ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
26.11.2025Справа № 910/8300/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) господарську справу
за позовом Комунального підприємства «Київський метрополітен»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Експерт-Сервіс»
про стягнення 3 994,95 грн
До Господарського суду міста Києва звернулось Комунальне підприємство «Київський метрополітен» (далі - позивач, Підприємство) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Експерт-Сервіс» (далі - відповідач, Товариство) про стягнення 3 994,95 грн, з яких: 3 883,34 грн - заборгованість, 101,77 грн - пеня, 9,84 грн - 3% річних.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням умов договору від 16.06.2020 № 2384-1 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду (нова редакція договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду договору (далі - Договір) у частині внесення орендної плати у встановлений Договором строк.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.07.2025 відкрито провадження у справі №910/8300/25 та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, визначено сторонам строк для надання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та доказів в обґрунтування своєї позиції.
04.09.2025 від позивача надійшли пояснення, в яких вказано клопотання про поновлення строку для подання доказів і додано відповідні докази.
Ухвала про відкриття провадження у справі була надіслана учасникам справи, що підтверджується документами, які долучені до матеріалів справи.
Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався та вказаний документ суду не подав.
Згідно з частиною четвертою статті 240 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Відповідно до частини дев'ятої статті 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
16.06.2020 Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) [Орендодавець], Товариством (Орендар) Підприємством (Балансоутримувач) укладено Договір, відповідно до пункту 1.1 якого Орендодавець на підставі протоколу засідання постійної комісії Київської міської ради з питань власності від 19.05.2020 № 18/204 передав, а Орендар прийняв в оренду нерухоме майно (частину вестибюлю), далі - об'єкт оренди, яке знаходиться за адресою: м. Київ, станція метро «Почайна» (вестибюль №1), для розміщення на території метрополітену автомату з продажу газет.
Пунктом 2.1 Договору визначено, що об'єктом оренди є частина переходу станції метро «Почайна», загальною площею 3,0 кв. м. та зазначена в викопіюванні зі схем, що складає невід'ємну частину цього Договору.
Відповідно до пункту 2.3 Договору технічний стан об'єкта на дату передачі його Орендареві визначається в актах приймання-передачі об'єкта оренди та є невід'ємною частиною Договору, а технічний стан частини переходу об'єкта оренди площею 1,5 кв. м., яка передається Орендарю, визначається в акті приймання-передачі, що є невід'ємною частиною Договору.
Пунктом 3.1 Договору узгоджено, що орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, затвердженої рішенням Київської місткої ради від 21.04.2015 № 415/1280, і становить без ПДВ 563,91 грн за 1 кв. м. орендованої площі, що в цілому складає 1 691,74 грн. Додатково до орендної плати нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України, який сплачується Орендарем разом з орендною платою.
Згідно з пунктом 3.2 Договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.
Відповідно до пункту 3.4 Договору орендна плата сплачується Орендарем на рахунок Підприємства-Балансоутримувача, починаючи з дати підписання акта приймання-передачі.
Пунктом 3.5 Договору узгоджено, що орендна плата сплачується Орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності Орендаря щомісячно не пізніше 20 числа місяця за розрахунковим.
Відповідно до пункту 4.2.2 Договору орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату та інші платежі.
Згідно з пунктом 4.3.2 Договору Підприємство-Балансоутримувач зобов'язане здійснювати контроль за виконанням Орендарем умов Договору і у разі виникнення заборгованості з орендної плати або інших платежів вжити щодо погашення заборгованості, в тому числі проводити відповідну претензійно-позовну роботу.
Відповідно до пункту 5.2.2 Договору Підприємство-Балансоутримувач має право стягнути з Орендаря заборгованість з орендної плати та інші збитки, заподіяні ним невиконанням своїх зобов'язань за Договором, шляхом звернення стягнення на його кошти та майно в порядку, визначеному законодавством України.
Договір є укладеним з моменту підписання його Сторонами та діє з 16 червня 2020 року до 14 червня 2023 року (пункт 9.1 Договору).
Відповідно до частини п'ятої Особливостей оренди державного та комунального майна у період воєнного стану, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 № 634, договори оренди державного та комунального майна, строк дії яких завершується у період воєнного стану, вважаються продовженими на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану. Для продовження договору оренди на строк, передбачений цим пунктом, заява орендаря та окреме рішення орендодавця не вимагаються.
Статтею 759 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.
Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
Особливості найму (оренди) державного і комунального майна встановлюються Законом України "Про оренду державного та комунального майна".
Отже, укладений сторонами Договір за своєю правовою природою є договором оренди майна територіальної громади (комунального майна).
Відповідно до частин першої, другої статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочин.
Згідно з приписами статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів.
За умовами частини першої статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
На підтвердження передачі майна в оренду позивачем надано акт приймання-передачі майна від 16.06.2020 до Договору та акт приймання-передачі нерухомого майна від 18.09.2017 до договору від 28.04.2017 № 2384.
Всього у користування відповідачу було передано нерухоме майно площею 3,0 кв. м., доказів протилежному суду не подано.
Позивач вказує, що Товариством не сплачувались орендні платежі у період з 20.03.2025 до 20.06.2025, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 3 883,34 грн.
На підтвердження вказаної заборгованості позивачем надано акти (надання послуг), які підписані представниками сторін без зауважень, а саме:
- від 31.03.2025 № 1605 на суму 2 633,09 грн (сума, яка не була оплачена відповідачем 1 185,11 грн);
- від 30.04.2025 № 2243 на суму 904,03 грн;
- від 31.05.2025 № 2931 на суму 1 794,20 грн.
Позивач звертався до відповідача з відповідною претензією (від 22.05.2025 № 452-НЗУ), яка була залишена без реагування та задоволення, Товариство заборгованість за Договором не погасило.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості в розмірі 3 883,34 грн є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.
Крім основного боргу позивач нарахував та просив суд стягнути з відповідача 101,77 грн пені та 9,84 грн 3% річних.
За приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних у порядку статті 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Згідно з частиною першою статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).
Відповідно до частини другої статті 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пунктом 6.2 Договору передбачено, що за несвоєчасну та не в повному обсязі сплату орендної плати та інших платежів на користь Підприємства-Балансоутримувача, Орендар сплачує на користь Підприємства-Балансоутримувача пеню в розмірі 0,5% від розміру несплачених орендних та інших платежів за кожний день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавством України.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Перевіривши здійснені позивачем розрахунки пені та 3% річних, Господарський суд міста Києва дійшов висновку, що вони правильні та позивачем розмір пені розраховано, враховуючи приписи вказаного вище закону, тобто не більше ніж подвійна облікова ставка Національного банку України.
Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до частини першої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідачем не подано доказів на підтвердження заперечень проти задоволення позовних вимог.
За таких обставин, враховуючи подані учасниками справи докази, які оцінені судом у порядку статті 86 ГПК України, позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
За приписами статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача.
Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 240 та 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Експерт-Сервіс» (03047, м. Київ, проспект Берестейський (Перемоги), 50, код 31863950) на користь Комунального підприємства «Київський метрополітен» (03056, м. Київ, проспект Берестейський (Перемоги), 35, код 03328913) заборгованість у розмірі 3 883 (три тисячі вісімсот вісімдесят три) грн 34 коп., пеню у розмірі 101 (сто одну) грн 77 коп., 3% річних у розмірі 9 (дев'ять) грн 84 коп. і 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп. судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 26.11.2025.
Суддя О.Г. Удалова