненням позивачем поставок товару відповідачу та у відповідності до вимог п. 201.10. ст. 201 ПК України позивачем було складено та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 28 від 07.03.2025, № 85 від 14.03.2025, № 96 від 17.03.2025, № 192 від 31.03.2025, № 132 від 17.04.2025, № 145 від 18.04.2025, № 173 від 23.04.2025, № 189 від 24.04.2025, № 208 від 25.04.2025, № 223 від 28.04.2025, № 237 від 29.04.2025, № 268 від 30.04.2025, № 9 від 01.05.2025, № 28 від 02.05.2025, № 34 від 05.05.2025, № 45 від 06.05.2025, № 118 від 15.05.2025, № 241 від 28.05.2025, № 260 від 30.05.2025, № 147 від 17.06.2025, № 167 від 18.06.2025, № 209 від 20.06.2025, № 256 від 25.06.2025, № 274 від 26.06.2025, № 70 від 08.07.2025.
Позивач вказує, що не дивлячись на виконання своїх зобов'язань з поставки товару у повному обсязі, відповідачем частково здійснено оплату отриманого товару у загальному розмірі 718254,30 грн, що підтверджується платіжними інструкціями № 5311_00000 від 17.04.2025, № 5362 від 22.04.2025, № 5405 від 25.04.2025, № 5419 від 28.04.2025, № 5422 від 29.04.2025, № 5430 від 30.04.2025, № 5431 від 30.04.2025, № 5494 від 02.05.2025, № 5515 від 05.05.2025, № 9642 від 06.05.2025, № 9661 від 08.05.2025, № 9710 від 14.05.2025, № 5590 від 28.05.2025, № 5640 від 30.05.2025, № 5826 від 11.06.2025, № 5881 від 16.06.2025, № 5928 від 20.06.2025, № 6000 від 24.06.2025, № 6355_00000 від 01.08.2025.
Отже, позивач вважає, що відповідачем не виконано зобов'язання щодо оплати поставленого позивачем товару по Договору № 25-27 на суму 197769,90 грн.
Крім того, заборгованість відповідача підтверджується Актом звіряння взаємних розрахунків за період з 01.07.2025 по 31.07.2025.
Таким чином, загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем по Договору № ТД 65-20 та Договору № 25-27 складає 243567,36 грн.
Станом на час звернення позивача з позовною заявою до суду, відповідач суму заборгованості у розмірі 243567,36 грн не сплатив.
Дані обставини стали підставою для звернення позивача з позовною заявою до суду.
Таким чином, виник спір, який підлягає вирішенню у судовому порядку.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Кіровоградграніт" підлягають задоволенню, з таких підстав.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України (в редакції чинній на час виникнення між сторонами господарських правовідносин).
Частиною першою статті 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з частиною 1 статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Проаналізувавши зміст Договорів № ТД 65-20 від 20.03.2020 та № 25-27 від 02.01.2025, суд дійшов висновку, що між сторонами у справі укладені договори, які за своїм змістом та правовою природою є договорами поставки.
Матеріалами справи підтверджується, що на виконання умов Договорів № ТД 65-20 та № 25-27 позивач поставив відповідачу у період з 05.07.2024 по 08.07.2025 товар на загальну суму 1367519,52 грн.
Факт поставки позивачем товару відповідачу підтверджено доданим до матеріалів справи видатковими накладними (т.1, а.с. 13-26, 50-74), які підписані сторонами без будь-яких претензій і зауважень.
Проте відповідач в порушення договірних зобов'язань здійснив часткову оплату за поставлений товар у розмірі 1169749,62 грн.
Таким чином, у зв'язку з порушенням відповідачем умов Договорів № ТД 65-20 та № 25-27 в частині своєчасної оплати товару, за відповідачем перед позивачем рахується прострочена заборгованість у розмірі 243567,36 грн.
Також в матеріалах справи міститься копії актів звірки взаєморозрахунків за період з 01.12.2024 по 31.02.2025 та період з 01.07.2025 по 31.07.2025, з яких слідує, що сторонами підтверджено наявність заборгованості відповідача перед позивачем.
Строк та умови здійснення відповідачем оплати повної вартості поставленого товару визначені у Розділі 3 Договорів.
Матеріали справі свідчать, що відповідачем в порушення умов Договорів та ч. 1 ст. 530 ЦК України не було здійснено розрахунку в повному обсязі з позивачем за поставлений товар.
Отже, матеріалами справи підтверджується та не спростовано відповідачем, що позивач здійснив поставку товару відповідачу, а відповідач здійснив його часткову оплату, в результаті чого у останнього виникла прострочена заборгованість на загальну суму 243567,36 грн.
Разом з тим, згідно платіжної інструкції № 6753_00000 від 05.09.2025 (т. 1, а.с. 126) відповідач частково сплатив суму основної заборгованості за Договором № 25-27 у розмірі 50000,00 грн.
Ухвалою від 26.11.2025 суд, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України закрив провадження у справі № 916/3587/25 в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 50000,00 грн.
Доказів сплати, заперечень або спростування заявленої до стягнення решти суми основного боргу у розмірі 193567,36 грн, відповідачем суду не надано.
З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 193567,36 грн, є доведеними і обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.
Відповідно до частини третьої статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
За приписами статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Відповідач позовні вимоги належними та доступними засобами доказування не спростував, а наявні в матеріалах справи докази свідчать про обґрунтованість позовних вимог у розмірі 193567,36 грн.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги у розмірі 193567,36 грн підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Виробничо-комерційної фірми "Кварц" (Приватна форма власності) (68000, Одеська обл., м. Чорноморськ, с. Малодолинське, вул. Паромна, 11-А; код ЄДРПОУ 21034486) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Кіровоградграніт" (27641, Кіровоградська обл., Кропивницький р-н., с. Соколівське, вул. Шосейна, буд. 50; код ЄДРПОУ 39839239) суму основного боргу у розмірі 193567,36 грн та суму судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.
Рішення підписано 26.11.2025.
Суддя Нікітенко С.В.