ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
26.11.2025Справа № 910/7791/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) господарську справу
за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО»
до Акціонерного товариства «Страхова компанія «ІНГО»
про стягнення 34 792,80 грн
До Господарського суду міста Києва звернулось Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ВУСО» (далі - позивач, Компанія) з позовом до Акціонерного товариства «Страхова компанія «ІНГО» (далі - відповідач, Товариство) про стягнення коштів у розмірі 34 792,80 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, як страховик винної в дорожньо-транспортній пригоді (далі - ДТП) особи, всупереч вимогам Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон) не відшкодував позивачу шкоду, завдану страхувальником відповідача внаслідок ДТП.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.07.2025 відкрито провадження у справі № 910/7791/25 та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, визначено сторонам строк для надання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та доказів в обґрунтування своєї позиції.
11.07.2025 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
14.07.2025 від позивача надійшла відповідь на відзив.
21.07.2025 від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшла інформації про страхове покриття на виконання ухвали суду від 08.07.2025.
Згідно з частиною четвертою статті 240 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
Компанією (страховик) та ОСОБА_1 (страхувальник) 12.02.2024 укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 22084981 (далі - Договір), відповідно до умов якого страховик застрахував майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу, а саме автомобіля «Volkswagen Golf», д.н.з. НОМЕР_1 .
Також відповідно до умов Договору: страховим випадком є ДТП (пункт 4.1.1); страхове відшкодування визначається без урахування амортизаційного зносу запчастин, деталей, матеріалів (пункт 5.1); підставою для визначення розміру збитку є рахунок СТО, обраної страховиком (пункт 5.2); особою, допущеною до керування транспортного засобу, є будь-яка особа на законних підставах (пункт 5.4).
11.02.2025 о 18 год. 28 хв. у м. Києві сталася ДТП, за участю автомобіля «Volkswagen Golf», д.н.з. НОМЕР_1 , та автомобіля «SSANG YONG Korando», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 .
Вказана вище ДТП сталася з вини водія автомобіля «SSANG YONG Korando», д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_2 , що підтверджується постановою Дарницького районного суду м. Києва від 07.03.2025 у справі № 753/3540/25, відповідно до якої ОСОБА_2 було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно з рахунком СТО від 12.02.2025 № СНС4566602-1, ремонтною калькуляцією від 12.02.2025, актом виконаних робіт від 24.04.2025 №Н4566602 вартість відновлювального ремонту автомобіля «Volkswagen Golf», д.н.з. НОМЕР_1 , склала 105 244,26 грн.
Позивач на виконання умов Договору та за заявою страхувальника здійснив виплату страхового відшкодування у розмірі 105 244,26 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 21.02.2025 № 12191.
Компанія звернулася до Товариства з вимогою сплатити страхове відшкодування у розмірі 102 744,26 грн (105 244,26 грн - 2 500,00 грн франшизи).
Відповідач виплатив позивачу страхове відшкодування у розмірі 67 951,46 грн, що підтверджується сторонами.
З огляду на викладене, позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача суми недоплаченого страхового відшкодування у розмірі 34 792,80 грн.
Відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог, вказуючи на те, що позивачем було неправильно здійснено розрахунок страхового відшкодування, а саме не враховано розмір коефіцієнту фізичного зносу у розмірі 0,48%.
Суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з такого.
Відповідно до частин першої та другої статті 108 Закону України "Про страхування" страховик, який здійснив страхову виплату за договором страхування майна, має право вимоги до особи, відповідальної за заподіяні збитки, у розмірі здійсненої страхової виплати та інших пов'язаних із нею фактичних витрат. Якщо договором страхування майна не передбачено інше, до страховика, який здійснив страхову виплату, в межах такої виплати переходить право вимоги (суброгація), яке страхувальник або інша особа, визначена договором страхування або законом, що одержала страхову виплату, має до особи, відповідальної за заподіяні збитки.
За змістом статті 993 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 та статті 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Виходячи з наведеного, страховик внаслідок виконання обов'язку винної особи (боржника) перед особою, якій завдано збитки (кредитором), набуває прав кредитора в частині фактично сплаченого страхового відшкодування. При цьому зобов'язання не припиняються, але відбувається заміна сторони у цьому зобов'язанні (заміна кредитора): замість особи, якій завдано збитки, прав кредитора набуває страховик.
Слід зазначити, що перехід права вимоги потерпілого (страхувальника) до страховика в порядку статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України "Про страхування" є суброгацією (аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №910/2603/17).
Право зворотної вимоги (регресу) не переходить від однієї особи до іншої, як у випадку заміни сторони (кредитора) у вже існуючому зобов'язанні (при суброгації у страхових відносинах). При регресі право регресної вимоги виникає, тобто є новим правом кредитора за новим в даному випадку регресним зобов'язанням, що виникло внаслідок припинення основного (деліктного) зобов'язання шляхом виконання обов'язку боржника (винної особи) у такому деліктному зобов'язанні третьою особою (постанова Верховного Суду від 19.09.2024 у справі № 910/10606/23).
Судом встановлено, що виплата страхового відшкодування була здійснена позивачем у зв'язку зі страховою подією (ДТП) та у повній відповідності до умов Договору, доказів протилежного суду не подано.
Таким чином, правовідносини, що виникли між позивачем і відповідачем у зв'язку з виплатою першим на користь потерпілої особи страхового відшкодування є такими, що засновані на суброгації - переході до позивача права вимоги потерпілої у деліктному зобов'язанні.
Враховуючи викладене вище, до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення статті 993 ЦК України та статті 108 Закону України "Про страхування", які визначають спеціальний порядок переходу прав вимоги до винної особи від страхувальника (потерпілого) до страховика, що відшкодував шкоду потерпілому.
За приписами пункту 22.1 статті 22 Закону у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтею 12 Закону встановлено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Таким чином, на підставі зазначених вище норм та у зв'язку з укладенням відповідачем з власником автомобіля «SSANG YONG Korando», д.н.з. НОМЕР_2 , полісу страхування цивільно-правової відповідальності серії ЕР № 223009184, відповідач прийняв на себе обов'язок відшкодовувати завдану шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації цього транспортного засобу.
Зважаючи на положення статті 993 ЦК України, статей 12, 22 Закону та з огляду на те, що полісом серії ЕР №223009184 встановлено ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну в розмірі 160 000,00 грн і франшизу у розмірі 2 500,00 грн, а також враховуючи обставини часткової сплати відповідачем страхового відшкодування, суд дійшов висновку про обґрунтованість доводів позивача про те, що стягненню з відповідача підлягає сума страхового відшкодування в розмірі 34 792,80 грн.
Суд відхиляє посилання відповідача на неправильне визначення позивачем коефіцієнту фізичного зносу з огляду на таке.
Слід зазначити, що проведення оцінки завданої шкоди суб'єктом оціночної діяльності є необхідним лише у випадку наявності підстав для вирахування коефіцієнту фізичного зносу у випадках і порядку, передбаченому Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженою наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 № 142/5/2092; зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.11.2003 за №1074/8395 (далі - Методика).
Відповідно до пункту 1.6 Методики фізичний знос КТЗ (його складників) - це утрата вартості КТЗ (його складників), яка зумовлена частковою або повною втратою первісних технічних та технологічних якостей КТЗ (його складників) порівняно з вартістю нового подібного КТЗ (його складників).
Згідно з пунктом 2.4. Методики вартість матеріального збитку визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування КТЗ, з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості).
Тобто матеріальний збиток - це вартість відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу.
Компанія звернулася до ТОВ «Експертна Компанія «Фаворит-Ассистанс» для визначення коефіцієнта фізичного зносу автомобіля «Volkswagen Golf», д.р.н. НОМЕР_3 .
Так, відповідно до Звіту про визначення коефіцієнта фізичного зносу колісного транспортного засобу від 15.05.2025 № 42914 коефіцієнт фізичного зносу (Ез) автомобіля «Volkswagen Golf», д.р.н. НОМЕР_1 , дорівнює 0,00.
Крім того, зі Свідоцтва про реєстрацію № НОМЕР_4 вбачається, що автомобіль «Volkswagen Golf», д.р.н. НОМЕР_1 , 2018 року випуску (строк експлуатації не перевищує 7 років), не експлуатувався в інтенсивному режимі (фактичний середньорічний пробіг не перевищує щонайменше вдвічі більший за середньорічний нормативний), складові частини кузова та оперення кузова, кабіни, рами КТЗ до ДТП (11.02.2025) не відновлювались ремонтом, не мають наскрізної корозії, що призвело до зниження витривалості і міцності матеріалу виготовлення цієї складової частини, та не мають пошкодження у вигляді деформації, відтак коефіцієнт фізичного зносу (Ез) автомобіля «Volkswagen Golf», д.р.н. НОМЕР_1 , дорівнює нулю, а вартість матеріального збитку дорівнює вартості відновлювального ремонту (105 244,26 грн).
Суд критично оцінює поданий відповідачем суду розрахунок коефіцієнту фізичного зносу, оскільки він складений працівником Товариства та не є незалежним звітом про визначення коефіцієнту фізичного зносу.
З огляду на викладене, суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача коштів у сумі 34 792,80 грн обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідачем не подано належних, достовірних, вірогідних і достатніх доказів в підтвердження заперечень проти задоволення позовних вимог.
За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову у повному обсязі.
За приписами статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача.
Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 240 та 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Акціонерного товариства «Страхова компанія «ІНГО» (01054, м. Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, будинок 33, код 16285602) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» (03150, м. Київ, вул. Казимира Малевича, 31, код 31650052) 34 792 (тридцять чотири тисячі сімсот дев'яносто дві) грн 80 коп. страхового відшкодування та 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 26.11.2025.
Суддя О.Г. Удалова