26 листопада 2025 року м. Харків Справа № 922/2212/25
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Гребенюк Н.В., суддя Слободін М.М., суддя Шутенко І.А.,
без участі представників сторін,
розглянувши у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Адвокатська компанія "ЗАКОН І ДОВІРА" (вх.№2002Х) на рішення Господарського суду Харківської області від 26.08.2025, ухвалене у приміщенні Господарського суду Харківської області суддею Аріт К.В., дата складання повного рішення - 26.08.2025, у справі №922/2212/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Адвокатська компанія "ЗАКОН І ДОВІРА", м. Дніпро,
до фізичної особи ОСОБА_1 , м. Харків,
про стягнення 165 065, 07грн
Товариство з обмеженою відповідальністю "Адвокатська компанія "ЗАКОН І ДОВІРА" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором постачання електричної енергії споживачу №265/НР/ЖОЕ від 12.04.2021 у розмірі 165 065, 07грн, з яких: 60 268, 24грн - сума основного боргу; 27 905, 03грн - інфляційне збільшення; 71 101, 10грн - штрафні санкції; 5 790, 70грн - 3% річних.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору ТОВ "ЕК "ЕНОЛЛ" з 12.04.2021 по 31.03.2022 здійснило постачання електричної енергії для ФОП Максюка С.М. Внаслідок невиконання договірних зобов'язань щодо оплати спожитої електричної енергії, станом на 13.06.2025 у ФОП Максюка С.М. існує заборгованість за договором №265/НР/ЖОЕ про постачання електричної енергії споживачу від 12.04.2021 року в сумі 60 268, 24грн.
Поряд з цим, як вказує позивач, 20.03.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕК "Енолл" (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Адвокатська компанія "Закон і довіра" (новий кредитор, позивач) укладено договір купівлі-продажу майнового права - права вимоги за вищевказаним договором №20/03 про постачання електричної енергії споживачу, з усіма укладеними до нього додатками, додатковими угодами, договорами про внесення змін, та доповненнями до договорів, що є їх невід'ємними частинами, на підставі чого позивач став кредитором за заборгованістю ФОП Максюка С.М.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 26.08.2025 у позові відмовлено повністю з тих підстав, що разом з позовною заявою позивачем не було надано договору купівлі-продажу майнового права - права вимоги за договором №20/03 від 20.03.2025 року. 03.07.2025 року представник позивача надав до суду клопотання про долучення доказів, в якому просить долучити до матеріалів справи договір про переуступку права вимоги - купівлі-продажу майнових прав та акт звірки взаєморозрахунків за період 01.01.2021-29.05.2024. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 15.07.2025 року клопотання представника позивача про долучення доказів залишено без розгляду з тієї підстави, що позивач із заявою про поновлення процесуального строку на подання доказів до суду не звертався, заявником також не обґрунтовано неможливість подання доказів у встановлений законом строк з причин, що не залежали від нього.
За таких підстав, суд першої інстанції дійшов висновку, що матеріали справи не містять будь-яких доказів переходу права вимоги від ТОВ "ЕК "Енолл" до ТОВ "Адвокатська компанія "Закон і довіра" за спірним договором №265/НР/ЖОЕ, який укладений між фізичною особою-підприємцем Максюком С.М. та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕК "ЕНОЛЛ". Враховуючи вищенаведене, місцевим господарським судом не встановлено, а позивачем не доведено суду наявності порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача у справі, які підлягали б захисту внаслідок невиконання договору №265/НР/ЖОЕ, який укладений між фізичною особою-підприємцем Максюком С.М. та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕК "ЕНОЛЛ".
Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, позивач звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 26.08.2025 року у справі №922/2212/25 та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити. Також апелянт просить стягнути на його користь суму сплаченого судового збору.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що договір переуступки права вимоги від 20.03.2025 містився у додатках до позовної заяви, що підтверджується самою позовною заявою, в якій зазначено вказаний договір.
Як зазначає апелянт, відкриваючи провадження у справі, суд у відповідності до вимог чинного законодавства перевіряє, поміж іншого, наявність та відповідність доданих до позову документів. Здійснюючи такі дії у даній справі суд не зазначав про не долучення позивачем до позову зазначеного в додатках договору переуступки права вимоги від 20.03.2025, що підтверджує, на думку апелянта, те, що даний додаток був наданий суду.
Крім того, апелянт посилається на те, що судом не надавалося позивачу додаткового часу для усунення недоліків позовної заяви, зокрема, для долучення до матеріалів справи договору переуступки права вимоги від 20.03.2025, який зазначений в додатках до позовної заяви, хоча в разі, якщо вказаний доказ був зазначений як додаток до позовної заяви, але фактично не містився в додатках, суд мав право та обов'язок надати позивачу строк для усунення недоліків та долучення доказів, зазначених в додатках. Не здійснення таких дій судом, беззаперечно, вказує на те, що такі додатки було додано до позову.
Поряд з цим, апелянт зазначає, що суд не врахував, що разом з позовною заявою було надано інші документи, які підтверджують факт переуступки права вимоги: акт звірки взаєморозрахунків, лист-повідомлення від 26.03.2025 про переуступку права вимоги, претензію до відповідача.
Як вказує апелянт, відмовляючи у задоволенні клопотання про долучення договору цесії, суд не врахував, що позивач діяв добросовісно та намагався усунути недоліки позовної заяви.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.09.2025, для розгляду справи №922/2212/25 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Гребенюк Н.В., суддя Слободін М.М., суддя Шутенко І.А.
Апелянтом було подано апеляційну скаргу на рішення господарського суду у справі з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за таких підстав, відповідно до частини 10 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга розглядається без повідомлення учасників справи.
Крім того, дана справа не відноситься до категорії справ, зазначених у частині 4 статті 247 Господарського процесуального кодексу України, що не можуть бути розглянуті у порядку спрощеного провадження.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 30.09.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Адвокатська компанія "ЗАКОН І ДОВІРА" на рішення Господарського суду Харківської області від 26.08.2025 у справі №922/2212/25. Встановлено учасникам справи строк до 16.10.2025 для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв, клопотань та письмових пояснень з доказами їх надсилання учасникам провадження. Постановлено розпочати розгляд справи з 16.10.2025 без повідомлення учасників справи.
Копія ухвали апеляційного господарського суду про відкриття апеляційного провадження вручена позивачу у справі у підсистемі "Електронний суд", користувачем якої він є.
Копія ухвали про відкриття апеляційного провадження надіслана відповідачу на адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та відповіді Головного управління Державної міграційної служби у Харківській області: м. Харків, вул. Естонська, буд. 11.
Поштовий конверт з копією ухвали про відкриття апеляційного провадження повернувся до Східного апеляційного господарського суду з відміткою від 09.10.2025 про причину невручення "адресат відсутній".
Відповідно до частини 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.
Отже, відповідач вважається належним чином повідомленим про розгляд апеляційної скарги судом апеляційної інстанції.
Від відповідача відзиву на апеляційну скаргу не надійшло, заяв і клопотань щодо суті спору від учасників справи не надходило.
Дослідивши матеріали справи, які суд визнає достатніми для розгляду апеляційної скарги у спрощеному провадженні, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Як встановлено місцевим господарським судом, 12.04.2021 року між фізичною особою-підприємцем Максюком С.М. та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕК "ЕНОЛЛ" укладено Договір №265/НР/ЖОЕ про постачання електричної енергії споживачу (далі - Договір).
Відповідно до пункту 2.1. Договору, за цим Договором Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.
Початком постачання електричної енергії Споживачу є дата, зазначена в заяві - приєднанні, яка є додатком 1 до цього Договору (пункт 3.1 Договору).
Згідно з пунктами 5.1, 5.2 Договору, Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього Договору.
Спосіб визначення ціни (тарифу) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції Постачальника. Для одного об'єкта споживання (площадки вимірювання) застосовується один спосіб визначення ціни електричної енергії.
Пунктами 5.5 - 5.7 Договору також встановлено, що розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць. Розрахунки Споживача за цим Договором здійснюються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання. При цьому, Споживач не обмежується у праві здійснювати оплату за цим Договором через банківську платіжну систему, он-лайн переказ, поштовий переказ, внесення готівки через касу Постачальника та в інший не заборонений законодавством спосіб.
Оплата вартості електричної енергії за цим Договором здійснюється Споживачем виключно шляхом перерахування коштів на спецрахунок Постачальника. Оплата вважається здійсненою після того, як на спецрахунок Постачальника надійшла вся сума коштів, що підлягає сплаті за куповану електричну енергію відповідно до умов цього Договору. Спецрахунок Постачальника зазначається у платіжних документах Постачальника, у тому числі у разі його зміни.
Оплата рахунка Постачальника за цим Договором має бути здійснена Споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 5 (п'яти) робочих днів з моменту отримання його Споживачем, або протягом 5 (п'яти) робочих днів від дати, зазначеної у комерційній пропозиції, щодо оплати рахунку, оформленого Споживачем.
У відповідності до умов п. 5.8 Договору, у разі порушення Споживачем строків оплати за цим Договором, Постачальник має право вимагати сплату пені. Пеня нараховується за кожен день прострочення оплати.
Споживач сплачує за вимогою Постачальника пеню у розмірі, що визначається цим Договором та зазначається в комерційній пропозиції, яка є Додатком 2 до цього Договору.
Згідно з пунктом 6.2. Договору, Споживач зобов'язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього Договору.
Відповідно до положень Комерційної пропозиції, які містяться в Додатку №2 до Договору оплата здійснюється плановими платежами за графіком:
- до 22 числа розрахункового періоду - 50% від орієнтованої вартості замовленого обсягу електричної енергії у розрахунковому періоді;
- до 02 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом - 50% від вартості замовленого обсягу електричної енергії у розрахунковому періоді;
- остаточний розрахунок за фактично спожитий обсяг електроенергії - до 11 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, на підставі рахунку виставленого Постачальником.
Фактично спожитий обсяг електроенергії у кожному розрахунковому періоді визначається по даним приладів обліку та фіксується у Акті прийому-передачі електроенергії.
Розділом "Термін (строк) виставлення рахунку за електроенергію" Додатку №2 до Договору встановлено, що рахунки за електроенергію направляються на електронну пошту Споживача, вказану у заяві-приєднанні.
У Додатку №1 до Договору - "Заява-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу" від 12 листопада 2019 року відповідач зазначив електронну пошту.
Розділом "Термін (строк) оплати рахунку за електроенергію" Комерційної пропозиції (Додаток №2 до Договору) встановлено, що строк оплати рахунку становить не більше 5 (п'яти) робочих днів з моменту отримання, але не пізніше строків, встановлених у графіку планових платежів.
У відповідності до умов Комерційної пропозиції (аркуш 2 пропозиції), Розділ "Розмір пені за порушення строку оплати або штраф" визначено, що при порушення Споживачем термінів оплати за електричну енергію згідно даної комерційної пропозиції, Споживач зобов'язаний сплатити Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення.
Як зазначає позивач, на виконання умов Договору ТОВ "ЕК "ЕНОЛЛ" з 12.04.2021 року по 31.03.2022 року здійснило постачання електричної енергії для ФОП Максюку С.М. У свою чергу, ФОП Максюк С.М. не здійснив оплату отриманої та спожитої у відповідності до умов Договору електричної енергії. Внаслідок невиконання договірних зобов'язань щодо оплати спожитої електричної енергії, станом на 13.06.2025 у ФОП Максюка С.М. існує заборгованість за Договором №265/НР/ЖОЕ про постачання електричної енергії споживачу від 12.04.2021 року в сумі 60 268, 24грн.
З відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань судом встановлено, що 27.06.2023 року відповідачем припинена підприємницька діяльність як фізичної особи-підприємця, на підставі власного рішення, про що був внесений відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Надалі, як зазначено позивачем в позовній заяві, 20.03.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕК "Енолл" (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Адвокатська компанія "Закон і довіра" (новий кредитор) укладено договір купівлі-продажу майнового права - права вимоги за вищевказаним договором №20/03 про постачання електричної енергії споживачу, з усіма укладеними до нього додатками, додатковими угодами, договорами про внесення змін, та доповненнями до договорів, що є їх невід'ємними частинами, на підставі чого позивач став кредитором за заборгованістю ФОП Максюк С.М.
Позивач стверджує, що за цим Договором Новий кредитор (ТОВ "Адвокатська компанія "Закон і довіра") повністю одержало право замість Первісного кредитора (ТОВ "ЕК "ЕНОЛЛ") вимагати від Боржника (ФОП Максюка С.М.) належного виконання грошових зобов'язань у сумі 60 268, 24грн на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу і пред'явити їх до сплати Боржнику.
Листом від 26.03.2025 позивач повідомив відповідача про набуття права вимоги про стягнення з відповідача грошових коштів в розмірі 60 268, 24грн та просив сплатити заборгованість.
Також 26.03.2025 року позивач направив на адресу відповідача претензію про сплату заборгованості за договором №265/НР/ЖОЕ від 12.04.2021 в розмірі 60 268, 24грн.
Оскільки відповідач свої зобов'язання за договором не виконав, позивач на суму основного боргу здійснив нарахування пені, інфляційних втрат та 3% річних.
Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції виходить з такого.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до статті 514 Цивільного кодексу України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За частиною першою статті 513 Цивільного кодексу України, правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Відповідно до частини першої статті 517 Цивільного кодексу України, первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
Отже, правова природа договору відступлення права вимоги полягає у тому, що у конкретному договірному зобов'язанні первісний кредитор замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов'язання.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16 березня 2021 року у справі №906/1174/18 навела такі ознаки, що притаманні договору відступлення права вимоги: 1) предметом договору є відступлення права вимоги виконання обов'язку у конкретному зобов'язанні; 2) зобов'язання, у якому відступлене право вимоги, може бути як грошовим, так і не грошовим (передача товарів, робіт, послуг тощо); 3) відступлення права вимоги може бути оплатним, а може бути безоплатним; 4) форма договору відступлення права вимоги має відповідати формі договору, у якому виникло відповідне зобов'язання; 5) наслідком договору відступлення права вимоги є заміна кредитора у зобов'язанні.
Досліджуючи матеріали справи, судова колегія зазначає, що у позовній заяві позивач посилається на те, що за договором купівлі-продажу майнового права №20/03 від 20.03.2025 Новий кредитор (ТОВ "Адвокатська компанія "Закон і довіра") одержало право замість Первісного кредитора (ТОВ "ЕК "ЕНОЛЛ") вимагати від Боржника (ФОП Максюка С.М.) належного виконання грошових зобов'язань у сумі 60 268, 24грн на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу і пред'явити їх до сплати Боржнику.
Однак, як вірно зазначено місцевим господарським судом, до позовної заяви позивачем в обґрунтування даних доводів позовної заяви не додано копію договору купівлі-продажу майнового права №20/03 від 20.03.2025.
Відповідно до статей 13, 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Апелянт в апеляційній скарзі посилається на те, що договір переуступки права вимоги від 20.03.2025 містився у додатках до позовної заяви, що підтверджується самою позовною заявою, в якій зазначено вказаний договір.
Детально дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, суд апеляційної інстанції зазначає, що позовна заява була подана позивачем через підсистему "Електронний суд".
У позовній заяві позивач посилається на договір купівлі-продажу майнового права №20/03 від 20.03.2025. Сам текст позовної заяви містить розділ під назвою «Додатки» в кількості 23 додатків, в якому зазначено, зокрема "… 5. Договір про переуступку права вимоги".
Однак, фактично позовна заява містить інший перелік додатків (аркуш 9 позовної заяви):
Додатки:
1. Договір, Ордер.pdf.
2. 10 Рах. Максюк С.М а 29.05.2024.pdf.
3. акт_зв_МАКСЮК_С_М_ФОП_на_31_12_24.pdf.
4. довідка від ХОЕ Максюк.pdf.
5. Договір №265_НР_ХОЕ від 12.04.21 з додатками.pdf.
6. Додаток 1 до позовної заяви.docx.
7. Запит_щодо_фактично_спожитих_обсягів_по_ФОП_Максюк_.pdf.
8. Лист_ЗАКОН_і_Довіра_відступлення_ФОП_Максюк26_03_.pdf.
9. Максюк акти березень.pdf.
10. Максюк акти ее лютий.pdf.
11. Максюк акти ее січень.pdf.
12. Направлення стороні.pdf.
13. Претензія Максюк 26.03..pdf.
14. скан чек АК закон і Довіра- ФОП Максюк.pdf.
15. 10 Рах. Максюк С.М а 29.05.2024.pdf.
16. акт_зв_МАКСЮК_С_М_ФОП_на_31_12_24.pdf.
17. довідка від ХОЕ Максюк.pdf.
18. Договір №265_НР_ХОЕ від 12.04.21 з додатками.pdf.
19. Договір, Ордер.pdf.
20. Додаток 1 до позовної заяви.docx.
21. Запит_щодо_фактично_спожитих_обсягів_по_ФОП_Максюк_.pdf.
22. Лист_ЗАКОН_і_Довіра_відступлення_ФОП_Максюк26_03_.pdf.
23. Максюк акти березень.pdf.
24. Максюк акти ее лютий.pdf.
25. Максюк акти ее січень.pdf.
26. Направлення стороні.pdf.
27. Претензія Максюк 26.03..pdf.
28. скан чек АК закон і Довіра- ФОП Максюк.pdf.
29. Сплата судового збору.pdf.
30. Сплата судового збору.pdf.
Дослідивши додатки, завантажені позивачем до підсистеми "Електронний суд", суд апеляційної інстанції встановив, що саме ці додатки додані позивачем до позовної заяви, і серед них немає копії договору купівлі-продажу майнового права №20/03 від 20.03.2025.
Відповідно до статті 80 Господарського процесуального кодексу України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Отже, позивачем не було дотримано вимог процесуального законодавства щодо подання доказів разом з позовною заявою в обґрунтування своїх доводів і вимог.
Апелянт посилається на те, що відкриваючи провадження у справі, суд у відповідності до вимог чинного законодавства перевіряє, поміж іншого, наявність та відповідність доданих до позову документів. Здійснюючи такі дії у даній справі суд не зазначав про не долучення позивачем до позову зазначеного в додатках договору переуступки права вимоги від 20.03.2025, що підтверджує, на думку апелянта, те, що даний додаток був наданий суду.
Однак, суд апеляційної інстанції зазначає, що копії договору купівлі-продажу майнового права №20/03 від 20.03.2025 до позовної заяви позивачем додано в якості додатків не було і у додатках на аркуші 9 не було зазначено вказаного договору, отже, судом першої інстанції було вірно відкрито провадження у справі. При цьому, суд не зобов'язаний зазначати в ухвалі про відкриття провадження у справі про відсутність доданих до позовної заяви доказів, на які позивач посилається у позовній заяві.
Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Крім того, апелянт посилається на те, що судом не надавалося позивачу додаткового часу для усунення недоліків позовної заяви, зокрема, для долучення до матеріалів справи договору переуступки права вимоги від 20.03.2025, однак, неподання позивачем доказів в обґрунтування своїх доводів не є недоліком позовної заяви, що має наслідком залишення позову без руху та встановлення строку для його усунення.
Згідно матеріалів справи, 03.07.2025 позивачем подано до суду клопотання про долучення доказів, до якого додана, зокрема копія договору купівлі-продажу майнового права №20/03 від 20.03.2025.
Однак, ухвалою Господарського суду Харківської області від 15.07.2025 було вказане клопотання залишено без розгляду з тієї підстави, що відповідно до частини 4 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Відповідно до положень статті 119 Господарського процесуального кодексу України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Проте, позивач із заявою про поновлення процесуального строку на подання доказів до суду не звертався, і заявником не обґрунтовано неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від нього.
Відповідно до статті 118 Господарського процесуального кодексу України, заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Оскільки докази подані позивачем поза межами строку, встановленого законом, суд першої інстанції вірно залишив їх без розгляду.
При цьому, судова колегія зазначає, що вказана ухвала була вручена позивачу 16.07.2025 відповідно до положень частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України.
Тобто, позивач був обізнаний щодо залишення судом без розгляду поданих ним документів. Проте, не скористався своїм процесуальним правом і не подав вказані докази, зокрема копію договору купівлі-продажу майнового права №20/03 від 20.03.2025 повторно разом з клопотанням про поновлення пропущеного строку подання доказів, не поданих разом з позовною заявою, хоча мав для цього достатньо часу до ухвалення оскаржуваного рішення 26.08.2025.
Поряд з цим, судова колегія враховує, що позивач є адвокатською компанією, відповідно, має ресурси та можливість, проявивши розумну обізнаність, діяти відповідно до вимог господарського процесуального законодавства.
Судова колегія відхиляє доводи апелянта, що він діяв добросовісно та намагався усунути недоліки позовної заяви, оскільки господарський процесуальний кодекс покладає на позивача обов'язок діяти відповідно до вимог законодавства, тим паче, що позивач мав таку можливість.
Щодо доводів апелянта, що разом з позовною заявою було надано інші документи, які підтверджують факт переуступки права вимоги: акт звірки взаєморозрахунків, лист-повідомлення від 26.03.2025 про переуступку права вимоги, претензію до відповідача, судова колегія зазначає, що належним та допустимим доказом заміни у договірному зобов'язанні первісного кредитора на нового кредитора є договір відступлення прав вимоги.
Самі по собі акт звірки взаєморозрахунків, лист-повідомлення від 26.03.2025 про переуступку права вимоги, претензія до відповідача не є належними та допустимими доказами відступлення прав вимоги, а можуть бути лише додатковими доказами з договором про відступлення прав вимоги на підтвердження заміни у договірному зобов'язанні первісного кредитора на нового кредитора.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що в процесі здійснення господарської діяльності, як фізичної особи-підприємця, 12.04.2021 року між фізичною особою-підприємцем Максюком С.М. та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕК "ЕНОЛЛ" укладено договір №265/НР/ЖОЕ про постачання електричної енергії споживачу. На виконання умов Договору ТОВ "ЕК "ЕНОЛЛ" з 12.04.2021 року по 31.03.2022 року здійснило постачання електричної енергії для ФОП Максюку С.М., станом на 13.06.2025 у ФОП Максюка С.М. існує заборгованість за договором №265/НР/ЖОЕ про постачання електричної енергії споживачу від 12.04.2021 року в сумі 60 268,24 грн.
Таким чином, правовідносини за договором № 265/НР/ЖОЕ виникли між фізичною особою-підприємцем Максюком С.М. та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕК "ЕНОЛЛ".
В той час, з позовною заявою до суду звернувся позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Адвокатська компанія "Закон і довіра".
Проте, позивач у встановленому господарським процесуальним законодавством порядку не надав суду доказів переходу права вимоги від ТОВ "ЕК "Енолл" до ТОВ "Адвокатська компанія "Закон і довіра" за спірним договором №265/НР/ЖОЕ, який укладений між фізичною особою-підприємцем Максюком С.М. та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕК "ЕНОЛЛ".
Відтак, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивачем не доведено суду наявності порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача у справі, які підлягали б захисту внаслідок невиконання договору №265/НР/ЖОЕ, який укладений між фізичною особою-підприємцем Максюком С.М. та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕК "ЕНОЛЛ".
Оскільки позивач не довів наявності у нього права вимоги до відповідача, а також наявності порушення відповідачем його прав, місцевий господарський суд вірно встановив, що позов не підлягає задоволенню.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Адвокатська компанія "ЗАКОН І ДОВІРА" слід залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Харківської області від 26.08.2025 у справі №922/2212/25 - без змін.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати апелянта, пов'язані з апеляційним переглядом справи, покладаються на апелянта.
Керуючись ст.ст. 129, 256, 269, 270, 273, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Адвокатська компанія "ЗАКОН І ДОВІРА" залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Харківської області від 26.08.2025 у справі №922/2212/25 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення. Порядок і строки оскарження постанови передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Н.В. Гребенюк
Суддя М.М. Слободін
Суддя І.А. Шутенко