18 вересня 2006 р. Справа № 5/157-А
За позовом: ПП ОСОБА_1 АДРЕСА_1, Ужгородського району
До відповідача: Ужгородська МДПІ м.Ужгород
Про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення.
Заступник Голови господарського суду Суддя О.С.Йосипчукза участю представників сторін:позивача: відповідача: Розглянувши матеріали справи за позовом
Приватного підприємця ОСОБА_1АДРЕСА_1, Ужгородського району до Ужгородської МДПІ м.Ужгород про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення №НОМЕР_1 від 30.05.2006р.,
Предметом даного позову є податкове повідомлення-рішення №НОМЕР_1 від 30.05.2006р., прийняте податковим органом, відповідачем у справі на підставі акту перевірки від 25.05.2006р. №НОМЕР_2.
Згаданим рішенням позивачу донараховано податок з доходів фізичних осіб у сумі 285240,54 грн.
Донарахування позивачу податку з доходів фізичних осіб було здійснене за результатами діяльності платника податків у 2004-2995 роках, як слідує з акту перевірки.
Здійснивши позапланову перевірку своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів позивача за період з 12.09.2003р. по 31.12.2005р. Ужгородському МДПІ було зроблено висновок про те що за результатами року позивач отримав оподатковуваний дохід у сумі 2182500 грн., який встановлено як різницю між валовим доходом у сумі 2910000 грн. та 727500 грн., що становить 25 відсотків від доходу, згідно із Інструкцією «Про прибутковий податок з громадян». З огляду на встановлений оподатковуваний дохід, позивачу було донараховано податку з доходів фізичних осіб у сумі 283725 грн. Таким чином, визначаючи обсяг податкових зобов'язань позивача у 2004 році, відповідач застосував загальну систему оподаткування.
Окрім того, перевіркою встановлено, що за результатами діяльності у 2005 році, позивач безпідставно, оскільки відсутні первинні документи, відніс до валових витрат 11502 грн та не включив до валового доходу 2367 грн. коштів, отриманих в якості плати за зберігання товару. Таким чином, за результатами діяльності у 2005 році, позивачу донараховано 1515,54 грн. податку з доходів фізичних осіб.
Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Зокрема посилається на підставність та обґрунтованість зроблених перевіркою висновків.
У попередньому засіданні суду оголошувалась перерва, відповідно до ст.150 КАС України.
Заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши
подані по справі доказові матеріали, щодо спірного питання, Суд задовольняє позов частково, виходячи з наступного:
Як вбачається із матеріалів справи, позивач у 1 та другому кварталі 2004 року перебував на загальній системі оподаткування, і відповідно до свого податкового статусу, подавав звітність до податкового органу.
Актом перевірки не зафіксовані порушення ведення позивачем податкового обліку у 1 та 2 кварталах 2004 року.
Ужгородською МДПІ, при досліджені правильності ведення позивачем податкового обліку у 2004 році було донараховано податок з доходів фізичних осіб із застосуванням принципів загальної системи оподаткування у відповідності до ст..14 Декрету КМ України «Про прибутковий податок з громадян» №13-92 від 26.12.2992р. При цьому, не виявивши документи первинного обліку, з метою оподаткування, валовий дохід позивача було зменшено на 25 відсотків у відповідності до Інструкції «Про прибутковий податок з громадян» №12 від 21.04.1993р..
Однак, позивачем надано суду копію свідоцтва про сплату єдиного податку від 01.07.2004р. серії А №НОМЕР_3, видану позивачу на підставі заяви про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності від 14.06.2007р. у доказ перебування ПП ОСОБА_1 на спрощеній системі оподаткування.
При цьому, дія згаданого вище свідоцтва поширюється на весь 2004 рік (п.2 Свідоцтва).
Порядок застосування спрощеної системи оподаткування регламентується Указом Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів підприємництва» №727 від 03.07.1998р. та Наказом ДПА України №599 від 29.10.1999р. «Про затвердження свідоцтва про сплату єдиного податку та порядку його видачі.
У відповідності до ч.9 п.2 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів підприємництва» №727 від 03.07.1998р., доходи, отримані від здійснення підприємницької діяльності, що обкладається єдиним податком, не включаються до складу сукупного оподатковуваного доходу за підсумками звітного року такого платника та осіб, що перебувають з ним у трудових відносинах, а сплачена сума єдиного податку є остаточною і не включається до перерахунку загальних податкових зобов'язань як самого платника податку, так і осіб, які перебувають з ним у трудових відносинах, включаючи членів його сім'ї, які беруть участь у підприємницькій діяльності.
За таких обставин, наявність у позивача свідоцтва про сплату єдиного податку від 01.07.2004р. серії А №НОМЕР_3 свідчить про його право на спрощену систему оподаткування, а тому, застосування відповідачем ст..14 Декрету КМ України «Про прибутковий податок з громадян» №13-92 від 26.12.2992р. при визначенні податкових зобов'язань позивача у 2004 році, слід визнати помилковим.
Отже, донарахування 283725 грн. податку з доходів фізичних осіб за результатами діяльності позивача у 2004 році є таким, що суперечить ч.9 п.2 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів підприємництва» №727 від 03.07.1998р.
Донарахування Ужгородською МДПІ суми 1515,54 грн. податку з доходів фізичних осіб за 2005 рік слід визнати правомірним, позаяк позивачем не надано суду достовірних даних (документів первинного бухгалтерського обліку) про проведені витрати у охопленому перевіркою періоді на суму 11502 грн. та не спростував висновок податкового органу про недовключення 2367 грн. виручки, отриманої від надання послуг зберігання товару.
На підставі наведеного та керуючись , ст.ст. 2, 7 -12, 70, 86, 94, 157, 158 -163 Кодексу адміністративного судочинства України
1.Позов задовольнити.
Визнати протиправним податкове повідомлення-рішення №НОМЕР_1 від 30.05.2006р. прийняте Ужгородському МДПІ по відношеню до ПП ОСОБА_1 АДРЕСА_1 в частині донарахування податку з доходів фізичних осіб у сумі 283725 грн.
2.В решті вимог у задоволенні позову відмовити.
Постанова суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України. На постанову може бути подана апеляційна скарга протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження може бути подана протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі.
Суддя О.С.Йосипчук