вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"01" жовтня 2025 р. м. Київ
Справа № 911/1742/25
Господарський суд Київської області у складі:
судді Ейвазової А.Р.,
за участі секретаря судового засідання Стаднік Є.О., розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Української міської ради до Дочірнього підприємства «Поліс-Прод» підприємства зі стовідсотковою інвестицією «Час» про розірвання договору оренди землі, припинення права власності на земельні ділянки, повернення земельних ділянок, за участі представників від:
позивача - Качурін Е.В. (витяг з ЄДР);
відповідача - не з'явилися
Українська міська рада (далі - позивач, Українська міська рада) звернулася до Господарського суду Київської області з позовом до Дочірнього підприємства «Поліс-Прод» підприємства зі стовідсотковою інвестицією «Час» (далі - відповідач, ДП «Поліс-Прод») та просить:
- примусово припинити право користування земельною ділянкою шляхом розірвання договору оренди земельної ділянки №694, укладеного 22.03.2010 між Обухівською районною адміністрацією та ДП «Поліс-Прод» та зареєстрованого в Українському МВ КОФ ДП «Центр ДЗК» від 12 квітня 2010 року №041098600012, кадастровий номер 3223151000:03:004:0109, площею 0,2001 га, цільове призначення - для облаштування зони відпочинку біля кафе «Черепаха»;
- зобов'язати ДП «Поліс-Прод» повернути у власність держави в особі Української міської ради земельну ділянку кадастровий номер 3223151000:03:004:0109, площею 0,2001га, цільове призначення - для облаштування зони відпочинку біля кафе «Черепаха» у стані, який існував до порушення прав, тобто на момент передачі її в оренду;
- примусово припинити право власності ДП «Поліс-Прод» на земельну ділянку з кадастровим номером 3223151000:03:004:0027, площею 0,0860га, цільове призначення - для комерційного використання (кафе та зона відпочинку);
- скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку зареєстрований 23 січня 2008 року за №020833100001;
- зобов'язати ДП «Поліс-Прод» повернути у власність держави в особі Української міської ради земельну ділянку з кадастровим номером 3223151000:03:004:0027, площею 0,0860га, цільове призначення - для комерційного використання (кафе та зона відпочинку);
- примусово припинити право власності ДП «Поліс-Прод» на земельну ділянку з кадастровим номером 3223151000:03:004:0026, площею 0,0400 га, цільове призначення - для комерційного використання (кафе та зона відпочинку).
- скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку, зареєстрований 23 січня 2008 року за №020833100002;
- зобов'язати ДП «Поліс-Прод» повернути у власність держави в особі Української міської ради земельну ділянку з кадастровим номером 3223151000:03:004:0026, площею 0,0400 га, цільове призначення - для комерційного використання (кафе та зона відпочинку).
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що відповідач, в порушення умов договору оренди земельної ділянки від 22.03.2010 №694 та цільового призначення земельних ділянок, що перебувають у приватній власності відповідача на підставі державних актів серії ЯЕ №956788 від 23.01.2008, ЯЕ №956789 від 23.01.2008, використовує земельні ділянки не за їх цільовим призначенням, адже на землях розміщений заклад схожий за всіма ознаками на притулок для тварин. Позивач вважає, що таке використання земель свідчить про істотні порушенням умов договору оренди земельної ділянки та є підставою для його розірвання, а також повернення земельної ділянки та припинення права власності позивача на земельні ділянки, повернення таких земель у власність територіальної громади (а.с.1-8).
Ухвалою Господарського суду Київської області від 13.06.2025: відкрито провадження у даній справі за відповідним позовом; вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 14.07.2025 о 15:00; визнано явку сторін обов'язковою; встановлено строк для подання відповідачем відзиву на позов (а.с.109-112).
Відповідна ухвала доставлена до електронного кабінету позивача 13.06.2025 о 20:41, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с.114).
Відповідач у справі - ДП «Поліс-Прод», в порушення вимог ч.6 ст.6 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), не зареєстрував електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі, що підтверджується відповіддю від 13.06.2025 №11909309 про відсутність зареєстрованого електронного кабінету ЄСІТС (а.с.108).
Як визначено ч.11 ст.242 ГПК України, у разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Копія ухвали від 13.06.2025 направлена відповідачу рекомендованим поштовим відправленням №0601158532097, яке повернуто з довідкою від 30.06.2025 відділенням поштового зв'язку м. Обухів, у якій причиною повернення вказано: «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.115-119). При цьому, адреса, за якою направлено відповідне поштове відправлення, відповідає адресі відповідача, що вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань як станом на 28.05.2025 (а.с.97), так і станом на 01.07.2025 (а.с.120); іншої адреси відповідач суду не повідомив.
Ухвала суду, як вбачається із змісту п.1 ч.1 ст.232 ГПК України, є видом судового рішення.
В силу п.п.2, 5 ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є: день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Поряд з цим, абз.2 ч.6 ст.242 ГПК України установлено, що якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Отже, відповідна ухвала вважається врученою: позивачу - наступного робочого дня - 16.06.2025 (оскільки 14.06-15.06.2025 - неробочі дні); відповідачу - 30.06.2025 (день складання довідки відділенням поштового зв'язку).
14.07.2025 через систему «Електронний суд» позивачем подано клопотання про проведення підготовчого засіданні 14.07.2025 за відсутності представника, у зв'язку з участю представника позивача - Качуріна Е.В. в іншому судовому процесі (а.с.121-123).
Ухвалою Господарського суду Київської області від 14.07.2025 судом: продовжено строк підготовчого провадження на 15 днів, визнано явку сторін обов'язковою; підготовче засідання відкладено на 13.08.2025 о 14:40 (а.с.127-130).
Відповідна ухвала доставлена до електронного кабінету позивача 15.07.2025 о 22:30, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с.132).
Копія ухвали від 14.07.2025 направлена відповідачу рекомендованим поштовим відправленням №0601171526217, яке повернуто з довідкою від 04.08.2025 відділенням поштового зв'язку м. Обухів, у якій причиною повернення вказано: «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.134-138).
13.08.2025 від позивача надійшло клопотання про надання додатково часу - до 12.09.2025 для подання додаткових доказів, в обґрунтування якого позивач посилається на те, що має намір подати докази, які підтверджують заявлені позивачем обставини (а.с.140).
13.08.2025 судом постановлено ухвали, що занесені до протоколу підготовчого засідання, якими: відмовлено у задоволенні клопотання про встановлення додаткового строку для подання доказів; закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 10.09.2025 о 15:20 (а.с.142-145).
Відмовляючи у задоволенні клопотання про встановлення додаткового строку на подання доказів суд виходив з того, що відповідно до ч.ч.4, 5 ст.80 ГПК України, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу; у випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.
Проте, у поданому клопотанні позивач: не зазначає, які саме докази планує подати; не наводить поважних причин неподання таких доказів у строк, встановлений ч.2 ст.80 ГПК України; не повідомляє які ним вжито заходів для отримання відповідних доказів.
Підготовче провадження закрито у відповідності з п.3 ч.1 ст.185 ГПК України, у зв'язку із виконанням завдань підготовчого провадження.
З метою повідомлення відповідача про дату, час і місце судового засідання з розгляду справи по суті, йому направлено ухвалу від 14.08.2025 (а.с.147) рекомендованим поштовим відправленням №0601182321714, яке повернуто з довідкою від 01.09.2025 відділення поштового зв'язку м. Обухів, у якій причиною повернення вказано: «адресат відмовився» (а.с.149-152).
10.09.2025 судом розпочато розгляд справи по суті, заслухано вступне слово позивача, досліджено докази та ухвалою, яка занесена до протоколу судового засідання, на підставі ч.2 ст.216 ГПК України, оголошено перерву в судовому засіданні до 14:00 01.10.2025; визнано явку сторін обов'язковою (а.с.155-156).
Ухвалою Господарського суду Київської області від 10.09.2025 відповідача повідомлено про оголошення перерви в судовому засіданні до 14:00 01.10.2025 (а.с.158-159).
Копія відповідної ухвали направлена відповідачу рекомендованим поштовим відправленням №0601191210925, яке повернуто 27.09.2025 з довідкою відділення поштового зв'язку м. Обухів, у якій причиною повернення вказано: «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.161-164).
Відповідач правом подати відзив на позов у встановлений судом строк не скористався, заяв про продовження встановленого судом строку не подавав.
Як установлено ч.1 ст.118 ГПК України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
У судовому засіданні 01.10.2025 представник позивача заявлені вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити; представник відповідача не з'явився; відповідач про причини неявки представника суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не подавав.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши зібрані у справі докази, судом встановлені наступні обставини.
Позивачу видано державний акт серії ЯЕ №956788 від 23.01.2008, який зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №020833100002 та серії ЯЕ №956789 від 23.01.2008, який зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №020833100001, що підтверджує набуття ним права власності на земельні ділянки з кадастровими номерами: 3223151000:03:004:0026 загальною площею 0,0400га; 3223151000:03:004:0027 загальною площею 0,0860га (а.с.64-65; 68-69).
Як вбачається з інформації з Державного земельного кадастру станом на 05.05.2025 про право власності та речові права на земельну ділянку, за цільовим призначенням відповідні земельні ділянки є: « 03.07 Для будівництва та обслуговування будівель торгівлі; категорія земель: землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення» (а.с.66-67; 70-71).
Згідно розпорядження Обухівської районної державної адміністрації Київської області від 04.04.2007 №305 «Про надання дозволу на підготовку матеріалів попереднього погодження місця розташування земельної ділянки ДП «Поліс-Прод» в межах адміністративної території Української міської ради», з урахуванням розпорядження Обухівської районної державної адміністрації Київської області від 08.10.2007 №1331 «Про внесення змін до розпорядження голови райдержадміністрації від 04.04.2007 №305», надано дозвіл на підготовку матеріалів попереднього погодження місця розташування земельної ділянки орієнтовною площею 0,2га ДП «Поліс-Прод» для облаштування зони відпочинку загального користування на території Української міської ради Обухівського району Київської області (а.с.60, 61).
У 2008 році Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрземпроект» розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ДП «Час» (облаштування зони відпочинку біля кафе «Черепаха») на території Української міської ради Обухівського району Київської області (а.с.24-53).
Відповідний проект землеустрою затверджений розпорядженням Обухівської районної державної адміністрації Київської області від 10.03.2010 №266 (а.с.54-55), п. 2 якого вирішено передати відповідачу в оренду земельну ділянку площею 0,2001га для облаштування зони відпочинку біля кафе «Черепаха» в адміністративних межах Української міської ради Обухівського району Київської області терміном на 49 років (а.с.54-55).
Рішенням тридцять шостої сесії п'ятого скликання Обухівської районної ради Київської області від 02.12.2009 №494.36.У затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 0,2001га, що передається в оренду ДП «Час» для іншої комерційної діяльності - облаштування зони відпочинку біля кафе «Черепаха» в межах Української міської ради Обухівського району Київської області (а.с.59).
22.03.2010 між Обухівською районною державною адміністрацією (далі - орендодавець) та ДП «Поліс-Прод» (далі - орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, який посвідчено нотаріально (реєстровий №694) (а.с.19-22; далі - договір оренди).
Відповідно до п.1.1 договору: орендодавець на підставі розпорядження Обухівської районної державної адміністрації Київської області від 08.10.2007 №1331 «Про внесення змін до розпорядження голови райдержадміністрації від 04.04.2007 №305» та розпорядження Обухівської районної державної адміністрації Київської області від 10.03.2010 №266 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ДП «Поліс-Прод» для облаштування зони відпочинку біля кафе «Черепаха» в адміністративних межах Української міської ради» передає, а орендар приймає в оренду земельну ділянку з наступними характеристиками: місце розташування - в адміністративних межах Української міської ради Обухівського району Київської області; розмір земельної ділянки - 0,2001га; цільове призначення земельної ділянки - для облаштування зони відпочинку біля кафе «Черепаха»; кадастровий номер 3223151000:03:004:0109.
Передача земельної ділянки, в силу п.1.2 договору, здійснюється за актом приймання-передачі, а право оренди, як визначено п.1.3 договору, виникає після державної реєстрації цього договору.
Згідно п.2.1 договору цей договір укладено на 49 років; після закінчення строку договору орендар має переважне право на поновлення його на новий строк.
За умовами п.6.1 договору: земельна ділянка передається в оренду для облаштування зони відпочинку біля кафе «Черепаха»; земельна ділянка, що передається в оренду за даним договором, повинна використовуватися орендарем ефективно і за цільовим призначенням; право оренди земельної ділянки державної або комунальної власності не може бути відчужене іншим особам, внесено до статутного фонду, передано, у заставу; земельна ділянка повинна використовуватись з дотриманням обмеженої господарської діяльності в прибережній захисній смузі відповідно до ст.ст. 88, 89 Водного кодексу України.
Одним із обов'язків орендаря, визначених п.7.4 договору, є використання земельної ділянки відповідно до її цільового призначення.
Вказаний договір може бути розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом (п.10.4 договору).
Договір набирає чинності після підписання його сторонами та його державної реєстрації (п.12.1 договору).
22.03.2010 за актом приймання-передачі орендодавець передав, а орендар прийняв у своє володіння і користування земельну ділянку, що є об'єктом оренди за договором (а.с.23).
На підставі розпорядження міського голови Української міської ради від 24.11.2023 №461 створено та затверджено склад комісії для здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворенням лісів на території Української міської територіальної громади (а.с.16-18).
09.07.2024 комісією у складі першого заступника міського голови Ткаченка Г.І., начальника управління розвитку інфраструктури виконавчого комітету Української міської ради Шевченка О.М., завідувача сектору екології та природних ресурсів управління розвитку інфраструктури виконавчого комітету Української міської ради Іваницької О.О., головного спеціаліста-юрисконсульта юридичного відділу виконавчого комітету Української міської ради Качуріна Е.В., начальника відділу містобудування та архітектури виконавчого комітету Української міської ради Артюшенка А.В., начальника відділу архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Української міської ради Лугина А.С., головного спеціаліста (інспектор з благоустрою) сектору екології природних ресурсів управління розвитку інфраструктури виконавчого комітету Української міської ради Шовкуна О.П., головного спеціаліста земельного відділу виконавчого комітету Української міської ради Крупської К.Г., головного спеціаліста відділу державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини, державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства Обухівського району ГУ Держпродспоживслужби в Київській області Ковтуненко О.С. та провідного фахівця відділу державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства управління безпечності харчових продуктів державного та ветеринарної медицини, державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства Обухівського району ГУ Держпродспоживслужби в Київській області Стадніченко Т.П., за участі начальника відділу благоустрою управління розвитку інфраструктури виконавчого комітету Української міської ради Шахової Ю.О., членів ОСББ «Райдужний-3» - керуючого директора Шимохіна А.В., Вароді Е.І., складено акт за результатами комісійного обстеження земельної ділянки за адресою: м. Українка, вул. Київська, буд. 5/1 та прилеглої території комунальної власності. У якту зафіксовано недотримання ДП «Поліс-Прод» п.п.18, 31 розд.ІІ, п.2 розд.ІІІ, п.п.1-2 розд.VІ, п.5 розд.ХІІ Правил благоустрою території населених пунктів Української міської територіальної громади, затверджених рішенням Української міської ради від 14.07.2022 №245. За результатами перевірки вирішено: попередити ДП «Поліс-Прод» про безумовне виконання вимог ст.91 ЗК України та зобов'язано таку особу усунути допущені порушення. (а.с.10-15).
Відповідний акт підписаний членами комісії; у акті вказано про проведення перевірки за участі представника закладу, схожого на притулок для тварин Бернацької Г.Ю., яка здійснює нагляд за тваринами (з її слів). Доказів проведення відповідної перевірки за участі замлекоиристувача та власника - відповідача у справі не надано; наявність у Бернацької Г.Ю. повноважень діяти від імені відповідача позивачем не доведено, як і доказів розміщення на земельній ділянці чи об'єкті нерухомого майна, належного відповідачу, за його згодою притулку.
Листом від 05.08.2024 за вих.№3479/3-24 позивач звернувся до Київської обласної прокуратури щодо притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб ДП «Поліс-Прод», а також вирішення питання про скасування права власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 3223151000:03:004:0027, 3223151000:03:004:0026 у зв'язку із тим, що використання таких земель здійснюється з порушенням земельного законодавства. Також, позивач повідомив, що на таких земельних ділянках утримуються без належних умов та будь-якої дозвільної документації близько 120 собак у 12-ти вольєрах, нагляд за якими не здійснюється, та будь-які документи ветеринарної клініки не надано. Крім того позивач повідомив, що такі земельні ділянки знаходяться в антисанітарному стані, мають стійкий сморід, а прибережна захисна зона р. Стугна забруднюється екскрементами та сечовиділеннями тварин (а.с.77-79).
У відповідь на вказаний лист, Обухівською окружною прокуратурою листом від 30.08.2024 за вих.№56-7558вих-24 повідомлено, що у провадженні Обухівського РУП ГУНП в Київській області перебуває кримінальне провадження №12023111230001714, де перевіряється, у тому числі, факт можливого порушення вимог земельного та іншого законодавства ДП «Поліс-Прод»; з метою активізації досудового розслідування та проведення необхідних слідчих дій у кримінальному провадженні №12023111230001714 прокурором 30.08.2024 надані письмові вказівки (а.с.80).
Листом від 20.09.2024 за вих.№2009/6 АБ «Адвокатське бюро Вікторії Марушевської» звернулося до позивача з адвокатським запитом щодо надання інформації з приводу усунення ДП «Поліс-Прод» порушень, виявлених під час комісійним обстеженням, а також документів на право розміщення тимчасових споруд для утримання тварин на обстежувальних земельних ділянках (а.с.72-74).
У відповідь на вказаний запит, позивач листом від 27.09.2024 за вих.№4453/3-24 повідомив, що Благодійним фондом «Сальвадор» (притулок) частково усунуті порушення Правил благоустрою території населених пунктів Української міської територіальної громади. Крім того, зазначено, що до виконавчого комітету Української міської ради документація на право розміщення на обстежувальній території тимчасових споруд для утримування тварин у відповідь не надходила. У відповіді зазначено, що для усунення виявлених порушень подано відповідну заяву до правоохоронних органів та порушено питання про скасування права власності ДП «Поліс-Прод» на земельні ділянки в судовому порядку (а.с.75-76).
Обухівське районне управління поліції ГУНП в Київській області листом від 04.10.2024 за вих.№10429/109/1600 звернулось до позивача щодо отриманням додаткової інформації, зокрема, щодо: цільового призначення земельних ділянок з кадастровими номерами 3223151000:03:004:0027, 3223151000:03:004:0026; надання міською радою дозволу на розміщення тимчасових споруд на утримання тварин. Також вказаним листом повідомлено, що слідчим відділом Обухівського РУП ГУНП в Київській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023111230001714 від 21.07.2023 за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.299 КК України, за фактом жорстокого поводження з тваринами, що належать до хребетних, у тому числі з безпритульними тваринами (а.с.81-82).
Листом від 12.11.2024 за вих.№4995/3-24 позивач направив на адресу відповідача акт, складений за результатами комісійного огляду (а.с.83-85). Додатково, у такому листі позивач просив відповідача усунути виявлені недоліки у місячний строк.
У підтвердження направлення відповідачу вказаного листа 13.11.2024 рекомендованим поштовим відправленням №0874600193937 надано довідку від 05.12.2024 відділенням поштового зв'язку м. Обухів, у якій причиною повернення відповідного відправлення вказано: «адресат відмовився» (а.с.86-88).
Предметом спору у даній справі є наявність у позивача права на припинення права користування та власності відповідача на вищевказані земельні ділянки, а також похідного права вимагати їх повернення .
Заявлені позивачем вимоги суд вважає необґрунтованими з наступних підстав.
За своєю правовою природою укладений сторонами договір є договором оренди.
Відповідно до ч.1 ст.93 Земельного кодексу України (далі - ЗК України, у редакції, чинній на момент укладення договору) право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Як визначено ч.8 ст.93 ЗК України, відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.
В силу ст.2 Закону України «Про оренду землі» (далі - Закон №161-XIV в редакції, чинній на момент укладення договору), відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Положеннями ст.13 Закону №161-XIV визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Відповідно до ст.20 Закону №161-XIV укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації; державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом.
Статтею 125 ЗК України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону (ч.5 ст.126 ЗК України в редакції, чинній на момент укладення договору оренди).
При цьому, як визначено п.2 Порядку державної реєстрації договорів оренди землі, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.1998 №2073 (далі - Порядок №2073 в редакції, чинній на момент укладення договору), державна реєстрація договорів оренди є офіційним визнанням і підтвердженням державою факту виникнення або припинення права оренди земельних ділянок.
Згідно абз.1 п.4 Порядку №2073 забезпечення реєстрації договорів оренди покладається на відповідні державні органи земельних ресурсів, зокрема, районні відділи земельних ресурсів.
З матеріалів справи вбачається, що договір оренди зареєстрований в Українському МВКОФ ДП «Центр ДЗК» 12.04.2010 за №041098600012.
Оскільки судом встановлено, що договір оренди зареєстрований компетентним органом у встановленому порядку, право оренди земельної ділянки, яка є об'єктом оренди за договором, у відповідача виникло з моменту реєстрації відповідного договору.
Як визначено п. «а» ч.1 ст.96 ЗК України, землекористувачі зобов'язані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та за свій рахунок приводити її у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу, за винятком випадків незаконної зміни рельєфу не власником такої земельної ділянки.
Статтею 24 Закону №161-XIV визначені права та обов'язки орендодавця, який має право вимагати від орендаря використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням згідно з договором оренди. Орендар, в силу положень ст.25 Закону №161-XIV, має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі та зобов'язаний виконувати встановлені щодо об'єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі. При цьому, в силу п. «а» ч.1 ст.91 ЗК України, власники земельної ділянки зобов'язані використовувати її за цільовим призначенням.
Положеннями ст.35 Закону №962-IV передбачено, що власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов'язані, зокрема, дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України та проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів.
Отже, і землекористувач, і власник земельної ділянки зобов'язані використовувати земельну ділянку відповідно до її цільового призначення.
Згідно ст.1 Закону України «Про землеустрій» цільове призначення земельної ділянки - допустимі напрями використання земельної ділянки відповідно до встановлених законом вимог щодо використання земель відповідної категорії та визначеного виду цільового призначення.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.18 ЗК України: до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об'єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії; категорії земель України мають особливий правовий режим.
Статтею 19 ЗК України визначено, що землі України за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Зокрема, до таких категорій віднесені землі: рекреаційного призначення (п.«ґ»): промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення (п.«ж»).
Як визначено ст. 50 ЗК України, до земель рекреаційного призначення належать землі, які використовуються для організації відпочинку населення, туризму та проведення спортивних заходів. Такі землі, в силу ч.1 ст.52 ЗК України, можуть перебувати, у т.ч. у комунальній власності.
Згідно з ч.3 ст.52 ЗК України: на землях рекреаційного призначення забороняється діяльність, що перешкоджає або може перешкоджати використанню їх за призначенням, а також негативно впливає або може вплинути на природний стан цих земель; на таких землях (крім земельних ділянок зелених зон і зелених насаджень міст та інших населених пунктів, навчально-туристських та екологічних стежок, маркованих трас, земельних ділянок, зайнятих об'єктами фізичної культури і спорту, інших аналогічних об'єктів) допускається будівництво відповідно до чинної містобудівної документації об'єктів житлового та громадського призначення, що не порушують режим використання земель рекреаційного призначення.
Як вбачається з положень ч.1 ст.66 ЗК України, до земель промисловості належать землі, надані для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд промислових, гірничодобувних, транспортних та інших підприємств, їх під'їзних шляхів, інженерних мереж, адміністративно-побутових будівель, інших споруд. Такі землі, як передбачено ч.2 цієї статті, можуть перебувати у комунальній та приватній власності.
Позивач у позовній заяві посилається на порушення відповідачем вимог земельного законодавства, а саме використання відповідачем спірних земельних ділянок не за їх цільовим призначенням, а саме: розміщення тимчасових споруд та використання таких земельних ділянок в якості притулку для тварин, без будь-якої дозвільної документації, з порушенням ветеринарних норм, забруднення як прилеглих до таких земель територій, так і земельної ділянки комунальної власності, переданої в оренду.
З матеріалів справи вбачається, що земельні ділянки, які перебувають у власності позивача з кадастровими номерами 3223151000:03:004:0027, 3223151000:03:004:0026 є землями промисловості оскільки мають цільове призначення: для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.
При цьому, земельна ділянка з кадастровим номером 3223151000:03:004:0109, яка передана відповідачу за договором в оренду, враховуючи передачу її для облаштування зони відпочинку біля кафе «Черепаха» відноситься до земель рекреаційного призначення.
Використання земельної ділянки не за цільовим призначенням у відповідності з ч.1 ст.141 ЗК України є підставою для припинення права користування земельною ділянкою.
Відповідно до п.«а» ст.143 ЗК України примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.
Як визначено ч.1 ст.32 Закону №161-XIV, на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.
Отже, у разі встановлення порушень, передбачених ст.141 ЗК України, зокрема, коли земельна ділянка використовується не за цільовим призначенням, визначеним умовами договору, та у спосіб, що суперечить екологічним вимогам, суд має правові підстави для задоволення вимог про розірвання договору оренди на підставі ст.32 Закону №161-XIV.
Відповідно до ст.187, ч.2 ст.188 ЗК України: контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України; порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом.
Згідно з ст.1 Закону України «Про охорону земель» (далі - Закон №962-IV) охорона земель - система правових, організаційних, економічних, технологічних та інших заходів, спрямованих на раціональне використання земель, запобігання необґрунтованому вилученню земель сільськогосподарського призначення для несільськогосподарських потреб, захист від шкідливого антропогенного впливу, відтворення і підвищення родючості ґрунтів, підвищення продуктивності земель лісового фонду, забезпечення особливого режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.
Відповідно до ст.2 Закону №962-IV об'єктом особливої охорони держави є всі землі в межах території України.
Статтею 5 Закону №962-IV передбачено, що: регулювання в галузі охорони земель здійснюють Верховна Рада України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Кабінет Міністрів України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, місцеві державні адміністрації, а також спеціально уповноважені центральні органи виконавчої влади в межах повноважень, установлених законом; спеціально уповноваженими центральними органами виконавчої влади в галузі охорони земель є: центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин; центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із забезпечення нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища.
До повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі охорони земель на території сіл, селищ, міст, як визначено ст.12 Закону №962-IV, належать, зокрема, прийняття рішень про здійснення виконавчими органами сільських, селищних, міських рад державного контролю за використанням та охороною земель.
Частиною 1 ст.19 Закону №962-IV закріплено, що: державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища; державний контроль за використанням та охороною земель також здійснюють виконавчі органи сільських, селищних, міських рад у межах повноважень, визначених законом, у разі прийняття відповідною радою рішення про здійснення такого контролю. Як установлено ч.3 цієї статті, порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється цим Законом та ЗК України, законами України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Як визначено ст.61 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» (далі - Закон №963-IV), до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить, зокрема, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель в частині виконанням землевласниками та землекористувачами вимог щодо використання земель за цільовим призначенням, розміщенням, проектуванням, будівництвом, введенням в дію об'єктів, що негативно впливають на стан земель, експлуатацією, збереженням протиерозійних гідротехнічних споруд, захисних лісонасаджень.
Частиною 3 ст.61 Закону №963-IV визначено, що сільські, селищні, міські ради після прийняття ними рішення про здійснення державного контролю за використанням та охороною земель зобов'язані: протягом місяця забезпечити призначення державних інспекторів з контролю за використанням та охороною земель відповідних рад; протягом 10 календарних днів після призначення державних інспекторів з контролю за використанням та охороною земель відповідних рад письмово поінформувати про це центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин; виконавчі органи сільських, селищних, міських рад починають виконувати повноваження із здійснення державного контролю за використанням та охороною земель через 30 календарних днів після інформування центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин; у разі якщо сільські, селищні, міські ради не прийняли рішення про здійснення державного контролю за використанням та охороною земель та не забезпечили призначення державних інспекторів відповідних рад, повноваження рад у зазначеній сфері виконує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, до прийняття радами в установленому цим Законом порядку рішення про виконання радами повноважень із здійснення державного контролю за використанням та охороною земель.
Згідно ч.ч.1,2 ст.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон №877-V) для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки; на підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою.
Державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, як визначено ст.10 Закону №963-IV, мають право, зокрема: давати обов'язкові для виконання приписи з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов'язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків; складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності.
Відповідно до вимог п.«ґ», ч.1 ст.211 ЗК України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням.
Порядок припинення права користування земельними ділянками, що використовуються з порушенням земельного законодавства, визначений ст.144 ЗК України.
Так, у разі виявлення порушення земельного законодавства державний інспектор з контролю за використанням та охороною земель чи державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища складає протокол про адміністративне правопорушення, накладає на особу, яка допустила правопорушення, адміністративне стягнення та видає цій особі припис про його усунення у 30-денний строк; у разі якщо особа, яка допустила порушення земельного законодавства, не виконала протягом зазначеного строку припис державного інспектора щодо припинення правопорушення, державний інспектор з контролю за використанням та охороною земель чи державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища накладає на таку особу адміністративне стягнення відповідно до закону та повторно видає припис про припинення правопорушення та усунення його наслідків у 30-денний строк (ч.1 ст.144 ЗК України). Частиною 2 цієї статті визначено, що у разі неусунення наслідків порушення земельного законодавства у 30-денний строк орган державного контролю за використанням та охороною земель або орган державного контролю за охороною навколишнього природного середовища звертається до суду з позовом про: розірвання договору оренди, емфітевзису, суперфіцію земельної ділянки або договору про встановлення земельного сервітуту; припинення права постійного користування земельною ділянкою.
Таким чином, положеннями ст.144 ЗК України визначено порядок припинення права користування земельними ділянками, що використовуються з порушенням земельного законодавства.
Дотримуючись відповідного порядку, Українська міська рада мала б прийняти рішення про здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, забезпечити призначення державних інспекторів, повідомити письмово про своє рішення відповідний центральний орган виконавчої влади - Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, яка згідно пп.1 п.3 положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, що затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 №15, реалізує державну політику у сфері державного контролю за використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності. Після інформування, а також спливу тридцятиденного строку, позивач міг приступити до виконувати відповідних повноважень з контролю. Однак, відповідних фактів під час розгляду справи не встановлено.
За результатами огляду земельних ділянок повноважними особами та у разі виявлення порушень земельного законодавства, у т.ч., використання земельних ділянок не за їх цільовим призначенням державний інспектор мав скласти протокол про адміністративне правопорушення та видати особі, яка допустила правопорушення припис про усунення виявлених порушень. Після закінчення 30-ти денного строку на усунення виявлених порушень, інспектор мав повторно здійснити огляд земельної ділянки на предмет усунення порушень земельного законодавства та, у разі встановлення невиконання виданого припису, повторно накласти на таку особу адміністративне стягнення та видати припис про усунення виявлених порушень. Якщо порушення не усунуті, у 30-денний строк орган державного контролю за використанням та охороною земель, тобто, у разі прийняття відповідного рішення - Українська міська рада, мала звернутися до суду з позовом, у т.ч., щодо розірвання договору оренди земельної ділянки та повернення об'єкта оренди.
Між тим, у даній справі не доведено проведення перевірки з дотриманням наведених норм права. Так, обстеження та складення комісійного акту від 09.07.2024 фактично відбулося без дотримання визначеного ч.ч.1-2 ст.7 Закону №877-V порядку та особами без відповідних на те повноважень.
Пунктами 1-3 ч. 1 ст.237 ГПК України установлено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема, питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.
Наявність чи відсутність обставин (фактів), якими сторони обґрунтовують свої вимоги або заперечують проти таких вимог встановлюються судом на підставі доказів, подання яких є обов'язком сторони, яка посилається на відповідні обставини.
Так, відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч.ч.1, 3 ст.74 ГПК України: кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. При цьому, докази, в силу вимог ст.ст.76-79 ГПК України, мають відповідати вимогам щодо їх належності, допустимості, достовірності та вірогідності.
Посилаючись на нецільове використання відповідачем земельних ділянок з кадастровими номерами 3223151000:03:004:0109, 3223151000:03:004:0027 3223151000:03:004:0026 позивач не надає доказів, які б відповідали вимогам допустимості та могли б підтвердити відповідні обставини.
Сам факт порушення кримінального провадження №12023111230001714 від 21.07.2023 за ознаками правопорушення, передбаченого ч.1 ст.299 КК України, у якому згідно листа Обухівського РУП ГУНП в Київській області від 04.11.2024 вих.№5462/1-24, начебто встановлено обставини облаштування на земельних ділянках з кадастровими номерами 3223151000:03:004:0109, 3223151000:03:004:0027 3223151000:03:004:0026 притулку для собак без дозвільної документації не може бути підставою для звільнення від доведення порушень, на які позивач посилається, у встановленому порядку та шляхом надання доказів, які відповідають встановленим обставинам. Розслідування відповідного кримінального провадження не закінчено та судом не прийнято вирок, якім би були встановлені обставини, яке не потребують доведенню та є обов'язковими для господарського суду.
Так, в силу ч.6 ст.75 ГПК України, обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні є обов'язковим для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Крім того, перелік підстав припинення права власності на земельні ділянки визначений ст.140 ЗК України, однак, вимагаючи припинити право власності відповідача на земельні ділянку 3223151000;03;004:0027, 3223151000:03:004:0026, позивач відповідних обставин не вказує.
Так, в силу відповідної норми підставами припинення права власності на земельну ділянку є: добровільна відмова власника від права на земельну ділянку; б) смерть власника земельної ділянки за відсутності спадкоємця; в) відчуження земельної ділянки за рішенням власника; г) звернення стягнення на земельну ділянку на вимогу кредитора; ґ) відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб; д) конфіскація за рішенням суду; е) невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом; є) примусове вилучення земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності.
Відповідно до ст.14 Конституції України: право власності на землю гарантується; це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Статтею 41 Конституції України визначено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності; право приватної власності є непорушним.
Згідно із ч.1 ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (ч.1 ст.317 ЦК України).
Частиною 1 ст.319 та ч.ч.1-3 ст.321 ЦК України закріплено, що: власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд; право власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні; особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом; примусове відчуження об'єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.
За змістом абз.2 ч.2 та ч.4 ст.373 ЦК України: право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону; власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення
Право власності особи на земельну ділянку може бути припинене за рішенням суду у випадках, встановлених законом (ч.1 ст.378 ЦК України).
Статтею 140 ЗК України передбачений вичерпний перелік підстав для припинення права власності на земельну ділянку.
Положеннями ст.141 ЗК України визначені підстави для припинення права користування, а не права власності.
Статтею 143 ЗК України визначено шість підстав для примусового припинення прав на земельну ділянку, яке здійснюється у судовому порядку. Разом з тим, така норма визначає загальні підстави для припинення прав на земельну ділянку та має застосовуватись з урахувань спеціальних норм, які окремо визначають підстави для припинення права власності та припинення права користування земельною ділянкою.
З урахуванням вищевказаних обставин, враховуючи, що позивачем в установленому порядку не доведено порушення саме відповідачем земельного законодавства у вигляді нецільового використання земельних ділянок та використання з порушенням умов договору, вручення йому припису для усунення відповідних недоліків та не усунення таких недоліків у строк, що могло б бути підставою для вимог про припинення прав, заявлені вимоги в частині припинення права власності на земельні ділянки та припинення права користування земельною ділянкою шляхом розірвання договору, а також похідних вимог про скасування державних актів на право власності на земельні ділянку, повернення спірних земельних ділянок не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.129 ГПК України витрати по оплаті судового збору, понесені позивачем, суд покладає на позивача, враховуючи відмову у задоволенні заявлених вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 232-233, 237-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити повністю у задоволенні позову Української міської ради (ідентифікаційний код 35161509; 08720, Київська область, Обухівський район, м.Українка, пл.Шевченка, 1) до Дочірнього підприємства «Поліс-Прод» підприємства зі стовідсотковою інвестицією «Час» (ідентифікаційний код 31432291; 08700, Київська область, м. Обухів, вул. Жовтнева, 14А) щодо:
- примусового припинення права користування земельною ділянкою шляхом розірвання договору оренди земельної ділянки №694, укладеного 22.03.2010 між Обухівською районною адміністрацією та Дочірнім підприємством «Поліс-Прод» підприємства зі стовідсотковою інвестицією «Час», зареєстрованого в Українському МВ КОФ ДП «Центр ДЗК» 12 квітня 2010 року за №041098600012;
- зобов'язання Дочірнього підприємства «Поліс-Прод» підприємства зі стовідсотковою інвестицією «Час» повернути у власність держави в особі Української міської ради у стані, який існував на момент передачі її в оренду, земельну ділянку з кадастровим номером 3223151000:03:004:0109, площею 0,2001га, цільове призначення - для облаштування зони відпочинку біля кафе «Черепаха»;
- примусового припинення права власності Дочірнього підприємства «Поліс-Прод» підприємства зі стовідсотковою інвестицією «Час» на земельну ділянку з кадастровим номером 3223151000:03:004:0027, площею 0,0860га, цільове призначення - для комерційного використання (кафе та зона відпочинку);
- скасування державного акту на право власності на земельну ділянку, зареєстрованого 23 січня 2008 року за №020833100001;
- зобов'язання Дочірнього підприємства «Поліс-Прод» підприємства зі стовідсотковою інвестицією «Час» повернути у власність держави в особі Української міської ради земельну ділянку з кадастровим номером 3223151000:03:004:0027, площею 0,0860га, цільове призначення - для комерційного використання (кафе та зона відпочинку);
- примусового припинення права власності Дочірнього підприємства «Поліс-Прод» підприємства зі стовідсотковою інвестицією «Час» на земельну ділянку з кадастровим номером 3223151000:03:004:0026, площею 0,0400 га, цільове призначення - для комерційного використання (кафе та зона відпочинку);
- скасування державного акту на право власності на земельну ділянку, зареєстрованого 23 січня 2008 року за №020833100002;
- зобов'язання Дочірнього підприємства «Поліс-Прод» підприємства зі стовідсотковою інвестицією «Час» повернути у власність держави в особі Української міської ради земельну ділянку з кадастровим номером 3223151000:03:004:0026, площею 0,0400 га, цільове призначення - для комерційного використання (кафе та зона відпочинку).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення у порядку, встановленому ст.257 ГПК України.
Повний текст рішення складено 25.11.2025.
Суддя А.Р. Ейвазова