Справа № 149/3815/25
Провадження №1-кс/149/689/25
25.11.2025 р. м. Хмільник
Слідчий суддя Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши клопотання представника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 в порядку ст. 206 КПК України,
До слідчого судді Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області надійшло клопотання представника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 в порядку ст. 206 КПК України.
25.11.2025 від представника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 також надійшла заява про залишення вищезазначеного клопотання без розгляду.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов такого висновку.
Статтею 2 КПК України визначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться: верховенство права, законність, рівність перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, диспозитивність, розумність строків.
Диспозитивність представляється як гарантовані державою можливості незалежних один від одного суб'єктів права за своїм бажанням обирати із передбачених законом альтернативних варіантів правомірної поведінки такого, котрий найбільш повно сприяв би задоволенню законних інтересів цих суб'єктів. Диспозитвність передбачає неможливість надходження для суб'єкта права негативних правових наслідків у випадку його відмови від одного варіанта поведінки та надання переваги іншому.
Принцип диспозитивності як правова засада передбачає, що суб'єктам кримінального процесу надається і забезпечується можливість вільно в межах закону обирати способи поведінки для захисту своїх прав, а також впливати на хід і результати кримінальної процесуальної діяльності, головним призначенням якої є забезпечення гнучкості, прозорості та повноти захисту заінтересованими суб'єктами процесу своїх прав, а також стимулювання їхньої активності у захисті цих прав.
Враховуючи викладене, приймаючи до уваги заяву про залишення клопотання без розгляду, що свідчить про непідтримання її вимог заявником, слідчий суддя, з огляду на положення ст. 26 КПК України, а також на засади законності, змагальності сторін, диспозитивності, розумності строків, приходить до висновку що скаргу слід залишити без розгляду.
Керуючись ст.ст. 2, 26, 214, 306, 307, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,
Заяву представника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про залишення клопотання без розгляду - задовольнити.
Клопотанняпредставника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 в порядку ст. 206 КПК України - залишити без розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1