Справа № 131/1105/25
Провадження № 2-п/131/12/2025
26 листопада 2025 р.м. Іллінці
Іллінецький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Шелюховського М.В.,
за участю секретаря судових засідань Курман Ю.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Іллінці заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Іллінецького районного суду Вінницької області від 20 жовтня 2025 року у цивільній справі № 131/1105/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
встановив:
20 жовтня 2025 року Іллінецьким районним судом Вінницької області ухвалене заочне рішення у цивільній справі № 131/1105/25 за позовом ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, яким позов задоволено частково.
11 листопада 2025 року відповідачем ОСОБА_1 до суду подана заява про перегляд заочного рішення Іллінецького районного суду Вінницької області від 20 жовтня 2025 року у цивільній справі № 131/1105/25 за позовом ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Зазначена заява мотивована тим, що суд при ухвалені заочного рішення не врахував важливі обставини та виніс незаконне рішення, а саме, що на момент ухвалення заочного рішення суду у провадженні Господарського суду Вінницької області перебувала та досі перебуває справа №902/801/24 про неплатоспроможність ОСОБА_1 .
Так, ухвалою Господарського суду Вінницької області від 25.09.2024 по справі № 902/801/24 було відкрито провадження про неплатоспроможність ОСОБА_1 , введено процедур реструктуризації боргів.
Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 07.07.2025 по справі № 902/801/24 було, серед іншого, затверджено план реструктуризації боргів, який ОСОБА_1 виконується досі.
З урахуванням наведеного ОСОБА_1 зазначає, що дані обставини є підставою для перегляду заочного рішення суду, просить його скасувати.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась.
Представник позивач ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву, в якій просить розглядати справу у їх відсутність.
Суд, дослідивши зміст заяви про перегляд заочного рішення Іллінецького районного суду Вінницької області від 20 жовтня 2025 року та матеріали цивільної справи № 131/1105/25, приходить до слідуючого висновку.
Так, судом встановлено, що 20 жовтня 2025 року Іллінецьким районним судом Вінницької області ухвалене заочне рішення у цивільній справі № 131/1105/25 за позовом ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, яким позов задоволено частково: ухвалено з ОСОБА_1 на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за Кредитним договором № 220990445 від 25.02.2024 у розмірі 29477,87 грн, з яких 11499,40 грн -заборгованість по основному боргу; 17978,47 грн - заборгованість по відсоткам та вирішено питання про розподіл судових витрат.
Судом установлено, що відповідач не з'являвся в судові засідання через поважні причини, оскільки не був повідомлений про день та час розгляду справи. Поштові повідомлення про виклик до суду повернулись до суду з відміткою про неможливість вручення повістки за закінченням терміну зберігання. Крім того судом установлено, що відповідач фактично працює та проживає за іншою адресою.
А відтак, сторона відповідача була позбавлена права надати свої докази, заперечення та їх обґрунтування щодо позову, що призвело до неповного з'ясування всіх обставин, які мають значення для прийняття законного рішення.
Частиною 1 статті 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Оскільки вказані відповідачем докази мають істотне значення для правильного вирішення справи та впливають на ухвалене заочне рішення, суд вважає, що заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а заочне рішення - скасуванню.
Крім того, судом установлено, що ухвалою Господарського суду Вінницької області від 25.09.2024 року по справі №902/801/24 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 .
Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 07.07.2025 року по справі №902/801/24 затверджено план реструктуризації боргів ОСОБА_1 .
За змістом статті 19ЦПК України під цивільною юрисдикцією розуміється компетенція загальних судів вирішувати з додержанням процесуальної форми цивільні справи у видах проваджень, передбачених цим Кодексом.
Частиною першою статті 19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають із будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства); по-друге, суб'єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі, як правило, є фізична особа).
Згідно із п. 8 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.
Системний аналіз наведених положень закону приводить до висновку, що в порядку господарського судочинства розглядаються справи у спорах з майновими вимогами до боржника стосовно якого відсутнє відкрите провадження у справі про банкрутство.
Згідно із ч. 1 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України «Про міжнародне приватне право», а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною 3 ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо спорів, зазначених у частині другій цієї статті, провадження в якій відкрито до або після відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), за ініціативою учасника справи або суду невідкладно, але не пізніше п'яти робочих днів, надсилаються до господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), який розглядає спір по суті в межах цієї справи.
Відповідно до частин 1, 2 статті 7 Кодексу України з питань банкрутства спори, Спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), у межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника, у тому числі спори про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України.
Системний аналіз положень законодавства про банкрутство дає підстави для висновку, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, і спеціальні норми Кодексу України з процедур банкрутства мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України.
Суд звертає увагу на те, що норми Кодексу України з процедур банкрутства передбачають концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.
Отже, порушення провадження у справі про банкрутство боржника обумовлює особливість вирішення таких спорів і полягає в тому, що вони розглядаються та вирішуються по суті саме у межах справи про банкрутство.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Поняття «суд, встановлений законом» містить, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.
Критеріями розмежування судової юрисдикції є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 20 липня 2006 року у справі "Сокуренко і Стригун проти України" (заяви № 29458/04 та № 29465/04) зазначено, що відповідно до прецедентної практики цього Суду термін "встановленим законом" у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, "що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом" [див. рішення у справі "Занд проти Австрії" (Zand v. Austria), заява № 7360/76]. У країнах з кодифікованим правом організація судової системи також не може бути віддана на розсуд судових органів, хоча це не означає, що суди не мають певної свободи для тлумачення відповідного національного законодавства. Фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У своїх оцінках цей Суд дійшов висновку, що не може вважатися судом, "встановленим законом", національний суд, що не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом.
Отже, поняття «суду, встановленого законом» зводиться не лише до правової основи самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.
Згідно із пунктом 1 частини першої статті 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. Тим самим, ЦПК України передбачив лише передачу цивільних справ між судами загальної юрисдикції для дотримання територіальної юрисдикції.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 607/6254/15-ц (провадження № 14-404цс19) зазначено, що захист осіб, які мають вимоги до банкрута полягає у тому, що інші суди, незалежно від юрисдикції, які розглядали справи за позовами до відповідача, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство після відкриття провадження в інших справах, не закривають таке провадження, а передають справу до належного суду для розгляду по суті. При цьому таким належним судом є виключно суд господарської юрисдикції, який відкрив справу про банкрутство відповідача.
У вказаній справі Велика Палата Верховного Суду погодилась із висновками судів першої та апеляційної інстанції, що спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а належить до господарської юрисдикції. Однак не погодилася з висновками про закриття провадження у справі, оскільки такі дії перешкоджають позивачу у доступі до правосуддя та унеможливлюють захист його прав у господарському процесі у повному обсязі з урахуванням визначених строків звернення, встановлених статтею 45 Кодексу № 2597-VIII, а до цього - статтею 23 Закону № 2343-XII, та направила справу до господарського суду, на розгляді якого перебуває справа про банкрутство.
Аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 31 серпня 2023 року у справі № 640/26320/20 (провадження № 11-97апп23).
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги спеціальні норми Кодексу України з процедури банкрутства щодо надіслання справ до господарського суду, а також висновки Великої Палати Верховного Суду, суд вважає за необхідне матеріали цивільної справи за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості передати до Господарського суду Вінницької області для розгляду в межах справи №902/801/24.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 19, 31, 247, 284 - 287, 353 ЦПК України, суд,-
Заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Іллінецького районного суду Вінницької області від 20 жовтня 2025 року у цивільній справі № 131/1105/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Заочне рішення Іллінецького районного суду Вінницької області від 20 жовтня 2025 року у цивільній справі № 131/1105/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - скасувати.
Передати цивільну справу № 131/1105/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості до Господарського суду Вінницької області для розгляду в межах справи №902/801/24.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: