вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"13" листопада 2025 р. Cправа № 902/117/24(138/1668/25)
Господарський суд Вінницької області у складі
головуючого судді Лабунської Т.І.
за участю: секретаря судового засідання - Багулової Є.О.
за відсутності представників сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦИКЛ ФІНАНС" (вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8, м. Київ, Шевченківський рн., 04112, код 43453613)
до: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
про стягнення заборгованості
в межах справи № 902/117/24
за заявою: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
про неплатоспроможність
В провадженні Господарського суду Вінницької області знаходиться справа № 902/117/24 за заявою ОСОБА_1 про неплатоспроможність.
Ухвалою суду від 28.02.2024 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , введено процедуру реструктуризації боргів боржника, призначено керуючим реструктуризацією у справі арбітражного керуючого Белінську Н.О.
Ухвалою суду від 30.05.2024 затверджено план реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 в редакції, вказаній в ухвалі.
24.09.2025 до Господарського суду Вінницької області від Ямпільського районного суду Вінницької області надійшла справа № 138/1668/25 за позовом ТОВ "ЦИКЛ ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Так, ухвалою Ямпільського районного суду Вінницької області від 02.09.2025 постановлено цивільну справу за позовною заявою ТОВ "ЦИКЛ ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором передати за підсудністю на розгляд до Господарського суду Вінницької області.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 24.09.2025, справу № 138/1668/25, розподілено судді Лабунській Т.І., з призначенням єдиного унікального номеру судової справи - № 902/117/24(138/1668/25).
Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 29.09.2025 постановлено матеріали цивільної справи № 138/1668/25 прийняти до свого провадження для розгляду в межах справи № 902/117/25 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, розгляд справи по суті призначено на 13.11.2025.
В судове засідання на визначену дату представники сторін не з'явилися, незважаючи на про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Ухвала суду від 29.09.2025 направлена до електронного кабінету позивача та відповідачу системі ЄСІТС, отримана останніми 29.09.2025, про що свідчить довідка про доставку електронного листа.
Враховуючи вищевикладене, судом було вжито усіх належних заходів, щодо повідомлення сторін про розгляд справи у суді, проте, останні не скористалися своїм правом на участь в судовому засіданні.
Ч. 1 ст. 202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд враховує, що неявка сторін чи їх представників в судове засідання не є перешкодою для розгляду справи.
За приписами ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у ч. 9 ст. 165 ГПК України.
Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов таких висновків.
23.10.2021 між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 22032000542027, відповідно до п.1.1. якого Банк зобов'язується надати Клієнту грошові кошти (далі - Кредит) у тимчасове платне користування, а Клієнт зобов'язується повернути наданий Кредит, сплатити плату за Кредит (проценти та комісії), а також належним чином виконати інші зобов'язання у порядку, встановленому Договором.
Кредит надається на наступних умовах: Сума Кредиту 74 400,00 грн.; Строк кредитування 24 місяців; Кінцева дата повернення Кредиту: 23 жовтня 2023: Цільове призначення: на споживчі потреби; Процентна ставка за користування Кредитом є фіксованою та нараховується на строкову заборгованість за Кредитом у розмірі: 0,001% річних; Щомісячна комісія за обслуговування кредитної заборгованості: з 23.10.2021 по 22.05.2022 - 3,75% від Суми Кредиту, з 23.05.2022 по 22.11.2022 - 2,5% від Суми Кредиту, з 23.11.2022 по 22.05.2023 - 1,5% від Суми Кредиту, з 23.05.2023 по 23.10.2023 - 0,75% від Суми Кредиту. У разі не повернення Суми Кредиту в терміни, встановлені Договором (в дати, передбачені Графіком платежів, в Кінцеву дату повернення Кредиту, або іншу дату, визначену Банком у письмовій вимозі у випадку порушення Клієнтом умов Договору), Клієнт зобов'язаний сплатити Банку проценти за порушення грошового зобов'язання (згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України) в розмірі 56.00% процентів річних від простроченої заборгованості за Кредитом за кожен день прострочення, включаючи день погашення простроченої заборгованості на рахунок НОМЕР_2 . Умови, визначені в цьому пункті, є Істотними умовами Договору (п. 1.2).
Відповідно до п. 1.3. Договору Кредит надається шляхом зарахування Суми Кредиту на Поточний рахунок Клієнта НОМЕР_3 , відкритий у AT 'БАНК КРЕДИТ ДНІПРО', далі - Рахунок. Датою видачі Кредиту вважається день зарахування суми Кредиту па Рахунок. Якщо Сума Кредиту не зарахована на Рахунок протятом 7 (семи) робочих днів з дати підписання цього Кредитного договору. Договір вважається неукладеним.
Із матеріалів справи вбачається, що позивач свої зобов'язання за Кредитним договором виконав в повному обсязі, надавши кредитні кошти в обсязі, обумовленому Кредитним договором, що підтверджується відповідними виписками по особовому рахунку відповідача.
В подальшому відповідач всупереч умовам кредитного договору, порушив вищезазначені умови кредитного договору і в кінцевому підсумку не повернув в повному обсязі кредит первісному кредитору, а також не виконав в повному обсязі всі інші свої грошові зобов'язання перед первісним кредитором за кредитним договором.
28.03.2024 між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 28/03/24, відповідно до якого ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» набуло право Нового кредитора до відповідача за Кредитним договором, у відповідності до умов якого АТ «Банк Кредит Дніпро» передало (відступає) ТОВ «Цикл фінанс» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» приймає належні АТ «Банк Кредит Дніпро» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.
Згідно п. 1.1. Договору факторингу, Фактор передає грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступає Факторові права грошової вимоги (Права Вимоги) до Боржників за Кредитними Договорами (Портфель Заборгованості), відповідно до реєстру боржників згідно Додатку 1.
Відповідно до п. 1.2. Договору факторингу, внаслідок передачі (віступления) Права Вимоги за цим Договором, Фактор заміняє Клієнта у Кредитних Договорах, що входять до Портфеля Заборгованості, та набуває прав грошових вимог Клієнта за цими Кредитними договорами, включаючи право вимагати від Боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов'язань Боржників за Кредитними договорами.
Відповідно до витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу № 28/03/24 від 28.03.2024, ТОВ "ЦИКЛ ФІНАНС" набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 93 545,53 грн., з яких: 66 760,24 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 1,29 грн. - заборгованість по відсотках; 26 784,00 грн. - заборгованість по комісії.
Таким чином, у порушення кредитного договору, а також ст.ст. 509, 1054 ЦК України, відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконав.
Відповідно до ст. 509 ЦК кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Ст. 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з положеннями ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Статтею 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Ч. 2 ст. 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Разом з тим, на час розгляду справи судом, відповідачем не надано даних, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку.
Письмовими матеріалами справи підтверджується, що заборгованість відповідача за кредитним договором та договором факторингу склала 93 545,53 грн., з яких: заборгованість по тілу кредиту у розмірі 66 760,24 грн.; заборгованість по відсотках - 1,29 грн.; заборгованість по комісії у розмірі 26 784,00 грн.
Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять право первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлене договором або законом.
Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням (ст. 516 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1077, ч. 1 ст. 1084 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника)
Таким чином, ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» набувши статусу нового кредитора у кредитному договорі № 22032000542027 від 23.10.2021 отримало право пред'явлення вимоги до ОСОБА_1 про погашення наявної у неї заборгованості за вказаним договором.
Відповідач, не подавши до суду відзив, вимог позивача не спростував, доказів виконання грошового зобов'язання за умовами Кредитного договору не надав.
Відтак, суд вважає доводи позивача та надані ним докази є вірогідними та не спростованими відповідачем, відносно укладення сторонами кредитного договору, отримання нею кредитних коштів, а також неналежного виконання взятих на себе зобов'язань по погашенню кредиту, сплати процентів та комісії в повному обсязі у визначені графіком погашення строки.
Враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 93 545,53 грн., з яких: заборгованість по тілу кредиту у розмірі 66 760,24 грн.; заборгованість по відсотках - 1,29 грн.; заборгованість по комісії у розмірі 26 784,00 грн., правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Згідно з положеннями ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Судом кожній стороні була надана розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, в т.ч. подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, обґрунтувати перед судом переконливість поданих доказів та позицій по справі, скористатись іншими процесуальними правами.
Згідно з ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтовані, підтверджуються належними та допустимими докази, а тому підлягають задоволенню, з наведених вище мотивів.
Згідно із п. 5 ч. 1 ст. 237 ГПК України при ухвалені рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.
Згідно ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
З огляду на наведене, на відповідача покладаються витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 2 422,40 грн.
У поданій до суду заяві позивач просить стягнути з відповідача витрати на правову допомогу у розмірі 5 000,00 грн.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат в частині витрат позивача на правову допомогу, суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Так, з матеріалів справи вбачається, що представництво інтересів позивача ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» здійснював адвокат Кеню Д.В. на підставі: договору про надання правової допомоги № 43453613 від 02.01.2025, Додаткової угоди №22032000542027 від 03.06.2025 до Договору №43453613 про надання правової допомоги від 02 січня 2025, копії Акту 22032000542027 про підтвердження факту надання (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) від 03.06.2025, відповідно до якого адвокат Кеню Д.В. надав, а клієнт ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» прийняв правничу (правову) допомогу на суму 5000 грн.; детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Кеню Д.В., необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» щодо стягнення кредитної заборгованості.
02.01.2025 між ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» (Клієнт) та адвокатом Кеню Д.В. (Адвокат) укладено Договір про надання правничої допомоги № 43453613, відповідно до п. 1.1. якого КЛІЄНТ доручає, а АДВОКАТ приймає на себе зобов'язання надавати юридичну допомогу (правничу допомогу) в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором. Деталі предмету договору встановлюються додатковими угодами.
У Додатковій угоді № 22032000542027 від 03.06.2025 до Договору №43453613 про надання правової допомоги від 02 січня 2025, сторони погодили розширити розділ «І.Предмет договору» та доповнити новим пунктом такого змісту: « 1.2. Адвокат зобов'язується здійснити представництво та захист інтересів Клієнта у справі щодо стягнення кредитної заборгованості з ОСОБА_1" та доповнили розділ « 4. Порядок здійснення розрахунків» договору новим пунктом такого змісту:
« 4.9.За здійснення представництва та захист інтересів Клієнта в суді у справі про стягнення кредитної заборгованості та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги, пов'язаних з розглядом даної справи, відповідно до умов цього договору, Клієнт виплачує Адвокату гонорар, у порядку та строки за погодженням сторін. Виплата гонорару здійснюється на умовах попередньої оплати (авансування) та/або, що підтверджується підписаним сторонами відповідним Актом про надання професійної правничої допомоги, складеним та підписаним сторонами на підставі Детального опису робіт (наданих послуг), виконаних Адвокатом».
На підтвердження загальної вартості послуг в сумі 5 000 грн., наданих Адвокатом у матеріалах справи наявні обопільно підписаний позивачем та Адвокатом Акт 22032000542027 про підтвердження факту надання (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) від 03.06.2025, відповідно до якого адвокат Кеню Д.В. надав, а клієнт ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» прийняв правничу (правову) допомогу на суму 5000 грн.; детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Кеню Д.В., необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» щодо стягнення кредитної заборгованості.
Окрім того, матеріали справи містять копії ордеру про надання правничої допомоги серії АІ № 1911929 від 03.06.2025 на представництво інтересів ТОВ "Цикл Фінанс" адвокатом Кеню Д.В.
Згідно із ч.ч. 1-2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).
Частиною 4 ст. 126 ГПК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співрозмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).
У п. 169 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 висловлено правову позицію, що у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду по справі №908/2702/21 від 12.01.2023 викладено висновок, що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд може з власної ініціативи застосовувати критерії, що визначені у частинах п'ятій-сьомій статті 129 ГПК України.
Так, за приписами ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Враховуючи зміст норм статей 2, 11, 15 ГПК України питання про співмірність заявлених позивачем до стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу має вирішуватись із застосуванням критеріїв пропорційності та розумності, керуючись принципом верховенства права.
Суд враховує, що в силу приписів п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 ГПК України розподілу підлягають витрати на професійну правничу допомогу незалежно від того чи їх фактично сплачено чи має бути сплачено. Таку правову позицію викладено в постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.
Окремо суд звертає увагу на позицію Великої Палати Верховного Суду (постанова від 12.05.2020 у справі №904/4507/18), що домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, у межах правовідносин між якими і може розглядатися питання щодо обов'язковості такого зобов'язання.
Відповідачем не подано клопотання про зменшення розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу адвоката, а також доказів, котрі могли б підтвердити неспівмірність таких витрат, поряд з цим підстави для застосування критеріїв, що визначені у частинах п'ятій-сьомій статті 129 ГПК України, на переконання суду, відсутні.
Водночас заявлений розмір гонорару адвоката відповідає попередньому орієнтовному розрахунку судових витрат на професійну правничу допомогу, визначеному у позовній заяві.
Отже, суд приходить до висновку про обґрунтованість витрат позивача на професійну правничу допомогу в сумі 5 000 грн.
Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 2, 7 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 2, 3, 11, 12, 13, 15, 18, 73, 74, 76-79, 86, 123, 126, 129, 196, 210, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 252, 255, 256, 326, 327 ГПК України -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦИКЛ ФІНАНС" (вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8, м. Київ, 04112, код 43453613) заборгованість за Кредитним договором № 22032000542027 від 23.10.2021 у розмірі 93 545,53 грн.; 2422,40 грн. витрат зі сплати судового збору; 5 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. Згідно з приписами ч. 1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
5. Згідно з положеннями ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
6. Копію рішення надіслати сторонам до електронних кабінетів у системі ЄСІТС та на електронні адреси: ТОВ "ЦИКЛ ФІНАНС" - ccl.fn@i.ua ; ІНФОРМАЦІЯ_3; ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_2
У зв'язку із тривалими відключеннями електропостачання повний текст судового рішення складено 26 листопада 2025 р.
Суддя Лабунська Т.І.
віддрук. прим.:
1 - до справи