Справа № 128/4526/23
Іменем України
26.11.2025 м. Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області в складі:
головуючої - судді Саєнко О.Б., при секретарі - Савченко Я.С.,
без участі сторін та їх представників,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниця в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 «про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів», -
До провадження Вінницького районного суду Вінницької області надійшла вищевказана позовна заява, яка представником позивача умотивована тим, що позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 перебували у шлюбі, в якому ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син - ОСОБА_3 , який проживає разом з матір'ю та повністю перебуває на її утриманні.
Вказує, що рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 31.05.2007 у справі №2-2224/07 позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2 задоволено частково. Вирішено стягувати з відповідача на користь позивача аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частки всіх видів доходів (заробітку) відповідача, але не менше 30% прожиткового мінімуму встановленого для дитини даного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 10.04.2007.
При цьому, згідно з розрахунком заборгованості по сплаті аліментів в період з 10.04.2007 по 10.08.2011, виданим Відділом державної виконавчої служби Вінницького районного управління юстиції від 30.08.2011, заборгованість Відповідача станом на 30.08.2011 складала 14956,06 грн. Повідомленням від 16.05.2017 №6912/02-25/15 Вінницький районний відділ державної виконавчої служби довів до відома позивача інформацію про наявність кримінальної відповідальності за ухилення від сплати аліментів на утримання дітей.
Також зазначає, що у відповідь на адвокатський запит № 29/23 від 26.09.2023, Вінницьким відділом державної виконавчої служби у Вінницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) направлено лист №52871/22.1-29 від 02.10.2023 та Довідку про розрахунок заборгованості зі сплати аліментів по виконавчому провадженню №34260666 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 аліментів на утримання дитини у розмірі частки всіх видів заробітку щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму встановленого для дитини даного віку, відповідно до якої сукупний розмір заборгованості станом на 30.09.2023 складає 81 777,92 грн. Загальна сума коштів, яку позивач мала б отримати від відповідача в рахунок сплати аліментів на утримання дитини в період з серпня 2021 по травень 2023 складає 120 224,34 грн.
Представник позивача вказує, що розмір заборгованості відповідача перед позивачем зі сплати аліментів на утримання дитини за період з травня 2018 по травень 2023 складає 205 869,34 грн., загальний розмір пені за відповідні місяці згідно з наведеним у позові розрахунком складає 1 339 816,31 грн., а розмір пені не може бути більшим ніж сума боргу, розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача дорівнює розміру заборгованості та складає 205 869,34 грн.
Тому просить суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у сумі 205 869,34 грн., а також судові витрати на професійну правничу допомогу у сумі 14 000 грн.
На підставі розпорядження керівника апарату Вінницького районного суду Вінницької області щодо проведення повторного автоматизованого розподілу справи №88/24 від 03.04.2024, головуюча суддя Вінницького районного суду Вінницької області Ганкіна І.А., у зв'язку зі смертю, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, у цивільній справі №128/4526/23 замінена на головуючу суддю Вінницького районного суду Вінницької області Саєнко О.Б., якій у подальшому передані матеріали вищезгаданої цивільної справи.
Ухвалою судді Вінницького районного суду Вінницької області Саєнко О.Б від 17.07.2024 відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження, з викликом сторін та їх представників.
04.11.2025 в судове засідання позивач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Калачик Н.М. не з'явилися, попередньо на електронну адресу суду представник скерувала заяву, в якій просила розгляд справи проводити у відсутності позивача та її представника. Відповідач ОСОБА_2 та його представник - адвокат Гуменюк Н.В. повторно в судове засідання не з'явилися по невідомим суду причинам; про час, дату та місце проведення якого судом повідомлялися завчасно та належним чином, відповідач в тому числі шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, в порядку ч.10 ст.187 ЦПК України. Заяв та клопотань про відкладення розгляду справи, а також відзиву на позов до суду від відповідача та/або його представника не надходило. При цьому , представник відповідача - адвокат Гуменюк Н.В. подала 07.07.2024 до канцелярію суду заяву про відкладення та ознайомлення з матеріалами даної справи , а 04.09.2024 - заяву про відкладення за сімейних обставин.
Виходячи з наведеного, суд вважає за можливе розглянути справу в відсутності нез'явившихся осіб.
Вивчивши позов, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позов обґрунтований та підлягає до задоволення в повному обсязі виходячи з такого.
Судом встановлено, що в період шлюбу в сторін народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 23.02.2006 Відділом реєстрації актів цивільного стану Вінницького міського управління юстиції Вінницької області, актовий запис №580, в якому батьками дитини вказані сторони по справі (а.с.7).
Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 31.05.2007 у справі №2-2224/07, позов ОСОБА_5 до ОСОБА_2 задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_2 на користь позивача аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частки всіх видів доходів (заробітку) відповідача, але не менше 30 % прожиткового мінімуму встановленого для дитини даного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 10.04.2007, про що свідчить копія вищевказаного рішення суду (а.с.9).
Згідно розрахунку заборгованості по сплаті аліментів від 30.08.2011, наданого Відділом державної виконавчої служби Вінницького районного управління юстиції, заборгованість боржника ОСОБА_2 перед стягувачом ОСОБА_6 по сплаті аліментів за період проведення розрахунку з 10.04.2007 по 10.08.2011, станом на 30.08.2011 в загальному розмірі складає 14956,06 грн. (а.с.10).
Окрім цього, згідно розрахунку заборгованості по сплаті аліментів, наданого Вінницьким районним відділом державної виконавчої служби ЦЗМУ МЮ (м. Хмельницький), заборгованість боржника ОСОБА_2 перед стягувачом ОСОБА_6 по сплаті аліментів за період проведення розрахунку з 01.03.2018 по 31.07.2021, станом на 31.07.2021 в загальному розмірі складає 159630,38 грн.
Також, з копії наданого на адвокатський запит розрахунку заборгованості зі сплати аліментів ВП №34260666 за період з 01.08.2021 по 30.09.2023, відповідач ОСОБА_2 має заборгованість по сплаті аліментів за виконавчим листом №2-2224 віл 31.05.2007, виданого Ленінським районним судом м. Вінниця, станом на 30.09.2023 в загальному розмірі 81777,92 грн. (а.с.14).
Застосовуючи норми матеріального та процесуального права суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
За змістом статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Частиною 1 ст. 196 СК України передбачено, що у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Аналізуючи вищенаведені норми права, суд відзначає, що у разі стягнення аліментів (у частці від доходу чи у твердій грошовій сумі), цей платіж є періодичним і повинен сплачуватися платником аліментів кожного місяця. А тому, у разі несплати аліментів у поточному місяці, з 01 числа наступного місяця виникає заборгованість, яка тягне відповідальність божника у вигляді неустойки (пені).
Також суд враховує правовий висновок, зроблений Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 03.04.2019 року у справі №333/6020/16-ц, яка зазначила, що передбачена статтею 196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у вигляді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів. Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення полягає в тому, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується розмір несплачених аліментів за кожен місяць та кількість днів прострочення за кожним платежем окремо.
Тобто за змістом ст.196 СК України за прострочення сплати аліментів встановлена спеціальна форма відповідальності платника, яка спрямована на певну компенсацію одержувачу аліментів його витрат і має необхідний стимулюючий, превентивний вплив на особу, що порушила свої аліментні обов'язки, крім того, стягнення неустойки (пені) спрямоване на підвищення майнових прав дитини.
Так, як зазначалося судом вище, у зв'язку з несплатою аліментів із боку відповідача, відповідно до розрахунків Вінницького районного відділу державної виконавчої служби ЦЗМУ МЮ (м. Хмельницький), заборгованість ОСОБА_2 зі сплати аліментів за період, в загальному розмірі становить 205 869,34 грн. Аліменти стягуються за виконавчим листом №2-2224, який видано на підставі рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 31.05.2007 у справі №2-2224/07.
Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. (ч. 5 ст. 124 Конституції України, ч.1 ст. 18 ЦПК України).
Відповідно до ч.2 ст.77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (ч.3 ст.51 Конституції України).
Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов'язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у Сімейному кодексі України.
Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України N 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Частиною третьою ст.181 СК України встановлено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Таким чином, на аліментні грошові зобов'язання, що виникли з рішення суду, в силу ч.5 ст.11 ЦК України поширюються загальні положення про зобов'язання, встановлені розділом першим книги п'ятої Цивільного кодексу України.
Так, згідно зі ст.ст.526, 530, 610, 612 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 року по справі №572/1762/15-ц зроблено висновок, що зобов'язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з'ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов'язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені, виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов'язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму. Загальна сума пені за несплату або несвоєчасну сплату аліментів має розраховуватися за формулою: p=(A1?1%?Q1)+(A2?1%?Q2)+…(An?1%?Qn), де: ?p - загальна сума пені за несплату або прострочення сплати аліментів, обраховується позивачем на момент подачі позову; A1 - нарахована сума аліментів за перший місяць; Q1 - кількість днів прострочення сплати суми аліментів за перший місяць; A2 - нарахована сума аліментів за другий місяць; Q2 - кількість днів прострочення сплати аліментів за другий місяць; An - нарахована сума аліментів за останній місяць перед подачею позову; Qn - кількість днів прострочення сплати аліментів за останній місяць.
Суд погоджується з розрахунком пені, наданої позивачем (представником позивача), оскільки він проведений у відповідності до закону.
При цьому, представник відповідача ознайомилася із матеріалами справи, проте ані відповідачем ані його представником не було спростовано наданий позивачем (представником позивача) розрахунок, відповідно до якого розмір пені складає 1339 816,31 гривень, однак відповідно до ч.1 ст.196 СК України сума пені не може бути більшою, ніж 100 % заборгованості по аліментам на дитину.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд вважає позовну заяву задовольнити та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на утримання неповнолітньої дитини у загальному розмірі 205869,34 грн.
Відповідно до вимог ст. 137 ЦПК України з відповідача підлягають до стягнення на користь позивача судові витрати, які складаються з витрат на правничу допомогу, розмір оплати який підтверджений позивачем належним письмовим доказом.
Позивач (представник позивача) в позовній заяві просить суд стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 14000 гривень, в обґрунтування заявленої суми на надання правової допомоги у вищевказаному розмірі позивачем (представником позивача) надано: копію договору про надання правничої допомоги №182/23 від 23.08.2023 (а.с.19); копію додатку №1 до договору про надання правничої допомоги №182/23 від 23.08.2023, в якому узгоджено умови та порядок розрахунків (а.с.20) та квитанцію до прибуткового касового ордеру від 23.08.2023, відповідно до якої позивачем сплачено адвокату 7000 грн. на підставі договору про надання правничої допомоги №182/23 від 23.08.2023 (а.с.21).
Відповідно до ч.1-6 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 вказано, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Вивчивши матеріали справи в цій частині, суд вважає, що заявлена сума судових витрат на професійну правничу допомогу підлягає частковому задоволенню в сумі 7000 грн., оскільки в матеріалах справи відсутні письмові документи, що свідчать про оплату позивачем ОСОБА_1 гонорару в заявленому розмірі, а саме 14 000 грн. В іншій частині вимог позивача про стягнення з відповідача у рахунок повернення понесених витрат на правову допомогу адвоката слід відмовити.
Окрім того, згідно до ст. 141 ЦПК України, оскільки позивача звільнено від сплати судового збору за подачу даного позову, він підлягає стягненню в дохід держави з відповідача у розмірі 1073,60 гривень.
Також, суд вважає за необхідне роз'яснити учасникам справи положення ч.ч.4,5 ст. 268 ЦПК України, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст.ст.180-182, 196 СК України, ст.ст.137, 141, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 «про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів», - задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання: АДРЕСА_2 , неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в загальному розмірі 205869,34 грн. (двісті п'ять тисяч вісімсот шістдесят дев'ять гривень 34 копійки).
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання: АДРЕСА_2 , кошти у рахунок повернення понесених витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7000 (сім тисяч) гривень.
В інший частині вимог ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_2 у рахунок повернення понесених витрат на правову допомогу адвоката - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання: АДРЕСА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 1 073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Вінницького апеляційного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: Олена САЄНКО